Україна може стати аграрним монстром, завдяки безмежному потенціалу

- Чого досягла Угорщина за час членства в ЄС?

- За 12 років членства в ЄС в Угорщині при значному обсязі дотацій, які ми отримуємо з ЄС, на жаль, різниця між багатими і бідними регіонами не зменшилася навіть на 1%. Немає господарств, які можуть гідно прожити, обробляючи 5-10 га. Це стосується й України: якщо невеликі господарства не об'єднаються і не оброблятимуть хоча б по 1000 га, їх поглинуть великі підприємства. Це саме те, що ми побачили на своєму досвіді. В Угорщині ніхто не приїжджатиме за молоком до господарства з 5-10 коровами. Так само як і за 10-30 т пшениці ніхто не приїде. Виробник зобов'язаний сам везти товар до покупця. Так що деякі претензії українських фермерів про допомогу держави (багато фермерів висловлюються проти земельної реформи, вважаючи, що невеликі господарства поглинуть холдинги. - Ред.) здаються мені романтичними. Мала колькість землі не врятує господарства.

- Які дотації отримує Угорщина сьогодні від ЄС?

- Пропорційно рівню ВВП Угорщина отримує 45% дотацій - найбільший рівень в ЄС. Щорічно - €305,81 млн. Словом, Угорщина платить Брюселю €1, а натомість отримує €3. З боку ЄС для отримання аграрних дотацій були такі вимоги: мінумум 1 га оброблюваної землі, для садів - 0,3 га, мінімальний розмір ділянки - 0,2 га. А більшість угорських господарств мали по 2,5 га.

Нинішні дотації на 1 га становлять 70 тис. форинтів або €230, або 7,7 тис. грн. Якщо господарство входить в яку-небудь аграрну державну програму, йому доплачують ще по €150/га. До сплати податків прибуток у рослинництві становить 80%, по молоку - 130%. Сьогодні в Угорщині закупівельна ціна молока від компаній-покупців становить 10 грн/л і плюс 3,5 грн/л дотацій від держави. За 1 кг живої ваги свинини можна отримати 44 грн, плюс 4,4 грн дотацій. При цьому кількість свиней зменшується. На жаль, в Угорщині багато господарств, прибуток яких становлять винятково дотації ЄС.

- Чому така алогічність?

- У фермера є дві можливості: подавати чи не подавати заявку на дотацію. І подають всі. Потрібно чесно зізнатися, аграрії заледащіли. Це небезпечний симптом. Якщо завтра дотації скасують, то в угорських фермерів буде перевага в порівнянні із західними країнами. Однак Польща та країни Балтії будуть більш конкурентоспроможними, оскільки зараз отримують менші дотації, активно розвиваються і вчаться жити і працювати в умовах жорсткої конкуренції.

- Хочете сказати, що не радите Україні йти шляхом дотування АПК?

- А я завжди стверджував, що 0 дотацій і 0 допомоги = чесна конкурентна боротьба між усіма учасниками світового ринку.

- Які фінансові очікування Угорщини від євробюджету на найближчі роки?

- Нині всю суму аграрних дотацій Угорщина отримує з Брюселя. Бюджет в ЄС планується на 7 років. До 2023-го у нас є можливість отримувати дотації. Однак європарламент наполягає: якщо хочете залишити нинішній рівень дотацій аграріям, то нехай держава співфінансує їх зі свого бюджету. Також розглядається питання про скасування дотацій на купівлю техніки, які протягом останніх 10 років становили 40%.

В Угорщині дуже багато людей зайнято в АПК. Вони не виходять на середній рівень європейських зарплат. Після виходу Великобританії з ЄС обсяг коштів, що отримуються з євробюджету, скоротиться на 6-8%. Звичайно, після 2020-го країни хочуть отримувати колишню дотацію на 1 га - €230 євро. Однак занадто висока ймовірність зменшення цієї суми. В даний час активно звучать рекомендації Німеччині про поступове щорічне скорочення дотацій на 15% протягом 7 років.

- Які галузі АПК дотує угорський уряд?

- Дивіться, наш уряд в першу чергу використовував дотаційні кошти, а не збори від податків. З 2007 по 2013 роки всі дотації були спрямовані на капітальні вкладення в енергетичні та екологічні розробки, збільшення зарплат. У порівнянні з іншими європейськими країнами Угорщина інвестувала мінімальні суми в інновації, але ж їх можна було значно більше спрямувати на розвиток сільського господарства.

На момент вступу Угорщини в ЄС рівень інфляції в країні становив 10%, ставка по кредитах - понад 10%. Був дефіцит капіталу, ми могли розраховувати тільки на іноземні інвестиції. Україна зараз в аналогічній ситуації.

Нині в Угорщині капітал є, кредити видаються під 2%, але є і друга сторона медалі - брак робочої сили. Люди виїздять до Австрії, Великої Британії, інших країн на заробітки. І це наша помилка - потрібно було інвестувати в освіту, науку і стимулювати впровадження інновацій в усіх секторах економіки.

- Зараз в Україні активно обговорюються виплати фермерам, у яких тварини страждають від АЧС. Виникають проблеми через те, що люди приховують випадки захворювань. Як це питання вирішено в Угорщині?

- В Угорщині зафіксовано пташиний грип. Африканська чума вже на кордоні з Румунією. У заражених регіонах зазвичай відбувається забій всієї худоби. А потім починаються переговори з ЄС про компенсацію господарствам. Щоразу ЄС приймає індивідуальне рішення по сумі компенсацій. Якщо виробник отримує 100% компенсації, то у нього немає заперечень, якщо ж тільки 80% - починаються невдоволення.

- Ви протягом 8-ми років були аграрним аташе і представляли інтереси Угорщини в США і Канаді. Який досвід набули?

- Я познайомився з усіма штатами, з роботою СОТ, її структурою і дійшов висновку, що США тому і стали світовим лідером у сільському господарстві, що мають розвинуте судноплавство. Від канадського кордону зерно сплавляється річками до Нового Орлеана - це 3 тис. км. При цьому виробник витрачає всього лише $ 5/т на доставку продукції до порту. Найбільше на світі я хотів би реалізувати подібний проект в Європі. Проблема в тому, що Дунай не придатний до судноплавства 12 місяців у році, в багатьох країнах немає шлюзів. Крім того, екологи виступили проти плану будови шлюзів в Угорщині.

Нехай моя ідея звучить парадоксально, але Україна була б ідеальним плацдармом для такого проекту - експорт пшениці та іншої продукції водним транспортом. Україна могла б стати найбільшою державою Європи в галузі сільського господарства, якби з Києва по Дніпру було прокладено шлях до морського порту. Сьогодні жоден вантажний корабель не може пройти від витоків Дніпра до самого Чорного моря. Завдання №1 для українського уряду - розробити такий шлях і передати його в експлуатацію фермерам, які б платили за використання та обслуговування такої транспортної артерії. У 100-200 км від цього шляху потрібно відрити пункти збору пшениці. Якщо Україна це зробить, вона досягне в сільському господарстві більшого, ніж будь-яка країна Європи.

Можливість використання водних шляхів - це найбільша перевага України, крім родючих земель. Ще важливо, щоб успішні фермери демонстрували свій досвід і ділилися ним із колегами, зокрема середніми і дрібними фермерами.

- Як оцінюєте ситуацію в українському АПК?

- Найбільша проблема - мораторій на продаж землі. Потрібно відкрити ринок землі - це перший крок до розвитку. Так, можна обмежити обсяг покупки для юридичної особи, але повинні бути прозорі правила та рівні умови.

- Які експортні помилки України?

- Їх немає. Вся Європа дуже боїться експорту української сільгосппродукції. Ваші переваги в безліч разів зросли б, якби замість залізничних перевезень були розвинені водні магістралі. Україна перетворилася б в аграрного монстра, завдяки своєму безмежному потенціалу.

- Які українські сільгосптовари товари з точки зору європейця найбільш конкурентні на ЄС-ринку?

- Зерно, ріпак, соя. І в якості товарних культур, і як корми.

- Скажіть, а угорські фермери готові стати експатами і працювати в Україні в разі відкриття ринку землі?

- Так. У першу чергу, вони б розвивали виробництво традиційних для України олійних і зернових. Але для цього потрібно врегулювати земельний ринок, щоб можна було купити або орендувати землю. Поки не буде вільного ринку землі, навіть не чекайте іноземних інвесторів.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

У підготовці статті використано матеріали конференції «Угорський та український досвід АПК», 8 лютого 2017, Київ