Спецможливості
Статті

Збережемо генофонд ВРХ

05.06.2008
303
Збережемо генофонд ВРХ фото, ілюстрація
Збережемо генофонд ВРХ

Міжнародна благодійна фундація Heifer Project International (ХПІ) започаткована в 1944 році в Сполучених Штатах Америки. З часу заснування фундація надала допомогу понад мільйону селянських родин у 115 країнах світу. Місія фундації полягає в наданні цільової допомоги селу з метою покращання харчування та підвищення добробуту селянських родин. Міжнародна штаб-квартира фундації розташована в Сполучених Штатах Америки, у місті Літл Рок, штат Арканзас. Діяльність організації поширюється на п’яти континентах світу — Азія, Африка, Латинська Америка, Північна Америка та Центральна й Східна Європа. У регіоні Центральної і Східної Європи представництва фонду працюють у Польщі, Румунії, Албанії. У травні 2000 року представництво фонду ХПІ розпочало свою діяльність в Україні. Президентом Міжнародної благодійної фундації Heifer Project International в Україні призначено пані Надію Йосипівну Жолінську. При фонді працюють фахові спеціалісти: із розведення сільськогосподарських тварин (велика рогата худоба, вівці, свині, кози, коні; бджоли), лікарі ветеринарної медицини, маркетологи, мененжери, соціологи, фахівці з міжнародних відносин, програмування та комп’ютерного забезпечення виробничого процесу. Українське представництво започатковує благодійні проекти фонду на території України та здійснює керівництво, координацію та моніторинг. Станом на 1.05.2001 року в Україні діє 6 проектів ХПІ та ще 4 — на стадії розробки.

Одержувачами цільової допомоги фонду є селянські родини, які за рішенням зборів селянської громади (спілки) потребують підтримки: багатодітні, малозабезпечені або середнього достатку селянські господарства, які, своєю чергою, спроможні забезпечити відповідний догляд і випасання худоби в літньо-пасовищний та повноцінну годівлю в зимово-стійловий періоди і зобов’язуються дотримуватися ідеології фонду ХПІ та правил участі в проекті. Міжнародний благодійний фонд учасникам проекту (селянам) закуповує сільськогосподарських тварин, агроматеріали та обладнання, забезпечує зоотехнічне та ветеринарне обслуговування, а також організовує відповідне спеціалізоване навчання.
Селянська родина, яка отримала сільськогосподарську тварину, підписує угоду, згідно з якою зобов’язується:
q забезпечити відповідний догляд та повноцінну годівлю тварини, одержаної від благодійного фонду, утримувати її протягом усього продуктивного періоду використання (продуктивного періоду життя);
q забезпечити кваліфіковане лікування тварин, у разі необхідності запросити фахівця — лікаря ветеринарної медицини;
q дотримуватися вимог, складених зооветспеціалістами та працівниками представництва благодійного фонду в Україні;
q забезпечити доступ для проведення загальної перевірки та племінної і зоотехнічно-ветеринарної оцінки худоби, яка утримується, для працівників представництва благодійного фонду ХПІ або уповноважених осіб від фонду, надавати їм необхідну інформацію;
q відвідувати спеціалізовані навчальні курси з тваринництва, організовані представництвом благодійного фонду для учасників проекту. Знання, одержані під час навчання, передавати іншим селянам;
q не здавати тварину на забій протягом продуктивного періоду її життя. Продуктивний період визначається для кожного виду сільськогосподарських тварин окремо та вказується в угоді, яку підписує одержувач. За умови порушення даного зобов’язання або у разі якщо тварина загинула через поганий догляд або з іншої вини господаря, одержувач зобов’язаний відшкодувати вартість тварини сільській громаді. За ці кошти громада закуповує ще одну тварину та передає її іншій селянській родині;
q перший приплід жіночої статі (наприклад, телиця), одержаний від дарованої тварини, дароодержувач зобов’язується виростити до визначеного терміну та передати іншій селянській родині. Усе наступне потомство залишається в господаря. Акція передачі потомства називається “передача дарунку”. Саме вона є основою ідеології фонду ХПІ.
За час роботи представництва Міжнародної благодійної фундації ХПІ в Україні протягом 1999—2000 років з племзаводів, племферм і базових господарств західного регіону України відібрано племінних нетелей симентальської, української молочної червоно-рябої та української молочної чорно-рябої порід, оцінено їх за фенотиповими ознаками для відкриття проектів у асоціаціях селян різних сіл Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини. Кожний такий проект у селі є племінним ядром великої рогатої худоби. Фундація ХПІ відкриває також пункти штучного осіменіння та ветеринарного забезпечення тварин. Такий методологічний підхід дає можливість у приватному секторі покращити генофонд худоби тої чи іншої породи та підвищити її генетичний прогрес у поколіннях за рахунок широкого використання бугаїв-поліпшувачів за штучного осіменіння (запліднення). Із усієї сукупності завезеної за проектом худоби на даний час лактує 165 корів-первісток. Середня молочна продуктивність первісток за лактацію чорно-рябої і симентальської порід (за даними розрахунків індивідуального доїння в господарів) перевищує стандарт породи на 20—15%, а корови селекційного ядра — на 5—6%. Наприклад, у приватного господаря с. Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області П. Й. Марича від первістки симентальської породи на другому місці лактації за день надоєно 20 кг молока з процентом жиру 4%. За зоотехнічними розрахунками фактична молочна продуктивність даної первістки становить 4500 кг молока (стандарт породи 2700 кг) за 305 днів лактації. Надій за 305 днів лактації становить 5294 кг молока, що перевищує стандарт породи першого класу на 97%. Слід відмітити, що тварини чорно-рябої, симентальської і червоно-рябої порід мають високий генетичний потенціал на рівні 4,5—5,5 тис. кг молока за лактацію.
Господарства-донори, у яких закуповують худобу для селянських родин у нашій державі, — це племрепродуктори, племзаводи, племферми та базові господарства із розведення тієї чи іншої породи сільськогосподарських тварин.
Міжнародна благодійна фундація тісно співпрацює з Інститутом землеробства і тваринництва західного регіону УААН, зокрема з лабораторіями: розведення та селекції худоби, технології виробництва молока та яловичини, дрібного тваринництва, відтворення стада, луківництва. У перспективі робота буде продовжуватися і з іншими лабораторіями Інституту землеробства і тваринництва ЗР УААН рослинницького, тваринницького та екологічного напрямів.

В. Федак

Інтерв'ю
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0