Економіка використання мінеральних добрив в сільському господарстві

Се­ред­нь­орічний темп зро­с­тан­ня спо­жи­ван­ня  та використання міне­раль­них до­б­рив у світі про­тя­гом 2010–2014 рр. ста­но­вив 2,6%, для світу в ціло­му епо­ха швид­коз­ро­с­та­ю­чо­го спо­жи­ван­ня до­б­рив відхо­дить у ми­ну­ле (табл. 1).

Дов­го­ст­ро­ко­вий аналіз ди­наміки вне­­­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у світі, за да­ни­ми ФАО, свідчить про чітку тен­денцію до зро­с­тан­ня від 108 кг д. р./га ріллі у 2002 р. до 141 кг д. р./га ріллі 2012-го. Се­ред­нь­орічний приріст вне­сен­ня до­б­рив за цей період ста­но­вив 3,38 кг д. р./га ріллі. Мож­на про­гно­зу­ва­ти по­даль­ше на­ро­щу­ван­ня об­ся­гу вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у світі, яке у 2020 р. зро­с­те до 165 кг д. р./га ріллі. 

За оцінка­ми Міжна­род­ної ор­гані­зації ви­роб­ників і тор­говців міндо­б­ри­ва­ми (IFA — International Fertilizer Industry Association), світо­вий по­пит на міне­ральні до­б­ри­ва та їх використання у 2018/2019 рр. має зро­с­ти до 200 млн т по­жив­них ре­­чо­­вин. Очіку­ють, що су­куп­ний світо­вий по­пит на калійні до­б­ри­ва зро­с­те на 13% — до 34,2 млн т, на фо­с­форні до­б­ри­ва — на 10%, до 46,2 млн т, й азотні  —  на 6%, при­близ­но до 120 млн т д.р. По­зи­тив­на ди­наміка збері­га­ти­меть­ся за ра­ху­нок при­ваб­ли­вих цін на зер­нові й олійні куль­ту­ри, уро­жайність яких, як очіку­ють, сти­му­лю­ва­ти­муть уне­сен­ням та використання міне­раль­них до­б­рив (Ка­за­ко­ва, 2015).

Про­бле­ма ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив завжди бу­ла ак­ту­аль­ною й особ­ли­вої зна­чу­щості на­бу­ла в умо­вах транс­фор­мації зе­мель­них відно­син, однією з ха­рак­те­ри­с­тик якої став дис­па­ри­тет цін. У зв’яз­ку з різким зро­с­тан­ням цін на міне­ральні до­б­ри­ва в Ук­раїні у 2013–2015 рр. (за да­ни­ми Міаг­ро­політи­ки, про­тя­гом 2013–2015 рр. зрос­ли ціни: на азотні до­б­ри­ва — від 3420 грн до 11502 грн/т (більш ніж у 3,4 ра­зу); калійних, від 2600 до 5300 грн/т (більш ніж удвічі); і склад­них (су­пер­аг­ро) — від 4200 до 10 000 грн/т (більш ніж у 2,4 ра­зу) про­бле­ма раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив у сіль­сько­­го­с­по­дарсь­ких підприємствах на­­бу­ває дедалі більшої ак­ту­аль­ності й по­­тре­бує на­леж­ної ува­ги. 

Хронічний дефіцит обіго­вих кош­тів в аг­рар­них то­ва­ро­ви­роб­ників, який ос­таннім ча­сом су­про­во­д­жується різкою де­валь­вацією національ­ної ва­­лю­ти та прак­тич­ною не­до­ступністю кре­­ди­ту­ван­ня, не­ми­ну­че при­зве­де до зни­­жен­ня рівня ви­ко­ри­с­тан­ня в га­лузі імпорт­них ре­сурсів, на­сам­пе­ред, мін­до­б­рив. Це мо­же спри­чи­ни­ти зни­жен­ня по­каз­ників ва­ло­во­го збо­ру агрокультур, якості вро­жаю, за­пасів по­­жив­них ре­чо­вин у ґрунті. У ре­зуль­таті це мо­же при­зве­с­ти до не­до­бо­ру вро­жаю, змен­шен­ня ек­с­порт­но­го по­тен­ціалу та ва­лют­них над­хо­д­жень до бю­д­­­же­ту. Вар­то по­го­ди­ти­ся з тим, що зро­с­тан­ня вар­тості азот­них міне­раль­них до­б­рив зу­мов­ле­но мо­но­поліза­ці­єю їхньо­го ви­роб­ництва, що по­тре­бує на­леж­ної ува­ги Ан­ти­мо­но­поль­но­го ко­міте­ту.

Аналіз ди­наміки вне­сен­ня і використання міне­раль­них до­б­рив в аг­рар­них підприємствах про­тя­гом 2005–2015 рр. свідчить про тен­денцію до на­ро­щу­ван­ня їхнього об­ся­гу як у ціло­му, так і з роз­ра­хун­ку на 1 га площі (табл. 2). Так, за даними Державної служби статистики, у 2015 р. сільсько­го­с­по­дарські підприємства Ук­раїни вне­сли під уро­жай 14,1 млн ц по­жив­них ре­чо­вин, що у 2,5 ра­зу більше, ніж 2005-го, але мен­ше, ніж у по­­пе­­редні два ро­ки. При цьо­му ча­ст­ка удо­б­ре­ної площі у звітно­му році ста­но­ви­ла 80,8%, тоді як у 2005 р. — 45 %. Із роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі у 2015 р. вне­се­но 79 кг діючої ре­чо­ви­ни (д. р.), зокрема 55 кг д. р. азот­них до­б­рив, 12,5 — фо­с­фор­них, 11,5 кг д. р. — калійних, що у 2,5, 2,1 та 2,9 ра­зу відповідно більше про­ти 2005 р. Із роз­ра­хун­ку на 1 га удо­б­ре­ної площі у 2015 р. вне­се­но 98 кг д. р., що на 36,1% більше за по­каз­ник 2005-го. 

Сільсько­го­с­по­дарські підприємства більше ви­ко­ри­с­то­ву­ють азото­місткі міне­ральні до­б­ри­ва, їхня ча­ст­ка у 2015 р. ста­но­ви­ла 69,6%, тоді як фо­с­фор­них — 15,8 %, калійних — 14,6%. Про­тя­гом ос­танніх років об­сяг вне­сен­ня азот­них і калійних до­б­рив збільшив­ся, що мо­же свідчи­ти про раціональність за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив для за­без­пе­чен­ня рос­­лин не­обхідни­ми еле­мен­та­ми жив­лен­ня впро­довж од­но­го ве­ге­таційно­го періоду, од­нак, по­при щорічне зро­с­тан­ня вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, зни­жується ви­ко­ри­с­тан­ня ор­ганічних до­б­рив. Подібні тен­денції ха­рак­терні й для сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств Ук­раїни.

За по­зи­тив­ної тен­денції з удо­б­рен­ням посівів (79 кг д. р. у 2015 р. в Ук­­ра­їні) фізіологічна по­тре­ба вне­сен­ня до­б­рив для ре­алізації ге­не­тич­но­го по­­тенціалу сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, яка ко­ли­вається в різних при­род­но-кліма­тич­них зо­нах від 200 до 250 кг д. р. на 1 га, по­кри­вається ли­ше на 30–40%. Низь­кий рівень вне­сен­ня та використання мі­­не­раль­них й ор­ганічних до­б­рив не тіль­ки не дає змо­ги ре­алізу­ва­ти ге­не­тич­ний по­тенціал сільгоспкуль­тур, а й при­зво­дить до вис­на­жен­ня ґрун­ту та зни­жен­ня йо­го ро­дю­чості. Так, ре­­корд­ні вро­жаї ос­танніх років зу­мо­ви­ли ви­не­сен­ня з ґрун­ту не менш як 100 кг д. р. NPK. Де­таль­ний аналіз си­ту­ації з уне­сен­ням та використанням міне­раль­них до­б­рив за ос­танні 25 років свідчить про те, що у 2015 р. бу­ло вне­се­но до­б­рив із роз­ра­хун­ку на 1 га май­же вдвічі мен­ше, ніж 1990-го, що вка­зує на не­до­статній рівень до­три­ман­ня тех­но­логічних умов ви­роб­ництва (рис. 1). Це по­яс­нює, чо­му ре­алізація ге­не­тич­но­го по­­тенціалу пше­ниці у 1980-х рр. бу­ла на рівні 50% по­тенційної, а че­рез 10 ро­­ків зни­зи­ла­ся до 25–30%.

Кон­цеп­ту­аль­ний підхід до вирі­шен­­ня су­час­них про­блем аг­рохімічно­го за­без­пе­чен­ня рос­лин­ництва Ук­раїни на період до 2020 ро­ку містить, зо­к­ре­ма, такі на­пря­ми як: ви­роб­ництво й ви­со­ко­е­фек­тив­не за­сто­су­ван­ня та використання твер­дих і рідких міне­раль­них до­б­рив з ура­ху­ван­ням енер­ге­тич­них, еко­номічних й еко­логічних чин­ників і до­сяг­нен­ня без­дефіцит­но­го чи по­зи­тив­но­го ба­лан­су по­жив­них ре­чо­вин у зем­ле­робстві. Про не­обхідність зба­га­чен­ня ґрунтів по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми вка­за­но й у стра­тегії зба­лан­со­ва­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня, відтво­рен­ня й уп­равління ґрун­то­ви­ми ре­сур­са­ми Ук­раїни. Се­ред за­хо­дів, спря­мо­ва­них на зба­га­чен­ня ґрунтів по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, го­ло­вним є від­нов­лен­ня щорічно­го об­ся­гу за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив до рівня 150–160 кг/га д. р. Це на­бу­ває ще більшої ак­ту­аль­ності у зв’яз­ку з тим, що однією зі стра­тегічних цілей роз­вит­ку зе­мель­них відно­син у сільсько­му гос­по­дарстві Ук­раїни на період до 2020 ро­ку є збільшен­ня об­ся­гу вне­сен­ня по­жив­них ре­чо­вин для за­без­пе­чен­ня за­пла­но­ва­но­го вро­жаю ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у 2020 р. до 4857,9 тис. т, у то­му числі міне­раль­них до­б­рив — до 2750,3 тис. т (табл. 3), тоб­то більшу части­ну по­­тре­би в по­жив­них ре­чо­ви­нах плану­ється за­без­пе­чи­ти са­ме за ра­ху­нок використання міне­раль­них до­б­рив, що по­тре­бує підви­щен­ня ефек­тив­ності їхнього за­­сто­су­ван­ня за ра­ху­нок оп­тимізації доз, строків і спо­собів уне­сен­ня їх у ґрунт. 

За досліджен­ня­ми вче­них ННЦ «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки», за­без­пе­чен­ня вро­жаю ос­нов­них сільсько­­гос­по­дарсь­ких куль­тур мінеральними до­б­ри­ва­ми у 2020 р. за оп­тимістич­ним варіан­том (зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих куль­тур — 80 млн т, цу­к­ро­вих бу­ряків — 35 млн т, со­няш­ни­ку — 7,2 млн т, кар­топлі — 21,0 млн т) по­тре­бує 2750,3 тис. т міне­раль­них до­б­рив, зо­к­ре­ма під зер­нові та зер­но­бо­бові — 2042,0 тис. т, цу­к­рові бу­ря­ки — 328,6, со­няш­ник — 227,7, кар­топ­лю — 149,0 тис. т. За збе­ре­жен­ня нинішніх темпів за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив (пе­симістич­ний ва­рі­ант) об­сяг їхньо­го вне­сен­ня під уро­жай ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у 2020 р. ста­но­ви­ти­ме 1983,3 тис. т, зокрема під зер­нові та зер­но­бо­бові — 1465,6 тис. т, цу­к­рові бу­ря­ки — 274,7, со­няш­ник — 112,7, кар­топ­лю — 130,0 тис. т. Такі об­ся­ги вне­сен­ня та використання до­б­рив за­без­пе­чать одер­жан­ня у 2020 р. уро­жаю зер­но­вих і зер­но­бо­бо­вих куль­тур на рівні 60 млн т, цу­к­ро­вих бу­ряків — 25 млн т, со­­няш­­ни­ку — 4 млн т, кар­топлі — 18,7 млн т. (Федоров та ін., 2012).

Стійкий про­цес ско­ро­чен­ня об­ся­гів вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах, на дум­ку вче­них, зу­мов­ле­ний ви­со­кою їх вартістю, яка, до то­го ж, про­дов­жує підви­щу­ва­ти­ся. Особ­ли­во стрімке зро­с­тан­ня цін на міне­ральні до­б­ри­ва спо­с­теріга­ло­ся про­тя­гом 2014–2015 рр.

Роз­ви­ток вітчиз­ня­но­го рин­ку міне­раль­них до­б­рив за­ле­жить пе­ре­дусім від по­треб сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств в аг­рохімічній про­дукції, цін на си­ро­ви­ну, по­пи­ту світо­во­го рин­ку й об­ся­гу імпор­ту в Ук­раїну. Особ­ли­во­с­тя­ми ос­танніх років є одер­жан­ня хі­мічни­ми підприємства­ми при­род­но­го га­зу за підви­ще­ни­ми ціна­ми, що при­­зво­дить до по­до­рож­чан­ня собівар­тості про­дукції. Своєю чер­гою, агро­ви­роб­ни­ки ма­ють гірші фінан­сові по­­каз­ни­ки порівня­но з по­пе­редніми ро­­ка­ми че­рез не­до­от­ри­ман­ня до­ходів від ре­алізації вро­жаю. Ці фак­то­ри ма­ють вирішаль­ний вплив на кон’юнк­ту­ру вну­трішньо­го рин­ку міне­раль­них до­б­рив і фор­му­ван­ня па­ри­те­ту цін.
Од­нак про­тя­гом ос­танніх де­ся­ти­літь унаслідок нерівних га­лу­зе­вих еко­­номічних відно­син у про­цесі пе­ре­хо­ду до рин­ку в Ук­раїні склав­ся дис­па­ри­тет цін на про­дукцію рос­лин­ництва й міне­ральні до­б­ри­ва для сільсько­го гос­по­дарства, тоб­то ціни на сільсько­го­с­по­дарсь­ку про­дукцію зро­с­та­ли мен­­ши­ми тем­па­ми, ніж на міне­ральні до­б­ри­ва (табл. 4).

Так, у 1990 р. 1 т аміач­ної селітри ко­ш­ту­ва­ла 0,26 т пше­ниці, амо­фо­су — 0,84 т, у 2000 р. відповідно 0,86 т і 2,56 т, у 2010 р. відповідно 1,8 т і 3,6 т, а у 2013 р. — у 28,1 та 2,3 ра­зу більше про­ти 1990 р., тоб­то 1,9 т і 3,2 т пше­ниці тре­ба бу­ло про­да­ти за ціна­ми 2013 р., щоб прид­ба­ти відповідні міне­ральні до­б­ри­ва. Те са­ме сто­сується цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку та кар­топлі. 

Се­ред аналізо­ва­них видів використовуваних міне­раль­них до­б­рив найбільше дис­па­ри­тет цін по­си­лив­ся на су­пер­фо­с­фат, особ­ли­во порівня­но з ціна­ми на цу­к­ро­ві бу­ряки.

Відповідно до моніто­рин­гу цін на міне­ральні до­б­ри­ва вітчиз­ня­них хі­­міч­­­них підприємств, який про­во­дить Міна­гро­політи­ки, певні ви­ди міне­раль­­них до­б­рив зро­с­та­ли в ціні ли­ше за півро­ку на тре­ти­ну (се­ред ос­нов­них при­чин — де­валь­вація гривні та по­до­рож­чан­ня га­зу). Ця си­ту­ація та ос­тан­ні рішен­ня Міжвідо­мчої комісії з між­на­­род­ної торгівлі що­до підви­щен­ня ан­ти­демпінго­во­го ми­та, згідно з роз­ра­хун­ка­ми Ук­раїнсько­го клу­бу аг­рар­но­го бізне­су, при­зве­ла до до­дат­ко­вих ви­т­рат аг­раріїв на су­му 672,8–743,1 млн грн. От­же, по­ки що пе­ре­ду­мов для по­до­лан­ня дис­па­ри­те­ту цін не скла­ло­ся, більше то­го є пе­ре­ду­мо­ви для по­даль­шо­го збільшен­ня вар­тості мінеральних до­б­рив. Од­ним зі шляхів вирішен­ня цієї про­бле­ми мо­же бу­ти вдо­с­ко­на­лен­ня ор­ганізаційно-еко­номічно­го ме­­ханізму аг­рохімічно­го сервісу як інно­ваційної де­термінан­ти ефек­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив.

Спад об­ся­гу ви­роб­ництва міне­раль­­них до­б­рив в Ук­раїні й дис­па­ри­тет у ціно­у­тво­ренні на них і рос­лин­ниць­ку про­дукцію зу­мо­ви­ли зни­жен­ня об­ся­гу й ефек­тив­ності їхнього ви­ко­ри­с­тан­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах. Вод­но­час зро­с­та­ють ви­мо­ги до еко­номічно ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у кон­крет­них при­­род­них і гос­по­дарсь­ких умо­вах, виз­на­чен­ня еко­номічно обґрун­то­ва­них норм і видів ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив під різні куль­ту­ри. Слід за­зна­чи­ти, що така тенденція зу­­мовила значну строкатість показників їхнього застосування щодо різних куль­­­тур як за­га­лом за рівнем удо­б­рен­ня, так і за об­ся­га­ми, пе­ре­дусім, фо­с­фор­них і калійних до­б­рив.

Аналіз ди­наміки вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під пше­ни­цю в сільсько­­­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни (табл. 5) свідчить за­га­лом про по­зи­тив­ну тен­денцію, оскільки пи­то­ма ва­га удо­б­ре­ної площі, як і об­сяг до­б­рив із роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі, зро­с­та­ють і ста­но­ви­ли у 2015 р. 89,4% та 89,3 кг д. р./га відповідно. Найбільше вно­сять та використовують мінеральні добрива під пше­ни­цю азот­них до­б­рив (їхня ча­ст­ка ста­но­вить 77–81,2%), най­мен­ше — калійних, 7,8–10,0%. 

Збільшен­ня на­ту­раль­них по­каз­ників вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у поєднанні з підви­щен­ням їх вар­тості зу­мов­лю­ють за­ко­номірне зро­с­тан­ня ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва з роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі пше­ниці, які у 2015 р. ста­но­ви­ли 1487 грн, що в 3,7 ра­зу більше про­ти по­каз­ників 2009 р., од­нак уро­жайність пше­ниці 2015-го ста­но­ви­ла 39,9 ц/га — це ли­ше на 27,1% більше, ніж 2009 р. Че­рез ви­пе­ре­д­жу­вальні тем­пи зро­с­тан­ня ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва над уро­жай­ністю за­ко­номірно зро­с­тає (у 2,6 ра­зу  2015-го про­ти 2009 р.) ви­роб­ни­ча со­­бівартість пше­ниці. По­при підви­щен­ня до­хо­ду від ре­алі­зації пше­ниці з роз­ра­хун­ку на 1 га, ве­ли­чи­на при­бут­ку сут­­­тєво ко­ли­ва­ється, що по­зна­чається на фор­му­ванні по­каз­ників окуп­ності міне­раль­них до­б­рив.

Так, у 2014 р. на 1 кг д. р. бу­ло одер­жа­но до­хо­ду від ре­алізації пше­ниці 63,58 грн, а при­бут­ку — 13,90 грн, що в пер­шо­му ви­пад­ку на 73,5% більше, а в дру­го­му — май­же все­ме­ро більше про­ти по­каз­ників 2009 р. Ко­е­фіцієнт окуп­ності міне­раль­них до­б­рив уро­жаєм у 2015 р. ста­но­вив 0,45 про­ти 0,52 у 2009 р., а ко­ефіцієнт окуп­ності ви­­­­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва урожаєм у звітно­му році дорівню­вав 2,68, що на 65,5% мен­ше за по­каз­ник 2009-го.

Ди­наміка ко­ефіцієнтів окуп­ності ви­­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва до­хо­дом і при­бут­ком, як і ди­наміка рівня рен­та­бель­ності ви­роб­ництва пше­ниці, свід­чать про певні ко­ли­ван­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня та застосування міне­раль­них до­б­рив під пше­ни­цю у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни, при цьо­му у 2013 р. во­на бу­ла най­ниж­чою за аналізо­ва­ний період.
Подібні вис­нов­ки мож­на зро­би­ти й на підставі аналізу ста­ну і тен­денцій вне­сен­ня та еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив під цу­к­ро­ві бу­ряки в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни (табл. 6). 

Так, у 2015 р. із роз­ра­хун­ку на гек­тар посівної площі цу­к­ро­вих бу­ряків уне­се­но мінеральних добрив 274 кг д. р. за­галь­ною вартістю 5243 грн/га, що на 24,7% та у 2,3 ра­зу більше відповідно про­ти 2009 р. Ко­ефіцієнт окуп­ності 1 кг д. р. міне­раль­них до­б­рив уро­жаєм у 2014 р. ста­но­вив 1,95, до­хо­дом — 34,45, при­бут­ком — 5,23, а 2009-го ці по­каз­ни­ки відповідно дорівню­ва­ли 1,46, 22,7 і 6,13. Тоб­то, на відміну від окуп­ності вро­жаєм і до­хо­дом, окупність при­бут­ком зни­зи­ла­ся.

Ко­ефіцієнт окуп­ності ви­т­рат на мі­­не­­ральні до­б­ри­ва уро­жаєм цу­к­ро­вих бу­­ряків най­ви­щим був у 2014 р. (17,98 ц/100 грн),  а най­ниж­чим у 2015 р. (8,55 ц/100 грн), в інші ро­ки він ко­ли­вав­ся в ме­жах 14 ц/100 грн. По­при збільшен­ня на­ту­раль­них по­каз­ників окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва, вартісні ко­ефіцієнти окуп­ності зни­зи­ли­ся або ко­ли­ва­ли­ся й у 2014 р. ста­но­ви­ли 3,17 — до­хо­дом і 0,48 — при­бут­ком, тоді як у 2009 р. во­ни дорівню­ва­ли 2,21 і 0,60 відповідно. От­же, еко­номічна ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив під цу­к­рові бу­ря­ки, як і рівень рен­та­бель­ності їх ви­роб­ництва в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах, в ос­танні ро­ки суттєво змен­ши­ли­ся порівня­но з ба­зи­сним.

Знач­но ви­щою з по­зиції окуп­ності до­хо­дом і при­бут­ком міне­раль­них до­б­­рив, як і ви­т­рат на них, ви­я­ви­ла­ся еко­номічна ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив під со­няш­ник, хоча пи­то­ма ва­га йо­го удо­б­ре­ної площі (у 2015 р. — 73,2% про­ти 49,2% у 2009 р.) де­що ниж­ча, ніж під цу­к­ро­вими бу­ря­ками.

Збільшен­ня на­ту­раль­них по­каз­ників уне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив (від 23,6 кг д. р./га у 2009 р. до 50,0 кг д. р./га 2015-го) у поєднанні з підви­щен­ням їхньої вар­тості (від 842 грн/ц д. р. 2009-го до 2451 грн/ц д. р. у 2015 р.) зу­мо­ви­ло за­ко­номірне зро­с­тан­ня ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва з роз­ра­хун­ку на 1 га посівної площі со­няш­ни­ку, які у 2015 р. ста­но­ви­ли 1225 грн, що у 6,2 ра­зу більше про­ти 2009 р., при цьо­му вро­жайність со­няш­ни­ку в 2015 р. ста­но­ви­ла 23 ц/га, що на 46,5% більше про­ти 2009 р. У ре­зуль­таті цьо­го ко­ефіцієнт окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва вро­жаєм зни­зив­ся від 7,90 ц/100 грн у 2009 р. до 1,87 ц/100 грн 2015-го. Змен­ши­ли­ся й ко­ефіцієнти окуп­ності міне­раль­них до­б­­рив і ви­т­рат на них до­хо­дом і при­бут­ком, що вка­зує на зни­жен­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня цих мінеральних до­б­рив під со­няш­ник, хо­ча це спри­­чи­не­но на­сам­пе­ред не­спри­ят­ли­ви­ми ціно­ви­ми умо­ва­ми.

В Ук­раїні найбільший об­сяг міне­раль­них до­б­рив із роз­ра­хун­ку на гек­тар сільсько­го­с­по­дарські підприємства вно­сять під кар­топ­лю (на­при­клад, у 2014 р. — 306 кг д. р./га, у 2015 р. — 276 кг д. р./га), при­чо­му об­сяг вне­сен­ня мінеральних калійних до­б­рив, як­що не пе­ре­ви­щує, то, при­наймні, не по­сту­пається об­ся­гу за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив. 
Так, на­при­клад, у 2015 р. спів­відно­шен­ня NPK бу­ло та­ким: 1:0,69:1,07; у 2013 р. — 1:0,76:1,29, а у 2009 р. — 1:0,71:0,98. Пи­то­ма ва­га удо­б­ре­ної міндобривами площі кар­топлі ос­танніми ро­ка­ми ко­ли­вається в ме­жах 83,6–92,3%, а її вро­жайність — у ме­жах 171,0–256,4 ц/га. 
Незва­жа­ю­чи на віднос­но не­ви­сокі ко­ефіцієнти окуп­ності міне­раль­них до­б­рив уро­жаєм кар­топлі, які ко­ли­ва­ли­ся про­тя­гом аналізо­ва­но­го періоду в ме­жах 0,72–0,92, ко­ефіцієнти окуп­ності цих до­б­рив до­хо­дом ви­я­ви­ли­ся най­ви­щи­ми се­ред про­аналізо­ва­них куль­тур і пе­ре­бу­ва­ли в діапа­зоні 64,73–135,80 грн/кг д. р. Про­те окупність міне­раль­них до­б­рив при­бут­ком за­ли­шається віднос­но не­ви­со­кою й ста­но­ви­ла у 2014 р. 11,43 грн/кг д. р., що на 38% більше про­ти 2009 р. По­при змен­шен­ня ко­ефіцієнта окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва уро­жаєм кар­топлі від 12,54 ц/100 грн у 2009 р. до 4,33 ц/100 грн у 2015 р., окупність ви­т­рат до­хо­дом і при­бут­ком зрос­ла від 10,80 і 1,24 до 14,97 і 1,26 у 2014 р. відповідно. Підви­щив­ся й рівень рен­та­бель­ності ви­роб­ництва кар­топлі — від 12,9% у 2009 р. до 24,2% у 2015 р., хо­ча 2012-го ре­а­лізація кар­топлі бу­ла збит­ко­вою для аг­рар­них підприємств. Та­ким чи­ном, мож­на за­зна­чи­ти, що еко­номічна ефек­­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня внесення міне­раль­них до­б­рив під кар­топ­лю у звітно­му році бу­ла ви­щою, ніж у ба­зо­во­му.

У сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах об­ла­с­тей Ук­раїни спо­стеріга­ється суттєва ди­фе­ренціація в об­сязі вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив із роз­ра­хун­ку на гек­тар посівної площі: від 37 кг д. р. у Хер­сонській об­ласті до 156 кг д. р. на Львівщині у 2015 р. (табл. 4). Ще більшу ди­фе­ренціацію ви­яв­ле­но в розрізі сільсько­го­с­по­дар­сь­ких куль­тур: зер­нові й зер­но­бо­бові (без ку­ку­руд­зи) (від 36 у Хер­сонській об­ласті до 148 кг д. р./га на Львівщи­ні); ку­ку­руд­за на зер­но (від 39 у До­­нець­­кій об­ласті до 204 кг д. р./га на Во­лині); цу­к­рові бу­ря­ки (від 156 у Хар­­ківській об­ласті до 587 кг д. р./га на Рівненщині); со­няш­ник (від 27 у Лу­­­­­­­­­­ган­ській об­ласті до 160 кг д. р./га на За­кар­патті); кар­топ­ля (від 93 у Він­ницькій об­ласті до 418 кг д. р./га на Пол­­тавщині); овочі (від 59 у Він­ниць­кій об­ласті до 849 кг д. р./га на Сумщині)(табл. 5).

Під час еко­номічно­го аналізу ви­яв­ле­но дис­про­порції й у роз­поділі аг­рар­ни­ми підприємства­ми Ук­раїни використання міне­раль­­­них до­б­рив між сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми куль­ту­ра­ми: 

найбільше як у віднос­но­му, так і в аб­со­лют­но­му ви­­мірі у 2015 р. їх уно­си­ли під зер­нові й зер­но­бо­бові куль­ту­ри (9182,2 тис. ц д. р., ча­ст­ка удо­б­ре­ної площі (без ку­ку­руд­зи) — 84,5%), а най­мен­ше — під ба­ш­танні куль­ту­ри (1,7 тис. ц д. р., ча­ст­ка удо­б­ре­ної площі — 45,2%) за се­ред­нь­о­ук­раїнсько­го зна­чен­ня ча­ст­ки удо­б­ре­ної площі 80,8%.

Не­до­стат­ня зба­лан­со­ваність міне­раль­но­го жив­лен­ня куль­тур у 2015 р. про­яв­ля­ла­ся в пе­ре­ва­жа­ю­чо­му за­сто­су­ванні агропідприємства­ми мінеральних азот­них до­б­рив (69,6%) і знач­но мен­шо­му — фо­с­фор­них (15,8%) та калійних (14,6%), од­нак у розрізі об­ла­с­тей ці по­каз­ни­ки суттєво ко­ли­ва­ють­ся (азот­них: від 55,6% до 78,9%; мінеральних фо­с­фор­них: від 13,0% до 24,4%; калійних: від 7,3% до 22,6%), як і ча­ст­ка удо­б­ре­ної пло­щі, що, на­при­клад, у 2015 р. пе­ре­бу­ва­ла в діапа­зоні від 71,5% у Лу­ганській об­­ласті до 90,3% на Сумщині (табл. 6).

Зро­зуміло, що рівень за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив суттєво відрізняється в кон­крет­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах. Нині аг­­рарні підприємства ко­ри­с­ту­ють­ся ре­­ко­мен­даціями на­уко­вих ус­та­нов щодо раціональних до­з уне­сен­ня до­б­рив під ок­ремі куль­ту­ри. Про­те для до­­сяг­нен­ня більшої віддачі мінеральних до­б­рив ре­­ко­мен­до­вані до­зи їхньо­го вне­сен­ня по­­трібно ко­ре­гу­ва­ти згідно з да­ни­ми про фак­тич­ний вміст NРК у ґрунті в до­ступній для рос­лин формі. Такі дані де­які підприємства вже ма­ють, що дає їм змо­гу раціональніше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти мінеральні до­б­ри­ва, до­ся­га­ти більшої віддачі від їхньо­го вне­сен­ня. Вод­но­час для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­но­го при­бут­ку від цьо­го ре­сур­су аг­рар­ним підприємствам потрібна до­дат­ко­ва на­уко­во-дослідна інфор­мація про відда­чу та використання мі­­не­­раль­них до­б­рив за­леж­но від комбінації їхнього вне­сен­ня під відповідну куль­ту­ру в кон­крет­них ґрун­то­во-кліма­тич­них умо­вах. Та­ку інфор­мацію та по­слу­ги на­дає ННЦ «Інсти­тут ґрун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії ім. О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го» (далі — ННЦ ІҐА), який го­то­вий сприяти в підви­щенні ефек­тив­ності аг­рар­но­го бізне­су за ра­ху­нок раціональ­но­го за­­сто­су­ван­ня аг­рохімі­катів. Зо­к­ре­ма, ННЦ ІҐА про­по­нує про­­­ве­ден­ня ран­нь­о­вес­ня­ної ґрун­то­вої діаг­но­с­ти­ки азот­но­го жив­лен­ня ози­мих куль­тур і роз­роб­ку ре­ко­мен­дацій що­до їхньо­го піджив­лен­ня; ґрун­то­ве та ґрун­то­во-меліора­тив­не об­сте­жен­ня полів із на­­дан­ням відповідної ана­літич­ної та кар­­­­то­графічної інфор­ма­ції; новітні тех­­­­­но­логії удо­б­рен­ня для одер­жан­ня зер­на ви­со­кої якості та за­оща­д­жен­ня до­б­рив; тех­но­логії оп­­ти­­маль­но­го за­­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­ментів і біологічних пре­па­ратів для суттєво­го підви­щен­ня вро­жай­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур; роз­роб­лен­ня та впро­ва­д­жен­ня інно­ваційних тех­но­логій ви­роб­ництва й за­сто­су­ван­ня та використання ор­га­но-міне­раль­них до­б­рив, пе­ре­роб­ки та раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня місце­вої ор­ганічної си­ро­ви­ни; опе­ра­тив­ний моніто­ринг ста­ну посівів із ви­ко­ри­с­тан­ням дис­танційно-піло­то­ва­них літаль­них апа­ратів то­що.

З ог­ля­ду на за­зна­че­не роз­г­ля­не­мо еко­номічну ефек­тивність за­сто­су­ван­ня де­я­ких по­слуг, які на­дає ННЦ ІҐА суб’єктам гос­по­да­рю­ван­ня на ко­мер­ційних за­са­дах. Еко­номічну доцільність та­ких по­слуг для сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників про­де­мон­ст­руємо на при­кладі різних варіантів аг­рохімічно­го аналізу та/або об­сте­жен­ня ґрунтів.

Як відо­мо, аг­рохімічне об­сте­жен­ня по­ля мож­на здійсню­ва­ти різни­ми спо­со­ба­ми, що мо­же ма­ти різну фор­му по­дан­ня за­ключ­ної інфор­мації. На­­при­клад, роз­ши­ре­ний аг­рохімічний аналіз ґрунтів, що здійснює ла­бо­ра­торія по­льо­вих досліджень із до­б­ри­ва­ми та уп­равління якістю про­дукції ННЦ ІҐА (До­цен­ко О. В.), містить ви­­з­на­чен­ня вмісту NPK, pH, гу­му­су та мікро­е­ле­ментів. Вартість по­слу­ги з від­­­­би­ран­ням зразків, аналітич­ни­ми досліджен­ня­ми та на­дан­ням за­ключ­но­го звіту на по­ча­ток 2016 р. ста­но­ви­ла 44 грн/га. По­вна вартість ба­зо­во­го аг­рохімічно­го аналізу ґрунтів, що здійснює вка­за­на ла­бо­ра­торія (виз­на­чен­ня вмісту NPK і pH), ста­но­ви­ла на по­ча­ток 2016 р. 28 грн/га.

Вартість ґрун­то­во-аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня полів (гос­по­дарств) із на­­дан­ням відповідної аналітич­ної та кар­­то­графічної інфор­мації й інфор­мації що­до ре­сурс­них мож­ли­во­с­тей зе­мель за при­род­ною та ефек­тив­ною ро­дючістю (не менш ніж 1000 га) ста­но­ви­ла на по­ча­ток 2016 р. 80 грн/га.

За умо­ви, що се­ред­ня кількість вне­се­них та використання міне­раль­них до­б­рив в Ук­ра­їні ста­но­вить, на­при­клад, 84 кг д. р./га, ефек­тивність здійснен­ня аг­рохі­мічно­го аналізу виз­на­ча­ти­ме­мо, спи­ра­ю­чись на умов­но-по­тенційну еко­номію від уне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив від 2 до 50% (табл. 7).
Та­ким чи­ном, по­тенційний еко­но­міч­ний ефект для сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства з роз­ра­хун­ку на 100 га ріллі за еко­номії 2% міне­раль­них до­б­­рив ста­но­вить 21,2 тис. грн, 5% — 25,6 тис. грн, 10% — 33,3 тис. грн, 50% — 93,9 тис. грн. Для порівнян­ня, у се­­ред­­нь­о­му в сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни у 2014 р. із роз­ра­хун­ку на 100 га ріллі в га­лузі рос­лин­ництва бу­ло одер­жа­но 172,1 тис. грн при­бут­ку, а в підприємствах Харків­ської об­ласті — 157,3 тис. грн. 

Спи­ра­ю­чись на ме­то­ди­ку роз­ра­хунків, ефек­тив­ним вва­жаємо здій­снен­ня аналізу за ко­ефіцієнта окуп­ності більш як 1. Здійснення ба­зо­во­го аг­рохі­мічно­го аналізу з по­даль­шою ко­рек­цією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня та використання міне­раль­них до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри є ефек­тив­ним за умо­ви 10-від­­­­­сот­­ко­во­го за­оща­д­жен­ня кількості вне­се­них міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур і більше.

Проведен­ня роз­ши­ре­но­го аг­рохі­міч­но­го аналізу з на­ступ­ною ко­рек­цією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри стає ефек­­тив­ним за умо­ви 20%-го за­оща­д­жен­ня кількості вне­се­них міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур. Ви­т­ра­ти на про­ве­ден­ня ґрун­то­во-аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня полів із на­­ступ­ною ко­рекцією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня та використання мінеральних до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри стає ефек­тив­ним за умо­ви 50%-го за­оща­д­жен­ня кількості вне­се­них міне­раль­них до­б­рив під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур. Про­те як­що кри­терієм еко­номічної ефек­тив­ності проведен­ня аг­рохімічно­го аналізу та/або ґрун­то­во-аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня ґрунтів об­ра­ти підви­щен­ня вро­жай­ності куль­тур, а відповідно й до­хід­ності, то ре­зуль­та­ти роз­ра­хунків бу­­дуть інши­ми. 

Та­ким чи­ном, ви­яв­ле­но тен­денцію до підви­щен­ня рівня ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив про­тя­гом 2009–2015 рр. за од­но­час­но­го зни­жен­ня їх­­ньої еко­номічної ефек­тив­ності в сільсько­­го­с­по­дарсь­ких підприємствах. Унаслідок нерівних га­лу­зе­вих еко­но­мічних відно­син в Ук­раїні склав­ся дис­­па­ри­тет цін на про­дукцію рос­лин­ництва й міне­ральні до­б­ри­ва для ви­­ко­ристання у сільськогому гос­по­дар­стві. На ма­к­ро­еко­номічно­му рівні дер­жав­ну аг­рар­ну політи­ку слід ви­бу­до­ву­ва­ти згідно з національ­ни­ми інте­ре­са­ми, тоб­­то ціни на внутрішньо­му рин­ку міне­раль­них до­б­рив ма­ють бу­ти не ви­­щи­ми, ніж на світо­во­му, ад­же цьо­го ра­зу, згідно з те­орією еко­номічних пе­­ре­ваг, не бу­де сен­су ку­пу­ва­ти вітчиз­няні до­б­ри­ва й підтри­му­ва­ти націо­наль­­но­го то­ва­ро­ви­роб­ни­ка. Од­ним із пер­спек­тив­них на­прямів в умо­вах не­про­гно­зо­ва­но­го й не­рин­ко­во­го фор­му­ван­ня цін на си­ро­ви­ну в Ук­раїні є роз­роб­ка й ос­воєння влас­них фо­с­фор­них ро­до­вищ.

Ди­наміка ко­ефіцієнтів окуп­ності ви­т­рат на міне­ральні до­б­ри­ва до­хо­дом і при­бут­ком, як і ди­наміка рівня рен­та­бель­ності ви­роб­ництва пше­ниці, цу­к­ро­вих бу­ряків, со­няш­ни­ку й кар­топлі свідчать про певні ко­ли­ван­ня еко­номічної ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив. Між об­ся­гом уне­се­них, застосованих  міне­раль­них до­б­рив на гек­тар і вро­жайністю пше­ниці та кар­топлі ви­­яв­ле­но помітний ко­ре­ляційний зв’я­зок, а та­кож помірний — з уро­жай­ніс­тю цу­к­ро­вих бу­ряків і со­няш­ни­ку, при цьо­му підтвер­д­же­но чіткий про­яв за­­ко­­ну спад­ної віддачі (за ви­нят­ком кар­топлі), дію яко­го слід ура­хо­ву­ва­ти під час обґрун­ту­ван­ня еко­номічної до­­ціль­­­­ності ви­ко­ри­с­тан­ня цих мінеральних до­б­рив.

В аг­рар­них підприємствах об­ла­с­тей Ук­раїни спо­с­терігається суттєва ди­фе­ренціація в об­сязі вне­сен­ня та використання мі­­не­раль­них до­б­рив із роз­ра­хун­ку на гек­тар площі, як і в розрізі сільгосп­куль­тур. Ди­наміка об­ся­гу вне­сен­ня та використання міне­раль­них до­б­рив у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах знач­ною мі­рою зу­мов­ле­на ви­со­кою їхньою вартістю, особ­ли­во стрімке зро­с­тан­ня цін на них спо­­с­теріга­ло­ся ос­танніми ро­­ка­ми. Для до­сяг­нен­ня мак­си­маль­но­го при­бут­ку від цьо­го ре­сур­су аг­рар­ним підприємствам потрібна до­дат­ко­ва на­уко­во-дослідна інфор­мація та кон­суль­таційні по­слу­ги, які на­да­ють на­укові ус­та­но­ви, зо­к­ре­ма ННЦ ІҐА. Як по­ка­за­ли роз­­ра­хун­ки, здійснен­ня аг­рохімічно­го аналізу та/або об­сте­жен­ня ґрунтів із на­ступ­ною ко­рек­цією си­с­те­ми за­сто­су­ван­ня та використання мінеральних до­б­рив під сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри дає змогу до­сяг­ти іс­­тот­ної еко­номії коштів і підви­щен­ня еко­­номічної ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив.  

А.  Ку­чер, чл.-кор. Ака­демії еко­номічних на­ук Ук­раїни, канд. пед. на­ук, док­то­рант, ст. на­ук. співр. сек­то­ру еко­номічних досліджень,
ННЦ «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки»,
ННЦ «Інсти­тут ґрун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії ім. О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го», 

Л. Ку­чер, канд. екон. на­ук, ст. на­ук. співр., до­цент ка­фе­д­ри еко­номіки підприємства,
Харківський НАУ ім. В.В. До­ку­чаєва