Ринок реалізації конфіскованого зерна - монополізовано, - розслідування
З початку цього року співробітники правоохоронних органів і Держгеокадастру виявили лише у Херсонській області 90 самозахоплених земельних ділянок на площі 2 607 га, засіяних, в основному, пшеницею і ячменем. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань, пише propozitsiya.com з посиланням на agropolit.com.
Наприклад у селі Коробки Каховського району виявили 260 га самозахоплених земель, на яких незаконно вирощували сільгосппродукцію. Шкода, нанесена територіальній громаді, становить, приблизно, 400 тис. грн. Прокуратура наклала відповідні арешти, як на врожай, так і на земельну ділянку.
Зазначається, що громадяни, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування звертаються до Управління Держгеокадастру із відповідними заявами. Після того інспектори проводять перевірку, складають акти обстеження та протоколи і направляють їх до правоохоронних органів. А вже ті відкривають кримінальні провадження за ст. 197-1 ККУ "Самовільне зайняття земельної ділянки", відкриваючи шлях до арешту збіжжя.
Порушникам нараховують штрафи, які направляються в місцеві бюджети. За інформацією начальника управління Держгеокадастру в Херсонській області Ігора Шапрана, з початку 2017 року за самовільне захоплення 2607 га було нараховано 2 млн 812 тис. грн штрафу, при цьому порушники добровільно в бюджет сплатили тільки 500 тис. грн. За іншими випадками Управління Держгеокадастру готує позовні заяви до суду.
Штрафи можливо стягнути лише в тому випадку, якщо виявлено порушника. Проте частіше ті, хто самовільно захоплює державні землі, не виявляють бажання зустрічатись з правоохоронними органами, і стягнути штраф на користь громади ні з кого.
Так, у Голопристанському районі не встановили особу, яка незаконно засіяла 80 га озимою пшеницею. Матеріали знаходяться в Національній поліції, щодо встановлення відповідної особи.
Але і в таких випадках бюджет не залишається без поповнення. Суд ухвалює рішення про продаж конфіскованих сільгосппродуктів і доручає визначеній фірмі реалізувати речові докази. Кошти від реалізації йдуть на користь держбюджету. На сьогоднішні суди в області вже прийняли рішення про реалізацію арештованого врожаю з площі в 73,6 га.
Порядні фермери підтримують конфіскацію сільгосппродукції з земель, які нелегально засіяні шляхом самозахвату. Але при цьому зазначають, що не все так однозначно.
"Все під одну гребінку не можна гребти. Є моменти, коли термін дії договору на оренду землі закінчився, а фермер не встиг його продовжити – у нас дуже довго це все робиться і строків у нас не дотримуються. Тому потрібно розглядати і такі варіанти. А те, що деякі сільські голови на місцях знають, що у них є вільні ділянки, які неоформлені і при цьому засіяні, то це, звичайно, - злочин, тому що всі повинні платити податки. Якщо одного-двох покарати, я думаю, що це буде наука для інших", - зазначає власник фермерського господарства "Вікторія-Асканія" та голова асоціації фермерів Чаплинського району Віталій Штанько.
Він вважає, що було би краще, аби кошти, отримані від реалізації конфіскованої сільгосппродукції, залишались у місцевому бюджеті, а не "розчинялись" у державному.
Не меншу увагу привертає існуюча практика реалізації конфіскованого урожаю з "нічийних" полів. Аналіз судових рішень дає підстави стверджувати, що цей ринок у Херсонській області монополізований.
Речові докази - конфіскована сільгосппродукція - за рішенням слідчого судді передається торговельному підприємству для реалізації. На початку кожного року територіальні органи ДФС із залученням органів, що вилучають майно, визначають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким судом доручатиметься реалізація майна. Конкурс полягає у визначенні найбільш вигідної пропозиції для держави по реалізації речових доказів. Кошти, отримані після продажу конфіскованої продукції, перераховуються на депозит органу, що веде справу, а потім рішенням суду спрямовуються до держбюджету.
Як показав аналіз судових рішень, в останні два роки реалізацією конфіскованого збіжжя та, зрідка, риби на Херсонщині займається тільки одна фірма – ТОВ "Довірче товариство "Європейське бюро приватизації". Як свідчить Єдиний реєстр суб"єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію. безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави у 2017 році, таку діяльність у Херсонській області можуть провадити ще дві фірми, зареєстровані у Одесі та Миколаєві. Можуть, але не ведуть.
Фактично, "Європейське бюро приватизації" за два роки стало монополістом на ринку реалізації конфіскату. Як київській компанії, хоч і заснованій херсонцями - братами Ігорем та Іваном Севрюковими (у держреєстрі вказаний як керівник і кінцевий бенефіціарний власник), вдається встигати реалізовувати конфіскат у різних частинах області водночас дізнатись поки що не вдалося, на інтерв'ю вони не погоджуються.