Септоріоз та тифульоз. До чого ще готуватися агрономам навесні?

З кожним роком умови вирощування сільськогосподарських культур стають все більш жорсткими на території України. Особливо несприятливі вони стають по відношенню до озимих зернових культур. Суттєво змінилися погодно-кліматичні умови протягом усього вегетаційного періоду, серед найважливіших факторів – зміна режиму опадів: як кількості, так і часу випадіння. Ці виклики вимагають нових технологій і нових підходів в агрономії, переконаний Віктор Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України.

Стан озимих цього року

Опади, що спостерігалися впродовж жовтня і на початку листопада, значно зволожили верхні шари ґрунту (на глибину до 30 см), що сприяло покращенню стану озимих культур. Лише на Херсонщині та в частині Запорізької області, а також в окремих прилеглих до них місцевостях продовжувалась ґрунтова посуха через відсутність ефективних опадів. Там станом на вказаний період вміст вологи в ґрунтовому шарі був недостатнім (11-20 мм) або незадовільним (1-9 мм).

Обстеження посівів озимих зернових культур, проведене науково-дослідними установами НААН, на кінець першої декади листопада показало, що в найкращому стані знаходяться посіви пшениці озимої та тритикале по чорному пару, сівба яких проводилася з 10 по 25 вересня. За такої сівби рослини знаходяться на II етапі органогенезу, мають густоту 91-97% від запланованої, переважна їхня кількість знаходиться в розкущеному стані. Одна рослина налічує в середньому 3-6 пагонів, висота рослин – 14-18 см, має довжину листкових пластинок від 22 до 27 см, довжина конуса наростання – 0,28-0,3 мм залежно від сорту, удобрення і попередника, а коефіцієнт кущіння - 2,0-2,3. За більш пізньої сівби (близько 5 жовтня) у більшості рослин відмічається лише 3 листки. За сівби 10 жовтня – 2 листка, за сівби 15 жовтня – повні сходи.

Пшениця озима, яку висівали після непарових попередників, за своїми морфобіологічними показниками певною мірою поступається озимині, що висівалася по кращих попередниках. Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігається при пізніх строках сівби (5-15 жовтня) після стернових попередників та соняшнику, де рослини сформували в середньому по 1-2 листки за висоти 9-14 см.

Тимчасовий перехід середньодобової температури повітря через +5 ͦ С у бік зниження відмічався 23 жовтня. Проте, починаючи з 27 жовтня спостерігався підвищений температурний режим, коли температура повітря підвищувалась до 5-10 ͦ С , і рослини озимих зернових культуру продовжили вегетацію.

Яких хвороб слід чекати на озимих

Погодні умови 2017 року складалися сприятливо для активного розвитку патогенних організмів протягом усього вегетаційного періоду. Цьому сприяли  нерівномірність сходів та ослаблення рослин восени 2016 року. Тому минула зима дала можливість фітопатогенним мікроорганізмам розвиватися протягом усього вегетаційного періоду і, відповідно,  в нинішньому році.

Весною значні площі озимих були суттєво уражені тифульозом. Особливого поширення хвороба набула в Західному регіоні та на сході України. При цьому прояви тифульозу спостерігалися як на озимому ячмені, так і на озимій пшениці після різних попередників (зернові по зернових, горох, кукурудза, соняшник).

Учений вважає, що є суттєва загроза розвитку тифульозу в найближчі 3-5 років. Також аграріям доведеться боротися з прикореневими гнилями, а саме ризоктоніозом. «Збудники ризоктоніозу невпинно поширюються по всій території України, завдаючи все більше шкоди як зерновим, так і просапним культурам. Відповідно є потреба їх контролювати», - наголосив В. Швартау.

Септоріоз продовжує бути найбільш актуальною проблемою періоду вегетації озимої пшениці і вже почав завдавати шкоди в осінній період. Зокрема, значно збільшилась ураженість Septoria nodorum.

Вибір протруйника

Cучасні умови сівби та осінньої вегетації озимих зернових вимагають максимальної точності при використанні як хімічних, так і агротехнічних прийомів, наголошує експерт. «Реалії сьогодення говорять про те, що не можна як заглиблювати посіви, так і загущувати їх. Слід створити для рослини усі умови для максимальної реалізації її життєвого потенціалу», - підкреслив Швартау.

Велике значення в таких умовах надається протруйнику. Сучасні препарати повинні захистити рослину від хвороб і шкідників, які становлять загрозу не лише на момент осінньої вегетації, а також забезпечити надійний захист від подальших хвороб, що розвиваються протягом зимового періоду. Також важливо вивчати додаткові фізіологічні ефекти, які можливо отримати від протруйника. «При протруюванні потрібно підбирати комплексні протруйники, стимулятори росту і мікроелементи, щоб дати максимально сприятливі умови для насіння», - додав Микола Цехмейструк, провідний науковий співробітник Інституту рослинництва НААН України.

Важливе значення для отримання високих урожаїв має і науково обґрунтоване використання фунгіцидів. Не слід нехтувати можливими ризиками резистентності. Особливо слід звернути увагу на правильне використання фунгіцидів з хімічної групи карбоксамідів. «Слід чітко розуміти, що дана хімічна група дуже схильна до стимулювання резистентності у патогенів. Тому не можна використовувати ці продукти в занижених концентраціях і більше ніж один раз на сезон на кожному полі», - наголосив Швартау. Крім того, необхідно чітко вирізнити проблему, яку потрібно вирішити і чітко підібрати необхідний препарат.

«Ми вичерпали базові складові в підвищенні урожайності, тому, щоб успішно конкурувати в ціновому плані на ринку, потрібно збільшувати віддачу з кожного гектару, за рахунок пошуку нових елементів, котрим в минулому не приділяли належної уваги», - підсумував Віктор Швартау.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Фото Даніель Камінський

За матеріалами круглого столу, організованого УКАБ