Посол Олександр Моцик: Сполучені Штати Америки й Україна — за поглиблення стратегічного партнерства

Тиждень з 19 вересня виявився дуже напруженим для Надзвичайного і Повноважного Посла України в Сполучених Штатах Америки пана Олександра Моцика. Першу половину тижня з робочим візитом у Нью-Йорку перебував Президент України Віктор Янукович. З 23 вересня посол мав бути на Щорічних зборах МВФ та Світового Банку, куди прибула урядова делегація з України. Журналіст "Пропозиції" зустрілась із послом 24 вересня, якраз у розпал згаданих зборів та перемовин нашої делегації із МВФ.

Олександре Федоровичу, Ви вже понад рік обіймаєте посаду Надзвичайного та Повноважного Посла України в Сполучених Штатах Америки. Чого вдалося домогтися за цей час?
- Досягли прогресу практично у всіх сферах. Сьогодні всі кажуть про економіку (питання економічного зростання було одним з найголовніших на Щорічних зборах МВФ та Світового Банку. - Ред.), отже, я почну з економіки.
У 2010 році наша торгівля зі США виросла на 75,5% порівняно з кризовим 2009 роком. Обсяг торгівлі за перше півріччя поточного року вже маємо більший, ніж за весь 2009 рік, а якщо порівнювати з першим півріччям 2010 року, торгівля зросла на 47%: тобто швидкими темпами відновлюємо докризові рубежі.

Що швидше зростає: імпорт в Україну чи експорт до Сполучених Штатів?
- За півроку 2011-го український експорт до Сполучених Штатів зріс на 56%, а імпорт із США в Україну - на 41%.
Україна, як і США, - аграрна країна. Чи доводилося вирішувати питання, які безпосередньо стосуються аграрного комплексу?
- Справді, питання аграрного комплексу посідають чинне місце у порядку денному двосторонніх українсько-американських відносин.
Діалог відбувається у різних інституційних формах. Так, 19-25 вересня 2010 року мав місце візит міністра агропромислової політики України М. В. Присяжнюка до США. В ході візиту було започатковано 8 проектів (див. на вставці).
Крім того, з метою координації зусиль Урядів обох країн у сільськогосподарській галузі в 2010 році створено робочу групу з питань сільського господарства, ветеринарної медицини, біотехнологій (біобезпеки).
Хочу звернути Вашу увагу, що і в ході засідання Комісії стратегічного партнерства Україна - США (з боку України її очолює керівник МЗС Костянтин Грищенко, з боку США - Держсекретар Хіларі Клінтон) у лютому цього року обговорювали питання участі нашої держави в забезпеченні міжнародної продовольчої безпеки.
Сполучені Штати на виконання низки домовленостей на рівні "Великої вісімки" та "Групи двадцяти" започаткували так звану "Глобальну ініціативу із боротьби з голодом за забезпечення продовольчої безпеки". Відносячи питання глобальної продовольчої безпеки до пріоритетів своєї внутрішньої та зовнішньої політики, адміністрація Барака Обами надає особливого значення роботі з міжнародним співтовариством та з Україною зокрема.

Яким чином Сполучені Штати залучатимуть Україну до "Глобальної ініціативи "?
- Конкретні модальності участі України як донора у цій програмі наразі опрацьовуються з американською стороною.
З наявним ресурсним потенціалом агропродовольчого комплексу України наша держава могла б стати активним учасником глобальних процесів із забезпечення продовольчої безпеки у світі, отримуючи при цьому очевидні переваги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках: це підвищення конкурентоспроможності продукції українського АПК та економіки в цілому, створення передумов для виходу на нові ринки збуту, нові робочі місця, розвиток внутрішнього ринку та наукомістких галузей економіки, додатковий попит на продукцію агрохімічної промисловості та сільськогосподарського машинобудування.

Упродовж останнього року на адресу України лунала критика міжнародної спільноти через введення минулого сільськогосподарського сезону нетарифних обмежень на експорт зерна з України (тимчасове квотування). Обговорювали це питання із владою США чи представниками бізнес-середовища?
- Так, справді, протягом першої половини 2011 року найгострішим питанням, що уповільнювало темпи поглиблення співпраці між нашими країнами у торговельній та інвестиційній сферах, була ситуація на аграрному ринку України.
Згадана ситуація, яка виникла на ринку зернових України наприкінці 2010 року, викликала гостру негативну реакцію американського бізнесу, першою чергою - компаній-експортерів, що працюють на ринку України (Cargill, Bunge, ADM, LouisDreyfus Commodities, ArcelorMittal тощо). Американські компанії послідовно висловлювали занепокоєння кроками, що були вжиті Україною і які, на їхню думку, були адміністративним втручанням у діяльність ринкових механізмів.
Провідні американські організації, які мають на меті сприяння розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва, а саме Українсько-Американська бізнесова рада (USUBC) та Американська торгова палата в Україні (ACC) - зверталися до Президента й Уряду України з проханням у стислі терміни відмінити квотування експорту.
Кроки із квотування в аграрній сфері були вимушеними, оскільки йшлося про продовольчу безпеку самої України. Як тільки ситуація на аграрному ринку як світовому, так і внутрішньому, українському, змінилася на краще, квоти були відмінені.

З 1 липня в Україні запроваджено експортні мита на ті ж самі зернові культури, щодо яких діяло квотування. Як до цього ставляться американські урядовці, бізнесмени, лідери потужних міжнародних організацій із штаб-квартирами в США?
- Американські компанії, які працюють в Україні, оцінюють заміну квотування експорту запровадженням вивізних мит як крок у правильному напрямі. Водночас вони констатують падіння обсягів відвантажень зернових з України і прогнозують, що введення зазначених мит збільшить фінансове навантаження на сільгоспвиробників. Тому Посольство в ході роботи з партнерами роз'яснює позицію Уряду, яка полягає в тому, що вказаний обмежувальний захід слід розглядати лише в комплексі з іншими ініціативами в сільськогосподарській сфері, такими як: введення в цивільний обіг земель сільгосппризначення та ініціативами Уряду із пільгового фінансування сільгоспвиробництва.
Введення експортних мит є тимчасовим явищем і у жодний спосіб не порушує взятих Україною перед іншими учасниками світового співтовариства зобов'язань.

Як у цілому американський бізнес оцінює інвестиційний клімат в Україні?
- У контексті системних реформ, які здійснюють в Україні, вже багато зроблено для поліпшення інвестиційного клімату. Прийнято важливі поправки до закону про розподіл продукції (регулювання відносин, що виникають у процесі виконання пошукових робіт, розвідки та видобування корисних копалин, розподілу виробленої продукції, її транспортування, зберігання, переробки, використання тощо за договорами про розподіл продукції. - Ред.). Передбачено, що як би не змінювалось законодавство України у майбутньому, воно не має ніяким чином торкатися вже укладених інвестиційних договорів. Це стосується не тільки американських, але й інших інвесторів.
До речі, нині активно спілкуємося з такими відомими компаніями, як: Chevron, Exxon Mobil, Halliburton - задля того, щоб американські інвестиції прийшли в енергетичний сектор України. Мова йде про розробку газонафтових родовищ на шельфі Чорного моря, а також добування сланцевого газу та метану на вугільних шахтах.
На 90% скорочено кількість потрібних для ведення бізнесу дозволів і ліцензій. Нині мова йде про "єдине віконце" для реєстрації бізнесу, щоб бізнес було легко "відкривати" чи "закривати", аби бізнесмен мав якомога менше контактів із бюрократами, а систему було максимально комп'ютеризовано.
В Україні в активному контакті з американською стороною запроваджується система екстреного виклику за єдиним номером 112. Активно співпрацюємо в питаннях ядерної безпеки (26 вересня, вже після цієї розмови, К. Грищенко та Хілларі Клінтон підписали відповідний Меморандум. - Ред.). Нагадаю, у квітні 2010 року, коли Віктор Янукович зустрічався із Бараком Обамою, було домовлено, що Україна позбудеться високозбагаченого урану, який може бути використаний для виробництва так званих "брудних" бомб. Україна свої зобов'язання виконує. У Харкові на кошти США буде побудовано та обладнано лабораторію для роботи з низькозбагаченим ураном, який нам поставить американська сторона.

Чи не обіцяв Барак Обама у ході цих зустрічей допомогу щодо залучення коштів, зокрема з МФВ?
- Сполучені Штати зробили найбільший серед інших країн внесок у побудову Чорнобильського саркофагу. Останній транш становив 123 млн доларів США. Саме американська сторона докладала зусиль щодо заохочення інших країн робити внески. Завдяки цьому вдалося акумулювати кошти, незабаром французька фірма розпочне будівництво саркофагу.
Ми співпрацюємо з Міжнародним валютним фондом і Світовим Банком. Нині на Щорічних зборах у Вашингтоні працює українська делегація на чолі з віце-прем'єр-міністром України Сергієм Тігіпком. Щодо цих питань ми також контактуємо з Міністерством фінансів США. Позиція та голос США у МВФ та Світовому Банку - досить потужні.

До свого нинішнього призначення Ви декілька років були Послом України у Польщі. Відчули різницю? З особистого досвіду: чим робота посла у США відрізняється від роботи посла у Польщі?
- Обидві країни є дуже важливими для нас. Обидві країни - наші стратегічні партнери.
Із США в нас стратегічне партнерство з 2005 року. В квітні 2010 року президенти обох країн підтвердили наміри поглиблювати стратегічні стосунки. Щопівроку Комісія із стратегічного партнерства підсумовує досягнуті здобутки і ставить завдання на майбутнє.
Загалом варто мати на увазі, що Вашингтон  - столиця найпотужнішої держави світу в економічному, технологічному і військовому планах. США мають, крім того, великий вплив на міжнародні фінансові організації, про що ми вже говорили, та інші важливі міжнародні універсальні і регіональні інституції.
Що ж стосується роботи на посаді посла у Польщі, насамперед, доводилось багато працювати над питаннями європейської інтеграції. Польща проголошує себе адвокатом України й справді дуже багато (мабуть, найбільше серед усіх членів ЄС) допомагає Україні в цьому. До того ж, Польща - наш найближчий сусід, маємо великий спільний кордон, отже, це питання пом'якшення візового режиму, спрощеної процедури перетину кордону, прикордонної співпраці.

Як Ви вважаєте, чи має Україна шанси набути членства в Євросоюзі у найближчі 10 років?
- Як на мене, часові рамки набуття членства в ЄС важливі. Хотілося б, щоб Україна стала повноцінним членом Євросоюзу в найближчі 10 років. І я в це вірю. Але євроінтеграція - не самоціль, а один з важливих механізмів модернізації країни. Ми маємо бути зацікавлені в якості, у кінцевому результаті. Йдеться про побудову якісно нової держави, яку поважають у світі, якою пишаються її громадяни. Нинішні реформи спрямовані саме на модернізацію економіки і країни в цілому, що, своєю чергою, максимально відповідає інтересам нашого курсу на євроінтеграцію.
Ви запитали про шанси - вони завжди є. В нашому випадку на користь успішності "євроінтеграційного проекту" - політична воля керівництва держави, чіткий вибір європейського майбутнього України, зроблений народом. Саме тому - європейський вибір став основою нашої зовнішньої політики, а європейські цінності - основою нашого розвитку.
Угода про асоціацію та про утворення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі є тим документом, який потрібний і Україні, і Європейському Союзові. Україна потребує також кардинального розширення людських контактів із Європейським Союзом. Це потреба не влади, а суспільства, кожного громадянина. На це також мають зважати в ЄС.
Мої контакти у Вашингтоні із представниками Адміністрації США підтверджують, що американська сторона розуміє важливість реалізації Україною євроінтеграційного курсу (важливість для України і наших європейських партнерів), а також у більш глобальному сенсі. Більше того, не тільки розуміє, але і підтримує вступ України до ЄС.

Чи послаблять найближчими роками Сполучені Штати візовий режим із Україною?
- Хочу підкреслити, що питання лібералізації візового режиму з США перебуває в переліку пріоритетних питань українсько-американського співробітництва в консульській сфері. Питання лібералізації візового режиму на постійній основі порушується у ході зустрічей високих посадових осіб України та США.
Як відомо, ще 2005 року українська сторона в односторонньому порядку запровадила безвізовий режим для громадян США, які перебуватимуть в Україні протягом 90 днів. Відповідно, українська сторона розраховує на спрощення умов поїздок громадян України до Сполучених Штатів.
З 10 вересня 2011 року в Україні набули чинності Правила оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію. Значно зменшено кількість типів віз, що оформлюватимуть іноземці та особи без громадянства (з 22 до трьох відповідно до періоду перебування: короткострокова, довгострокова та транзитна). Нормативно-правову базу України у візовій сфері наближуємо до вимог Євросоюзу, посилюємо протидію незаконній міграції.
Американська сторона схвально поставилась до запровадження в Україні нових Правил. Між сторонами домовлено, що за кілька місяців, як стане зрозуміло, яким саме чином нововведення вплинуть на умови поїздок громадян США в Україну, сторони повернуться до обговорення питання лібералізації візового режиму.
Зокрема, згадане питання порушуватиметься під час консультацій з консульсько-правових питань, які заплановані на 15 листопада (вже після виходу номера. - Ред.) у місті Вашингтон.

Післямова. Посол також розповів, що посольство започаткувало два проекти, мета яких - вивести взаємовідносини Вашингтон - Київ на регіональний рівень. Мерам ста міст України надіслано пропозиції щодо встановлення побратимських зв'язків із містами США, п'ятдесяти рейтинговим університетам надіслано запрошення до співпраці з американськими університетами.
Після інтерв'ю пан Посол вирушав до штаб-квартири МВФ, де у нього були ще зустрічі, а в мене - прес-брифінги з директором-розпорядником МВФ і президентом Світового Банку. Дорогою розмовляли про молодь і освіту. Дочка Олександра Федоровича, як виявилось, - астрофізик. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, а нині продовжує вчитися у Нідерландах. Отакої! Ані міжнародні відносини, ані модні напрями на кшталт економіки чи юриспруденції... Дівчина планує будувати ракети на "Южмаші", а поки що очолює групу студентів, які збудували ракету й поїхали випробовувати її на космодромі у Південній Африці. До речі, українська студентка університету Делфт (Нідерланди) Ольга Моцик - конструктор ракетного двигуна.
Уже пізніше, 5 жовтня з телепередачі  каналу ІСТV, який узяв у Ольги інтерв'ю, стало відомо, що проект запуску ракети був успішно реалізований та ввійшов до програми 62-ого Міжнародного Конгресу Астронавтики, який відбувся у Кейптауні 3-7 жовтня.

Марина Моісеєва,
m.moiseieva@univest-media.com
Київ - Вашингтон - Київ