6 причин вирощувати сорго

Посухостійкість

Загальна кількість вологи, необхідна для рослини за вегетаційний період (включно з грунтовою вологою), становить 400-500 мм. Також культура відрізняється адаптивністю до водного стресу: у більшості випадків навіть у посуху сорго не потребує зрошення.

Ці характеристики обумовлені розгалуженою кореневою системою рослини, яка на ділянках з потужним шаром грунту і хорошим його обробітком може проникати до глибини 2 м. Також у посуху сорго допомагає те, що ця культура – одна з небагатьох, для яких характерний тип фотосинтезу С4. Це означає, що фотосинтез у сорго ефективніший, ніж у більшості рослин, що підвищує здатність злаку до виживання навіть у спекотних і посушливих умовах.

Економія добрив і ЗЗР

Потужна коренева система забезпечує рослині здатність ефективно вбирати значну частину мінерального азоту з грунту, що знижує потребу рослини в азотних добривах. Наприклад, при запланованій урожайності до 5 т/га зернове сорго потребує 29 кг/га д. р. азоту, при запланованій урожайності 5-8 т/га – 25 кг/га д. р., при 8-10 т/га – 23 кг/га д. р. і більше 10 т/га – 21 кг/га д. р. Загалом культура потребує 100-150 кг/га д. р. азоту і по 60 кг/га д. р. фосфору й калію.

Більше того, сорго повертає в грунт в органічній формі 40% поглинутого азоту, 20-30% фосфору і 80-85% калію. Також культура залишає мало рослинних залишків, тож, відповідно, на їх мінералізацію поглинається небагато азоту з грунту.

Навіть у країнах, де культура вирощується віками, сорго порівняно мало хворіє і уражується шкідниками (найпоширеніший шкідник – попелиця).

Цінний елемент сівозміни

Завдяки особливостям споживання макроелементів виступає цінним елементом сівозміни. Крім того, завдяки порівняно короткому строку вегетації може використовуватися як покривна культура, яка захищає грунт від ерозії та вимивання азоту і допомагає збереженню його структури та полегшує боротьбу з бур’янами. Також використовується для боротьби з нематодами.

Поява високопродуктивних сортів

В останні десятиліття селекцією сорго зайнялися і в Європі. Завдяки новим сортам, а в даний момент – гібридам (зараз 95% сорго в ЄС – гібридне), насамперед ранньо- і середньостиглим, у Франції з 1990 р. урожайність сорго зростає в середньому на 1% щороку і досягла там 5-6 т/га, а в Італії – 7 т/га. За умов достатнього вологозабезпечення (за дефіциту вологи – при використанні зрошення) потенціал урожайності сучасних європейських гібридів перевищує 10 т/га.

Зараз європейські селекціонери працюють над гібридами сорго з наступними характеристиками: урожайність і її стабільність; ранньостиглість і стійкість до низьких температур у фазах сходів і цвітіння; посухостійкість; стійкість до вилягання; стійкість до хвороб; стійкість до шкідників; колір і текстура зерна, вміст крохмалю і відсутність таніну; висока засвоюваність та вміст поживних речовин і цукрів у фуражному сорго.

Зростання попиту

Попит на сорго зростає по всьому світу, завдяки чому світовий експорт цієї культури досяг 6-7 млн т. По-перше, попит зростає в тих країнах, де ця культура є традиційною, завдяки швидкому зростанню населення і підвищенню добробуту мешканців. Зокрема, серед основних імпортерів сорго – одна з найбагатших країн світу Японія та динамічні Китай і Мексика. Найбільшу вигоду від цього отримали провідні світові експортери зернових – США, Аргентина й Австралія.

По-друге, зростає попит у країнах, де ця культура є новою в споживчому кошику. Наприклад, Євросоюз імпортує щороку 160 тис. т. сорго. І це відбувається не тільки завдяки масовій іміграції з країн, де сорго є традиційним продуктом, а й завдяки зростанню популярності безглютенових продуктів (одним з яких є сорго) а здорового харчування (яке цінує сорго за високий вміст вітамінів і антиоксидантів). Врешті, багаті європейці, особливо більш молоді покоління, відкриті до нових продуктів і нових смаків. Тому сьогодні Європа відкриває для себе привезені імігрантами рецепти пирогів, сиропу, пива і навіть горілки (традиційна китайська горілка байцзю) з використанням сорго.

Крім того, сорго використовується як енергетична і кормова культура.

Власне тваринництво

Для тих, хто має власне тваринництво, цікавим може бути фуражне сорго і його підвид суданська трава, яка відрізняється тим, що дає не один укіс за сезон, а від 2 до 4. Останнім часом з’явилися й гібриди цих двох типів сорго – т. зв. сорго-суданкові гібриди.

У світі частка кормового сорго становить 40-45% у загальних обсягах його виробництва. Тваринники люблять сорго за те, що його хімічний склад схожий на склад кукурудзи, однак містить трохи більше білка і має дещо вищу енергетичну цінність – 3730 кілокалорій на 1 кг сухої речовини. Тому, наприклад, виробники знаменитого каталонського хамону додають у раціон свиней до 50% сорго. В раціоні свійської птиці сорго може становити 55% (у індиків) і навіть 70% (у курей). Також сорго додають у концентровані корми для жуйних тварин.

При використанні сорго в якості кормів у сорго тривалий час був серйозний недолік – чимало сортів містили таніни. Однак європейські селекціонери ще в кінці минулого століття змогли вивести найрізноманітніші сорти й гібриди сорго, які не містять танінів.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com