Інокулянти для кукурудзи протягом вегетаційного періоду

Що та­ке іно­ку­ляція? 

Термін «іно­ку­ляція» (від англ. Inoculation — щеп­лен­ня, висів) оз­на­чає вне­сен­ня жи­вих мікро­ор­ганізмів у ри­зо­сфе­ру рос­ли­ни. Тоб­то фак­тич­но будь-яку об­роб­ку куль­ту­ри біологічни­ми пре­па­ра­та­ми мож­на на­зва­ти іно­ку­ляцією. Про­те в цьо­му кон­тексті ми роз­г­ля­не­мо іно­ку­ляцію в дещо вужчо­му її зна­ченні, що є більш звичним для аграріїв, а са­ме: об­роб­ка посівно­го ма­теріалу за до­по­мо­гою біоп­ре­па­ратів.

Чо­му сьо­годні жод­не з гос­по­дарств, які ви­ро­щу­ють сою, не об­хо­дить­ся без іно­ку­лянтів?

До­не­дав­на привілей ви­ко­ри­с­тан­ня іно­ку­лянтів на­ле­жав ви­ключ­но аг­раріям, які ви­ро­щу­ва­ли сою. Са­ме во­ни мог­ли відчу­ти всі пе­ре­ва­ги цієї технології. Але нині си­ту­ація зміни­ла­ся.

Об­роб­ка насіння сої пев­ни­ми гру­па­ми мікро­ор­ганізмів дає при­го­лом­шливі ре­зуль­та­ти: за­до­воль­няє по­тре­бу рос­лин в біологічно­му азоті, підси­лює куль­ту­ру рістре­гу­лю­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми, підви­щує рівень її стре­состійкості. Як наслідок — змен­шен­ня ви­т­рат на за­со­би за­хи­с­ту рос­лин (ЗЗР) і підви­щен­ня вро­жай­ності та збільшен­ня при­бут­ку.

За­сто­су­ван­ня іно­ку­лянтів під час ви­ро­щу­ван­ня сої за­без­пе­чує та­кий еко­номічний ефект:

• зни­жен­ня ви­т­рат на ЗЗР та до­б­ри­ва мінімум на 10–15%;
• підви­щен­ня вро­жай­ності на 5–10%;
• сти­му­ляція роз­вит­ку рос­ли­ни, і як наслідок — повніша ре­алізація ге­не­тич­но­го по­тенціалу куль­ту­ри.

Із ма­те­ма­тич­ної точ­ки зо­ру еко­номічну ви­го­ду від за­сто­су­ван­ня іно­ку­лянтів для сої мож­на виз­на­чи­ти співвідно­шен­ням 1:5. Тоб­то на кож­ну вкла­де­ну грив­ню ви от­ри­муєте 5 грн при­бут­ку.

Яко­го ж ефек­ту мож­на очіку­ва­ти від іно­ку­лянтів для зер­но­вих і технічних куль­тур? Відповіда­ю­чи на це за­пи­тан­ня, роз­г­ля­не­мо прин­цип дії цих пре­па­ратів на рос­ли­ни зер­но­бо­бо­вих куль­тур на при­кладі сої.

Ефект від ви­ко­ри­с­тан­ня іно­ку­лянтів для сої ґрун­тується на трьох чин­ни­ках:

• фіксація азо­ту з ат­мо­сфе­ри;
• син­тез рістсти­му­лю­ю­чих ре­чо­вин;
• інду­ку­ван­ня си­с­тем­ної стійкості рос­лин до не­спри­ят­ли­вих умов ви­ро­щу­ван­ня.

Найз­начнішим ефек­том для сої є, звісно, фіксація азо­ту. Тоб­то са­ме від здат­ності рос­лин фіксу­ва­ти цей ма­к­ро­еле­мент на 70–80% за­ле­жить збіль­шен­ня вро­жаю та еко­номія ре­сурсів на йо­го от­ри­ман­ня. Інші фак­то­ри за­зви­чай до ува­ги не бе­руть.

Що ж до за­сто­су­ван­ня іно­ку­лянтів за ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих і технічних куль­тур, то тут си­ту­ація де­що інша. Азотофіксація сама по собі (в даному випадку частка її участі в надбавці і економії не перевищує 30–35%) не може забезпечити настільки потужний ефект. Про­те два ос­танні чин­ни­ки з на­ве­де­них ви­ще вирішу­ють цю про­бле­му навіть із над­лиш­ком.

Вар­то за­зна­чи­ти, що за об­роб­ки насіння ку­ку­руд­зи іно­ку­лян­том мож­на до­сяг­ти підви­щен­ня її вро­жай­ності на 5–20%, збільшен­ня схо­жості — на 10–20%, зни­жен­ня втрат — до 30% за­вдя­ки фунгіцид­но­му ефек­ту.

Від те­орії — до прак­ти­ки

Торік на дослідній ділянці по­ля пло­щею 10 га у ВАТ «Жор­ни­ще» (с. Жор­ни­ще Іллінець­ко­го р-ну Вінниць­кої обл.) до­дат­ко­во ви­ко­ри­с­та­ли іно­ку­лянт BINoc Ку­ку­руд­за для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння ку­ку­руд­зя­но­го гібри­да НК Луціус («Сингента») нор­мою 6 л/т насіння.

У кон­тролі для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння ку­ку­руд­зи до­дат­ко­вих пре­па­ратів не за­сто­со­ву­ва­ли. Висів про­ве­ли 6 трав­ня за гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння 4 см.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня 

• аміач­на селітра (під куль­ти­вацію) —  нормою 200 кг/га та нітро­а­мо­фос (під висів) — 150 кг/га.

Об­роб­ка про­тя­гом ве­ге­тації

• у фазі трьох-чо­ти­рь­ох листків— кар­бамід — 5 кг/га, суль­фат магнію — 2,5 кг/га;
• у фазі се­ми-де­ся­ти пар листків —пре­па­ра­та­ми Яра Віта Цинк — 0,5 л/га, Гуміфілд — 0,1 кг/га.

Про­ве­де­ний відбір рос­лин ку­ку­руд­зи у фазі се­ми-де­ся­ти пар листків (16.06.2016) свідчить про кра­щий їхній роз­ви­ток на дослідній ділянці (фо­то 1). Так, рос­ли­ни з дослідної ділян­ки (варіант із за­сто­су­ван­ням пе­ред­посівної об­роб­ки насіння) ма­ли роз­ви­ненішу ко­ре­не­ву си­с­те­му, що є ре­зуль­та­том сти­му­лю­ю­чо­го впли­ву фізіологічно ак­тив­них ре­чо­вин іно­ку­лян­ту.

На го­ло­вних і до­дат­ко­вих ко­ре­нях рос­лин ку­ку­руд­зи за об­роб­ки іно­ку­лян­том сфор­мо­ва­на ве­ли­ка кількість ко­ре­не­вих во­лосків, які істот­но збільшу­ють пло­щу жив­лен­ня рос­лин (фо­то 2). Унаслідок сти­му­ляції роз­вит­ку й оп­тимізації азот­но-фо­с­фор­но­го жив­лен­ня рос­лин зафіксо­ва­но приріст ве­ге­та­тив­ної ма­си рос­лин ку­ку­руд­зи за ви­ко­ри­с­тан­ня мікроб­них пре­па­ратів.

Ре­зуль­та­ти

За­сто­су­ван­ня іно­ку­лянтів для ку­ку­руд­зи да­ло змо­гу от­ри­ма­ти до­дат­ко­вий уро­жай зер­на - 3,8 ц/га. До­дат­ко­вий при­бу­ток від про­да­жу цих «плю­со­вих» 3,8 ц/га, вра­хо­ву­ю­чи ви­т­ра­ти на за­сто­су­ван­ня іно­ку­лян­ту, ста­но­вить близь­ко 1500 грн/га (з цієї су­ми ви­ра­ху­ва­ли 200 грн на зби­ран­ня, транс­пор­ту­ван­ня вро­жаю та інші ви­т­ра­ти, пов’язані з от­ри­ман­ням до­дат­ко­во­го вро­жаю). От­же, ре­зуль­та­ти пе­ре­ко­ну­ють, що за­сто­су­ван­ня іно­ку­лянтів на зер­но­вих і технічних куль­ту­рах вар­те ува­ги.

Ще більш вра­жа­ючі ре­зуль­та­ти бу­ли от­ри­мані на дослідно­му полігоні ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раїна» на базі Іллінець­ко­го дер­жав­но­го аг­рар­но­го ко­ле­д­жу (с. Ро­манів Іллінець­ко­го р-ну Вінниць­кої обл.) за об­роб­ки насіння іно­ку­лян­том на дослідній ділянці.

Навіть з ура­ху­ван­ням то­го, що вро­жайність цих гібридів ста­но­вить по­над 10 т, за об­роб­ки насіння іно­ку­лян­том от­ри­ма­ли до­дат­ко­ву при­бав­ку до 10,1%.    

Висновки

Підво­дя­чи підсум­ки, за­зна­чи­мо, що іно­ку­лян­ти для ку­ку­руд­зи є ефек­тив­ним за­со­бом підви­щен­ня вро­жай­ності куль­ту­ри за мінімаль­них фінан­со­вих та тим­ча­со­вих ви­т­рат.
Навіть об­роб­ка іно­ку­лян­том насіння, що прой­ш­ло про­труєння на насіннєво­му за­воді, за­без­пе­чує збільшен­ня вро­жай­ності до 10,1%. 

Як ба­чи­мо, тех­но­логії не сто­ять на місці. Ще кілька років тому можна було тільки мріяти про ефект від застосування цих препаратів. Та сьо­годні си­ту­ація змі­ни­ла­ся кар­ди­наль­но. Те­пер кож­не гос­по­дар­ст­во має змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти іно­ку­лян­ти не­за­леж­но від то­го, яку куль­ту­ру ви­ро­щує: сою, зер­нові, технічні куль­ту­ри, ку­ку­руд­зу або со­няш­ник — і за­вдя­ки цим пре­па­ра­там от­ри­му­ва­ти ви­го­ди, збільшу­ва­ти вро­жай та ма­ти ви­со­кий при­бу­ток.

М. Комок, канд. біол. наук, керівник відділу R&D

Торговий дім «Ензим-Агро»