Укр
Американський досвід оцінки родючості ґрунту
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий досвід оцінки родючості ґрунту. Під час Дня відкритих дверей українську лабораторію PLT відвідав Девід Данн, керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр (Soil Testing Lab, University of Missouri-Delta Center, Portageville, Missouri). http://propozitsiya.com розпитала у пана Данна про американський досвід агрохімічного моніторингу грунтів.
- Чи завжди обов’язково робити аналіз ґрунтів і скільки це коштує в Америці?
— Це дає підвищення врожайності одночасно з мінімізацією виробничих витрат. У США ми завжди замислюємося, на що краще витратити свої долари: на цю чи інші ділянку, на кукурудзу чи сою? Саме аналіз грунту дає змогу приймати правильні рішення. Крім того, сільське господарство – популярна тема в політичних колах. Є питання щодо використання добрив і поживних речовин – чи вносяться вони екологічно правильно, чи це не шкодить природі і т. п. І цей тиск буде лише зростати з часом.
Середня плата за дослідження в США – $1 за 1 га. Ми намагаємося знизити цю суму. Комерційні лабораторії можуть економити на масштабах, тому що вони обробляють більшу кількість проб.
— Які регіони в Україні Ви відвідали і які проблеми помітили?
— Основна проблема, яка є причиною всіх інших, — це тривалість періоду оренди. Від цього залежить ставлення до землі. Чим довше фермер обробляє землю, тим краще ставлення. В Америці є цілі династії фермерів. Вони знають, що колись земля належатиме їхнім синам, онукам, і це породжує більш відповідальне ставлення до неї.
В Україні відвідав Південний регіон, що славиться своїми чорноземами. Наочно переконався, що ваші ґрунти є одними з найкращих за показниками і якістю по всьому світу.
- Які типові помилки українських аграріїв?
— Перш за все рівень pH, дефіцит калію і фосфору, та керуванням рівнем азоту. Цих помилок припускаються й американські фермери. Щоб їх уникнути, звичайно, потрібно проводити аналіз ґрунту. В Україні бачив лише один аналіз ґрунту, і там дійсно спостерігався дефіцит калію.
— Які ознаки браку елементів?
— Дефіцит азоту проявляється у пожовтінні нижнього листя якраз посередині. Листя кукурудзи фіолетове – це однозначно дефіцит фосфору. Проте в деяких випадках візуально низький вміст фосфору не виявляється — це прихований голод. Тому і потрібен аналіз ґрунту.
За браку калію листя стає коричневим по периметру. Дефіцит калію найсильніше впливає під час цвітіння. Однією з культур, що потребує великого вмісту калію, є соя.
Перші ознаки дефіциту сірки – пожовтіння верхніх молодих листків. Не впевнений, що в Україні стикаються з дефіцитом сірки, але в Штатах ця проблема стає все більш актуальною.
— Чи могли б Ви більш детально розказати про вплив кислотності на рослини?
— 
Рівень рН — це один з найважливіших параметрів, які фермери мають контролювати. За високого рівня pH наявність та доступність поживних мікроелементів для рослин стає проблематичною. Оптимальний рівень кислотності — від 6,0 до 7,0. Основна проблема за рН від 5 до 6 — наявність азоту. Його можуть вносити з добривами, але при цьому він буде недоступним для рослини.
За рівня рН 5 і нижче проявляється токсичний вплив марганцю та алюмінію. Наприклад, при рН 4,2 коріння сої недорозвинене, і що нижчий рівень рН, тим гірше для сої.
Ми проводили випробування впливу кислотності протягом 20 років на прикладі кукурудзи та сої. Дослідили, що якщо не вапнувати сою, то втрачається більше ніж 50% урожаю. Тож, якщо вас не влаштовує урожайність сої, перевірте рівень кислотності.Ще один висновок: кукурудза не настільки чутлива до рН, як соя. Тому поля з нижчим рівнем рН краще вибрати для кукурудзи, а не для сої.Для більшості просапних культур, окрім рису, оптимальне значення рН — 6,5–7,0. Рис може рости на ґрунтах з нижчою кислотністю. Люцерна краще почувається на полях з вищим рН.
Додавання надмірної кількості вапна з метою збільшення рівня рН також негативно впливає на деякі рослини. Часто американські фермери мене запитують: чому з часом рівень рН знижується? Одна з основних причин — окислення ґрунту азотними та азотно-сірчаними добривами.
Інша причина — вимивання кальцію та марганцю в результаті фільтрування. Крім того, відбувається винесення поживних речовин зерновими культурами. Впливають і атмосферні опади: вуглекислота, що міститься в дощі, з часом знижує рівень рН.
— Які прилади для визначення рН Ви б рекомендували в першу чергу?
— Ручний вимірювальний прилад рН Pro і метод LaMotte для перевірки кольорової реакції показали себе дуже дієвими. Rapidtest виявився не настільки ефективним. Мій кузен фермер, який господарює в штаті Айова, запитав мене, що варто купити для підвищення врожайності? Порадив йому саме рН Pro, щоб швидко вимірювати кислотність і приймати правильні рішення.
— Як правильно обрати схему живлення?
— Для високих врожаїв, звичайно, необхідні добрива. До слова, дефіцит добрив знижує врожайність сої майже на 30%. Тобто, щонайменше третина врожаю отримується за рахунок правильного внесення добрив. Економити на добривах — неправильна стратегія.
Американська система внесення добрив включає декілька моментів. В першу чергу, це критичний рівень добрив у ґрунті, щоб отримувати максимальний урожай, і винесення поживних речовин з культурами. Частина добрив вноситься для накопичення: ми додаємо більше добрив, ніж потрібно, щоб їхній ефект акумулювався з часом. Це допоможе досягти більшої родючості з часом і економить кошти. Наприклад, цей рік вдалий, ви отримали більший прибуток, тож його можна направити на придбання добрив: це зекономить витрати в менш вдалі роки. Або ж погодні умови більш вологі, тоді ви не зможете внести достатню кількість добрив, а наявні запаси дозволять пережити ситуацію з мінімальними втратами.
Калій — це перша критична точка. Дослідження показали, що кожна одиниця калійного добрива дає різке підвищення врожаю. Проте з часом цей ефект слабшає, кожна нова порція вже приносить менше зростання врожаю. Врешті-решт внесення добрив не дає жодного зростання врожайності, а в деяких випадках навіть приносить негативний ефект. Зробити аналіз — єдиний шлях дізнатися, чи ефективне застосування калію.
— Як контролювати винесення поживних речовин сільськогосподарськими культурами?
—15% вартості сільськогосподарських рослин припадає саме на вартість вилучених фосфору і калію. Щоб підняти показники аналізу ґрунту по фосфору на 1 кг/га потрібно внеси 1,5 кг Р2О5. По калію – 1 кг К. Ця ж пропорція працює і в зворотному боці. Проте це стосується ґрунтів середньої якості, у піщаних ґрунтах вміст калію невисокий. Із заглибленням рівень калію підвищується. Це відбувається за рахунок того, що калій вимивається з поверхні й фільтрується вниз до глибини залягання коріння рослини.
Сірка також легко вимивається, бо дуже добре розчиняється водою. Прохолодна і дощова весна призводить до її дефіциту в грунті. Тому моя рекомендація — вносити сірку саме навесні.
— Як правильно робити дослідження ґрунту?
— Методика збору ґрунтових проб передбачає взяття 1 зразка на 10 га. Загальна проба може включати окремі субпроби. Чим їх більше, тим більш репрезентативною буде проба. Разом за об’ємом вони повинні становити приблизно стаканчик кави.
Слід враховувати мінливість ґрунту і брати проби з ділянок різного типу. Проте зразок має бути з площ з однаковою сівозміною і технологією обробітку. Намагайтеся не брати зразки в нетипових ділянках (яри, болота).
Зразки важливо брати з глибини залягання коріння, по всій ділянці, а не лише по краях.
— Коли саме краще відбирати зразки?
— В один і той же період щороку, щоб мінімізувати рівень похибки. Враховуйте, що влітку рівень pH буде нижчим. Вологі ґрунти мають вищі показники по калію, тому аналіз після дощу може бути не зовсім достовірним. Ще важливий момент — у період активного росту рослини засвоюють більше фосфору та калію. Якби я продавав добрива, то відбирав би проби одразу після комбайна, коли рівень фосфору та калію найнижчий. Багато калію та фосфору знаходять у стерні, яка потім потраплять в землю. Усі ці фактори потрібно враховувати. У США ми в першу чергу намагаємося контролювати рівень калію та фосфору.
— Як часто слід робити аналіз ґрунту?
— Оптимально — кожні два роки. На частоту аналізів впливає і сівозміна, і термін обробки даної ділянки. Якщо коштів на дослідження усіх полів немає, то краще дуже детально дослідити одну ділянку, а потім екстраполювати результати на більшу площу.
— Чи дотримуються американські фермери рекомендованої частоти аналізу ґрунту?
— Так. Але що стосується рекомендацій спеціалістів, то тут ситуація неоднозначна. Деякі вимагають детальних консультацій, а дехто просто віддає листок з рекомендаціями дилеру, що постачає добрива.
— Як оцінити економічну ефективність від моніторингу стану ґрунту?
— Майбутня врожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. В рамках загального бюджету на добрива приходиться близько 20% витрат. Тобто, розрив дуже великий. Потенціал культур стрімко виріс за рахунок селекції, контролю шкідників і бур’янів, застосування ЗЗР. Проте, підвищуючи результати врожайності, збільшується винесення поживних речовин з ґрунту. Додам, що за час моєї роботи, спочатку фермери були цілком задоволені результатами в 40 бушелів сої з акра (27,2 ц/га – ред.), зараз отримують 60 (40,8 ц/га – ред.) — і вони нещасливі. Бо середня врожайність складає 65 бушелів/акр (44,2 ц/га). Але потрібно враховувати, що у нас інтенсивне зрошення. В минулому сою сіяли для сівозміни, а зараз це одна з основних вирощуваних культур.
Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com
Фото Даніель Камінський
