Спецможливості
Технології

Про­тидія бур’янам на посівах со­няш­ни­ку

04.06.2014
7090
Про­тидія бур’янам  на посівах со­няш­ни­ку фото, ілюстрація

Один із впливових факторів, що стримують збільшення виробництва насіння соняшнику, — це рослини, що засмічують його посіви, тобто бур’яни. У посівах соняшнику найшкідливіші пізні ярі, багаторічні коренепаросткові та карантинні бур’яни. Вони різко погіршують водний, харчовий та світловий режими розвитку культурних рослин. Нa засмічених полях знижується ефективність добрив і зрошення, ускладнюється обробіток грунту і догляд за посівами соняшнику, збільшується витрата пально–мастильних матеріалів, частіше відбуваються поломки і простої збиральних машин, а все це — додаткові матеріальні витрати.

Бо­роть­ба із бур’яна­ми має ве­ли­ке зна­чен­ня і спря­мо­ва­на на поліпшен­ня си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва, підви­щен­ня ро­дю­чості полів, от­ри­ман­ня найбільшої віддачі від коштів, вкла­де­них у сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво.

Зни­жен­ня вро­жаю за­леж­но від кількості бур’янів на посівах со­няш­ни­ку мо­же ся­га­ти 13–50%, а за суцільної засміче­ності — навіть при­зве­с­ти до по­вної їхньої за­ги­белі.
Рос­ли­ни-засмічу­вачі най­частіше є дже­ре­ла­ми не­без­печ­них хво­роб, та­ких як біла гниль, фо­моп­сис. Во­ни та­кож спри­я­ють на­ко­пи­чен­ню шкідників, які мо­жуть силь­но по­шко­д­жу­ва­ти або навіть зни­щи­ти посіви со­няш­ни­ку. Так, ли­чин­ки ози­мої сов­ки, що не­до­хар­чу­ва­лись на бур’янах по­пе­ред­ньої куль­ту­ри, йдуть у грунт на зимівлю, а на­весні про­дов­жу­ють жи­ви­ти­ся вже на схо­дах со­няш­ни­ку, внаслідок чо­го посіви силь­но зріджу­ють­ся, що при­зво­дить в ок­ре­мих ви­пад­ках до не­обхідності йо­го пе­ресіван­ня.(засоби захисту соняшнику)
Бур’яни та­кож за­се­ляє луч­ний ме­те­лик, ли­чин­ки яко­го пе­ре­хо­дять на со­няш­ник і за ве­ли­кої їхньої чи­сель­ності за­вда­ють посівам знач­ної шко­ди, об’їда­ю­чи ли­с­тя рос­лин і уш­ко­д­жу­ю­чи ко­ши­ки. То­му осінній облік грун­то­вих шкідників за до­по­мо­гою грун­то­вих роз­ко­пок є обов’яз­ко­вим аг­ро­прий­о­мом під час ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри.(засоби захисту соняшнику)
Для як­найш­вид­шої ліквідації засміче­ності полів со­няш­ни­ку вар­то зна­ти умо­ви роз­вит­ку бур’янів і за­сто­со­ву­ва­ти що­до них такі прий­о­ми бо­роть­би, які вра­хо­ву­ють їхні біологічні особ­ли­вості та спри­я­ють ефек­тив­но­му зни­щен­ню. Для цьо­го потрібно про­во­ди­ти кар­ту­ван­ня засміче­ності полів: з цією ме­тою спо­чат­ку про­во­дять облік бур’янів на обліко­вих ділян­ках, які мо­жуть ма­ти розмір 0,25–1,0 м2. Точність обліку на та­ких ділян­ках прак­тич­но од­на­ко­ва. При­чо­му для про­сап­них куль­тур у центрі обліко­во­го май­дан­чи­ка має бу­ти ря­док рос­лин. Кількість та­ких май­дан­чиків — не мен­ше 14–15, а за ве­ли­кої стро­ка­тості (пля­ми­с­тості) посівів що­до засміче­ності їхню кількість на полі слід до­во­ди­ти до 20 (за­кла­да­ти їх потрібно по діаго­налі по­ля).(засоби захисту соняшнику)

  Система захисту соняшнику. Кар­та засміче­ності є підста­вою для роз­роб­ки ди­фе­ренційо­ва­них і ефек­тив­них за­ходів бо­роть­би з бур’яна­ми, то­му во­на має бу­ти до­сить на­оч­ною і да­ва­ти по­вне уяв­лен­ня не тільки про ступінь, а й про тип засміче­ності.
Ти­пи засміче­ності от­ри­ма­ли свою на­зву за на­явністю ха­рак­тер­них видів бур’янів, для зни­щен­ня яких слід за­сто­со­ву­ва­ти пев­ний ком­плекс за­ходів бо­роть­би. Це дає змо­гу про­во­ди­ти чітко ди­фе­ренційо­ва­ну бо­роть­бу з бур’яна­ми і за­вдя­ки цьо­му швид­ше очи­ща­ти від них по­ля.
  Ви­хо­дя­чи зі скла­ду та шкідли­вості бур’янів виділя­ють такі ос­новні ти­пи засміче­ності:
   ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий;
   ко­ре­не­вищ­ний;
   ма­лорічний (ши­ро­ко­листі бур’яни);
   ма­лорічний (зла­кові бур’яни).
Ко­жен тип засміче­ності має свої ха­рак­терні особ­ли­вості.

Ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий
Бур’яни цьо­го ти­пу розмно­жу­ють­ся всіма ча­с­ти­на­ми рос­лин (насінням, відрізка­ми ко­ренів, іноді ча­с­ти­на­ми стеб­ла), але особ­ли­ву не­без­пе­ку ста­но­вить розмно­жен­ня відрізка­ми ко­ренів і па­ро­ст­ка­ми від ос­нов­них ко­ренів, що відхо­дять на 80–100 см вглиб грун­ту. Най­по­ши­реніші бур’яни цьо­го ти­пу — осот ро­же­вий, осот по­льо­вий, березка по­льо­ва, мо­ло­чай та ін.
Усі ви­ди аг­ро­технічних об­робітків ма­ють бу­ти спря­мо­вані на си­с­те­ма­тич­не і по­вне вис­на­жен­ня по­туж­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми бур’янів. Си­с­те­ма за­ходів бо­роть­би, спря­мо­ва­на на зни­щен­ня са­ме ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих смітних рос­лин, за­без­пе­чує по­вне зни­щен­ня всіх інших бур’янів, що про­ро­с­та­ють на цьо­му полі.

Ко­ре­не­вищ­ний
Цей тип засміче­ності пред­став­ле­ний та­ки­ми бур’яна­ми, як пирій по­взу­чий та ін.
Аг­ро­технічні та хімічні за­хо­ди бо­роть­би, спря­мо­вані на ко­ре­не­вищні бур’яни, є згуб­ни­ми для більшості ма­лорічних, але не завжди ефек­тивні для зни­щен­ня ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих. У та­ко­му разі за­хо­ди бо­роть­би спря­мо­вані ли­ше на пригнічен­ня всіх бур’янів.

Ма­лорічний
Бур’яни цьо­го ти­пу розмно­жу­ють­ся насінням (щи­ри­ця, ло­бо­да, мишій, ку­ря­че про­со та ін.) і представлені ши­ро­ко­листими, або дво­дольними, та зла­ковими, або од­но­дольними, видами.
За­хо­ди бо­роть­би з ни­ми ма­ють бу­ти спря­мо­вані на зни­щен­ня насіннєвих за­чатків і по­пе­ре­д­жен­ня розмно­жен­ня ве­ге­ту­ю­чих бур’янів.
У карті засміче­ності для на­оч­ності ко­жен тип слід по­зна­ча­ти пев­ною фар­бою, умов­ни­ми знач­ка­ми.
Про­те прак­тич­но на по­лях за­зви­чай ве­ге­ту­ють бур’яни різних біологічних груп. То­му не­обхідно ви­о­крем­лю­ва­ти складні ти­пи (на­при­клад, ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вий, ко­ре­не­па­ро­ст­ко­во–ма­лорічний то­що). Для кож­но­го склад­но­го ти­пу за­­сміче­ності — вво­ди­ти своє по­зна­чен­ня.
На ос­нові да­них кар­ти гос­по­дар­ст­во мо­же яко­мо­га раціональніше до­би­ра­ти по­пе­ред­ни­ки для куль­тур, ре­тельніше скла­с­ти тех­но­логічну кар­ту то­що.

  Система захисту соняшнику. До­три­ман­ня сівозмін, у яких по­пе­ред­ни­ка­ми є озимі та ярі ко­ло­сові, ку­ку­руд­за на си­лос і зер­но, да­ють змо­гу зни­зи­ти рівень засміче­ності полів со­няш­ни­ку бур’яна­ми. У та­ких сівозмінах со­няш­ник ре­ко­мен­ду­ють по­вер­та­ти на по­пе­реднє місце ви­ро­щу­ван­ня че­рез шість-вісім років. Нині для підви­щен­ня рівня рен­та­бель­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня зе­мель ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти ко­рот­ко­ро­таційні чо­ти­ри-ше­с­типільні сівозміни. За­хист со­няш­ни­ку від бур’янів у та­ких сівозмінах є важ­ли­вим еле­мен­том тех­но­логії йо­го ви­ро­щу­ван­ня і сприяє от­ри­ман­ню стабільних вро­жаїв. За­леж­но від ви­до­во­го скла­ду бур’янів і рівня по­льо­вої засміче­ності ни­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­гай­не післяж­нив­не лу­щен­ня стерні ко­ло­со­вих по­пе­ред­ників із по­даль­шим за­сто­су­ван­ням гли­бо­кої оран­ки або ж об­робітку грун­ту за ти­пом напівпа­ру або поліпше­но­го зя­бу із по­ша­ро­вим грун­то­об­робітком.(засоби захисту соняшнику)
На по­лях, силь­но засміче­них ба­га­торічни­ми бур’яна­ми, за їхньо­го відро­с­тан­ня після про­ве­де­но­го післяз­би­раль­но­го лу­щен­ня до фа­зи п’яти-ше­с­ти листків для по­вно­го пригнічен­ня по­ле об­роб­ля­ють гербіци­да­ми на ос­нові гліфо­с­фатів. Нор­му гербіцидів ус­та­нов­лю­ють за­леж­но від пре­па­ра­тив­ної фор­ми, фа­зи роз­вит­ку бур’янів і ти­пу засміче­ності по­ля. По­дальші тех­но­логічні прий­о­ми, в то­му числі й оран­ку, слід про­во­ди­ти не раніше ніж за два тижні, по­ки гербіцид не про­ник­не у ко­ре­не­ву си­с­те­му бур’янів.(засоби захисту соняшнику)
Як­що по­ле для посіву со­няш­ни­ку підго­тов­ле­не і вирівня­не з осені, а грунт до­б­ре ос­т­рук­ту­ре­ний, то до пе­ред­посівної куль­ти­вації з од­но­ча­сним вне­сен­ням гербіцидів (або без них) ніяких об­ро­бок на та­ко­му полі не про­во­дять.
Система захисту соняшнику. На­весні в бо­ротьбі з дво­доль­ни­ми та од­но­доль­ни­ми бур’яна­ми мож­на вно­си­ти грун­тові гербіци­ди на ос­нові аце­тох­ло­ру (Хар­нес то­що) і про­ме­т­ри­ну (Ге­за­гард 500 FW, к. с., та ін.). Най­е­фек­тивніша суміш цих пре­па­ратів, а та­кож ви­со­ко­е­фек­тив­ний ком­плекс­ний грун­то­вий гербіцид Ас­т­рел Плюс, CE. Грун­тові гербіци­ди вно­сять од­но­час­но із про­ве­ден­ням пе­ред­посівної куль­ти­вації з не­гай­ним за­гор­тан­ням їх у грунт. Най­ефек­тивніше про­во­ди­ти ці опе­рації комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми за один прохід. Нор­ма вне­сен­ня пре­па­ра­ту за­ле­жить від рівня вмісту в ньо­му діючої ре­чо­ви­ни та рівня засміче­ності по­ля.
Грунтові гербіциди на соняшнику. Як­що грун­тові гербіци­ди не вно­сять, то бур’яни зни­щу­ють пе­ред­посівною куль­ти­вацією та до- й після­с­хо­до­вим бо­ро­ну­ван­ням, міжряд­ним об­робітком та підгор­тан­ням рядків со­няш­ни­ка відповідним зна­ряд­дям.(засоби захисту соняшнику)
У су­час­но­му ви­роб­ництві со­няш­ни­ку не­за­леж­но від фа­зи йо­го роз­вит­ку, як стра­хові про­тиз­ла­кові гербіци­ди, ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти гру­пу пре­па­ратів на ос­нові кле­то­ди­му (Се­лект 120, к. е., То­планц 240, к. е., то­що), а та­кож гру­пу пре­па­ратів на ос­нові хіза­ло­фоп-П- ети­лу (Ле­мур, к. е., Оберіг, к. е., та ін.).
У разі, як­що з яки­хось при­чин до кінця ве­ге­тації посіви со­няш­ни­ку за­рос­ли ви­со­ко­с­теб­ло­ви­ми бур’яна­ми (ам­б­розія та ін.), потрібно про­ве­с­ти передз­би­раль­ну де­си­кацію, що дасть змо­гу зібра­ти врожай без втрат. Строк де­си­кації та нор­ма ви­т­ра­ти де­си­кантів за­ле­жать від діючої ре­чо­ви­ни пре­па­ра­ту і ста­ну по­ля.(засоби захисту соняшнику)

В. Рож­ко­ван, канд. біол. на­ук,
Інсти­тут олійних куль­тур НААН

Інтерв'ю
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее
Керманичі вітчизняного АПК із високих трибун часто стверджують, як важливо розвивати малі й середні підприємства, сімейні ферми, запроваджувати переробку, та запевняють у всебічній підтримці таких виробників. Чи є підґрунтя в подібних... Подробнее

1
0