Нові мож­ли­вості підло­го­во­го зберіган­ня зер­на: технічне за­без­пе­чен­ня

Не до­шу­ку­ва­ти­ме­мось при­чи­ни десь «вгорі»: в повітря­но­му складсь­ко­му про­сторі, на­си­че­но­му во­ло­гою, чи під покрівлею, де вільно по­чу­ва­ють се­бе не тільки зграї го­лубів, си­ниць і го­робців, а й до­щові каплі, кон­ден­сат во­ло­ги і та­ке інше. «За­ну­ри­мось» у тов­щу на­си­пу зер­на і поціка­ви­мось, як по­чу­вається наш май­бутній хліб та зе­лені посіви но­во­го ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну.

Ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня зер­на

Для успішно­го зберіган­ня зер­на — без втрат йо­го кількості та по­каз­ників якості — що­до прий­ня­то­го зер­на про­во­дять різні за­хо­ди, се­ред яких важ­ли­ву роль відіграє ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня зер­но­вої ма­си ат­мо­сфер­ним, підігрітим або штуч­но охо­ло­д­же­ним повітрям. Та­кий спосіб об­роб­ки зер­на дає змо­гу за­побіга­ти йо­го са­мозігріван­ню або ліквіду­ва­ти це яви­ще в пев­них осе­ред­ках охо­ло­д­жен­ням збіжжя до тем­пе­ра­ту­ри, яка за­без­пе­чує три­ва­ле зберіган­ня зер­но­во­го вро­жаю.

Вен­ти­лю­ван­ня для сушіння зер­на та насіння на­бу­ло знач­но­го по­ши­рен­ня у скла­дах, об­лад­на­них вен­ти­ляційни­ми ус­та­нов­ка­ми, та у вен­ти­ль­о­ва­них бун­ке­рах насінниць­ких підприємств.
За­леж­но від при­зна­чен­ня зер­на вста­нов­лю­ють різні ре­жи­ми вен­ти­лю­ван­ня, обу­мов­лені різною інтен­сивністю по­да­ван­ня повітря, йо­го тем­пе­ра­ту­рою і во­логістю, три­валістю про­ду­ван­ня партій, ви­со­тою (тов­щи­ною) зер­но­во­го ша­ру і т. п.

Профілак­тич­не вен­ти­лю­ван­ня за­сто­со­ву­ють для за­побіган­ня ви­ник­нен­ню са­мозігріван­ня зер­на, тоб­то для пригнічен­ня роз­вит­ку та життєдіяль­ності йо­го шкідли­вої мікро­ф­ло­ри, на­сам­пе­ред плісня­ви; змен­шен­ня енергії ди­хан­ня зер­но­во­го на­си­пу; вирівню­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості зер­на, підда­но­го повітря­но­му про­ду­ван­ню; лік­відації за­сто­я­но­го ам­бар­но­го за­па­ху; збе­ре­жен­ня життєздат­ності насіння і т. п. Профілак­тич­не вен­ти­лю­ван­ня зер­но­вих на­сипів про­во­дять періодич­но, виз­на­ча­ю­чи мож­ливість і не­обхідність йо­го про­ве­ден­ня з ура­ху­ван­ням особ­ли­во­с­тей об­роб­лю­ва­ної куль­ту­ри і кліма­ту пев­ної зо­ни. Для про­ве­ден­ня профілак­тич­но­го вен­ти­лю­ван­ня оби­ра­ють пе­ре­важ­но нічний час до­би і період тим­ча­со­во­го по­хо­ло­дан­ня.

Вен­ти­лю­ван­ня з ме­тою охо­ло­­джен­ня зер­на про­во­дять для зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри на­сипів, до­во­дя­чи її до прий­нят­ної — в ме­жах від +10 до 0°С. За цієї тем­пе­ра­ту­ри силь­но за­галь­мо­ву­ють­ся всі фізіологічні і мікробіологічні про­це­си в на­си­пах. На­сип із та­кою тем­пе­ра­ту­рою прий­ня­то вва­жа­ти охо­ло­д­же­ним, з підви­ще­ною стійкістю під час зберіган­ня. Пе­ре­ве­ден­ня зер­но­вих партій в охо­ло­д­же­ний стан за­без­пе­чує ство­рен­ня не­спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку і життєдіяль­ності зер­но­вих шкідників, які у за­зна­че­но­му ви­ще діапа­зоні тем­пе­ра­тур прак­тич­но при­пи­ня­ють про­це­си сво­го жив­лен­ня і розмно­жен­ня та впа­да­ють в анабіоз­ний стан.

Три­валість ви­су­шу­ван­ня й ефект во­ло­говіддачі за­ле­жать як від са­мо­го об’єкта сушіння (насіння тієї чи іншої куль­ту­ри, йо­го во­ло­гості і т. д.), так і від ста­ну та вла­с­ти­во­с­тей аген­та сушіння — то­го се­ре­до­ви­ща, яке має знач­ну во­ло­гоємність. Во­ло­говідда­ча насіння різних куль­тур не­од­на­ко­ва і за­ле­жить не тільки від розмірів їхньо­го зер­на/насіння, а й від їхніх ана­томічних особ­ли­во­с­тей. На­при­клад, за всіх рівних умов зер­но греч­ки має більшу здатність що­до во­ло­говіддачі, ніж зер­но пше­ниці, яке, своєю чер­гою, лег­ше віддає во­ло­гу, ніж зер­но ку­ку­руд­зи. Тоб­то що щільніша і менш по­ри­с­та обо­лон­ка та інші ча­с­ти­ни зернівки або насіння, то мен­ша їхня здатність відда­ва­ти во­ло­гу.

Ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня зер­на — це при­му­со­ве про­ду­ван­ня зер­но­вої ма­си повітрям без її пе­реміщен­ня. Вен­ти­лю­ван­ня про­во­дять шля­хом нагнітан­ня ат­мо­сфер­но­го повітря в ка­на­ли, ви­го­тов­лені з пер­фо­ро­ва­но­го ме­та­лу і змон­то­вані на підлозі скла­ду або зер­но­с­хо­ви­ща. Для вен­ти­лю­ван­ня зер­на у ти­по­вих скла­дах із го­ри­зон­таль­ни­ми підло­га­ми ос­таннім ча­сом ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють підло­го­во-пе­ре­носні ус­та­нов­ки, які ма­ють си­с­те­му пе­ре­нос­них повітро­роз­подільних ка­налів, які мон­ту­ють у потрібно­му місці на підлозі скла­ду чи май­дан­чи­ка. Такі ус­та­нов­ки за­зви­чай за­сто­со­ву­ють у скла­дах і на май­дан­чи­ках із підло­га­ми, які раніше не бу­ли об­лад­нані вен­ти­ляційни­ми ка­на­ла­ми. Повітря та­кож мо­же нагніта­ти­ся у зер­но­ву ма­су си­с­те­мою ка­налів чи труб, ус­та­нов­ле­них у тов­щу зер­но­во­го на­си­пу вер­ти­каль­но до пло­щи­ни йо­го ос­но­­ви — у та­ко­му разі повітря про­ни­зує зер­но­ву тов­щу в різних на­прям­ках. Ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи хо­лод­не повітря, мож­на за кілька го­дин охо­ло­ди­ти всю зер­но­ву ма­су і та­ким чи­ном її «кон­сер­ву­ва­ти». Та­кий рух хо­лод­но­го повітря важ­ли­вий, ко­ли потрібно ліквіду­ва­ти са­мо­зігріван­ня зер­на. За ма­лої во­ло­гості повітря скла­ду мож­на зни­зи­ти віднос­ну во­логість повітря міжзер­но­во­го про­сто­ру і навіть підсу­ши­ти зер­но­ву ма­су, що та­кож обу­мо­вить зни­жен­ня її фізіологічної ак­тив­ності.
Ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня еко­номічно вигідне. Во­но не по­тре­бує пе­ремішу­ван­ня ма­си зер­на і знач­но ско­ро­чує по­тре­бу в ро­бочій силі. Три­ва­лий час для ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ли­ше ат­мо­сфер­не повітря у йо­го при­род­но­му стані. Хо­ча сьо­годні ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють й ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня підігрітим повітрям, що дає змо­гу знач­но підсу­ши­ти зер­но­ву ма­су без її пе­реміщен­ня у схо­вищі
чи на май­дан­чи­ках.

Ефек­тивність вен­ти­лю­ван­ня за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості за­сто­со­ву­ва­но­го повітря, во­ло­гості зер­на і йо­го тем­пе­ра­ту­ри. Най­важ­ливіше зна­чен­ня має за­галь­на кількість повітря, що нагнітається у зер­но­ву ма­су, та її об­сяг за пев­ний час. Зер­но­ва ма­са із ви­со­кою во­логістю, яка пе­ре­бу­ває у стані са­мо­зігріван­ня, бу­де охо­ло­д­же­на навіть на­си­че­ним во­ло­гою хо­лод­ним повітрям. Пи­то­ма кількість по­да­ва­но­го повітря, нор­ма йо­го ви­т­ра­ти на вен­ти­лю­ван­ня 1 т зер­на, за­леж­но від особ­ли­во­с­тей куль­ту­ри і во­ло­гості зер­но­вої ма­си, ста­но­вить від 30 до200 м3/год за ви­со­ти на­си­пу від 1,5 до 3,5 м.

Спо­с­те­ре­жен­ня за зер­ном, що зберігається, та ре­ко­мен­дації із за­сто­су­ван­ня вен­ти­люваль­них ус­та­но­вок. Під час зберіган­ня зер­на ви­ни­ка­ти­муть не­спри­ят­ливі умо­ви, вик­ли­кані пев­ним поєднан­ням тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості збіжжя і повітря. То­му слід ма­ти чітку ор­ганізацію кон­тро­лю за ста­ном зер­но­вої ма­си. Для здійснен­ня ефек­тив­но­го кон­тро­лю над зер­ном слід до­три­му­ва­тись пла­ну про­ве­ден­ня кон­тро­лю ок­ре­мих зер­но­с­хо­вищ, які роз­би­ва­ють на секції пло­щею100 м2. Кон­троль про­во­дять згідно з інструкцією за та­ки­ми по­каз­ни­ка­ми: колір, за­пах, тем­пе­ра­ту­ра, за­ра­женість, во­логість, на­явність по­шко­д­же­них, зіпсо­ва­них і про­рос­лих зе­рен. Во­логість і тем­пе­ра­ту­ра — най­важ­ливіші по­каз­ни­ки кон­тро­лю збіжжя під час йо­го зберіган­ня. Збільшен­ня во­ло­гості при­зво­дить до са­мо­зігріван­ня. Во­логість кон­тро­лю­ють за­леж­но від ста­ну зер­на: су­хе, се­ред­ньої су­хості й охо­ло­д­же­не — раз на місяць, і навіть після кож­но­го пе­реміщен­ня. Тем­пе­ра­ту­ру кон­тро­лю­ють і реєстру­ють за секціями по­ша­ро­во. Як­що ви­со­та на­си­пу мен­ша ніж 1,5 м, виз­на­чен­ня тем­пе­ра­ту­ри ве­дуть у верх­нь­о­му і ниж­нь­о­му ша­рах, у решті ви­падків — по­ша­ро­во у трьох точ­ках. Вимірю­ють тем­пе­ра­ту­ру у верх­нь­о­му шарі на гли­бині 30–50 см від по­верхні.

За ви­со­ти на­си­пу зер­на 1,5 м про­би відби­ра­ють із трьох шарів, а за мен­шо­го ніж 1,5 м, — із двох шарів (верх­нь­о­го і ниж­нь­о­го).
Пе­ред вен­ти­лю­ван­ням зер­но потрібно розрівня­ти, щоб повітря рівномірніше про­хо­ди­ло че­рез йо­го тов­щу. Вибір спо­со­бу вен­ти­лю­ван­ня за­ле­жить від по­го­ди, тоб­то від во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри повітря. Не­обхідно бра­ти до ува­ги і такі фак­то­ри: розміщен­ня осе­ред­ку (ша­ру) са­мозігріван­ня у на­сипі, ме­та вен­ти­лю­ван­ня та особ­ли­вості об­роб­лю­ва­ної зер­но­вої куль­ту­ри. Вен­ти­лю­ван­ня нагнітан­ням ре­ко­мен­дується для охо­ло­д­жен­ня зер­но­вих мас та ліквідації са­мозігріван­ня у верх­нь­о­му шарі на­си­пу. Охо­ло­д­жен­ня нагнітан­ням повітря за­без­пе­чує най­ниж­чу тем­пе­ра­ту­ру нижніх шарів на­сипів. Йо­го обов’яз­ко­во слід за­сто­со­ву­ва­ти для вен­ти­лю­ван­ня дрібно­насінних куль­тур: про­са, льо­ну то­що. Вен­ти­лю­ван­ня відсмок­ту­ван­ням повітря доцільне тоді, ко­ли охо­ло­д­жен­ня відбу­вається в ре­зуль­таті про­ник­нен­ня повітря че­рез по­верх­ню на­сипів, що сприяє рівно­мірнішій зміні тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості.
Вен­ти­лю­ван­ня для ліквідації са­мозігріван­ня спря­мо­ва­не на швид­ке охо­ло­д­жен­ня зер­на. Йо­го про­во­дять у будь-який час до­би не­за­леж­но від по­год­них умов, але з ура­ху­ван­ням ви­ду са­мозігріван­ня об­роб­лю­ва­ної куль­ту­ри — гніздо­во­го, шаро­во­го або суцільно­го, кон­ст­рукції зер­но­с­хо­ви­ща, вен­ти­ляційно­го при­ст­рою і т. д. Ак­тив­не вен­ти­лю­ван­ня теп­лим зовнішнім або підігрітим повітрям при­ско­рює цей про­цес і підви­щує йо­го ефек­тивність.
 

Технічні рішен­ня для вен­ти­лю­ван­ня зер­на

Розрізня­ють ус­та­нов­ки для складів із го­ри­зон­таль­ни­ми і по­хи­ли­ми підло­га­ми, для май­дан­чиків, навісів і еле­ва­тор­них си­лосів. За су­час­ною кла­сифікацією їх поділя­ють та­кож на стаціонарні, підло­го­во-пе­ре­носні (пе­ре­сувні) і пе­ре­сувні трубні. Роз­г­ля­не­мо си­с­те­ми вен­ти­ляції відо­мої ком­панії-ви­роб­ни­ка Ambros Schmelzer & Sohn GmbH & Co. KG (Німеч­чи­на), які на рин­ку Ук­раїни пред­став­ля­ють си­с­те­ми вен­ти­ляції для збіжжя зер­но­вих куль­тур і ріпа­ку під час їхньо­го зберіган­ня в умо­вах зер­но­во­го скла­ду, та оціни­мо їхню ро­бо­ту під час прак­тич­них ви­про­бу­вань у гос­по­дар­ст­вах Ук­раїни.
Си­с­те­ми вен­ти­ляції зер­на ком­панії Schmelzer підло­го­во-пе­ре­нос­но­го ти­пу і вклю­ча­ють тех­но­логічне спеціаль­не об­лад­нан­ня, яке ви­ко­ри­с­то­вується в різних тех­но­логіях сушіння та зберіган­ня сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, зо­к­ре­ма зер­на. Це мо­дель­ний ряд вен­ти­ля­торів AIR JET (LC 1,1; LC 2,2; LC 3,0; LC 4,0; LC 5,5; LC 7,5) та JET WIND, вен­ти­ляційні ко­ло­ни ти­пу AIR-PILAR, вен­ти­ляційні спи­си-ае­ра­то­ри AIR WHISPER та AIR LANCE, напівкруглі вен­ти­ляційні ка­на­ли AIR GIGANT та мо­дель­ний ряд пер­фо­ро­ва­них те­ле­скопічних вен­ти­ляційних труб AIR TELESCOP.

Вен­ти­ля­тор JET WIND 1500

 — це спеціалізо­ва­на си­с­те­ма, в складі якої — нагніталь­ний вен­ти­ля­тор з еле­к­т­ро­при­во­дом, си­с­те­ма ке­ру­ван­ня та колісний ме­ханізм для пе­реміщен­ня. Во­на при­зна­че­на для ство­рен­ня та по­да­ван­ня ціле­с­пря­мо­ва­но­го по­то­ку повітря в зер­но згідно з прий­ня­тою тех­но­логією вен­ти­лю­ван­ня.
 Як пра­ви­ло, та­кий вен­ти­ля­тор має один вихідний потік повітря, який і спря­мо­вується у вен­ти­ль­о­ва­ний ка­нал у схо­вищі. Але про­ду­ван­ня зер­на че­рез ка­на­ли здійснюється не­постійно, то чо­му б не заміни­ти два або три вен­ти­ля­то­ри од­ним? Ком­панія Schmelzer пе­ред­ба­чи­ла та­ке рішен­ня: вен­ти­ля­то­ри з пе­рехідни­ка­ми на два-три повітряні по­то­ки. Вся раціоналіза­торсь­ка си­с­те­ма вклю­чає пе­ре­сув­ний вен­ти­ля­тор плюс три го­ф­ро­ва­них пе­рехідни­ки та один ста­ле­вий «трійник». Під час вен­ти­лю­ван­ня двох схо­вищ під'єдну­ють­ся дві го­ф­ри до ви­ходів вен­ти­ль­о­ва­них ка­налів і вклю­чається ре­жим про­ду­ван­ня. Че­рез де­я­кий час ця са­ма опе­рація по­вто­рюється для інших пар схо­вищ. По­тужність вен­ти­ля­то­ра за­ле­жить від до­вжи­ни труб і тов­щи­ни ша­ру зер­на. На­при­клад, для двох 30-ме­т­ро­вих труб за ви­со­ти зер­на 4 м потрібен вен­ти­ля­тор по­тужністю 7,5 кВт. Час вен­ти­ляції та­ким вен­ти­ля­то­ром за­ле­жить від во­ло­гості зер­на і по­го­ди. Він ха­рак­те­ри­зу­єть­ся рівномірним роз­поділен­ням повітря, ви­т­ра­та яко­го за­ле­жить від особ­ли­во­с­тей тех­но­логічної куль­ту­ри,
підда­ної вен­ти­лю­ван­ню.

Мобільні вен­ти­ля­то­ри AIR JET

- мон­ту­ють­ся у верхній ча­с­тині вен­ти­ляційної ко­ло­ни або спи­са-ае­ра­то­ра (табл. 1).

Їхні технічні особ­ли­вості:

•  діаметр ви­пу­ск­но­го от­во­ру для повітря — відповідно до діаме­т­ра
•  тру­би ко­ло­ни;
•  ме­та­ле­вий кор­пус має цин­ко­ве по­крит­тя, чим за­без­пе­чується йо­го ви­со­ко­якісний ан­ти­ко­розійний за­хист;
•   ос­нов­на «де­таль» вен­ти­ля­то­ра — турбіна має кон­ст­рукцію та ре­жим ро­бо­ти, які за­без­пе­чу­ють без­пе­рерв­ний і ра­зом з тим — інтен­сив­ний потік повітря та оп­ти­маль­ний про­цес вен­ти­лю­ван­ня;
•  кон­ст­рукційне ви­ко­нан­ня дає змо­гу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти вен­ти­ля­тор у різних по­ло­жен­нях (вер­ти­каль­не, го­ри­зон­таль­не) що­до прий­маль­но­го от­во­ру ко­ло­ни та об­ра­но­го ме­то­ду вен­ти­лю­ван­ня, що ро­бить йо­го в умо­вах ек­сплу­а­тації більш універ­саль­ним;
•  на­яв­не в кон­ст­рукції вен­ти­ля­то­ра шасі за­без­пе­чує до­стат­ню мобільність під час пе­реміщен­ня те­ри­торією скла­ду.

Фак­тич­но іден­тич­ну зі стаціонар­ним вен­ти­ля­то­ром бу­до­ву ма­ють і вен­ти­ля­то­ри JET WIND 1500. Та­ке технічне рішен­ня при­зна­че­не для ко­рот­ко­терміно­во­го та ціле­с­пря­мо­ва­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня у складі ко­лон або ае­ра­то­ра за ви­ник­нен­ня ло­каль­них осе­редків пе­регріван­ня зер­на, за не­до­стат­ньої йо­го вен­ти­ляції та вен­ти­ляції повітря в за­пов­не­но­му зер­но­с­хо­вищі.

Вен­ти­лю­ван­ня за до­по­мо­гою вер­ти­каль­них ко­лон.

Вен­ти­ляційні ко­ло­ни при­зна­чені для:

• кон­сер­вації свіжозібра­но­го та про­су­ше­но­го зер­на в про­цесі зберіган­ня йо­го на зер­но­с­кладі шля­хом охо­ло­д­жен­ня і підсу­шу­ван­ня ак­тив­ ним вен­ти­лю­ван­ням;
•  за­без­пе­чен­ня оп­ти­маль­ної постійної во­ло­гості знач­ної кількості зер­на під час йо­го зберіган­ня на складі;
•  прогріван­ня насіннєво­го зер­на пе­ред по­чат­ком посівної кам­панії (тем­пе­ра­ту­ра в складі — стійка, плю­со­ва, во­логість повітря — низь­ка).

Прин­цип дії вен­ти­ляційних ко­лон до­стат­ньо про­стий: потік повітря внаслідок ство­рю­ва­но­го еле­к­т­ро­вен­ти­ля­то­ром над­лиш­ко­во­го ти­с­ку ви­ш­тов­хується на­зовні із ко­ло­ни зго­ри вниз. Потім повітря про­хо­дить, по­чи­на­ю­чи від ос­но­ви вен­ти­ляційної ко­ло­ни, че­рез пер­фо­ро­ва­ну тру­бу і зер­но. Вен­ти­лю­ю­чи зер­но­вий шар, повітря відби­рає від зер­на во­ло­гу і ви­хо­дить у повітря­ний простір скла­ду, звідки зно­ву ж та­ки внаслідок ви­що­го ти­с­ку повітря ви­ш­тов­хується на­зовні. Та­кий спосіб вен­ти­ляції за­без­пе­чує якісне зберіган­ня зер­на без по­тре­би йо­го пе­реміщен­ня за три­ва­ло­го пе­ре­бу­ван­ня збіжжя на складі.

До скла­ду вен­ти­ляційної ко­ло­ни вхо­дять ае­раційна тру­ба і вен­ти­ля­тор ви­со­ко­го ти­с­ку. По­став­ля­ють ко­ло­ни з різни­ми варіан­та­ми ви­ко­нан­ня вен­ти­ляційних труб.

Стаціонар­ний варіант — вен­ти­ляційні ко­ло­ни, що яв­ля­ють со­бою по­лег­шені тру­би за­вдовжки до 6 м. Ко­ло­ни вста­нов­лю­ють у ша­хо­во­му по­ряд­ку на підлозі зер­но­с­кла­ду і за­си­па­ють (до ви­со­ти розміщен­ня еле­к­т­ро­вен­ти­ля­то­ра) зер­ном, що над­хо­дить на склад. До­дат­ко­во ви­роб­ник мо­же по­став­ля­ти ша­фу уп­равління на п’ять ко­лон і до­поміжний ключ для зручнішо­го вгвин­чу­ван­ня ко­ло­ни у на­сип. Один вен­ти­ля­тор за­зви­чай по­став­ля­ють у ком­плекті з дво­ма ко­ло­на­ми. То­му вен­ти­ля­тор по­чер­го­во мон­ту­ють на ко­ло­ни за­леж­но від то­го, де ви­ник осе­ре­док са­мо­зігріван­ня зер­на та наскільки він ве­ли­кий. Але все-та­ки ре­ко­мен­дується на кож­ну ко­ло­ну ма­ти ок­ре­мий вен­ти­ля­тор — це не тільки за­без­пе­чує швид­ше от­ри­ман­ня ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту, а ще й до­дає гос­по­да­рям зер­но­во­го скла­ду впев­не­ності у си­с­темі що­до на­леж­ної якості зберіган­ня зер­на.

Вен­ти­ляційні ко­ло­ни AIR-PILAR мо­де­лей 150 і 200 при­зна­чені для рівномірної вен­ти­ляції збіжжя, що зберігається у зер­но­с­кладі на підлозі на­си­пом. Вен­ти­ляційна ко­ло­на — це циліндрич­на тру­ба зі змінним діаме­т­ром, яка в нижній ча­с­тині опи­рається на спеціаль­ну підстав­ку, далі має пер­фо­ро­ва­ну (А) та те­ле­скопічні (В, С) ча­с­ти­ни (табл. 2). Вер­ти­кальні ко­ло­ни мо­жуть пра­цю­ва­ти в ре­жимі нагнітан­ня (вихідний повітря­ний потік) або всмок­ту­ван­ня повітря (спад­ний повітря­ний потік), мо­жуть бу­ти мобільни­ми або стаціонар­ни­ми. Капітальні ви­т­ра­ти за їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня менші, ніж за ек­сплу­а­тації го­ри­зон­таль­них ка­налів.
І що особ­ли­во важ­ли­во — прак­тич­но не­має ри­зи­ку по­шко­д­жен­ня їх під час ви­ван­та­жен­ня зер­на.
За за­сто­су­ван­ня AIR-PILAR повітря рівномірно всмок­тується вен­ти­ляційною тру­бою че­рез тов­щу зер­на: швидкість по­то­ку повітря, який про­ни­кає че­рез зер­но­ву ма­су із її гли­би­ни, ста­но­вить 0,2–0,4 см/с і за­ле­жить від ви­ду зер­на, що зберігається. Ви­т­ра­ти повітря та­кож знач­ною мірою обу­мов­лю­ють­ся ви­дом зер­на. На­при­клад, за зберіган­ня яч­ме­ню, вівса або ріпа­ку ви­т­ра­ти повітря вен­ти­ля­то­ром ста­нов­лять 1500 м3/год. Досвід по­зи­тив­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня си­с­тем вен­ти­ляції свідчить, що по­тре­ба мінімаль­ної вен­ти­ляції повітря скла­ду для теп­ловідве­ден­ня має за­без­пе­чу­ва­тись пев­ною кратністю обміну од­но­го кубічно­го ме­т­ра повітря скла­ду. За вен­ти­лю­ван­ня ме­то­дом відсмок­ту­ван­ня повітря ру­хається до пер­фо­ро­ва­ної ча­с­ти­ни, а не від ньо­го.

У разі про­ве­ден­ня бо­роть­би зі шкідни­ка­ми за­пасів ко­ло­ни ма­ють пра­цю­ва­ти у ре­жимі ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня для ство­рен­ня про­тя­гу в зер­новій масі низь­кою тем­пе­ра­ту­рою повітря­но­го по­то­ку.
Ото­чу­ва­ти вен­ти­ляційни­ми ко­ло­на­ми осе­ре­док са­мозігріван­ня не потрібно — при­лад слід за­ну­рю­ва­ти тільки в са­м осе­ре­док. У цьо­му по­ля­гає од­на з ос­нов­них пе­ре­ваг ме­то­ду відсмок­ту­ван­ня повітря, оскільки мен­шим чис­лом вен­ти­ляційних ко­лон мож­на об­роб­ля­ти ве­ликі об­ся­ги зер­на. Як нагніталь­на, так і відсмок­ту­валь­на вен­ти­ляційні ко­ло­ни бу­дуть ефек­тив­ни­ми за пра­виль­но­го уп­равління ни­ми.
Мон­таж вен­ти­ляційних ко­лон та їхня ус­та­нов­ка по­чи­на­ють­ся із вста­нов­лен­ня ос­но­ви ко­ло­ни з підстав­кою у при­зна­че­но­му для них місці. Потім на­са­д­жується всмок­ту­валь­на тру­ба з вен­ти­ля­то­ром. Ви­со­та си­с­те­ми на цьо­му етапі — 1,3 м. Оп­ти­маль­на відстань між ко­ло­на­ми, що вста­нов­лені в зерні, ста­но­ви­ти­ме: для ти­пу ко­ло­ни 150 — 5–6 м, для ти­пу 200 — 10 м. Ро­бо­чий про­цес — за­пов­нен­ня скла­ду зер­ном — мо­же здійсню­ва­ти­ся за до­по­мо­гою стаціонарно­го або пе­ре­сув­но­го зер­но­на­ван­та­жу­ва­ча. Ре­ко­мен­дується за­пов­ню­ва­ти склад при­близ­но на­по­ло­ви­ну, рівномірно, щоб за­без­пе­чи­ти вер­ти­каль­не по­ло­жен­ня тру­би ко­ло­ни. Слід сте­жи­ти, щоб зер­но не по­тра­пи­ло все­ре­ди­ну тру­би, оскільки це мо­же при­зве­с­ти до зни­жен­ня ви­т­ра­ти повітря і внаслідок цьо­го — погіршен­ня впли­ву вен­ти­лю­ван­ня. За ви­со­ти за­си­пан­ня зер­на по­над 3 м слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти по­до­вжу­валь­ну тру­бу. Вибір не­обхідної мо­делі ко­ло­ни виз­на­ча­ють за вірогідною ви­со­тою на­си­пу зер­на у складі та тех­нічни­ми па­ра­ме­т­ра­ми ко­лон (табл. 2). Не­с­кладні маніпу­ляції да­ють змо­гу швид­ко та опе­ра­тив­но вста­но­ви­ти ко­ло­ни, а за­вдя­ки те­ле­скопічній бу­дові — відре­гу­лю­ва­ти їхню ро­бо­чу ви­со­ту. Мон­таж або де­мон­таж вен­ти­ляційної си­с­те­ми по­тре­бує мак­си­мум 15 хв ро­бо­ти.

Од­ним із по­зи­тив­них технічних рішень, які за­побіга­ють ут­во­рен­ню кон­ден­са­ту во­ло­ги на вен­ти­ляційній ко­лоні і йо­го по­даль­шо­му по­трап­лян­ню в зер­но, є ви­ко­нан­ня верх­ньої її ча­с­ти­ни у ви­гляді зчле­но­ва­них те­ле­скопічних кілець-труб. Їхній мон­таж у складі ко­ло­ни до­по­ма­гає швид­ко адап­ту­ва­ти її до ви­со­ти на­си­пу і тим са­мим істот­но змен­ши­ти ймовірність ут­во­рен­ня кон­ден­са­ту. Ще од­на пе­ре­ва­га за­сто­су­ван­ня та­ких різних за ви­со­тою стаціонар­них ко­лон по­ля­гає у то­му, що відпа­дає по­тре­ба вирівню­ва­ти зер­но­вий шар у складі.
Мобільний варіант — так зва­ний вен­ти­ляційний спис-ае­ра­тор. Це не­розбірна тру­ба з шне­ко­вою на­вив­кою для вкру­чу­ван­ня у на­сип зер­на. До­вжи­на тру­би — 2,5 м. Та­кий вен­ти­ляційний спис лег­ко пе­реміщується з місця на місце. Навіть не­ве­ли­кою кількістю списів мож­на швид­ко та ефек­тив­но об­роб­ля­ти знач­ну кількість зер­на. Один спис AIR LANCE дає змо­гу вен­ти­лю­ва­ти по­над 30 м3 зер­на за ви­со­ти бур­та 5 м, за­без­пе­чу­ю­чи про­сте, надійне та еко­номічно вигідне збе­ре­жен­ня зер­на.

Не­до­стат­ня вен­ти­ляція у за­пов­не­но­му зер­но­с­хо­вищі мо­же обу­мо­ви­ти по­яву ло­каль­них осе­редків пе­регріван­ня зер­на. Для опе­ра­тив­но­го та ціле­с­пря­мо­ва­но­го усу­нен­ня цієї про­бле­ми в най­ко­ротші терміни шля­хом відсмок­ту­ван­ня теп­ло­го повітря або об­ду­ван­ня зер­на ви­ко­ри­с­то­ву­ють так звані вен­ти­ляційні спи­си-ае­ра­то­ри AIR WHISPER та AIR LANCE. Во­ни при­зна­чені для ак­тив­ної вен­ти­ляції зер­на зер­но­вих, олійних, бо­бо­вих куль­тур, що зберіга­ють­ся у скла­дах і на відкри­тих то­ках на­си­пом, ліквідації осе­редків са­мозігріван­ня зер­на, йо­го сушіння, для бо­роть­би зі шкідни­ка­ми зер­но­вих за­пасів. Тоб­то за при­зна­чен­ня во­ни ви­ко­­­­ну­ють ту са­му функцію, що і вен­ти­ляційні ко­ло­ни, але менш по­тужні (табл. 3). Вен­ти­ляційний спис яв­ляє со­бою тру­бу, ни­жня ча­с­ти­на якої має за­го­ст­ре­ну гвин­то­подібну пер­фо­ро­ва­ну ча­с­ти­ну. На верх­ню ча­с­ти­ну спи­са з до­по­мо­гою за­ти­ск­но­го кільця вста­нов­лю­ють знімний вен­ти­ля­тор
з еле­к­т­ро­при­во­дом.

Вен­ти­ляційні спи­си (ае­ра­то­ри) на­ле­жать до сег­мен­та мобільно­го вен­ти­ляційно­го об­лад­нан­ня, оскільки менш по­тужні, ра­зом з тим — зручніші для швид­ко­го пе­реміщен­ня у складі. Во­ни прості у ви­ко­ри­с­танні, за­вдя­ки вит­кам лег­ко вгвин­чу­ють­ся в зер­но­ву ма­су, транс­пор­та­бельні. Мо­делі списів від­різня­ють­ся по­тужністю і ре­жи­ма­ми ро­бо­ти вен­ти­ля­то­ра. При­сто­су­ва­ти вен­ти­ляційний спис до ви­со­ти за­си­па­но­го зер­на у схо­вищі мож­на за до­по­мо­гою по­до­вжу­валь­них на­са­док, які є в йо­го ком­плекті.

Вен­ти­ляція за до­по­мо­гою те­ле­ско­пічної тру­би — найш­вид­ший, до то­го ж зруч­ний і лег­кий у ко­ри­с­ту­ванні спосіб вен­ти­ляції зер­но­с­кла­ду.
                                          

У зер­но­вих скла­дах за зберіган­ня зер­на на­си­пом (ви­со­та — не більше 15 м) для по­давання повітря до зер­на слу­гу­ють напівкруглі вен­ти­ляційні ка­на­ли AIR GIGANT (мо­делі К-30, К-40, К-50, К-60) та тру­би. Вен­ти­лю­ван­ня потрібно для за­без­пе­чен­ня зер­на кис­нем і ви­да­лен­ня вуг­ле­кис­ло­го га­зу, що ут­во­рюється під час ди­хан­ня зер­на у біологічній фазі до­сти­ган­ня після зби­ран­ня. Вен­ти­ляційні тру­би ви­ко­ри­с­то­ву­ють для вен­ти­лю­вання всіх зер­но­вих куль­тур і ріпа­ку. Най­­ефек­тивнішим є вен­ти­лю­ван­ня за ви­со­ти на­си­пу до 6 м. Тру­би ма­ють те­ле­скопічну бу­до­ву, то­му їхня до­вжи­на мо­же до­ся­га­ти від 4 до 20 м (табл. 4). Ви­го­тов­ля­ють їх із оцин­ко­ва­ної сталі. Для «фор­му­ван­ня» тру­би не­обхідної до­вжи­ни мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­но від 2 до 15 з’єдну­валь­них еле­ментів. Діаметр труб ста­но­вить 300, 400, 500 та 600 мм з от­во­ра­ми для ріпа­ку, зер­на і кар­топлі. Пе­ред за­пов­нен­ням зер­но­с­хо­ви­ща зер­ном те­ле­скопічну тру­бу ук­ла­да­ють на підло­гу. Після цьо­го з до­по­мо­гою тро­са її роз­тя­гу­ють до потрібної до­вжи­ни. Для під’єднан­ня вен­ти­ля­то­ра в місці ви­хо­ду тру­би зі cтіни зер­но­с­хо­ви­ща ви­ко­ри­с­то­ву­ють штат­ний пе­рехідник  діаме­т­ром 300 мм. Після цьо­го у склад за­си­па­ють зер­но і до тру­би підклю­ча­ють вен­ти­ля­тор не­обхідної по­туж­ності. Для цьо­го за­сто­со­ву­ють вен­ти­ля­то­ри JET WIND 1500 із про­дук­тивністю по­дачі повітря від 4000 до 13 000 м3/год. Роз­ра­ху­нок кількості ка­налів про­во­дять відповідно до площі зер­но­с­хо­ви­ща, де ле­жить зер­но.

Пе­ред ви­ван­та­жен­ням зер­на зі скла­ду тру­бу без про­блем ви­тя­гу­ють із бур­та трак­то­ром зі сталевим тро­сом без будь-яко­го ри­зи­ку по­шко­ди­ти її. Пе­ред посівною кам­панією вен­ти­ляційні ка­на­ли ви­ко­ри­с­то­ву­ють для прогріван­ня насіннєво­го ма­теріалу: вен­ти­ля­то­ри пе­ре­ми­ка­ють у ре­жим нагнітан­ня теп­ло­го су­хо­го повітря із на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща у внутрішні ша­ри зер­на.  При цьо­му підви­щується енергія про­ро­с­тан­ня насіння зер­но­вих куль­тур, що піддається ак­тив­но­му вен­ти­лю­ван­ню.
Крім не­ве­ли­кої вар­тості, вен­ти­ляційні ка­на­ли ма­ють низ­ку пе­ре­ваг: ду­же прості в ек­сплу­а­тації, прак­тич­но не по­тре­бу­ють технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня, ма­ють низь­ке енер­го­с­по­жи­ван­ня. Їхній ро­бо­чий ре­сурс до­ся­гає 25 років.

До скла­ду си­с­те­ми вен­ти­ляції зер­но­вих куль­тур та­кож вхо­дять напівкруглі вен­ти­ляційні ка­на­ли AIR GIGANT, ви­го­тов­лені із пер­фо­ро­ва­них оцин­ко­ва­них сталевих труб. Мо­делі К-30 та К-40 відповіда­ють тру­бам діаме­т­ром 300 і 400 мм з не­обхідним розміром вен­ти­ляційних от­ворів — відповідно  для ріпаку та зер­на або кар­топлі. Ка­нал має фор­му напівтру­би і вкла­дається на пла­с­ку по­верх­ню підло­ги скла­ду. Мон­ту­ють йо­го із секцій мак­си­маль­но про­сто — без за­сто­су­ван­ня болтів і зва­рю­валь­них робіт, що дає мож­ливість лег­ко зби­ра­ти (роз­би­ра­ти) ка­нал вруч­ну в про­цесі за­ван­та­жен­ня (ви­ван­та­жен­ня) зер­на зі скла­ду. Йо­го ви­со­та від по­верхні підло­ги зер­но­с­кла­ду ста­но­вить 240 мм, ши­ри­на — 480 мм. Це про­стий та еко­ном­ний спосіб вен­ти­лю­ван­ня зер­на із ви­со­тою на­си­пу до 15 м і са­мо­го зер­но­с­хо­ви­ща. Мож­ливі варіан­ти мо­де­лей К-50 та К-60 до труб з діаме­т­ром 500 та 600 мм.
Для зби­ран­ня та під’єднан­ня вен­ти­ляційних си­с­тем до інших еле­ментів си­с­те­ми пе­ред­ба­че­но ши­ро­кий асор­ти­мент мон­таж­них еле­ментів: адап­те­ри до вен­ти­ля­то­ра, ме­талічні з’єднан­ня-роз­га­лу­жен­ня ти­пу «Х» та «Y», під ку­том 90°.
Пер­фо­ро­вані ка­на­ли  ана­логічно­го при­зна­чен­ня ви­го­тов­ляє ПАТ «За­вод ім. Фрун­зе». Вен­ти­лю­ван­ня потрібно, по-пер­ше, для по­ста­чан­ня зер­на кис­нем і ви­да­лен­ня вуг­ле­кис­ло­го га­зу, що ут­во­рюється внаслідок ди­хан­ня зер­на у йо­го біологічній фазі дозріван­ня після зби­ран­ня, по-дру­ге, — для охо­ло­д­жен­ня зер­на в зи­мо­вий період за­для кра­що­го збе­ре­жен­ня. Вен­ти­лю­ван­ня про­во­дять шля­хом нагнітан­ня ат­мо­сфер­но­го повітря в ка­на­ли, ви­го­тов­лені з пер­фо­ро­ва­но­го ме­та­лу і вста­нов­лені на підло­гу скла­ду або зер­но­с­хо­ви­ща. Ка­нал, виконаний у фор­мі напівтру­би, зби­рається із секцій і вста­нов­люється на пла­с­ку підло­гу скла­ду. Про­цес зби­ран­ня/роз­би­ран­ня також мак­си­маль­но про­стий — без болтів і зва­рю­валь­них робіт, що дає змогу лег­ко роз­би­ра­ти ка­нал вруч­ну в про­цесі ви­ван­та­жен­ня зер­на зі скла­ду. У зв’яз­ку з нерівно­с­тя­ми підло­ги скла­ду кон­ст­рукція за­без­пе­чує пев­ну гнучкість у місцях з’єднан­ня секцій і од­но­час­но за­побігає про­си­пан­ню зер­на все­ре­ди­ну ка­на­лу. З цією ме­тою ви­го­тов­ле­но зам­ки у ви­гляді П-подібно­го профілю напів­­круг­лої фор­ми, які скріплю­ють фланці секцій звер­ху. Дни­ще секцій з’єднується вна­пуск з пе­ре­крит­тям 25 мм. Для цьо­го з бо­ку од­но­го із фланців кож­ної секції дни­ще до­вше від са­мої секції на 25 мм і має відштам­по­ва­ну «схо­дин­ку». ПАТ «За­вод ім. Фрун­зе» мо­же ви­го­то­ви­ти пер­фо­ро­вані ка­на­ли для ак­тив­ної вен­ти­ляції зер­на за­леж­но від ха­рак­те­ри­с­ти­ки куль­ту­ри і га­ба­рит­них розмірів скла­ду або зер­но­с­хо­ви­ща.

Тех­но­логічні ви­мо­ги, підхо­ди та особ­ли­вості підло­го­во­го зберіган­ня зер­на різних куль­тур на­си­пом. Під час зберіган­ня зер­на не­обхідно си­с­те­ма­тич­но кон­тро­лю­ва­ти йо­го во­логість та тем­пе­ра­ту­ру, особ­ли­во — після за­кла­дан­ня на зберіган­ня, за різкої зміни по­год­них умов і тем­пе­ра­ту­ри на­вко­лиш­нь­о­го повітря. За будь-яко­го спо­со­бу ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня ви­со­та на­си­пу зер­но­вої ма­си має бу­ти до­стат­нь­ою і од­на­ко­вою. Під час зберіган­ня зер­на потрібно про­во­ди­ти йо­го вен­ти­лю­ван­ня повітрям із роз­ра­хун­ку 5–7 м3/год на 1 м3 зер­на, що зберігається. Для охо­ло­­джен­ня зер­на вен­ти­лю­ван­ням слід ви­т­ра­ти­ти 15–20 м3/год повітря на 1 м3 зер­на, що зберігається. Під час сушіння зер­на ці ви­т­ра­ти знач­но збільшу­ють, май­­­­же у шість разів, — до 80–120 м3/год повітря на 1 м3 зер­на. Ефек­тивність ро­бо­ти вен­ти­ляційних ус­та­но­вок за­ле­жить від пра­виль­ної по­бу­до­ви всієї повітро­роз­подільної ме­режі, роз­ра­хо­ва­ної на ство­рен­ня у всіх її ча­с­ти­нах потрібно­го ти­с­ку повітря. Інак­ше під час  про­ду­ван­ня не за­без­пе­чу­ва­ти­меть­ся бажана рівномірність на всій площі на­си­пу зер­на. Внаслідок цьо­го ут­во­рю­ва­ти­муть­ся застійні й сла­бо­вен­ти­ль­о­вані ділян­ки зер­но­во­го на­си­пу, що спри­чи­нить нерівномірне зво­ло­жен­ня й охо­ло­д­жен­ня зер­на та ут­во­рен­ня но­вих осе­редків йо­го псу­ван­ня. Що більшою бу­де різни­ця між па­ра­ме­т­ра­ми повітря і зер­но­вої ма­си, то швид­ше до­ся­га­ти­меть­ся тех­но­логічний ефект вен­ти­лю­ван­ня. Вен­ти­ляційну си­с­те­му, всмок­ту­валь­ний отвір вен­ти­ля­то­ра якої розміще­ний зовні, не­обхідно за­хи­ща­ти від по­па­дан­ня кра­пель во­ди та снігу. Для якісно­го зберіган­ня зер­но пе­ред за­си­пан­ням потрібно ре­тель­но очи­с­ти­ти від сто­ронніх домішок. Йо­го во­логість має станови­ти не більше 18%. Тем­пе­ра­ту­ра зер­на, що зберігається, має бути не більше ніж на 5...6°С ви­ще за  тем­пе­ра­ту­ру повітря у складсь­ко­му приміщенні. Віднос­на во­логість повітря — не більше 75%.
Підло­гу варто розподіли­ти на секції відповідно до мар­ки та по­туж­ності ко­ло­ни або ае­ра­то­ра та площі на­си­пу зер­на. Після цьо­го вста­но­ви­ти ко­ло­ни і спи­си та за­пов­ни­ти склад зер­ном.

Особ­ли­вості ре­алізації тех­но­логії підло­го­во­го зберіган­ня зер­на з ви­ко­ри­с­тан­ням вен­ти­ляційних списів AIR WHISPER та AIR LANCE. Ці си­с­те­ми при­зна­чені для вен­ти­ляції зер­на зер­но­вих куль­тур, ріп­аку і ку­ку­руд­зи під час йо­го зберіган­ня в умо­вах зер­но­во­го скла­ду. За ви­яв­лен­ня осе­редків самозі­гріван­ня зер­на гвин­то­ва ча­с­ти­на вен­ти­ляційно­го спи­са за­гвин­чується в зер­но на не­обхідну гли­би­ну. Для цьо­го не потрібно знач­них зу­силь. За до­по­мо­гою ру­ко­яток, розміще­них на пе­рехід­ни­ку у верхній ча­с­тині спи­са, весь пристрій у вер­ти­каль­но­му по­ло­женні лег­ко та швид­ко за­гли­б­­­­люється в тов­щу зер­но­во­го на­си­пу. За потреби збіль­ши­­­ти ви­со­ту спи­са та тим са­мим при­сто­су­ва­ти йо­го до не­обхід­­ної ви­со­ти на­си­пу мож­на шля­хом ви­ко­ри­с­тан­ня по­до­вжу­­валь­них на­са­док.
У верхній ча­с­тині спи­са мон­тують вен­ти­ля­тор з еле­к­т­ро­при­во­дом. У разі по­тре­би вста­нов­лю­ють відповідний ре­жим ро­бо­ти: нагнітан­ня повітря в зер­но або йо­го вс­мок­ту­ван­ня. Про­те слід пам’ята­ти, що за­леж­но від прий­ня­то­го спо­со­бу зберіган­ня зер­на, па­ра­метрів зер­но­во­го скла­ду та йо­го кон­ст­рукції мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти різне скла­до­ве об­лад­нан­ня си­с­те­ми вен­ти­лю­ван­ня.

Особ­ли­вості ре­алізації тех­но­логії підло­го­во­го зберіган­ня зер­на з ви­ко­ри­с­тан­ням вен­ти­ля­торів AIR JET та напівкруг­лих вен­ти­ляційних ка­налів AIR GIGANT з от­во­ра­ми. У складсь­ко­му приміщенні че­рез пев­ну роз­ра­хун­ко­ву відстань мон­ту­ють вен­ти­ляційні ка­на­ли з відве­ден­ням од­но­го із кінців у вільний простір — за стіну зер­но­с­кла­ду для мож­ли­вості під’єднан­ня пе­ре­сув­них вен­ти­ля­торів відповідної про­дук­тив­ності. Зер­но­вий склад за­пов­ню­ють підго­тов­ле­ним для зберіган­ня зер­ном прийнятної во­ло­гості. За по­тре­би про­во­дять вен­ти­лю­ван­ня та де­га­зацію зер­на шля­хом по­да­ван­ня повітря та де­га­заційних пре­па­ратів вен­ти­ля­то­ра­ми у вен­ти­ляційні ка­на­ли.

Пе­ре­ва­ги нагніталь­но­го та всмок­ту­валь­но­го ре­жимів ро­бо­ти си­с­те­ми вен­ти­лю­ван­ня зер­на. Під час нагнітан­ня охо­ло­д­жується на 20% більше зер­на, ніж за всмок­ту­вання, що  запобігає знач­ному підви­щен­ню тем­пе­ра­ту­ри зер­на в глиб­ших ша­рах на­си­пу. Вен­ти­лю­ван­ня мож­на по­чи­на­ти у про­цесі за­ван­та­жен­ня, відра­зу після за­крит­тя пер­фо­ро­ва­ної ча­с­ти­ни труб, що уне­мож­лив­лює пе­ре­не­сен­ня теп­ла від ще теп­ло­го зер­на до вже охо­ло­д­же­но­го. Будь-яке зво­ло­жен­ня зер­на в зоні над­хо­д­жен­ня до ньо­го повітря відбу­вається на по­верхні зер­но­во­го ша­ру, де йо­го лег­ше спо­с­теріга­ти й усу­ну­ти. Вен­ти­ля­то­ри зни­жу­ють віднос­ну во­логість повітря, змен­шується ри­зик зво­ло­жен­ня зер­на. Охо­ло­д­жен­ня ефек­тив­не й за нерівної по­верхні зер­но­во­го ша­ру. Найтеп­ліше зер­но перебуває на по­верхні ша­ру і лег­ко кон­тро­люється. За­без­пе­чується низь­ка ймовірність за­би­ван­ня зер­ном от­ворів напівка­налів.
 

 Ре­зуль­та­ти ек­сплу­а­таційної оцінки си­с­тем вен­ти­лю­ван­ня зер­на ком­панії Schmelzer. Для про­ве­ден­ня оцінки в умо­вах гос­по­дарств, які спеціалізо­ва­но зай­ма­ють­ся зберіган­ням зер­на, в різних умо­вах ек­сплу­а­тації бу­ли ви­ко­ри­с­тані вен­ти­ля­тор AIR JET мо­делі LC 5,5 з на­бо­ром напівкруг­лих вен­ти­ляційних ка­налів та вен­ти­ляційний ае­ра­тор AIR LANCE по­тужністю 2,2 кВт. Про­во­ди­ли вен­ти­лю­ван­ня зер­на яч­ме­ню та охо­ло­д­жен­ня зер­на ку­ку­руд­зи (табл. 5). Зер­но зберіга­лось у зер­но­с­кладі, на підлозі, з ви­со­тою на­си­пу 2,5–5 м. Во­логість зер­на, що зберіга­лось, не пе­ре­ви­щу­ва­ла ре­ко­мен­до­ва­них норм зберіган­ня: не більше 18,0%.
Ре­зуль­та­ти аг­ро­технічної оцінки свідчать, що ви­ко­ри­с­тан­ня си­с­тем вен­ти­лю­ван­ня сприяє дов­го­т­ри­ва­ло­му (по­над 6 місяців) та, ра­зом з тим, якісно­му збе­ре­жен­ню зер­на за підло­го­во­го спо­со­бу зберіган­ня. Ро­бочі еле­мен­ти си­с­те­ми вен­ти­лю­ван­ня в про­цесі їхньої ро­бо­ти прак­тич­но не по­шко­д­жу­ють зер­но. Втра­т зер­на шля­хом йо­го ви­но­су вихідним повітря­ним по­то­ком не спо­с­теріга­єть­ся. Про­тя­гом усьо­го ча­су ви­ко­ри­с­тан­ня вен­ти­ляційних си­с­тем у приміщенні зер­но­с­кла­ду ство­рюється та підтри­мується відповідний тем­пе­ра­тур­ний ре­жим і тим са­мим за­без­пе­чується якісне збе­ре­жен­ня зер­на (табл. 6). Зер­но в про­цесі зберіган­ня не на­бу­ває ха­рак­те­ри­с­тик, за яких во­но здат­не втра­ти­ти свої вла­с­ти­вості та рег­ла­мен­то­ва­ну якість, і не по­шко­­джується. І, що ду­же важ­ли­во, — ця си­с­те­ма вен­ти­лю­ван­ня зер­на дає змо­гу дов­го­терміно­во зберіга­ти зер­но
без йо­го сушіння інши­ми, про­сти­ми, спо­со­ба­ми, на­при­клад шля­хом про­сто­ро­во­го пе­реміщен­ня («пе­ре­ло­па­чу­ван­ня»), ко­ли не­обхідне за­сто­су­ван­ня інших за­собів ме­ханізації,
таких як  зер­но­ме­та­ч.

Ек­сплу­а­таційно-тех­но­логічне оціню­ван­ня вен­ти­ля­то­ра AIR JET (тип LC 5,5) про­во­ди­ли у складі вен­ти­ляційно­го ае­ра­то­ра AIR LANCE за ко­рот­ко­час­но­го та ціле­с­пря­мо­ва­но­го охо­ло­д­жен­ня осе­редків зер­на з підви­ще­ною тем­пе­ра­ту­рою.

Енер­ге­тич­не оціню­ван­ня си­с­тем вен­ти­ляції зер­на ком­панії Schmelzer про­ве­де­но під час  ви­ко­нан­ня ек­сплу­а­та­ційно-тех­но­логічної оцінки. Вста­нов­ле­но, що си­с­те­ми вен­ти­ляції зер­на ком­панії Schmelzer цілком адап­то­вані до енер­го­си­с­тем Ук­раїни і по­тре­бу­ють елек­т­роспо­жи­ван­ня з еле­к­т­ро­ме­реж за­галь­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня 380/220 В з ча­с­то­тою стру­му 50 Гц. По­туж­но­с­тей еле­к­т­ро­дви­гунів, вста­нов­ле­них на об­лад­нанні, до­стат­ньо для ви­ко­нан­ня тех­но­логічно­го про­це­су на вста­нов­ле­них ре­жи­мах ро­бо­ти. Ко­ефіцієнти за­ван­та­же­ності дви­гунів ста­но­вять 80 та 98%.

 Ре­зуль­та­ти оціню­ван­ня свідчать, що вен­ти­ля­тор AIR JET мо­делі LC 5,5 (із по­тужністю еле­к­т­ро­дви­гу­на 5,5 кВт) у ком­плексі з напівкруг­ли­ми вен­ти­ляційни­ми ка­на­ла­ми за­без­пе­чує вен­ти­лю­ван­ня та тим са­мим — якісне зберіган­ня зер­на об­ся­гом 2200 м3. Пи­томі ви­т­ра­ти еле­к­т­ро­е­нергії за до­бу ста­нов­лять 52,8 кВт-год.

Вен­ти­ляційний спис з вен­ти­ля­то­ром по­тужністю 1,5 кВт успішно ви­ко­нує ко­рот­ко­три­ва­ле ціле­с­пря­мо­ва­не охо­ло­д­жен­ня осе­редків са­мозігріван­ня зер­на об­ся­гом до 8 м3. При цьо­му пи­томі ви­т­ра­ти еле­к­т­ро­е­нергії за до­бу ста­нов­лять 11,8 кВт-год.
Тех­но­логічне об­слу­го­ву­ван­ня си­с­тем вен­ти­лю­ван­ня зер­на ком­панії Schmelzer по­ля­гає в під’єднанні вихідно­го па­т­руб­ка вен­ти­ля­то­ра до вхідно­го па­т­руб­ка си­с­те­ми вен­ти­ляційних труб і про­ве­денні замірів тем­пе­ра­ту­ри зер­на, що перебуває на зберіганні. Виз­на­чен­ня тем­пе­ра­ту­ри зер­на про­во­дять ав­то­ма­ти­зо­ва­ни­ми стаціонар­ни­ми за­со­ба­ми або за до­по­мо­гою спеціаль­них тер­мо­метрів. Вста­нов­ле­но, що об­слу­го­ву­ван­ня про­во­ди­ти зруч­но, до ор­ганів і си­с­тем уп­равління до­ступ за­довільний. Си­с­те­ми вен­ти­лю­ван­ня зер­на ком­панії Schmelzer ма­ють про­сте кон­ст­рукційне ви­ко­нан­ня, що до­стат­нь­ою мірою адап­то­ва­не до технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня, яке про­во­ди­ти не­с­клад­но та без­печ­но, без знач­них ви­т­рат.
 

Слід об’єктив­но відміти­ти, що якість ви­го­тов­лен­ня си­с­тем вен­ти­лю­ван­ня зер­на ком­панії Schmelzer — за­сто­со­ва­на еле­мент­на ба­за, мар­ки ма­теріалів кон­ст­рукційних еле­ментів, кон­ст­рукційно-тех­но­логічні рішен­ня, якість зва­рю­валь­них, мон­таж­них та інших робіт —  ви­со­ка.
Вен­ти­ляційні си­с­те­ми ком­панії Schmelzer ма­ють ви­со­кий рівень тех­но­логічної надійності, що сприяє їхньо­му ефек­тив­но­му ви­ко­ри­с­тан­ню. Відмов у ро­боті си­с­тем за весь час се­зон­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня не відміче­но. Тру­доміст­кість щозмінно­го технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня ста­но­вить 0,03–0,05 люд.-год. Во­ни зручні для вве­ден­ня в ек­сплу­а­тацію, про­ве­ден­ня мон­та­жу, технічно­го та тех­но­логічно­го об­слу­го­ву­ван­ня. За­вдя­ки цьо­му витра­ти на їхню експлуатацію фак­тич­но не­суттєві.
 

У складі кон­ст­рукції си­с­тем вен­ти­лю­ван­ня зер­на ком­панії Schmelzer для при­во­ду вен­ти­ля­торів за­сто­со­ву­ють­ еле­к­т­ро­дви­гу­ни. То­му оціню­ван­ня без­печ­ності та ер­го­номічності кон­ст­рукції пер­шо­чер­го­во про­ве­де­но на відповідність ви­мо­гам Технічно­го рег­ла­мен­ту з без­пе­ки низь­ко­вольт­но­го еле­к­т­рич­но­го об­лад­нан­ня. За йо­го ре­зуль­та­та­ми си­с­те­ми вен­ти­лю­ван­ня зер­на ком­панії Schmelzer (ви­роб­ництва Ambros Schmelzer & Sohn GmbH & Co. KG, Німеч­чи­на) вклю­чені до Дер­жав­но­го реєстру як нові зраз­ки технічних за­собів для аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су Ук­раїни.
 

До­статній технічний рівень, ви­со­ка надійність, здатність ви­со­ко­про­дук­тив­но функціюва­ти в різно­манітних скла­дах на різних куль­ту­рах під час їхнього  зберіган­ня за­без­пе­чу­ють си­с­те­мам вен­ти­ляції зер­на ком­панії Schmelzer сталий по­пит на рин­ку і до­сить ши­ро­ке та ефек­тив­не ви­ко­ри­с­тан­ня у зер­но­ви­роб­ництві Ук­раїни. Спеціалісти гос­по­дарств, де вже за­сто­со­ву­ють ці си­с­те­ми, за­до­во­лені якістю та ефек­тивністю їхньої ро­бо­ти.

М. Зань­ко, канд. техн. на­ук, ст. на­ук. співробітник, завла­бо­ра­торії на­уко­вих досліджень і ви­про­бу­ван­ня ма­шин для зби­ран­ня та пер­вин­ної пе­ре­роб­ки вро­жаю, УкрНДІПВТ ім. Л. По­горіло­го