Спецможливості
Новини

Реформа аграрної науки: тотальне скорочення чи оптимізація?

03.10.2011
391
Реформа аграрної науки: тотальне скорочення  чи оптимізація? фото, ілюстрація

Вітчизняна агарна наука вже довгий час перебуває у фазі стагнації. За радянських часів її розвиток постійно стимулювався різними видами допомоги з боку держави.
Та за часи незалежності України наука поступово та стабільно зазнавала занепаду. Щоб зрушити ситуацію з мертвої точки, Національною академією аграрних наук України було ініційовано проведення нової реформи аграрної науки. Ми звернулися за детальними поясненнями самої суті цієї реформи до Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, Президента НААНУ Миколи Безуглого.

Вітчизняна агарна наука вже довгий час перебуває у фазі стагнації. За радянських часів її розвиток постійно стимулювався різними видами допомоги з боку держави.
Та за часи незалежності України наука поступово та стабільно зазнавала занепаду. Щоб зрушити ситуацію з мертвої точки, Національною академією аграрних наук України було ініційовано проведення нової реформи аграрної науки. Ми звернулися за детальними поясненнями самої суті цієї реформи до Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, Президента НААНУ Миколи Безуглого.

Ба­га­ть­ох не­по­ко­ять зміни, що на­разі відбу­ва­ють­ся у стінах ака­демії. Чи справ­ді ре­фор­му­ван­ня аг­­рар­ної на­уки по­­тре­бує ско­ро­чен­ня штатів або лікві­да­ції де­я­ких ус­та­нов?
- Це непра­виль­ний підхід: роз­гля­да­ти ре­фор­му як ско­ро­чен­ня штатів. У по­точ­но­му році 94,5% ви­датків Дер­жав­но­го бю­д­же­ту на аг­рар­ну на­уку становили зар­пла­ти та соціальні на­ра­ху­ван­ня і тільки 5,5% - на на­уко­ву діяльність: ре­ак­ти­ви, відря­д­жен­ня, ко­му­нальні по­слу­ги то­що. Це оз­на­чає, що ве­ли­ка ча­с­ти­на науко­во-дослідних ус­та­нов пе­ре­тво­ри­ла­ся на відділ соціаль­но­го за­без­пе­чен­ня ок­ре­мих груп на­уковців.

Які при­чи­ни, на Ва­шу дум­ку, при­зве­ли до за­стою в на­уці?
- Тут декілька при­чин. Бе­зу­мов­но, дер­жа­ва не виділяє стільки коштів скільки по­тре­бує на­ука згідно з За­ко­ном про на­уку і на­уко­во-технічну діяльність, зо­к­ре­ма в ча­с­тині, яка зо­бов'язує Уряд виділя­ти 1,7% внутрішньо­го ва­ло­во­го про­дук­ту на роз­ви­ток на­уки в ціло­му. А виді­ляло­ся в різні ро­ки від 0,35 до 0,40 відсотків, що в 4-5 разів мен­ше за пе­ред­ба­че­не за­ко­ном. Та ми маємо усвідо­млю­ва­ти, що дер­жава справді не ­має гро­шей.

Все ж, за та­ких умов де­які на­укові ус­та­но­ви пра­цю­ють до­волі стабільно. За­вдя­ки чо­му?
- Тільки не­ве­ли­ка ча­ст­ка на­уко­вих ус­та­нов (при­близ­но 30%) зорієнту­ва­ла­ся і по­ча­ла гроші за­роб­ля­ти, співпра­цю­ва­ти з бізне­сом, з'яви­ли­ся суттєві гос­проз­ра­хун­кові над­хо­д­жен­ня, але ле­во­ва ча­ст­ка інсти­тутів як сиділа на бю­д­жеті, так і за­ли­ши­ла­ся сидіти. Руй­нується ма­теріаль­на ба­за, досліджен­ня не про­во­дять­ся, а влас­не, аг­рар­на ака­демія не ви­ко­нує знач­ної ча­с­ти­ни тих за­вдань, які їй по­став­лені Уря­дом.
Бе­зу­мов­но, ці 30 відсотків знай­ш­ли свою нішу і змог­ли при­сто­су­ва­ти­ся до рин­ко­вих умов. Їхніх розробок потребує бізнес. У нас є інсти­ту­ти, де за­вдя­ки гос­проз­ра­хун­ковій діяль­ності більше кош­тів над­хо­дить, ніж дає бю­д­жет. Але, на пре­ве­ли­кий жаль, та­ких ус­та­нов ма­ло. Це справді склад­не пи­тан­ня, во­но за­ле­жить, знач­ною мірою, від керівни­ка, від уміння ко­лек­ти­ву пра­цю­ва­ти.

За яким прин­ци­пом бу­дуть ре­фор­му­ва­ти­ся ус­та­но­ви?
- Потрібен ди­фе­ренційований підхід, бо інсти­ту­ти, які ма­ють навіть од­на­ко­ву чи­сленність служ­бовців і пра­цю­ють в умо­вах од­на­ко­во­го фінан­су­ван­ня, ма­ють різний ступінь важ­ли­вості для дер­жа­ви. Як­що го­во­ри­ти про нові дже­ре­ла по­шу­ку фінан­су­ван­ня, - бе­зу­мов­но, ця ре­фор­ма бу­де оп­тимізацією.
Ча­с­ти­на ус­та­нов вза­галі ліквідо­вуєть­ся, ча­с­ти­на приєднується у ви­гляді струк­тур­них підрозділів до інших інсти­тутів. Це дасть знач­не ско­ро­чен­ня адміністра­тив­но­го апа­ра­ту. Що я маю на увазі: у нас бу­ло 76 інсти­тутів, це 76 ди­рек­торів, 200 за­ступ­ників, 76 бух­гал­терів, се­к­ре­та­рів то­що. А за­ли­ши­ло­ся 46. Це дасть нам мож­ливість на­ступ­ного року ма­ти роз­поділ коштів 60 на 40. Тоб­то 60% - на­ра­ху­ван­ня на зар­пла­ти, а 40% - це без­по­се­ред­ньо ко­ш­ти, які бу­дуть на­прав­лені на ви­ко­нан­ня при­та­ман­них на­уко­во-дослідним ус­та­но­вам функцій: на за­без­пе­чен­ня життєдіяль­ності ус­­та­нов і на за­без­пе­чен­ня на­уко­во­го про­це­су: ре­ак­ти­ви, пре­па­ра­ти, відря­д­жен­ня то­що.
Які зміни пе­ред­ба­ча­ють­ся на рівні са­мої ака­демії?
- Ми оп­тимізу­ва­ли пре­зидію, бу­ло 150 чо­ловік, за­ли­ши­лось 105, бу­ло 5 віце-пре­зи­дентів, за­ли­ши­лось 2, при­чо­му я суміщаю по­са­ди, і я б не ска­зав, що ака­демія менш ефек­тив­но пра­цює. За ти­ми оцінка­ми, які дає нашій ро­боті Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки, ті за­хо­ди, які ми ви­но­си­мо на рівень уря­ду, ті про­гра­ми, які роз­роб­лені за цей час, зо­к­ре­ма на­у­ко­ве об­грун­ту­ван­ня зе­мель­ної ре­фор­ми чи вза­галі ре­фор­му­ван­ня всьо­го аг­ро­про­до­воль­чо­го ком­плек­су, все це ви­хо­дить із стін НА­АНУ.
Наші дослідні гос­по­дар­ст­ва пра­цю­ва­ли вкрай не­ефек­тив­но. За по­пе­редні п'ять років се­ред­ня вро­жайність ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур в дослідних гос­по­дар­ст­вах НА­АН бу­ла ниж­чою за се­ред­ню по Ук­раїні. Це пер­ший рік, ко­ли уро­жайність на 3 ц з гектара ви­ща, ніж в се­ред­нь­о­му по Ук­раї­ні. То­му від чи­с­то спо­жив­чої ор­ганізації, яка жи­ла за ра­ху­нок бю­д­жет­них коштів, аг­рар­на ака­демія має ста­ти ус­та­но­вою, яка знай­де се­бе в рин­ко­вих умо­вах. У нас є про­дукція, яку ми по­вин­ні про­да­ва­ти, во­на ко­ш­тує грошей, пер­шою чер­гою, це інте­лек­ту­аль­на влас­ність, втіле­на в сор­тах, гібри­дах, по­ро­дах, а та­кож ма­теріа­лі­зо­ва­на індивіду­а­ль­на власність, як-от: насіння чи пле­мін­на ху­до­ба, тех­но­логії. І ми цьо­го до­сяг­не­мо.
На­ступ­не пи­тан­ня: нас не вла­ш­то­вує се­редній вік на­ших керівників. Так ста­ло­ся, що знач­на ча­с­ти­на їх має досвід ро­бо­ти, але і ма­ють ду­же "ва­го­мий" вік - понад 70-75 років. Ми хо­че­мо на на­ступ­них за­галь­них збо­рах зро­би­ти ста­тут­ни­ми дві речі. Пер­ше, вста­но­ви­ти мак­си­маль­ний вік, який би доз­во­ляв зай­ма­ти керівні по­са­ди в нашій ака­демії і ви­­рівню­вав­ся за пев­ною фор­му­лою: мак­си­маль­ний пен­­­­­сійний вік плюс п'ять років. Це має ста­ти пра­ви­лом без ви­клю­чен­ня. Мін'юст вва­жає за мож­ли­ве вне­сен­ня та­ких ста­тут­них змін.
Дру­ге: пла­нуємо об­ме­жи­ти кількість ка­денцій, за яки­ми од­на лю­ди­на мо­же обійма­ти од­ну й ту ж по­са­ду. Для цьо­го об­ме­жи­мо за­галь­ний стаж ро­бо­ти на одній і тій самій керівній по­саді періо­дом не більше 10 років, тоб­то не більше двох п'ятирічних ка­денцій.

За та­ких віко­вих об­ме­жень слід за­лу­ча­ти мо­ло­дих на­уковців. Яким чи­ном Ви бу­де­те це ро­би­ти?
- Перш за все, віко­ве об­ме­жен­ня­ми займання керівних по­сад - це те, що їх більше ціка­вить.
Нині ми ор­ганізу­ва­ли Все­ук­раїнську кон­фе­ренцію мо­ло­дих вче­них, суть якої у то­му, що кож­на на­уко­ва ус­та­но­ва ви­су­ває своїх лю­дей. Потім 5 відділень про­во­дять за своїми на­пря­ма­ми власні кон­фе­ренції, а потім Пре­зидія НА­АН відбе­ре 15 най­кра­щих мо­ло­дих вче­них, які бу­дуть до­повіда­ти ре­зуль­та­ти влас­них досліджень. За пер­ше місце бу­де відповідна ви­на­го­ро­да, бу­дуть дві дру­гих премії, три третіх. Усі ці лю­ди, які зай­муть перші шість місць, бу­дуть ре­ко­мен­до­вані для зай­нят­тя відпо­відних по­сад - завіду­ва­чів відділів чи ла­бо­ра­торій. Але ця про­гра­ма для мо­ло­дих вче­них розрахована на 35 років.
Су­час­на мо­лодь ста­ла праг­ма­тич­нішою, ніж по­пе­реднє по­коління. Тож, чи пла­ну­ють­ся ще якісь ма­­те­ріальні за­охо­чен­ня?
- Ми пла­нуємо виріши­ти чи­ма­ло со­ціаль­них пи­тань. Пер­шою чер­гою, ви­ко­ри­с­таємо ті землі, які є у на­ших ус­та­нов по­бли­зу міст, для за­охо­чен­ня ро­бо­ти мо­ло­дих фахівців, ви­даючи їм не­ве­личкі зе­мельні ділян­ки. Тепер роз­роб­ляємо ок­ре­му про­гра­му будівництва на цих же зем­лях. Тут ми бу­де­мо ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти зем­лю як капітал, який заціка­вить інве­с­торів що­до будівництва на них жит­ло­вих бу­динків, де, як мінімум, 12-15% має відда­ва­ти­ся на­шим уче­ним.
Але го­ло­вне: тре­ба зно­ву по­вер­ну­ти лю­дей об­лич­чям до на­уки. В на­уку лю­ди не йдуть тільки за­роб­ля­ти - це не­пра­виль­но. Го­ло­вне шу­ка­ти мо­лодь, яка ціка­вить­ся на­укою і ство­ри­ти їй хо­ча б мінімальні умо­ви: пер­шою чер­гою, для са­мої на­уки. Ну і, бе­зу­мов­но, хоча б ча­ст­ко­во, на мінімаль­но­му рівні виріши­ти соціальні пи­тан­ня. Зо­к­ре­ма, є ще та­кий на­прям: з ча­с­ти­ни адміністра­тив­них бу­динків у на­ших інсти­ту­тах (че­рез ско­ро­чен­ня їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня) зро­би­мо гур­то­жит­ки для аспірантів чи, мож­ли­во, жит­лові бу­дин­ки.

Читайте у одному з найближчих номерів: у  бесіді з Миколою Безуглим ми піднімемо питання про заходи, що ініціює дер­жа­ва для підтримки галузі тва­рин­ництва.

Анна На­за­рен­ко,
a.nazarenko@univest-media.com

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0