Під час воєнного стану знадобиться багато посліду: депутати надали рекомендації щодо зміцнення енергобезпеки

Народні обранці від парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин продовжують гарячково вишукувати шляхи зміцнення енергонезалежності країни в умовах воєнного стану. Цього разу депутати висадилися десантом на Поділлі. У Хмельницькому відбулися виїзні комітетські слухання «Стимулювання допоміжних галузей агросектору: від добрив до альтернативних видів палива».

Стверджують, що сто мільйонів кубів біометану на рік — уже реальність

Парламентарії не обмежилися лише виголошеними з трибуни доповідями і пропозиціями заступника міністра агрополітики, представників ОВА, облради, керівників господарств. Аби наочно показати депутатам плюси від альтернативних джерел енергії, на Хмельниччині їм організували екскурсію на завод з виробництва біометану. Загалом же учасники заходу відвідали п'ять локацій.

Як підсумував згодом під час засідання аграрного комітету вояж парламентаріїв до Хмельниччини депутат Сергій Лабазюк, котрий і був ініціатором слухань, «з нами поділилися своїми технологіями. І, як на мене, одна з таких важливих локацій – це виробництво біометану, де не так давно вперше в Україні був поданий газ біометан в систему, в наш трубопровід. І вже в перших числах листопада очікується, що відбудеться його перший експорт».

За словами Сергія Лабазюка, цінність проведених слухань в тому, що «ми побачили безвідходне виробництво, де … вирощуючи свиней, гній та іншу побічну продукцію агрогалузі пускають на виробництво біометану. Почули, що це проєкт має можливість далі розвиватися: і СО₂, і теплиці, і генерація електроенергії, і тепло, і так далі. Отож … 100 мільйонів кубів виробництва в Україні (біометану на рік) – це не теорія, а вже реальність. І десятки, а можливо, сотні подібних біогазових установок, заводів у 2025 році, я переконаний, будуть втілені у життя».

Конкурентна перевага розвитку альтернативної енергетики – значні площі сільгоспугідь

За результатами виїзних комітетських слухань «Стимулювання допоміжних галузей агросектору: від добрив до альтернативних видів палива» народні обранці схвалили відповідні рекомендації та проголосували направити їх голові Верховної Ради, Кабінету міністрів, Мінагрополітики, Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Як йдеться у документі, у зв’язку з енергетичною кризою у світі, що виникла через повномасштабне вторгнення рф в Україну значно зріс попит на біопаливо. Водночас наша держава початково налагодила та може збільшити обсяги біометану, біоетанолу, біодизелю та біомаси. Так, за прогнозами фахівців Біоенергетичної асоціації України «UABIO» за обсягами виробництва біометану, ми можемо конкурувати з будь-якою державою ЄС. Цьому сприяє низка факторів:

• біометан за фізико-хімічними показниками готовий для закачування до газотранспортної системи України;
• структура сільгосппідприємств сприятлива для його виробництва (велика частка крупних і середніх);
• Україна має значні площі сільгоспугідь і потужний потенціал аграрної сировини для біопалива. Так, для виробництва біометану в перспективі можливо використовувати 35 % стебел кукурудзи та соломи, 16 % відходів тваринництва та 80 % відходів харчової промисловості.

Як йдеться у рекомендаціях, окремо слід виділити біометанові установки для утилізації відходів та задоволення власного споживання (в тому числі через когенерацію в електроенергію) та заводи, що виробляють біометан у промислових масштабах для продажу споживачам. Станом на ІV квартал 2024 року в Україні діє 83 установки, з яких 33 працюють на твердих побутових відходах. Їх загальна потужність – 140 МВт, з яких 33 МВт електроенергії згенеровано на біогазі зі звалищ.

Виробництво біометану досягло 6 млн м³/рік – при діючих двох установках. Також в Україні запрацював біометановий завод, який здійснив пуск біометану до газорозподільної мережі.

При цьому, як планується, введуть у дію інші аналогічні підприємства, які постачатимуть газ до газорозподільної (ГРМ), газотранспортної (ГТС) мережі або у вигляді LNG (скрапленого газу). Тож до кінця 2025-го наша країна, очікується, вийде на річне виробництво у 120 млн м3 біометану з подальшим зростанням. За попередніми розрахунками, до 2030 року в Україні може з`явитися дві сотні біометанових заводів, а до 2050-го – чотири тисячі.

Як стверджують депутати аграрного комітету, зазначені потужності до 2030 року здатні виробляти від 1 млрд м³ біометану на рік та 21,8 млрд м³ – до 2050-го відповідно. Паралельно з виробництвом буде змінюватися і кон’юнктура споживання та експорту. До 2030-го кількість біометану, спожитого внутрішнім ринком, прогнозується на рівні 500 млн м3/рік, а в 2050-му може зрости до 10 млрд м³/рік.

Народні обранці переконані, що такі тенденції дадуть змогу:

• скоротити до 2030 року на 11 % потреби України у природному газі;
• аналогічно зменшити на 19 % потреби в електроенергії через когенерацію;
• скорочення викидів парникових газів оцінюються приблизно в 8,2 млн т еквівалента CO₂, що можна порівняти з повною екологічною утилізацією протягом одного календарного року гною від 3,6 млн голів ВРХ.

За планами, окрім прямого доходу від продажу біометану, підприємство може отримувати кошти від реалізації (як огранічного добрива) дигестату, що є побічним продуктом. Вихід останнього не набагато менший за вагу біомаси, яка подається в біогазові установки. Так, з тонни силосу кукурудзи утворюється 780 кг дигестату, з тонни курячого посліду – 890 кг, тонни жому – 910 кг, гною ВРХ – 920 кг, а гноївки свиней – 990 кг.

До речі, ухвалений Верховною Радою 16 листопада 2022 року закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», серед іншого, імплементував у наше законодавство вимоги ЄС до дигестату біогазових установок.

Важливо зазначити, що використання дигестату сприятиме родючості ґрунтів та підвищенню врожайності сільгоспкультур – і зменшить споживання мінеральних добрив. Адже містить комплекс необхідних для росту рослин макро- та мікронутрієнтів, має високу частку легкодоступного азоту для рослин, близький до нейтрального рівень рН. На гектар поля можна вносити 30–50 тонн рідкого, не розділеного на фракції дигестату. Якщо порівняти з добривом, яке одержують із посліду звичайним компостуванням, урожайність зростає на 10–15 %, а якщо з мінеральними добривами – на 7–10 %.

При перетворенні біогазу на біометан залишається велика кількість (30–40 %) вуглекислого газу, корисного при вирощуванні рослин у теплицях. Він стимулює раннє та активніше цвітіння, збільшує плодоношення рослин. Саме тому дуже часто будують теплиці поблизу біометанових заводів. Окрім сільського господарства СО₂ використовують і в харчовій промисловості. Зокрема, як антиоксидант при довготривалому зберіганні харчових продуктів: сиру, м'яса, сухого молока, горіхів, розчинних чаю, кави, какао тощо. Основне застосування газоподібного СО₂ – карбонізація води та безалкогольних напоїв.

Також при виробництві біометану утворюється сірка. Її можна використовувати як компонент у виготовленні добрив.

Кукурудза — це не лише біоетанол, а й кормові добавки для худоби

Як і у випадку з біометаном, Україна має велику кількість сировини для випуску біоетанолу. Якщо врахувати розпочаті будівництва нових потужностей, стверджується у рекомендаціях комітетських слухань, до 2030 року його виробництво може становити 850 тис. тонн.

Важливо, що побічним продуктом виготовлення біоетанолу, зокрема, є зернова барда DDGS, яка утворюється в обсягах близько 75 % від виробленого об’єму біоетанолу. Тобто, продукування 850 тис. тонн біоетанолу дасть приблизно 640 тис. тонн цінної кормової добавки. Її ринкова вартість – близько 225 євро за тонну, тобто вона є не лише гарним харчовим доважком до раціону худоби (1 кг DDGS = від 1,08 до 1,27 кормових одиниць), а й підвищує рентабельність виробництва етанолу.

Додатковим стимулом для продукування біоетанолу, запевняють у рекомендаціях парламентарії, стало прийняття у червні закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту». Документ передбачає обов’язкове додавання з 1 травня 2025 року до автомобільних бензинів, що відпускаються з місць оптової та роздрібної торгівлі пальним, 5 % біоетанолу.

Підготував Валерій Друженко

Малюнок Олексія Кустовського

Фото з відкритих джерел