Спецможливості
Інтерв'ю

Біомаса може замінити увесь газ, що йде на опалення

26.12.2016
47733
Біомаса може замінити увесь газ, що йде на опалення фото, ілюстрація
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло від біомаси на 10% дешевше. Детальніше розповідає голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

 

 

- Георгій Георгійович, люди не молоді при слові «біоенергетичний» зазвичай згадують численних екстрасенсів та інших шарлатанів, яких розвелося в часи перебудови… А чим займається ваша асоціація?

- Популяризацією справжньої біоенергетики, науково обґрунтованої – енергетики, пальним для якої виступають не корисні копалини, а біомаса: деревина, солома, гній, біогаз, відходи деревообробки, стебла кукурудзи чи соняшника після збирання врожаю, так звані енергетичні 1-річні культури тощо.

- Наскільки поширений цей вид енергоносіїв?

- У більшості країн це найпопулярніше відновлюване джерело енергії. Наявні у науковців дані переконують, що найпопулярнішим джерелом відновлюваної енергії у світі є біомаса. Далі йде гідроенергетика – спочатку велика, потім мала, а вже потім – сонце, вітер, геотермальна енергія. В Європі частка біоенергетики в усій енергії, що отримується з відновлюваних джерел, становить 62%, в Україні – 65%.

- Чим обумовлена така висока частка біоенергетики?

- Біомаса – найкраще відновлюване джерело для країн із холодним кліматом, де необхідне опалення і, відповідно, великі обсяги саме теплової енергії. Звичайно, в теплих країнах, де багато сонця, ситуація інша.

- Чим воно таке хороше саме для отримання тепла?

- Економічною ефективністю. Наприклад, щоб наростити виробництво електроенергії з відновлюваних джерел (дуже важливими з яких енергія сонця або вітру), і в країнах ЄС, і згодом в Україні було запроваджено т. зв. зелений тариф: електромережа повинна була купувати електроенергію з відновлюваних джерел за спеціальним тарифом, вищим, ніж для електрики з традиційних джерел. Та ще й закріпити розміри цих тарифів на багато років наперед (в Україні розміри зелених тарифів встановлено вже до 2030-го. – Ред.). А от у сфері теплопостачання нічого подібного немає – у Європі винятком є хіба що Великобританія. В Україні наша асоціація лобіює законопроект (і він вже пройшов перше читання), який встановлює подібний тариф на тепло з відновлюваних джерел не вище, а навіть на 10% нижче вартості теплової енергії, отриманої при спалюванні газу. Біоенергетичному бізнесу вигідно продавати теплову енергію навіть дешевше за отриману з газу, аби лише отримати гарантований збут на кілька років (законопроект зобов’язує тепломережі переходити на закупівлю теплової енергії, отриманої на біомасі, її виробник запропонує ціну, не вищу, ніж 90% ціни теплової енергії з газу).

- Яку частку зараз становить біомаса в енергетичному балансі ЄС і який її потенціал?

- Позаяк на всі відновлювані джерела в 2016 році припадало 16%, то на саму лише біомасу – 10%. Зараз частка відновлюваної енергії зростає щороку на 1%: поставлено завдання в 2020 році досягти показника в 20%.

- Які з європейських країн найуспішніші в цьому плані?

- Дуже вразив досвід Литви. Вони теж почали скорочення споживання газу тільки тоді, коли Росія спробувала використати блакитне паливо як інструмент політичного шантажу – років 5 чи 6 тому. Тоді литовці створили ринок теплової енергії, створили конкуренцію на ньому і впровадили простий принцип: теплову енергію купують у того, хто запропонував найнижчу ціну. В результаті за кілька років частка біоенергетики в централізованому теплопостачанні досягла в 2016 р. до 61%, а в 2020 р. її планується довести до 80%. Індивідуальне опалення вже зараз на 80% здійснюється біомасою. Схожа ситуація і в Австрії, Швеції, Фінляндії.

- Чи могли б назвати якісь знакові проекти, що були реалізовані в 2016 році в Європі?

- Кілька тижнів тому завершилося переведення з вугілля на біомасу електростанції електричною потужністю 350 МВт біля Копенгагена. Там використовуватиметься кілька видів біомаси: деревна тріска, солома, побутові відходи, тощо. Ця електростанція посоромила скептиків, які говорили, що великі міста неможливо опалювати соломою. А от Копенгаген вже на 95% опалюється з відновлюваних джерел. Я сам бував у Чехії, у Словаччині в містах із 40-50 тис. мешканців, які повністю опалюються за рахунок біомаси.

- Чи правда, що в Європі вже згортають програми дотацій відновлюваній енергетиці?

- Потроху знижується зелений тариф. Наприклад, у Німеччині електроенергію, вироблену на біогазових установках, мережа забирала спочатку по €0,27, потім по €0,21, а зараз – по €0,17. Бо дійшло до того, що вирощування кукурудзи на силос для біогазових установок стало вигіднішим, ніж вирощування продовольчої пшениці. Через це площі під кукурудзою на силос для біогазових установок зросли до 1 млн га (при загальній площі ріллі 12 млн га), що спричинило ріст цін на землю. Через зростання частки відновлюваних джерел у загальному обсязі виробництва електроенергії зелений тариф спричинився до загального подорожчання електрики.

- Наскільки Україна відстає від Європи в цьому плані?

- Відставання за показниками – приблизно втричі: частка відновлюваної енергії у нас оцінюється в 5%, а біомаси – в 3-3,5%.

- Чим це зумовлено?

- Передусім – часом. В країнах ЄС впровадження промислових установок отримання енергії з відновлюваних джерел почалося ще в 90-х роках ХХ століття. До того ж вони давно живуть з ринковими цінами на газ, а ми – лише перший рік.

- Який потенціал має Україна в сфері біоенергетики?

- Якщо взяти третину соломи від того обсягу, котрий щорічно утворюється на полях України (третину, адже рекомендують 70% соломи подрібнювати і заорювати заради підвищення родючості грунту), 40% маси кукурудзиння і 40% соняшничиння (менш поширені культури ми навіть не стали рахувати), то це дасть змогу замістити 10 млрд м3 газу. Для порівняння: Україна зараз усього використовує 34 млрд м3, з яких 14 млрд м3 імпортує. Тобто можна замістити більшу частину імпортного газу або більшість тих обсягів, що йдуть на опалення зараз.

Нині за рахунок біомаси Україна заміщує приблизно 3 млрд м3 газу, з якої половина – звичайнісінькі дрова, які також є відновлюваною біомасою.

- Скільки часу потрібно на реалізацію цього потенціалу?
-
Через десяток років біомаса може перевищити частку викопних енергоносіїв. Останніми роками використання біомаси в енергетиці швидко зростає – десь на 40% щороку. За останніх 2 роки тільки за програмою т. зв. теплих кредитів встановлено близько 20 тис. індивідуальних котлів. Враховуючи, що за допомогою в рамках цієї програми звертається приблизно п’ята частина тих, хто міняє індивідуальні котли, загальна кількість може становити 100 тис.

- Це переважно котли на пелетах?

- Так. Пелетний котел такий же зручний, як і газовий – працює автоматично. У соломи температура плавлення (шлакування) золи дуже низька - 850˚С, тому для її спалювання в тюках потрібні котли спеціальної конструкції, які випускаються тільки великої потужності. Пелети з соломи застосовуються дуже обмежено, бо існує обмаль моделей побутових котлів, здатних на них працювати. Та й сегмент деревних пелет – найбільш розвинутий у всьому ринку палива на основі біомаси.
- А я чув (правда, ще кілька років тому), що з пелетами проблеми – ціни стрибають, не завжди можна купити у великих кількостях?

- Зараз якраз ринок пелет найстабільніший – він найбільше пов’язаний із європейським ринком, оскільки 60% вироблених в Україні пелет експортується в ЄС. Відповідно, коливання цін залежать від ситуації на європейському ринку. Пелети можна зберігати і рік, і два. А от ринків тюкованої соломи або деревної тріски досі немає.

- Чи працюють на біомасі промислові установки?

- Звісно. Насамперед це біогазові установки, яких в Україні до десятка. Крім того, ще кілька років тому всі деревообробні підприємства повністю перейшли з газу на деревні відходи, а ОЕЗи – на лушпиння соняшника. Зараз котли на біомасі встановлюють уже й ті, хто не має відходів власного виробництва і змушений купувати паливо. Так, у 2015 році до нас звернувся супермаркет із проханням встановити котел на пелетах. Рішення виявилося ефективним і зараз воно впроваджується в інших супермаркетах цієї мережі.

- Якої потужності ці проекти, яких інвестицій вони вимагають і який термін їхньої окупності?

- Найбільше цікавляться когенераційними проектами потужністю по електроенергії 6-10 МВт і втричі більше по теплу. Менш потужні проекти окуповуються повільніше. Для будівництва котельні на біомасі потужністю 10 МВт потрібні інвестиції близько 1 млн євро. На кожен мегават потужності потрібно 1000 т тюкованої соломи на рік. Окупитися такі проекти можуть вже за 2-3 роки. Побутовий котел може окупитися за рік.

- Які зараз ціни на паливо з біомаси (окрім дров)?

- Ціна деревних пелет поступово підтягується до рівня європейських. Зараз це 2000-2500 грн/т, тоді як у Польщі гуртова ціна становить €90 євро, а доставка з України – 20 €/т (роздрібна ж ціна у наших західних сусідів – 200-250 €/т). Пелета з соняшника коштує близько 1600 грн/т, солом’яна – 1200 грн/т. Однак пелети з соломи мало поширені – її переважно пакують у тюки, які значно дешевше перевозити, ніж солому в скиртах. Вартість тюкованої соломи зараз – близько 750 грн/т.

- А що представляють з себе біогазові установки, які працюють в Україні?

- Вони розташовані на великих тваринницьких підприємствах – птахофабриках, свинофермах, комплексах для ВРХ. Однак для біогазової установки все одно потрібно більше силосу (зазвичай із кукурудзи), ніж гною. Оптимальним є співвідношення 70:30, але в Європі працюють біогазові установки практично на самому силосі, а гній додається тільки для ферментації. На самому гною установка ніколи не окупиться.

Типова для України біогазова установка працює у фірмі «Даноша», яка утримує 25 тис. свиней. Її потужність – 1 МВт, а обійшлася вона в 4 млн євро. Зелену масу туди скидають всю, яку тільки можуть: силос, жом, гнилі яблука і багато іншого.

- Як агрофірми можуть заробити завдяки біоенергетиці?

- Хіба що продаючи солому в тюках котельням. Адже найефективніша біомаса тоді, коли використовується для виробництва тепла. Найбільше його потребують тепличні комплекси. Їхнім власникам варто вивчити й можливість встановлення біогазової установки, позаяк теплиця двічі на рік викидає зелену масу після збирання врожаю. Але зелена маса повинна бути сухою. Якщо ж є власна електроенергія з відновлюваних джерел, її вигідніше продавати в мережу за зеленим тарифом, натомість забирати за звичайним.

- Наскільки вигідно продавати солому котельням?

- Вважається, що з 1 т соломи з поля забирається стільки поживних речовин, що задля їх компенсації потрібно внести міндобрив на 200-300 грн. А 1 т тюкованої соломи коштує 750 грн (з поля або з доставкою в межах 100 км).

- Окрім соломи і деревних пелет Ви говорили про спеціальні культури?

- Це так звана енергетична верба, що за перших 3 роки формує врожай вологої біомаси на рівні 60 т/га, а потім після зрізу під корінь формує знову такий урожай кожні 2 роки до досягнення 20-річного віку. Є ще подібного типу тополя, перевага якої перед вербою полягає в можливості вирощування всюди (принаймні, в Україні), а не тільки в вологих місцевостях. Ще є такі 1-річні культури, як міскантус, світчграсс. Але площі під ними невеликі: наприклад, у Швеції чи Польщі – десь по 20 тис. га, в Україні – 4 тис. га.

- Георгій Георгійович, дякуємо за розмову і сподіваємося на її продовження.

Розмовлялв Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Фото  Даніель Камінський

Богдан Малиновський у гостях у Георгія Гелетухи, голови правління Біоенергетичної асоціації України

Інтерв'ю
Роман Шнуровський разом із батьком та братами розвиває АПП «Золота Нива» в Зборівській громаді Тернопільської області та веде на YouTube відеоблог про агрономічні експерименти, які вони закладають на своїх полях. Про те, навіщо невеликому... Подробнее
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее

1
0