Озимим загрожують гризуни, а допомагають - приморозки
Озимим культурам і багаторічним травам та насаджень загрожують гризуни. Зберегти сходи озимих зернових та ріпаку допоможе своєчасне виявлення та знешкодження гризунів. Про це пише propozitsiya.com за інформацією Держпродспоживслужби.
У відомстві зазначають, що через сприятливі погодні умови та достатню кормову базу повсюди створилися передумови зростання популяції мишоподібних гризунів.
На 3-17% обстежених площ на гектарі озимого ріпаку, подекуди 5-13% площ пшениці нараховується від поодиноких нір до 1-2 жилих колоній. У багаторічних травах, неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику, овочевих культур Влинської та Донецької області обліковують 1-4, максимум 6, в осередках Київської області 10 колоній гризунів на 1 га (неорні землі та багаторічні трави). Повсюди в господарствах приступили до захисних заходів проти мишоподібних гризунів.
У степових областях на незораних після збирання врожаю полях зростає кількість курганчикової миші, яка зеленої маси майже не споживає, а харчується насінними кормами із культурних та диких злаків. Так на 1 га Миколаївської та Одеської області нараховується 1-2 курганчики.
Також у Держпродспоживслужбі зазначають, що значне зниження та різке коливання температури повітря в нічні та денні години, подекуди приморозки на поверхні ґрунту, негативно впливали на розвиток та поширення сисних шкідників (злакові попелиці, цикадки). Їх виявляли на 1-5, макс. 15% (Київська, Херсонська області) сходів зернових колосових культур.
Скрізь посіви заселяють шведські, чорна пшенична, гессенська мухи, у сонячні дні триває їх літ та відкладання яєць. У Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях личинками злакових мух пошкоджено 1-5% рослин. На 10-31% обстежених площ хлібними блішками пошкоджено 5-12% рослин.
У посівах озимої пшениці, які розміщені після стерньових попередників, триває відродження та живлення личинок хлібного туруна (жужелиці) та гусениць озимої совки, які за середньої чисельності 0,2-1, осередково на забур’янених полях 2-3 екз. на м2 пошкодили 2-5% рослин. У Львівській області у посівах озимої пшениці відмічено прояв бурої листкової іржі та борошнистої роси, у Житомирській - кореневої гнилі.
У посівах озимих зернових культури проти личинок туруна у фази сходи - 3-й листок за чисельності 1-2, на початку кущення 2-3 і більше та 2-3 екз. на м2 гусениць озимої совки проводять крайові або суцільні обробки посівів інсектицидами за регламентами існуючих технологій. Проти хвороб за необхідності у фазу кущіння рослини оздоровлюють рекомендованими препаратами.
У незібраних посівах зернової кукурудзи на качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз (2-7%), бактеріоз (1-4%), подекуди сіра гниль. Пухирчастою та летючою сажками уражено 1-8% рослин. Для зменшення ураження качанів фузаріозом та іншими пліснявими грибами рекомендується збирання урожаю в стислі строки, уникання механічного травмування зерна та підсушування його до вологості не вище 16%.
5-38% обстежених посівів озимого ріпаку заселені хрестоцвітими блішками. За чисельності 2-6 екз. на м2 вони пошкодили 3-8, осередково 10-18% (Запорізька, Хмельницька області) рослин. За чисельності 0,8-2 екз. на рослину несправжніми гусеницями ріпакового пильщика пошкоджено 2-8, подекуди 15-21% (Волинська, Запорізька, Черкаська області) рослин у слабкому та середньому ступенях.
Також у посівах культури відмічається шкідливість гусениць ріпакового білана, озимої та листогризучих совок, личинок дротяників, травневого хруща, листоїда, де ними пошкоджено 2-10% рослин. У західних областях білокрилкою заселено 6% рослин ріпаку. На 1-10% рослин культури уражено альтернаріозом, пероноспорозом, борошнистою росою, фомозом, білою плямистістю.