Спецможливості
Аналітика

В якому стані озимина вийшла з-під снігу і які небезпеки на неї чекають у вегетаційному сезоні

11.04.2018
824
В якому стані озимина вийшла з-під снігу і які небезпеки на неї чекають у вегетаційному сезоні фото, ілюстрація
Віктор Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

З кожним роком погода в Україні ставить перед аграріями щораз більше викликів. Не винятком став і нинішній рік, коли березень перетворився на четвертий місяць зими із затяжними морозами, хуртовинами та снігопадами. Яким чином нетипові погодно-кліматичні умови вплинули на стан озимих та на які питання, що не на слуху у агрономів, варто додатково звернути увагу, “Пропозиції” розповів Віктор Валентинович Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.

 

 - Саме зійшов сніг, і нас дуже цікавить, в якому стані входить у весну озимина і яких проблем чекати в першу чергу тим, хто її вирощує?

 

- Упродовж всієї зими стан озимих викликав занепокоєння. Втім, снігопади всередині зими та в березні істотно пом’якшили ситуацію. Проте через відчутні морози, що прийшли в Україну наприкінці зими та в березні, відбулося промерзання верхнього шару ґрунту. Наслідком цього стало весняне перезволоження поверхні полів: вода не проходить углиб ґрунту, промивний режим фактично відсутній або обмежений.

Тому перед аграріями наразі постали дві проблеми. По-перше, протягом першого підживлення існує ціла низка чинників, які знижують ефект від внесення добрив: вони можуть змиватися з полів. По-друге, існує велика небезпека ураження кореневими гнилями. В яких саме регіонах – для експрес-діагностики інформацію я би радив брати на сайті NASA. Ця організація показує проблемні для рослин регіони по країнах, в тому числі по Україні, в режимі реального часу. Зокрема, наразі червоним виділено певну частину полів Сумської області та велику кількість полів на Західній Україні. На Півдні проблемними позначені Крим, Миколаївська та Одеська області.

 

-     А як на рослинах відбилося те, що весна запізнилася на місяць?

 

- Так, великою проблемою є нестабільність погодних умов за роками. Якщо раніше, 20-30 років назад, весна була весною, зима - зимою, то нині кожна пора року приносить нестандартні погодні умови. Тому врожаєві загрожує не так потепління, як нестабільність погодних умов, яка щодалі зростає.

Приміром, березень був лише частково хмарний. Це місяць, коли  рослини готуються до початку вегетації, тож типова березнева погода покликана їм в цьому допомагати.

Нинішні ж погодні умови в березні відрізняються тим, що рівень фотосинтетично активної радіації істотно менший від норми. В результаті цього ми маємо кореневу систему, яка знаходиться в охолодженому ґрунті, і надземну частину, розвиток якої наприкінці місяця активно стимулюється за рахунок потужного сонячного опромінення. Особливо різко це проявляється на Півдні. Наслідком цього стали проблеми з обмеженням розвитку кореневої системи та розвиток збудників кореневих гнилей, які призведуть у подальшому до вилягання та зниження ефективності засвоєння елементів живлення.

 

-     І що ж робити з кореневими гнилями?

 

- На жаль, інструментарій вирішення проблеми кореневих гнилей позакоренево сьогодні обмежений. Основою, безумовно, є якісне протруєння інноваційними, переважно комплексними препаратами з максимально подовженою фунгіцидною активністю.

Окрім питань коректного вибору діючих речовин та від надійних виробників зазначу економічну доцільність використання максимальних зареєстрованих доз протруйників. Постулюється, що фунгіциди за позакореневого внесення рухаються лише акропетально і не надходять до кореневої системи, тож не можуть вилікувати ураження, завдані збудниками кореневих гнилей. Я в цьому, відверто кажучи, не завжди переконаний. Річ у тому, що при хорошому розвитку кореневої системи вже після фази ВВСН29 надходження пластичних речовин до кореневої системи обмежене. Проте, коли у рослин уражена коренева система, то значна кількість пластичних речовин і далі надходить до підземної частини, і, відповідно, з цим потоком вуглецю надходять і ксенобіотики, у т.ч й фунгіциди. Про це свідчать і результати ефективного позакореневого застосування фунгіцидів на стадіонах та на газонних травах. Проте слід зазначити, що жоден фахівець не підтвердить, що за умов позакореневого застосування фунгіцидів можна досягти добрих результатів у контролюванні кореневих гнилей на польових культурах.

 

-     Чи кореневі гнилі – єдина проблема, викликана затяжною зимою?

 

- Звичайно, ні. Запізнення із сівбою у зв’язку із затяжними морозами у цьому році, безумовно, матиме низку негативних наслідків. Я не буду говорити про температурний режим та доступність вологи - це абсолютно зрозумілі кожному агроному речі.  Але є інші проблеми, які, скажімо, не завжди на слуху в агрономів.

На сьогодні очікуємо, що через затяжну весну, наслідком якої стало промерзання ґрунту, і як результат -  обмеження надходження води в ґрунт, у нас швидше за попередні роки виникнуть проблеми з вологою, й, відповідно, з розвитком рослин.

Також варто розуміти проблеми із запізненням з посівною щодо виходу за оптимальні фотоперіодичні вікна.  Фотоперіод - це реакція рослин на співвідношення довжини дня до довжини ночі. Приміром, ячмінь більш чутливий до нього, ніж пшениця. Всі озимі сорти  пшениці фотоперіодично залежні. Селекціонери намагаються створювати сорти, менш чутливі до фотоперіодичності, щоб можна було їх сіяти в різні терміни. Проте на сьогодні важко сказати, наскільки це взагалі реально.

Тому, коли агрономи питають, чи можна сіяти ячмінь пізніше, то в такому випадку, крім факторів температури й вологи, слід брати до уваги й іншу складову - фотоперіодичні інтервали, за межами яких співвідношення довжини дня до довжини ночі вже не буде відповідати біологічним особливостям культурних рослин, що не дасть змоги отримати високі рівні врожаю та вже шкодитиме рослині. По ячменю та соняшнику це буде більш виражено, по ярій пшениці, можливо, менше. У кукурудзи, переважно, нейтральна фотоперіодична реакція. Тому на недорозвинені посіви озимини, які за прискореного надходження тепла не встигнуть розкущитися, не варто витрачати ресурси, а доцільно зосередити добрива та позакореневі обробки на розвинених посівах, а слабкі - пересіяти кукурудзою.

 

 - Глобальні кліматичні зміни, як показав і нинішній рік, не зводяться лише до потепління. Вони супроводжуються також посиленням коливань показників клімату, і ця весна – наочний приклад. Як такі зміни погоди впливають на рослини?

 

- Дійсно, у роботах відділу агрометеорології Українського гідрометцентру (керівник Т. Адаменко) реєструються як невеликі рівні потепління, так і істотне зростання варіабельності показників клімату в Україні в останні десятиріччя.

Важливо звернути увагу на дослідження в європейських країнах під егідою ВООЗ. Так, з 2001 року діє європейська програма з охорони здоров’я людини ВООЗ "Періоди сильної спеки: загрози і відповідні заходи". 

У рамках її досліджень було встановлено зростання кількості періодів у кілька діб, коли температура вночі не опускається нижче  20 градусів й організм людини при цьому не відпочиває. Встановлено, що зростання частоти серцевих нападів у європейців прямо, з високим рівнем кореляції, збігається з оцим збільшенням кількості стикових днів, коли вночі не спадає температура. Нам варто апроксимувати цей підхід й до рослин. У висновку -  не можна здійснювати жодних позакореневих обробок добривами чи багатокомпонентними сумішами агрохімікатів під час таких кількаденних періодів з тепловими хвилями, коли температура вночі не знижується.

Наслідки обробок під час кількаденних теплових хвиль я вперше спостерігав у Донецькій та Луганській областях. До 2014 року бував там часто і бачив, приміром, що от обробляють рослини фунгіцидом у генеративну фазу, чудовий посів з потенціалом від 5 т/га, і він буквально згоряє за 1–2 дні після обприскування. При цьому у посіві на ґрунтах із високим вмістом калію у рослин під час обробки спостерігали дефіцит цього головного осмотика. А відбувається це тоді, коли обробка припала на цей період теплових хвиль, який виснажив рослини. Здавалося б, 23–26 ͦ С — не занадто висока температура, і можна обробляти ввечері. Але ж вона і вночі не спадає.

І на це обов’язково слід звертати увагу й уникати позакореневих обробок у такі періоди. Потрібно відслідковувати протягом кількох днів перед обробкою, в якому стані знаходяться рослини, яка температура, чи є роса зранку, до котрої години. Якщо вона тримається лише півгодини, то не потрібно поспішати й тиснути на рослину додатковими обробками.

 

-      Цікаво, а нашестя яких хвороб і шкідників слід очікувати з огляду на ситуацію, що склалася?

 

- Дуже складно це прогнозувати. По-перше, через брак досліджень. Остання наукова монографія на тему прогнозування розвитку шкідників сільськогосподарських рослин була ще в далекому 1975 році.  Ми настільки зосередилися на питаннях "що внести?" і "як на цьому зекономити?", що втрачаємо розуміння принципів розвитку агроценозів.  По-друге, відсутність біологічно обґрунтованої сівозміни фактично унеможливлює будь-які прогнози й передбачення, як розвиватимуться шкідники. 

Що б я радив у цьому випадку? Окрім ретельного вивчення офіційного видання з оцінки Фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендацій щодо захисту рослин від Міністерства аграрної політики та продовольства України та Інституту захисту рослин НААН України звертатися до інформаційних бюлетенів по цій проблематиці, які готують міністерства сільського господарства США та Канади. Світ глобальний, і доцільно використовувати досвід провідних фахівців.

Також варто отримувати інформацію провідних європейських університетів, Aarhus тощо, сайти яких справді безцінні, бо дають об’єктивну інформацію про ефективні діючі речовини проти того чи іншого збудника хвороби чи шкідника. Приміром, по борошнистій росі є  4–5 селективних препаратів, по фузаріозу — мабуть, ще менше, по офіобольозу — фактично один. І це допомагає аграріям зорієнтуватись, адже нашому сільському господарству нині дуже шкодить засилля реклами з необґрунтованими обіцянками щодо ефективності тих чи інших засобів проти хвороб рослин та шкідників.

Пам'ятаєте, ще 2–3 роки тому казали, що нам потрібно 5–6 млн га кукурудзи? Проте навіть 2 млн га кукурудзи за відсутності контролю хвороб на культурі протягом вегетації забагато. І ми бачимо ураження і сажковими, і фузаріозами, і це все є просто величезною проблемою для агроценозу. Подібна до сьогодення ситуація спостерігалася майже 115 років тому у східному та центральному районах «кукурудзяного поясу» в США. На початку XX ст. через зростання площ під кукурудзою ураження фузаріозом ячменю було таким потужним, що виробництво культури було майже припинено. Цей від'ємний досвід та реалії сьогодення вимагають істотного вдосконалення технологій вирощування культурних рослин.

 

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури

1
0