Турецький зерновий сектор. Перспективи експорту зерна для України

За твердженням експертів інформаційної компанії "ПроАгро", велика частина вирощуваної в Туреччині пшениці має невисокий вміст білка. Тому турецькі компанії закуповують високопротеїнові зернові у Росії та України, іноді в ЄС-країнах. Потім імпортна пшениця змішується з пшеницею власного виробництва і реекспортується до країн Близького Сходу або йде на переробку, після чого за кордон поставляється вже готове борошно. Обсяги закупівель зерна Туреччиною коливаються в залежності від обсягів внутрішнього виробництва, якості власної пшениці, цінового рівня, потреб кінцевих споживачів.

Однак розраховувати на те, що попит на українські зернові культури з боку Туреччини буде незмінно високим, не варто. Аналітики повідомляють, що турецькі компанії скорочують імпорт українського зерна. З початку 2016/17 маркетингового року по листопад Туреччина закупила 96,3 тис т українського зерна, що на 14,1% менше, ніж за той же період минулого сезону. Якщо порівнювати 2014/15 і 2015/16 маркетингові роки, то поставки зерна з України в Туреччину знизилися майже в п'ять разів - з 773,4 тис т до 159 тис т. «Ці цифри зовсім не означають втрату турецького ринку. Це тимчасова переорієнтація потоків: Туреччині зараз вигідніше купувати в інших постачальників, а українське зерно користується попитом в інших країнах. Але в будь-який момент при підходящій кон'юнктурі ситуація зміниться», - звертає увагу аграріїв аналітик компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький.

За останні 10 років збільшилося і виробництво, і споживання зерна в Туреччині, імпорт перевищує експорт, але ця різниця скорочується. Про це розповіла представник Турецького зернової ради (ТМО) Гюлер Углу на аграрній конференції "Стратегії експорту: трейдинг і логістика».

ТМО створено 1938 року для регулювання ринку зерна в разі непередбачуваних або складних ситуацій. Обсяг щорічних закупівель ТМО - близько 4,5 млн т зерна. Також Зернова рада реалізує соціальні програми, провела кампанію щодо запобігання викидання хліба - допомога у вигляді борошна деяким країнам. «Наше населення постійно збільшується. Потреби ростуть щороку. Ми - майбутні експортери пшениці», - заявила пані Углу. За її інформацією, ще 10 років тому виробництво ячменю в Туреччині вважалося більш прибутковим, а зараз цінова ситуація змінилася на користь кукурудзи. Найприбутковіші експортні позиції - борошно і макарони.

У Турції дефіцит хранилищ

Вирощене зерно виробник може продавати трейдеру, ТМО або на одній з 113 товарних бірж країни.

- У Туреччині багато активних трейдерів. Проблеми такі: ми потребуємо інвестицій, оскільки відчуваємо дефіцит у потужностях зерносховищ, - додала представник ТМО. Ця проблема зачіпає як виробників зерна, так і переробників. Тому кінцеві споживачі змушені закуповувати зерно практично кожен місяць. «Багато дрібних ферм, які працюють активно в секторі виробництва борошна. Між ними сильна конкуренція. Всі вони потребують сховищ», - пояснила пані Углу.

Щоб вирішити проблеми зі зберіганням зерна, в 2010 році в Туркції було створено компанію TMO-TOBB LİDAŞ, 50% якої належить ТМО. Підприємство займається будівництвом ліцензованих зерносховищ. Вже підписано контракти на будівництво зерносховищ загальною місткістю близько 3 млн т. Сьогодні портові потужності, що належать ТМО, можуть вмістити 526 тис т. Загальна місткість досягає 4,588 млрд т.

Сфера інтересів Турції

З Туреччини в Україну поставляються в першу чергу фрукти, а з України до Туреччини - олійні культури і продукція з масла (67% від загального обсягу імпорту за цими позиціями).

«Україна має величезний продуктивний потенціал. А Туреччина досягла позитивного маркетингового успіху в продажу пасти і зернових. Ми можемо створити індустріальне партнерство один із одним та обмінятися досвідом. Україні є чому повчитися у Туреччині, адже ми - лідери на експортному ринку борошна, а ви - на перших позиціях по продажу зернових», - підкреслила Гюлер Углу.

Успіх на ринку борошна експерт пов'язує з глибокими традиціями, адже млини на території Туреччини будували, починаючи з 17 століття. «Люди не кидають своєї землі. Вважають за краще залишатися в селі. Це сімейний бізнес. У нас також вдале геополітичне положення. І Україна, і Туреччина є сусідами з багатьма країнами. Це істотно збільшує експортний успіх», - підсумувала пані Углу.

Співробітниця Міністерства продовольства, сільського господарства та тваринництва Турецької Республіки Назлі Кілічаслан розповіла, що в листопаді 2016 року було проведено турецько-український форум із питань АПК. Говорячи про експортний потенціал своєї країни, пані Кілічаслан повідомила, що Туреччина експортує сільськогосподарську продукцію в 192 країни. Обсяг експорту в Україну становить $ 17 млрд, а імпорту - $ 10 млрд. У першу чергу турецька сторона зацікавлена ​​в українському зерні, а також кормових зернових культурах без ГМО. «Впевнена, що найближчим часом ми станемо свідками поліпшення відносин в сфері логістики, іригації та інших сферах», - висловила надію Назлі Кілічаслан.

Світлана Цибульська,  s.tsybulska@univest-media.com

У підготовці статті використано матеріали аграрної конференції «Стратегії експорту: трейдинг і логістика», яку провела компанія «ПроАгро» 10.02.17 в Києві