Популярні сільськогосподарські культури - 2017

Прогнози експертів: маржа — основний аргумент

Порівнючи зернові та олійні культури, експерти УкрАгроКонсалт зазначають, що олійні демонструють більшу рентабельність. У минулому році це стало особливо наочно на прикладі соняшника, ріпака та сої.

На даний момент найвигідніша сільгоспкультура для вирощування серед усіх сільгоспкультур, які вирощують наші фермери - ріпак. «Через неурожай цієї культури попит був на нього дуже великий, а рентабельність, можливо, навіть більша, ніж на соняшник. Наразі, запаси в світі та в Європі – основного нашого покупця, найнижчі за останні 10 років. Тому в наступному році попит буде дуже великий», – кажуть експерти. «Рентабельність, маржа — головні індикатори того, що робити фермерам. Ми вже зараз можемо констатувати ріст посівних площ під ріпаком: цьогоріч озимим було засіяно 900 тис. га, у той час, як у минулому році – близько 650 тис. га. За умови сприятливої для культури погоди Україна може вийти на дуже непоганий урожай – 1,9 млн т ріпака в 2017 році проти 1,2 млн т в 2016-му», – прогнозують в УкрАгроКонсалті.

Соя минулоріч розчарувала фермерів, не підтвердивши очікування щодо своєї рентабельності. Відтак експерти прогнозують, що в цьому році ми будемо спостерігати скорочення посівних площ під соєю, але одночасно очікується незначне підвищення її рентабельності у порівнянні з минулим роком. Проте це не остаточний прогноз, бо невідомо, скільки озимих культур нормально перезимує. Зазвичай загибель озимих культур складає 100-150 тис. га. В УкрАгроКонсалті кажуть, що вона може бути на рівні минулого року +50 тис. га.

Щодо соняшника. Він залишається привабливим для фермерів останні 10 років завдяки високому попиту з боку олійнопереробних компаній.  «Виробники в один голос кажуть, що сіятимуть соняшник. Думають всі й про кукурудзу та сою», – додають в УкрАгроКонсалті. Експерти зазначають, що остаточний розмір площ під соєю, соняшником і кукурудзою також залежатиме від показників перезимівлі озимини. Оскільки зараз у ряді регіонів зафіксовано середньостатистичну загибель озимих посівів, то очікується, що виробничі площі залишаться на рівні сезону–2016.

- У 2017 році в аграріїв користуватимуться «попитом» пшениця, кукурудза, соя, соняшник і ріпак, – вважає експерт аграрних ринків Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Віталій Кордиш. Свій прогноз він аргументує тим, що дані сільгоспкультури вигідні для вирощування, бо мають налагоджені ринки збуту, відпрацьовані технології вирощування та відносно стабільний рівень прибутковості.

В якості доказу експерт згадує структуру посівів озимих культур, яка порівняно з минулим роком практично не змінилась - 7,2 млн га. Однак експерт не виключає певних коригувань площ під кукурудзою – у зв’язку із пролонгованиим збором урожаю-2016.

Згідно прогнозів УКАБ, урожай озимих може сягнути 29 млн т, враховуючи сприятливі погодні умови під час осінньої посівної кампанії та нормальний хід перезимівлі посівів. При цьому помітно (на 11% у порівнянні з минулорічним показником) збільшено посівні площі під житом – до 156 тис. га, хоча останні 5 років спостерігалось щорічне зменшення виробництва цієї культури. За даними УКАБ, посівні площі озимого ріпаку порівняно з 2016 роком зросли на 73% і становлять 845 тис. га, що практично відповідає показникові 2015-го. Експерти очікують на виробництво ріпаку на рівні 1,8 млн т, що на 690 тис. т більше минулорічних показників.

В останні роки підвищується зацікавленість виробників до нішевих культур, таких як льон, боби, горох, нут та інші. Проте говорити про якісь структурні зміни в бік даних культур поки зарано, – зазначає В. Кордиш.

- Визначити якусь чітку тенденцію в рентабельності культур доволі складно, – вважає експерт-аналітик аналітичного центру «ПроАгро» Ярослав Левицький. «Не можна сказати, що традиційні культури знижують рентабельність. Наприклад, у 2015 році рентабельність «зашкалювала», бо була девальвація гривні, а рентабельність рахують у гривні. Якщо переводити на долари, то виходить набагато гірше», – каже експерт.

Щодо вибору найвигіднішої сільгоспкультури для вирощування, то Я. Левицький зазначив, що не зважаючи на посилений інтерес до малих, нішевих культур — просо, овес, сорго та інших – їх посівні площі залишаються нестабільними: то зменшуються, то збільшуються. «Так, можна досить непогано заробити на гречці. Минулого року збільшились посівні площі під нею, зросло виробництво. Більше того: держадміністрації прокредитували виробництво гречихи – доплачували за кожен додатковий гектар, який фермери відводили під цю культуру», – нагадав аналітик. Відтак гречка має всі шанси стати найдохіднішою сільгоспкультурою в майбутньому.

Безперечно, нішеві культури більш вигідні, але їх виробництво має низку факторів, які гальмують культивацію. Так, їх важче продавати, бо це маленькі партії – не всі виробники, не всі імпортери готові до такої «штучної» роботи.

Виробництво органічних культур, під яке відведено лише 1% посівних площ, кволо розвивається через складну процедуру сертифікації. Крім того, якщо на пшениці чи ячмені відпрацьовано технологію, є засоби захисту цих культур, добрива, є насіння, імпортери можуть завезти їх достатньо, то для малих культур часто не можливо придбати посівний матеріал, не відпрацьовано технології виробництва. «Хоча у нас зараз перевиробництво і кукурудзи, і пшениці, і ціни на них падають, все одно більшість аграріїв виходять із тих міркувань, що краще заробляти небагато, але гарантовано», – вважає експерт.

На його думку, небагато аграріїв готові ризикувати та експериментувати, хоча варто визнати, що останнім часом серйозні виробники проявляють інтерес до нішевих культур. І якщо це буде підсилено допомогою держави чи експортерів, які будуть готові укладати угоди, то можемо стати свідками їх популяризації.

Позиція агровиробників: розширення ринків і спостереження за цінами

- Не варто очікувати від аграріїв несподіванок у виборі сільгоспкультур у 2017 році, - каже Юрій Борідченко з агрокомпанії Сygnet. «З того, що бачу, проїзжаючи «безкраїми ланами України», то аграріям доведеться пересіяти весною близько 500 тис. га озимого клину зернових. Чим пересіватимуть? Гадаю, 30% ячменем, до 10% ярою пшеницею, до 20% кукурудзою, решту соняшником та соєю», – каже він. За даними спікера, 30% озимого ріпака в поганому стані, – чимало не зійшло зовсім, відтак аграрії навряд чи компенсуватимуть втрачені посіви ярим ріпаком, пересіватимуть соняшником.

Ю. Борідченко прогнозує збільшення площ під кукурудзою. «Враховуючи тенденції до поступового зростання ціни і не тільки за рахунок девальвації гривні, та потреби пересіву загиблих озимих, площа посіву під цією культурою збільшиться на 0,5 млн га. Крім того, розширення відбудеться з огляду виходу трейдерів на азіатські ринки збуту», – каже він.

Практик також прогнозує, що соя поверне втрачені позиції після неврожаю через посуху та зменшення закупівельних цін, а посівні площі під нею збільшаться. Зростатимуть площі й під цукровим буряком — цьому сприятиме суттєве здорожчання ціни на білий пісок за останні два роки та збільшення експорту в країни, що традиційно споживають цукор із тростини. І хоча площі розширятимуть як основні виробники цукру, так і аграрії, що вирощують буряк на давальницьких умовах, проте різкого збільшення площі під солодким коренем не відбудеться – + 50-70 тис.т до минулого року.

Щодо нішевих культур, то Ю. Борідченко відзначив тенденцію до збільшення посівних площ під бобовими – горох, сочевиця, нут завдяки виходу України на ринок Індії. Передбачає він і незначне зростання площ під олійним льоном.

- Слідом за соєю в Україну повертаються й бобові, — згоден із колегою директор з аграрного виробництва LNZ Group Роман Франчук. «Минулий рік продемонстрував збільшення попиту на горох. Якщо ще два роки тому на ринок заходила лише соя, а горох було забуто, то нині він активно повертається на українські лани за рахунок зменшення посівів сої (хоча її не бракуватиме). Зараз горох є доволі рентабельною культурою з непоганою ціною», – зазначив спікер. Серед спефифічних культур, за його словами, популярності набирає сочевиця, фенхель і нут.

Висновки

Проте серед сільгоспвиробників у цьому році попитом користуватимуться такі культури як: соняшник, кукурудза, соя — прогнозують в LNZ Group. «Кукурудза залишається популярною, адже це «королева полів», яка щороку дає високі врожаї і особливо не виснажує ґрунт. Це кормова культура, яка завжди користується попитом як в середині країни, так і на зовнішніх ринках. Ну і звичайно, якщо запитати, яка сільгоспкультура найприбутковіша, відповідь буде однозначною - кукурудза. Вона дає людям багато шансів заробити», – каже Р. Франчук.

В УкрАгроКонсалті констатують: крупні компанії будуть підтримувати сівозміну, навіть, якщо втрачатимуть на цьому якісь кошти, то малі фермери знову сіятимуть культури, які залишаються фінансово найпривабливішими – соняшник, кукурудзу, ріпак. «Це експортні культури. Попит на них є завжди. Інший момент — якою буде ціна: якщо вона буде найдорожчою сільгоспкультурою серез вирощуваних на сільськогосподарському ринку України, то фермер перейде на іншу культуру, навіть, якщо буде зменшення урожаю. Він дивиться на прибуток, який хоче отримати будь яко ціною», – переконані аналітики.

Лариса Степанушко