Українське сільське господарство перетвориться у «бананову республіку»?
В українському сільському господарстві буде заниженою номінальна вартість землі, скорочуватися клин фермерських та інших підприємницьких господарств, зростатиме монокультурний характер землеробства, виснажуватиметься якість угідь, винищуватимуться тваринницькі галузі, а також галузі непольового землеробства - садівництво, виноградарство тощо.
Поступово українське сільське господарство буде перетворене у типову латиноамериканську «бананову республіку» з голодним ошуканим сільським населенням і винищувальним хазяйнуванням іноземців на нашій землі. Такі погнози оприлюднив д.е.н., екс-міністр економіки, екс-віце-прем'ер-міністр Володимир Лановий, пише propozitsiya.com з посиланням на сensor.net.ua.
Аналізуючи ситуацію в АПК, він зазначив, що створене багатомільйонне товариство фіктивних дрібних власників на землю (пасивних власників), які не мають можливостей її обробляти і продуктивно використовувати, а тому змушені передавати її в оренду на вкрай невигідних і безконтрольних за її використанням умовах.
За словами екс-міністра, сільськогосподарське використання землі - як латифундистами, так і фермерами - практично повністю базується на механізмі оренди, що виключає зацікавленість господарств у відновленні її якості (рекультивації). У сьогоднішніх умовах ефективне господарювання не приводить до розширення площ відповідних господарств через відсутність доступу аграріїв до земельних ділянок, які могли б бути запропоновані до продажу, додає В. Лановий.
Також він зазначає, що основна частина земель, що належать пасивним власникам, передана у використання крупним за площею земель аграрним корпораціям, які проте не володіють ресурсами самофінансування свого бізнесу і виходу на іноземні ринки зі своєю продукцією. Через це такі корпорації використовують модель «бананової республіки», особливістю якої є відсутність права власності крупних землеробів на свою продукцію і передача цього права інвесторам їх бізнесу. Це, на думку В. Ланового, приводить до заниження цін на продукцію, за якими інвестори оплачують її виробникам, а тому свої прибутки останні отримують завдяки заниженню орендної плати, тобто присвоюючи абсолютну ренту, яка мала б надходити пасивним дрібним власникам.
Крім того, українські латифундистські корпорації намагаються збільшити доходи й за рахунок підвищення експлуатації земель і розширення посівних площ, не залишаючи ділянок для фермерських та інших багатогалузевих і екологічно чистих господарств.
В умовах заниження ставок орендної плати і недоступності фінансових ресурсів для дрібних і середніх аграрних господарств і землевласників відсутні реальні ціни на землю, вони невиправдано занижені, що загрожує захисту прав приватної власності селян, а також може сприяти спекуляціям при приватизації державних земель запасу, констатує В. Лановий.