Як боротися із західним кукурудзяним жуком?

Проблема західного кукурудзяного жука, безперечно, актуальна для українських полів, адже в окремих регіонах він став уже масовим шкідником.

З іншого боку, активне поширення західного кукурудзяного жука по території України — в центр, на схід і на південь, на думку Миколи Дем’янюка, менеджера з технічної підтримки напрямку інсектициди на польових культурах компанії «Сингента», – поки що стримується природним фактором, а саме грунтовою посухою, яка стала типовим явищем для цих регіонів наприкінці весни - у першій половині літа.

“Жук вже давно міг масово мігрувати далі — все-таки пройшло більше 10 років з моменту його появи на території України. Але цього поки що не сталося, оскільки личинки можуть успішно живитися і розвиватися тільки у вологому грунті. Відповідно, в посушливому кліматі східних і

південних областей розвиток личинок є вкрай ускладненим”, — поясник Микола Дем’янюк.

Він розповів, що в Україну західний кукурудзяний жук потрапив ще на початку 2000-х років, імовірно, з Румунії чи Угорщини. Спочатку його виявили на Закарпатті. За даними «Держпродспоживслужби», в останні роки близько 1000 га кукурудзи заселяється шкідником вже і на Прикарпатті — у Львівській та Івано-Франківській областях. 2–3 роки тому кукурудзяний жук був виявлений навіть у Вінницькій і Житомирській областях. Тобто, спостерігається поступове поширення шкідника в центральні регіони країни. Але найбільше від жука страждають Чернівецька область та Закарпаття.

Небезпечнішими для культури є личинки жука, аніж дорослі особини. Відкладання яєць нового покоління шкідника відбувається в другій половині липня - серпні, у верхній шар грунту (до 10 см) прикореневої зони  кукурудзи, біля стебла. Яйця зимують, зазвичай, безперешкодно, оскільки витримують до -10°С. Навесні, за стабільної температури повітря понад +10 ᴼС відроджуються личинки (як правило, в травні), і ушкоджують кореневу систему культури з кінця весни і до середини літа. В цей час рослини вже мають 5–7 листків або більше і є дуже вразливими перед личинками — не зміцніле коріння вони поступово знищують, а надземна частина або в'яне, або ламається і вилягає. Шкода від дорослих комах є досить умовною, але в той же час вони здатні пошкоджувати жіноч і чоловічі суцвіття: волоть, нитки початків і зерно в фазі молочної стиглості. Внаслідок пошкоджень від імаго виникає підвищений ризик розвитку грибних захворювань: наприклад, фузаріозної або червоної гнилі качанів.

З огляду на актуальність питання, ми провели невелике опитування і поцікавилися у фахівців провідних компаній-виробників ЗЗР,  наскільки проблема західного кукурудзяного жука є поширеною серед їхніх клієнтів та які є методи боротьби з нею:

1.  Чи звертались до вас клієнти з проблемою західного кукурудзяного жука?
2. Якщо звертались, то:

• 2.1. чому саме у клієнта виникла така проблема?
• 2.2. Як вдалося її вирішити, внаслідок яких факторів?

Олександр Ковтуненко, менеджер з розвитку продуктів для захисту кукурудзи компанії BASF:

Однією з найтиповіших проблем аграріїв, безперечно, є поширеність шкідників на посівах. Ще минулоріч у демоцентрах на півдні та на півночі Хмельниччини на кукурудзі помічали західного кукурудзяного жука. Цю ж проблему констатують і деякі аграрії на своїх полях: переважно у західних та південно-західних регіонах України. Однак поки що можемо говорити лише про локальний характер.

Ця проблема не є суто українською, вона існує всюди, де вирощують кукурудзу. Однак у Європі шкіднику протидіють системно, вживають карантинних заходів, щоб він не розповсюджувався на великі території. Західний кукурудзяний жук дуже небезпечний, адже за сприятливої погоди може заселити цілу область усього за декілька років.

Щоб обмежити розповсюдження цього шкідника, аграрії мають дотримуватися сівозміни, великі господарства можуть застосовувати просторову ізоляцію. Якщо кожного наступного року сіяти кукурудзу в іншому кластері на відстані у 10-20 км від торішніх посівів, це значно ускладнить поширення шкідника.

Найкраще у боротьбі із кукурудзяним жуком, як свідчить досвід компанії BASF, працюють гранульовані інсектициди, внесені під час сівби у прикореневу зону. Листові інсектициди знищують імаго шкідника, але не його личинки. Саме вони починають шкодити на ранніх етапах і можуть долати до 50 см у ґрунті у пошуках рослин кукурудзи. Тому ми радимо аграріям працювати саме із гранульованими інсектицидами.

Для вирішення цієї проблеми BASF пропонує ефективне рішення – препарат Регент® 20G. Активною речовиною у ньому є фіпроніл, який дозволяє боротися із широким спектром ґрунтових шкідників у насадженнях кукурудзи, картоплi, хмелю, соняшнику, томатiв та цукрових буряків. Регент® 20G дає змогу вирішити проблему кукурудзяного жука, який без належного контролю може завдати значної шкоди агровиробництву.

Олександр Мигловець, кандидат с.-г. наук, керівник відділу розвитку продуктів і сервісів ЗЗР компанії UKRAVIT:

З приводу проблеми західного кукурудзяного жука (для України є обмежено поширеним карантинним організмом) у посівах кукурудзи до нас аграрії не зверталися. Проте поодинокі випадки його появи в західній частині нашої держави відомі. У зв’язку із можливим його поширенням із західної частини до східної, у портфелі UKRAVIT  є високоефективні інсектициди для контролю чисельності вищезгаданого шкідника.

Зокрема, рекомендуємо контактно-системний інсектицид «Антиколорад Макс» нормою до 0,2 л/га при появі шкідника. Втім, у першу чергу господарства застосовують карантинні заходи.

Микола Дем’янюк, менеджер з технічної підтримки напрямку інсектициди на польових культурах компанії «Сингента» в Україні:

1.  У цьому сезоні дзвінків від клієнтів щодо західного кукурудзяного жука (лат. Diabrotica virgifera) не надходило.

2.1 На жаль, західний кукурудзяний жук вже став масовим на Західній Україні, і карантинні методи боротьби з ним не дають значного ефекту. Насправді, проблеми від цього фітофага значно ускладнюються через відсутність правильної сівозміни, її контролю з боку самого сільгоспвиробника і на рівні держави. Якщо на конкретному полі кукурудзи був виявлений жук, то в подальшому забороняється сіяти на ньому цю культуру протягом 3 років.

На жаль, проконтролювати це вкрай складно. Сам сільгоспвиробник часто нехтує цими правилами, а це тягне за собою ряд негативних наслідків. Монокультурне вирощування кукурудзи кілька років поспіль, чи то через інтерес до культури, чи через її високу прибутковість, провокує більш активне поширення шкідника, а в довгостроковій перспективі — ще й виснаження ґрунту. Поширенню кукурудзяного жука сприяють автомобільні і залізничні перевезення, а також відсутність спеціально розроблених ефективних хімічних методів боротьби з фокусом на цього шкідника.

2.2 Рекомендуються, як правило, загальні методи боротьби: наприклад, обробка насіння системними інсектицидними протруйниками або ж застосування контактних ґрунтових інсектицидів. Поки що ми пропонуємо сільгоспвиробнику такий протруйник Форс®Зеа, який забезпечує превентивний контроль широкого спектру ґрунтових шкідників (включаючи й личинок західного кукурудзяного жука) ще до безпосереднього контакту їх з рослиною. Незабаром ми плануємо також отримати реєстрацію в Україні й іншого інсектициду для більш ефективної боротьби з цим шкідником. Тривалість його захисної дії становитиме близько 1 місяця. У Східній Європі цей препарат став бестселером в практиці боротьби з Diabrotica virgifera, і ми впевнені, що в Україні він також матиме значний попит у аграріїв.

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com