Спецможливості
Новини

У НААН назвали оптимальні шляхи зниження показника розораності українських земель

22.01.2022
913
У НААН назвали оптимальні шляхи зниження показника розораності українських земель фото, ілюстрація

Розораність земель є одним із найважливіших питань з точки зору екології, яке потрібно вирішувати вже зараз. Показник розораності землі в Україні сягає в середньому 54%, а у деяких областях — 70% і більше, тоді як середній показник у країнах ЄС — 30-35%.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на НААН.

У матеріалі зазначається, що земельний фонд України становить 60,4 млн га та характеризується надзвичайно високим рівнем освоєння, інтенсивним впливом антропо- та техногенезу на навколишнє природне середовище, зокрема і на земельні ресурси, склад і характер процесів, які відбуваються при використанні земель.

Ключовим прогнозним показником розв’язання зазначеної проблеми є зниження рівня розораності території країни до 44% шляхом вилучення орнонепридатних (деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених) земель з інтенсивного обробітку, площа яких, за експертними оцінками, перевищує 6,5 млн га.

Для порівняння, у Франції розорано 36% угідь, Англії — 18,5%, у США — 20%.

Тому запровадження заходів із охорони земель, передусім із погляду вилучення деградованих ділянок із обробітку з їх подальшим залуженням, залісненням або ренатуралізацією дозволить:

  • збільшити площі земель під об’єктами природно-заповідного фонду, які, за даними Державної служби статистики України, з 2015 до 2020 року зросли лише на 0,17% і складають наразі 6,77% від площі території країни;
  • розширити площі лісовкритих територій, які, згідно з даними Державної служби статистики України, з 2015 до 2020 року зросли лише на 0,09% і становлять наразі 17,71% від площі території країни.

Для порівняння, у Фінляндії лісистість території становить 68,4%, Франції — 32%, Польщі — 29,8%.

На думку експертів НААН, розв’язання проблем варто здійснювати шляхом розроблення та впровадження:

  • схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, територій громад;
  • автоматизованих платформ, інформаційно-аналітичних систем та дистанційного зондування Землі;
  • критеріїв і технологій для здійснення моніторингу земель та земельних відносин, у тому числі на основі алгоритмів штучного інтелекту.

«Маємо розуміти, що наука постійно розвивається, й прогнозувати подальший розвиток застарілими методами неможливо, — наголошують у НААН. — Тому маємо зосередити увагу на розвитку та запровадженні нових технологічних методів, до яких відносимо: використання супутникових знімків, ГІС-технології та залучення штучного інтелекту. За допомогою зазначених методів можна попередньо проаналізувати та визначитися: які культури, в якій кількості та де засіваємо, який прогнозований урожай отримаємо».

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0