За крок до продажу землі…
На що варто звернути увагу авторам законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення до другого читання?
Поділився своїми думками Денис Нізалов доцент департаменту економіки Університету Де-Монфорту, старший радник з питань управління земельними ресурсами проекту Prindex (США/Великобританія).
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.com.ua.
Прийняття Верховною Радою законопроекту про обіг земель у першому читанні 13 листопада 2019 року є стратегічним кроком для подолання цієї дискримінації.
Це рішення переводить дискусію від питання продовжити мораторій чи ні до більш конструктивної дискусії про те, як саме має виглядати ринок землі.
Більш збалансований підхід (з точки зору розподілу вигід між зацікавленими сторонами) полягає у забезпеченні рівних можливостей на ринку землі для всіх сторін.
Для цього до другого читання законопроект має включити такі запобіжники:
- 1. На час перехідного періоду (3–5 років) має бути встановлена мінімальна ціна продажу на рівні нормативної оцінки — це захистить і власника, і місцеві громади.
- 2. На час перехідного періоду (3–5 років) має бути встановлено мито на перепродаж земель (крім заставного майна) на рівні на приклад 50% від нормативної оцінки.
- 3. На час перехідного періоду (3–5 років) має бути встановлено обмеження щодо максимальної кількості земель, що набувається у власність (на приклад 200–500 га). Це обмеження не має стосуватися банків.
- 4. Банки мають мати право отримувати предмет застави у власність із обов’язковим відчуженням через електронні аукціони.
- 5. Ціни купівлі/продажу та оренди мають фіксуватися у реєстрі прав, а інформація про рівень цін має регулярно оприлюднюватися.
- 6. Права власності та оренди земель мають реєструватися виключно за умов наявності повної інформації про кінцевого бенефіціара юридичної особи, а у разі порушення умов обігу земля підлягає відчуженню через електронні аукціони.
- 7. Обмеження по концентрації мають розповсюджуватися не тільки на право власності, але й на оренду (тобто жодна юридична особа не може контролювати більше встановленого відсотка земель через відносини власності та оренди).
Зазначені умови обігу є мінімально необхідним для балансування інтересів широкого кола зацікавлених сторін, створення рівних умов для конкуренції на ринку земель та розвитку сільської місцевості.