Зберігання картоплі на складі — на що потрібно звернути увагу

Щоб ваша картопля у складському приміщенні не захворіла, а то й геть не пропала, доктор А. Ніч з Бремерфьорде, Німеччина, дає поради щодо правильного її складування.

При зберіганні картоплі на складі кожний виробник переслідує такі цілі: картопля повинна по можливості втрачати якнайменше ваги, зберігати свою якість як ззовні, так і зсередини, вона не повинна гнити та, звісно, мати вигідну ціну. Як виробник останнім ви, звичайно, оволодіти не в змозі. Але за допомогою вмілого управління складською роботою зможете уникнути втрат, які позначаться на ваших прибутках, та, завдяки якості товару, вигідно виділитися на фоні інших конкурентів.
Це передбачає, певна річ, що ви краще “розумієте” картоплю та умови її життя на полі та у складському приміщенні. Також вам потрібно знати про бактерії та гриби, через які картопля зазнає великих втрат.
Якнайменше травмуйте “тонкошкіру” картоплю!
Спочатку про картопляну бульбу: хоча вона дуже тверда та міцна, залежно від вмісту крохмалю, частка води становить у ній 70–80%. Вона містить поряд з крохмалем та білком також мінеральні речовини. Ці складові є ідеальним поживним середовищем для численних грибів та бактерій, які “спеціалізуються” на картоплі. У складському приміщенні достатньо навіть температури понад 10°С, щоб ці збудники хвороб без проблем розповсюдилися та змогли завдати за декілька тижнів великих втрат. Навіть при дуже добрих умовах вирощування на поверхні бульби завжди наявна достатня кількість збудників, які потрапляють у складське приміщення разом з картоплею. Таким чином завжди існує небезпека, що продукція буде гнити.
До того ж, картопля вразлива, оскільки в неї дуже тонка шкіра. Шкірка складається з кількох шарів клітин, які повинні захищати бульбу від проникнення бактерій та грибків. Навіть не потрібно удару, щоб прорвати ці 8–12 клітинних шарів. Тертя бульб об піщинки землі вже достатньо, щоб створити “лази” для проникнення бактерій та грибів.
Проте картопля має одну особливість у структурі своєї оболонки: під нею перебувають тканини, які відповідають за утворення кірки. Це дає змогу рані затягнутись протягом декількох годин за умови, що навколишнє повітря сухе.
Адже на кінцевому етапі вирощування картоплі — від збору врожаю до надходження бульб у складські приміщення — вона схильна до розповсюдження бактерій та грибків. Однак за допомогою дегідратації, тобто забезпечення подачі на поверхню бульб сухого повітря, можна залишити збудників хвороб без життєдайної основи.
Для поширення бактеріям та грибам потрібні не просто самі бульби картоплі, а й оптимальна вологість та певна температура повітря. Вони постійно добре розвиваються, якщо повітря навколо бульб насичене вологою (100% відн. вологості) та температура дає можливість початку обміну речовин. Це спостерігається вже при температурі 4°С.
Зрештою, весь процес зберігання картоплі — це компроміс, за якого підтримання якості продукції досягається правильним регулюванням вологості та температури повітря. Передумовою, звичайно, є мінімум травмувань під час збору врожаю та складування.
Бульби охолоджувати до 4...2°С
Якщо картоплю охолодити до 4...2°С, то життєві процеси (дихання) призупиняються. Бульби майже не втрачають ваги. Нижче цієї температури починається гідроліз крохмалю як захист від відмирання перемерзлих клітин. Картопля стає солодкою та непридатною для використання в певних галузях (наприклад, для приготування картоплі “фрі”). При цьому бувають реакції, типові для кожного окремого сорту.
Щоб зберегти вагу бульб картоплі та зменшити втрати від газообміну, слід дотримуватися такого температурного режиму для довготривалого зберігання. Однак, враховуючи, що при такій температурі картопля все ж таки висихає, відносна вологість повітря в складському приміщенні при температурі 2...4°С повинна становити 90–95%.
Це ж стосується грибків та бактерій, таких як бура гниль, сріблястий струп та мокра гниль: внаслідок зниження температури їхні обмінні процеси також майже припиняються. Оскільки на поверхні бульб немає вологої плівки, вони залишаються без важливої життєвої основи — води. Якщо температура при довготривалому зберіганні перевищує 2...4°С, то збільшуються шанси мікроорганізмів на виживання. Як наслідок — небезпека гниття та втрати ваги, спричинені газообміном.
Гарантувати успішне зберігання картоплі в складському приміщенні можна такими діями:
1)Складське приміщення потрібно прибрати та дезінфікувати
Якщо добре не очистити склад для зберігання картоплі, то там гарантовано у великій кількості будуть наявні мікроорганізми з тривалим циклом життя, що “спеціалізуються” на картоплі. Зрозуміло, що очищення ящиків для картоплі, обладнання попередньої обробки та складського приміщення має бути основною передумовою для кваліфікованого зберігання картоплі. Відсутність пилу — це насамперед засіб проти збудника сріблястого струпу, який систематично розповсюджується циркуляційним повітрям за допомогою вентилятора по всьому складському приміщенні. Оскільки цей грибок розповсюджується вже при температурі 3°С та високій вологості повітря, дезінфекція складського приміщення є особливо важливою. Крім того, в приміщенні розповсюджуватимуться спори фузаріозної гнилі, рhoma та плямистої хвороби.
Для миття складського приміщення, машин, пристроїв та ящиків існує ціла низка недорогих дезінфекційних засобів: галогени, перекисі або органічні кислоти та ін. Професіонали-картоплярі використовують у повному обсязі ці промислові гігієнічні засоби.
2)Картопляні запаси потрібно завжди утримувати здоровими!
Ще задовго до збору врожаю постійна боротьба з гниттям трав’яної частини є передумовою для отримання мінімально зараженої спорами хвороб картоплі. Знищення картоплиння забезпечує однакове достигання і, отже, одночасне затвердіння шкірки картоплі. Через два, максимум три тижні після знищення картоплиння має розпочинатися збір урожаю — щоб стримати ураження бульб різоктонією та сріблястим струпом. Можна перевірити вручну на полі, чи досягла шкірка потрібної твердості. Спробуйте при цьому здерти пальцями шкірку з бульби. Якщо це не вдається або дуже важко, тоді шкірка у картоплі дозріла.
3)Урожай: головне — якість, а не швидкість збирання
Картоплекопач має бути правильно налаштований та забезпечувати уникнення пошкоджень бульб. Кількість землі на просіювальному фільтрі має бути такою, щоб якнайдовше захистити картоплю від пошкоджень. Намагайтеся по можливості якнайнижче встановити висоту засипання в бункер та з бункера на транспортний засіб.
Температура повітря повинна бути вище 10°С, щоб запобігти розтріскуванню бульб при їх викопуванні з землі. Перевірте всі важливі вузли картоплекопача на предмет правильної роботи. Керуйтеся девізом: головне — якість роботи, а не її швидкість! Контролюйте викопування бульб картоплі!
Кількість грудочок землі на бульбах не повинна призводити до того, щоб у складському приміщенні утворювалися купки землі, які не вентилюються. Крім того, перевірте, чи на картоплекопачі бездоганно працюють спеціальні полотна, які повинні пом’якшувати сильні удари. Полотна не повинні виконувати функцію довгого “наждачного паперу”. Гнилі бульби потрібно викидати вже прямо на картоплекопачі. За кількості гнилих бульб 1% складування картоплі не допускається! Перед початком нового робочого циклу обов’язково промийте картоплекопач. Тільки таким чином ви станете на заваді розповсюдженню інфекції. Добре себе зарекомендував роздільний збір урожаю на некам’янистих місцевостях. Просихання картоплі на полі покращує її властивості для зберігання у складському приміщенні за умови, що всі інші робочі процеси та заходи також проводяться старанно, “в інтересах картоплі”.
4)Гнучке управління кліматом при зберіганні картоплі у складському приміщенні
При зборі врожаю дошкуляють дві погодні крайнощі: суха та жарка погода перед та під час збору врожаю. Посадка достроково гине через недостатність води. Бульби піддаються високій температурі під земляним покривом, і вже там у них починають зароджуватися проростки. Виведено зі стану “сплячки” функцію проростання. Картоплю завозять на склад з температурою бульб 15°С та вище. До того ж, нічна температура настільки висока, що поступове охолодження зібраного врожаю протягом дня неможливе.
Така продукція заслуговує особливого підходу, оскільки спокій проростків уже порушено і цей процес необоротний. Тільки постійним охолодженням до 4...2°С усього зібраного врожаю скрізь — чи в ящиках, боксах, чи в буртах — можна врятувати його до наступної весни. Нічною температурою, яка на кілька градусів нижча, ніж температура картоплі, можна досягти ефекту охолодження.
Конденсату можна уникнути правильно вирахуваною подачею повітря при відповідній температурній різниці або за допомогою накладання на картоплю захисного шару соломи. Щодня контролюйте температуру та вологість усієї картоплі — навіть усередині купи.
З іншого боку, вологість потрібно утримувати настільки високою, щоб картопля не висохла та не втратила ваги. Якщо не слідкувати за цим, тоді це може призвести (внаслідок зменшення ваги) до появи “зморщеної” бульби.
За певних умов доцільно також провітрювати картоплю не тільки в одному напрямі, наприклад, знизу вгору, а й навпаки. Приблизно протягом 14 днів після розміщення картоплі у складському приміщенні її потрібно безперервно охолоджувати до температури 4...2°С.
Волога та холодна погода. Такої ситуації картоплярі побоюються більшою мірою, тому, як правило, докладають більше зусиль при складуванні картоплі. За таких умов рекомендується якнайшвидше просушити картоплю після викопування. Процес загоєння пошкоджень та мікротріщин повинен за тиждень завершитись, інакше існуватиме небезпека гниття.
Висушування картоплі важливе також для утворення нового шару шкірки. Після розміщення у картоплесховищі утворюється, насамперед у недостиглої картоплі, другий шкірковий шар остаточної шкірки. Після цього перша шкірка відпадає. Такий стан картоплі до остаточного затвердіння шкірки називається “холостим”, тобто без оболонки. У такому разі також потрібно висушувати та охолоджувати картоплю при низьких нічних температурах.
Рекомендується попередньо сортувати картоплю і тільки після цього розміщувати її у складському приміщенні. Це дуже часто не вдається і призводить до росту бактерій та грибів.
Без додаткової техніки картоплю можна розміщувати висотою до 1,5 м у критих, захищених від морозу павільйонах з доброю вентиляцією та з шаром соломи для запобігання утворенню конденсату. Тільки обережно: у павільйоні не повинно бути міндобрив та засобів захисту рослин або інших шкідливих речовин з неприємним запахом. Більша висота складського приміщення вимагає опорних стін та вентиляційних каналів з примусовою вентиляцією.
Найпростіша форма зберігання картоплі — це зберігання у відкритих ящиках, у яких повітря потрапляє до бульб картоплі з усіх боків. Відпадає потреба у примусовій вентиляції порівняно зі зберіганням у закритих ящиках.
5)Уникайте скупчення землі
Насамперед при високій вологості грунту земля, яка залишилась на бульбах картоплі, може призвести до того, що при конусоподібному завантаженні складських боксів або ящиків у них може утворитися насип землі, який, своєю чергою, буде перешкоджати рівномірній вентиляції боксу або ящика. Тому потрібно вживати заходів, які б цьому завадили, як, наприклад, затримка копання картоплі, застосування роздільного збирання врожаю, використання сепаратора для землі (обережно!), або уникати утворення конусоподібних насипів, використовуючи завантажувальну техніку, яка може легко змінювати своє положення. Для успішного зберігання картоплі у складському приміщенні незамінним є особливо прискіпливий та постійний контроль з точними термометрами та вимірювачами відносної вологості повітря.
6)Зігрійте картоплю перед вивезенням з картоплесховища
У сортах картоплі для чіпсів та для картоплі “фрі” може при зберіганні за температури 2...4°С утворюватись цукор, який надає небажаного темного забарвлення готовому смаженому продукту. Підвищивши температуру перед вивантаженням картоплі зі складського приміщення протягом декількох днів до 10...15°С, можна довести рівень вмісту цукру до попередніх показників, тому що картопля ним “дихає”. Цукор використовується для газообміну, а картопля не втрачає своїх харчових та переробних властивостей. Зважте на те, що деякі з цих сортів мають оптимальні показники зберігання вже при 6...9°С.
TopAgrar, №8/2002
Переклад Скиданюка П.