Зернові "тіньовики" - під заступництвом контролюючих органів

Проблема тіньового ринку зерна на сьогодні в Україні стоїть дуже гостро. Тіньовий зерновий ринок - це конгломерат інтересів. В Україні працює принцип: що охороняєш, те й маєш. Дуже сумнівно, що "тіньовики" можуть працювати без покровительства контролюючих органів. Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, пише propozitsiya.com з посиланням на latifundist.com.

"Ми почали темою тіньового зернового ринку займатися ще 2 роки тому. Спочатку оцінки коливалися в районі 20-30%. Це незалежні оцінки, їх дають аграрії і трейдери. Чесні трейдери не можуть конкурувати з тими, хто розраховується неврахованою готівкою. Кількість пропозицій, які до нас приходять про закупівлю зерна за "кеш", складають понад 50% від усіх звернень. У чому причина тінізації ринку? Чесні виробники і трейдери повинні платити безліч податків. Фактичні розрив в податковому навантаженні між "тіньовиками" і тими, хто працює за законом , в цінах 2015 р становить 30 проти 1000 грн", - пояснює експерт.

Також М. Соколов відзначає, що поки держава не почне приймати непопулярні кроки - щоб платили всі, це буде відбуватися. "На жаль, депутати не особливо хочуть приймати такі рішення. У той же час, в цьому році нам вдалося переконати ВРУ підняти мінімальну ставку податку на землю до 0,3% від нормативної грошової оцінки. Хоча ми пропонували збільшити до 0,6%. але і це не вирішення проблеми", - говорить він.

Експерт вважає, що потрібно вводити податок на гектар, який би вирівнював податкове навантаження "тінівиків" і легально працюючих підприємств з ПДФО та ЄСВ. Уже розроблено таку пропозицію - "Мінімальне податкове соціальне зобов'язання". Вона була внесена до парламенту, але не отримала підтримки, хоча забезпечувало державі додаткові надходження в бюджет.

Для вирішення проблеми М. Соколов пропонує наполягати на прийняття закону про мінімальний податковому соціальному зобов'язанні з гектара. Також - відстоювати введення норм, які блокуюють схеми ухилення від сплати податку на прибуток і повернення валютної виручки, використовуючи обірваний експорт.