Кукурудза здається однією з найбільш передбачуваних польових культур: одна рослина — одне основне стебло, на верхівці якого формується чоловіча волоть, а в пазухах листків — один або кілька качанів. Проте за певних умов трапляються випадки, коли зовні благополучні посіви кукурудзи раптом демонструють нетиповий розвиток. Рослини починають формувати бічні пагони — пасинки, а верхівкова волоть іноді набуває незвичної будови, поєднуючи ознаки чоловічого і жіночого суцвіть.
Для агронома це не просто ботанічна цікавинка. Такі явища є проявом високої морфогенетичної пластичності кукурудзи та одночасно можуть бути своєрідним «індикатором» умов, у яких перебувала рослина.
Причому пояснювати ці явища одним фактором — надлишком азоту, холодом або пошкодженням точки росту — було б занадто просто. Пасинкування та порушення статевої диференціації контролюються складною взаємодією генів, фітогормонів, вуглецевого та азотного статусу рослини, освітлення, температури, водного режиму, густоти посіву тощо.
ІНТЕНСИВНЕ ПАСИНКУВАННЯ
Пасинки — це бічні пагони, які розвиваються з пазушних бруньок у нижній частині стебла. Для сучасних інтенсивних гібридів характерна сильна апікальна домінантність: головне стебло пригнічує розвиток бічних пагонів, спрямовуючи більшу частину асимілятів на формування основного стебла та качана.
Однак за певних умов ця рівновага порушується. Пазушні бруньки активуються, і рослина починає формувати пасинки.
Генетична схильність
Насамперед варто враховувати особливості самого гібрида. Кукурудза різних генотипів істотно відрізняється за здатністю до утворення бічних пагонів. Особливо помітним пасинкування може бути у гібридів із сильною здатністю до кущення, а також у посівах із низькою густотою стояння. Тому поява окремих пасинків ще не означає технологічної помилки. Якщо явище спостерігається рівномірно на всьому полі, його причиною цілком може бути генетична особливість.
Низька густота стояння
Це один із найважливіших факторів. Коли між рослинами залишається більше вільного простору, кожна з них отримує більше світла, води та поживних речовин. Зменшується затінення нижніх листків і послаблюється конкуренція між рослинами. У результаті пазушні бруньки отримують більше ресурсів для розвитку, і пасинки стають помітними.
Саме тому після зрідження посіву внаслідок поганої польової схожості, пошкодження шкідниками, ґрунтової кірки, посухи на етапі сходів або механічного пошкодження рослин пасинкування часто посилюється.
Надлишкове азотне живлення
Високе забезпечення азотом за достатньої вологості може стимулювати потужний вегетативний розвиток і збільшувати ймовірність утворення бічних пагонів. Проте пояснювати пасинкування виключно «перегодовуванням» азотом неправильно. Значно важливішим є загальний баланс між азотом, вологою, температурою, світлом і густотою стояння. Надлишкове азотне живлення може посилювати проблему передусім тоді, коли інші фактори також сприяють активному вегетативному росту.
Холодний старт і порушення живлення
Кукурудза — теплолюбна культура, тому тривалий холодний період після сходів негативно позначається на роботі кореневої системи. За низьких температур погіршується засвоєння фосфору та інших елементів, уповільнюється ріст коренів і змінюється співвідношення між надземною та підземною частинами рослини. Після відновлення температурного режиму рослина може швидко компенсувати затримку росту. За сприятливого забезпечення вологою та поживними речовинами це іноді супроводжується активізацією пазушних бруньок.
Пошкодження точки росту
Окрема ситуація — механічне або біотичне пошкодження головного пагона. Град, заморозки, сильний вітер, пошкодження культиватором, комахами або іншими чинниками можуть порушити нормальний розвиток верхівкової меристеми. Якщо головний пагін втрачає здатність до нормального росту, рослина намагається компенсувати втрату за рахунок резервних бруньок. Тоді бічні пагони можуть розвиватися значно інтенсивніше.
Саме тому при масовому пасинкуванні важливо оглянути поле не лише на предмет живлення, а й перевірити стан точки росту, густоту стояння та характер пошкоджень.
Чи шкодять пасинки врожаю?
Не завжди. Якщо пасинки формуються рано, мають добре розвинену листкову поверхню і навіть формують качани, вони можуть певною мірою компенсувати недостатню кількість продуктивних рослин. Для зрідженого посіву це своєрідний механізм компенсації. За нормальної густоти стояння ситуація інша. Пасинки конкурують із головним стеблом за воду, мінеральні елементи та асиміляти. Часто вони не формують повноцінного качана або продукують дрібні качани з пізнішим достиганням. У такому разі значне пасинкування може ускладнювати збирання та підвищувати неоднорідність посіву.
Тому сам факт появи пасинків ще не є підставою для втручання. Важливі їх кількість, час появи, стан головного стебла, густота посіву та здатність бічних пагонів формувати продуктивні качани.
«ЗМІНА СТАТІ» — КОЛИ ВОЛОТЬ СТАЄ ЖІНОЧОЮ
Ще цікавіше явище — поява у верхівковій волоті структур, характерних для жіночого суцвіття. Але тут потрібно зробити важливе уточнення.
Кукурудза не «змінює стать» у тому сенсі, що доросла чоловіча рослина раптом перетворюється на жіночу. Кукурудза належить до однодомних рослин. Чоловічі квітки формуються у верхівковій волоті, а жіночі — у пазухах листків, де розвиваються качани. При цьому стать квіток у кукурудзи визначається не лише генетично, а й складною взаємодією генетичних та фізіологічних механізмів.
Тому за певних стресових умов окремі ділянки суцвіття можуть демонструвати атипову диференціацію. У волоті можуть з’являтися жіночі квітки, зав’язі та навіть невеликі «качаноподібні» структури.
Саме порушення цього процесу може призводити до появи жіночих структур у волоті — явища, яке в генетичній літературі часто називають терміном tasselseed, гермафродитизмом або фемінізацією волоті, хоча з погляду ботаніки точніше говорити про аномальну статеву диференціацію суцвіття.
Температурний стрес
Одним із чинників, здатних впливати на нормальний розвиток репродуктивних органів, є температурний стрес у ранні фази органогенезу. Особливо чутливими є періоди формування майбутніх суцвіть. Різкі коливання температури, тривале похолодання або, навпаки, сильна спека можуть порушувати нормальне співвідношення ростових процесів.
Водночас немає підстав зводити явище лише до одного температурного порога — наприклад, до температури нижче 10 °C. Реакція залежить від тривалості стресу, фази розвитку, генотипу та загального фізіологічного стану рослини.
Пошкодження точки росту
Ще одна можлива причина — порушення розвитку верхівкової меристеми. Якщо точка росту пошкоджується градом, заморозками або шкідниками, нормальна послідовність формування органів може порушитися. Рослина при цьому намагається відновити втрачені функції, і в окремих випадках це призводить до атипового розвитку волоті.
Особливо важливо враховувати час пошкодження. Якщо воно припадає на період активної диференціації репродуктивних органів, наслідки можуть проявитися значно пізніше — вже тоді, коли рослина зовні відновилася.
Водний стрес
Не менш важливим чинником є дефіцит вологи. Посуха змінює транспорт асимілятів, водний статус рослини та гормональну регуляцію росту. Якщо після стресового періоду умови різко покращуються, відновлення ростових процесів може проходити нерівномірно. Саме тому аномальна будова волоті нерідко спостерігається в посівах, які пережили чергування сильного стресу та різкого відновлення забезпечення вологою.
ФІТОГОРМОНИ: НЕ ПРИЧИНА, А ЧАСТИНА МЕХАНІЗМУ
І пасинкування, і порушення статевої диференціації пов’язані з гормональною регуляцією. Однак твердження, що конкретне явище спричинене лише «надлишком гіберелінів» або «дефіцитом ауксинів», є надто спрощеним.
У регуляції архітектури рослини беруть участь ауксини, цитокініни, гібереліни, абсцизова кислота, етилен та інші сигнальні системи. Вони взаємодіють між собою і реагують на освітлення, температуру, водний режим, мінеральне живлення та пошкодження тканин.
Зокрема, співвідношення ауксинів і цитокінінів відіграє важливу роль у контролі розвитку бічних бруньок, тоді як гібереліни та інші регулятори беруть участь у процесах росту й диференціації репродуктивних органів.
Отже, правильніше говорити не про окремий «гормональний збій», а про порушення складної системи регуляції росту та розвитку.
ЩО ПОВИНЕН ПЕРЕВІРИТИ АГРОНОМ?
Якщо на полі з’явилося масове пасинкування або атипові волоті, не варто одразу списувати все на один фактор. Доцільно пройти кілька послідовних кроків.
- Оцінити густоту стояння. Порівняти фактичну густоту з рекомендованою для конкретного гібрида. Особливо уважно оглянути ділянки, де рослини загинули після сходів.
- Перевірити рівномірність явища. Якщо пасинки або аномальні волоті розташовані плямами, потрібно шукати локальний фактор: перезволоження, посуху, пошкодження технікою, град, шкідників або неоднорідність ґрунту.
- Оглянути точку росту. Пошкоджена або деформована меристема може пояснити подальший розвиток бічних пагонів чи атипове формування волоті.
- Проаналізувати погодні умови. Важливі не лише середньодобові температури, а й різкі похолодання, заморозки, хвилі спеки та періоди дефіциту вологи.
- Перевірити живлення. Потрібно оцінити не тільки забезпечення азотом, а й доступність фосфору, калію, цинку та інших елементів. Особливо це актуально після холодної весни або на ґрунтах із проблемною доступністю фосфору.
- Врахувати генетику гібрида. Якщо однакове явище регулярно повторюється на певному гібриді, але відсутнє на інших у тих самих умовах, генотип може бути одним із головних пояснень.
КУКУРУДЗА ЯК ПРИКЛАД НАДЗВИЧАЙНОЇ ПЛАСТИЧНОСТІ
Пасинкування та атипова диференціація волоті добре демонструють одну з головних властивостей кукурудзи — високу морфогенетичну пластичність. Рослина здатна змінювати архітектуру та перерозподіляти ресурси залежно від умов середовища. Для виробничого посіву це водночас і перевага, і потенційна проблема. З одного боку, кукурудза має значні компенсаторні можливості. З іншого — надмірна активація резервних механізмів часто свідчить про те, що рослина пережила стрес або опинилася в умовах, які не відповідають оптимальній технологічній моделі.
Тому пасинки чи «жіночі» волоті не варто розглядати як самостійну хворобу. Це радше сигнал, який змушує уважніше проаналізувати стан посіву.
У кінцевому підсумку головне питання для агронома звучить не «чому кукурудза змінила стать?», а «що відбулося з рослиною до того, як вона почала змінювати свою архітектуру?». Саме відповідь на це питання допомагає правильно оцінити ризики для врожаю і, головне, не допустити повторення проблеми наступного року.
За матеріалами аграрних наукових джерел