Спецможливості
Новини

6 порад для успішного запуску агротехнологій

25.07.2017
1220
6 порад для успішного запуску агротехнологій фото, ілюстрація
Стартапи у сфері Agtech відрізняються від інших сфер бізнесу і стикаються з особливими проблемами під час створення компанії і пошуку фінансування

Стартапи у сфері Agtech відрізняються від інших сфер бізнесу і стикаються з особливими проблемами під час створення компанії і пошуку фінансування. Шість юридичних порад допоможуть уникнути помилок, пише propozitsiya.com з посиланням на AgroPolit.com.

1. Зразки документів

Стартапи зазвичай повинні використовувати просту, чітку документацію у своїй корпорації, яка пройшла перевірку ринком. Інакше на стадії формування бізнесу це відштовхне інвесторів.

Стартапи, які очікують збільшення фінансування венчурного капіталу в майбутньому, апріорі повинні розробити «стартовий пакет» зразків форм ключових документів.

2. Розробка стратегії інтелектуальної власності

Стартапи agtech часто покладаються на особисті інновації, щоб закріпити положення компанії. Без належного правового захисту ці технології можуть бути присвоєні конкурентами або навіть співробітниками. Щоб уникнути цього, як і у випадку з підприємствами-початківцями, всі співробітники та консультанти повинні підписати угоду про інтелектуальну власність і відповідну документацію для гарантій, що робота належатиме компанії, а не конкретній особі зі штату, відповідно до вимог закону.

На додаток до цього захисту засновники agtech-стартапів повинні розробити та реалізувати стратегію, яка найкраще захистить їхні інноваційні рішення від інших компаній.

3. Зосередитися на контрагентах

Стартапи agtech, на відміну від інших компаній, які розвиваються, часто прагнуть до партнерства з урядовими установами, університетами або іншими сторонніми дослідниками з метою розвитку своїх технологій. Ці партнерства й ліцензії вимагають чітко окреслених прав та обов'язків сторін. Розроблені короткі форми, про які йшлося в пункті №1, не підійдуть.

До того ж, у світі agtech засновники бізнесу повинні передбачити характер контрагента, включаючи бюрократію. У великих університетах можуть бути стандартні форми ліцензійних та інших комерційних угод для передачі технологій. Але стартапи agtech повинні уважно стежити за всіма складовими договору. Важливим аспектом є те, що інвестори вивчатимуть ці угоди перед фінансуванням. Вони не завершать процес, якщо стартап віддав занадто багато розробок у чужі руки.

4. Дізнатися, у що вкладають інвестори

Тренд запуску стартапів agtech розвивається швидкими темпами, з'являються нові учасники ринку. Традиційні венчурні фонди також підключаються до процесу. Корпоративні інвестори 2016 року профінансували чверть Agtech-розробок у США. Зі зростанням вкладеного капіталу в число інвесторів також увійдуть державні фонди добробуту та великі пенсійні фонди.

У результаті, інвестори, які раніше орієнтувалися на більш загальні секторні підходи, із задоволенням почнуть вкладати в agtech-проекти, які того варті.

5. Врахувати час виходу на прибуток

Підприємства agtech часто вимагають більше часу й капіталу для отримання доходу й створення довгострокової акціонерної вартості. Продукти agtech вимагають не тільки істотного первісного опрацювання, а й трудомістких випробувань у польових умовах. Часто передові інновації можуть виявитися несумісними з практичними реаліями фермерства. Інвестори хочуть бачити, що фермери прийняли нову технологію, перш ніж інвестувати далі.

Через це компаніям agtech знадобляться більші початкові вкладення для покриття тривалої розробки і тестування продукту, поки інвестори захочуть вкладати.

6. Планувати реальні терміни реалізації проекту з самого початку

Компаніям-початківцям варто планувати майбутнє, включаючи остаточний вихід (тобто M&A, IPO або інша перетворююча подія), і стартапи agtech не є винятком.

Та якщо інші компанії можуть дійти до цього етапу всього за п'ять років, то засновники агротех-стартапів повинні мати більш тривалий час.

Ключові слова: АПК, агроинновации, стратап

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0