Практика — критерій істини

У 2001 році “Пропозиція” анонсувала новий Навчально-практичний проект в аграрній і харчовій галузях України, створений на базі німецької програми Traіnee Programm. Нагадаємо, що мета цього Проекту полягає в тому, щоб дати випускникам українських аграрних вузів, а також молодим фахівцям підприємств АПК управлінські навички європейського рівня. Реалізація Проекту складається з двох частин: теоретичних семінарів у Києві та тримісячної практики на провідних підприємствах сфери агробізнесу в Німеччині. Навчально-практичний проект здійснюється за підтримки Інституту агробізнесу (IAB), Німецького сільськогосподарського товариства (DLG) та Німецько-українського проекту аграрного розвитку та інвестицій (DUAP).

Висока ефективність викладання і практичного закріплення знань дали цілком очікуваний результат: кількість бажаючих долучитися до Проекту дедалі зростає, а його випускники вже працюють на успішних підприємствах агробізнесу. В цьому матеріалі йтиметься здебільшого про практичну частину Проекту, адже його “родзинкою” є саме можливість реалізувати здобуті на київських семінарах знання у практичній роботі.
Іще на теоретичному етапі Проекту для викладання було вирішено залучати доцентів німецької програми Traіnee Programm. Ці викладачі є співробітниками (і часто керівниками) відомих консалтингових підприємств Німеччини. Так, пані Хіллеян працює психологом у консалтинговій фірмі і консультує підприємства під час проведення ними співбесід при прийомі на роботу співробітників. Отже, вона є фахівцем у галузі керування персоналом і формування особистості. Одне з підприємств, яке курирує пані Хіллеян, — авіакомпанія “Люфтганза”.
Багато практичного досвіду передав слухачам Проекту і доктор Дреслер. Він працює в Німеччині у консалтинговій компанії “Продукт + Ринок”, що спеціалізується переважно у сфері агробізнесу. Серед напрямів роботи цієї компанії — розробка цілісних маркетингових концепцій для підприємств.
За висвітлення теми комунікацій відповідає пан Берндген. У Німеччині він працює у фірмі “Агроконтакт”, яка надає послуги в галузі комунікацій в агробізнесі. Пан Берндген викладає учасникам Проекту не лише звичайні способи PR (ознайомлення громадськості з діяльністю фірми), але й репрезентує Інтернет як новий засіб комунікацій, особливості його використання, безпеки і захисту даних.
Майбутнім керівникам агропідприємств треба вміти правильно розрахувати витрати, обрати найоптимальніший план роботи й одержати за рівних обставин найбільші прибутки. Цю тему висвітлює на семінарах доктор Лишка з “Економічного бюро” Гетингена.
Для більшості німецьких викладачів зважитися їхати в Україну було не просто. Багато хто з них ніколи не працював у країнах Східної Європи. На запитання, які очікування були перед першою поїздкою до Києва, пані Хіллеян відповіла: “Я їхала в Україну з великим хвилюванням, цікавістю, але також і з почуттям невідомості. Більше за все мене цікавили учасники Проекту, їхнє прагнення до навчання, умови проведення занять, а також особливості культури країни і життя в Україні в цілому”. Її колега пан Вегенер додав, що сподівався зустрітися з мотивованими учасниками і що його дуже хвилював мовний бар’єр. Доктор Дреслер, який уже працював в інших східноєвропейських країнах, говорив, що очікував в Україні познайомитися з мотивованими учасниками, яких буде цікавити техніка маркетингу і менеджменту.
Однак після завершення роботи з двома групами учасників Проекту всі німецькі викладачі сказали, що хвилюватися було не варто, бо слухачі у деяких випадках навіть перевершили їхні очікування. Пан Вегенер, зокрема, визнав, що учасники були дуже мотивованими і товариськими. Інтерес до теми і ступінь її розуміння були високими.
Проте німецькі викладачі звернули увагу і на те, що в українських слухачів були дуже пристойні теоретичні знання, але часто виникали труднощі з орієнтованим на менеджмент способом мислення. На відміну від німецьких однолітків, українці ставляться з великою повагою до викладачів. Однак хотілося б, щоб учасники критичніше сприймали те, що їм викладають, сміливіше ставили запитання. Фрау Хіллеян висловилася таким чином: “Відкрите обговорення конфліктних ситуацій у колективі є дуже важливими для успішної роботи в Німеччині і, на мій погляд, також є одним з факторів досягнення успіху в Україні”.
Ці підбадьорливі настанови і побажання були дуже важливими перед тримісячною практикою в Німеччині, що відбулася вслід за семінаром у Києві. У її перебігу учасники намагалися застосувати набуті знання на німецьких підприємствах та ознайомитися з досвідом та стилем їх роботи. Практику учасники мали змогу пройти в дуже багатьох галузях бізнесу. Зокрема, стажерів прийняли банки Nord/LB, WGZ-Bank, Commerzbank, Volksbank Gіessen; страхові компанії Vereіnіgte Hagelversіcherung, R+V Versіcherung; консалтингові фірми Produkt und Markt, ADT-Projekt Gmb, Kleffmann, Agrarberatung Bohne Gmb; виробник насіння KWS; виробники засобів захисту рослин Du Pont, Bayer, BASF; виробники сільгосптехніки й устаткування Claas, Lemken, Bіg Dutschmann, Rіela; цукровиробник Zudzucker; переробник м’яса Westfleіsch; броварня Lіcherbrauereі; центри селекції у тваринництві Semex, RBB; аграрний союз DLG. За бажання можна було пройти практику безпосередньо на сільськогосподарських підприємствах, одержавши там живий управлінський досвід.
Позитивним моментом є і те, що деякі з перелічених підприємств уже працюють в Україні і для свого розвитку часто шукають добрих співробітників. Отже, вони можуть використовувати Проект для того, щоб ближче познайомитися з молодими людьми, які володіють німецькою мовою, і, можливо, узяти їх на роботу в свої українські підрозділи. Приклади таких знахідок уже є: Claas знайшов Олександра Литвина, Lemken — Андрія Пєтухова, BASF — Людмилу Сокольську, KWS/Unіsem — Андрія Варича.
Особливо хотілося б звернути увагу на фірму KWS SAAT AG, яка не лише є світовим лідером у виробництві насіння цукрових буряків, але й надає величезного значення питанню підвищення кваліфікації молодих фахівців. Ця фірма прийняла на стажування чотирьох молодих людей і трьом з них повністю профінансувала участь у Проекті. Один з них — Андрій Варич — працює нині на спільному німецько-українському підприємстві Unіsem, створеному фірмою KWS і Вінницьким насіннєвим заводом.
Велику відповідальність покладено на керівників практики на підприємствах. Доктор Лангер з об’єднаної страхової компанії Vereіnіgte Hagelversіcherung говорить: “Що істотніша різниця в структурі сільського господарства, в історичній системі його страхування, а також у практичній і теоретичній освіті, то більше досвіду, можна чекати, одержить практикант”. Ця страхова компанія займається страхуванням німецьких сільгоспвиробників від втрати врожаю під час стихійних лих. Практику тут проходила Руслана Зануда. Під час стажування Руслана виявила велику зацікавленість і готовність працювати з повною віддачею. Вона мала змогу ознайомитися з роботою різних відділень страхової компанії, була присутня на зустрічах її співробітників з фермерами, їздила в сільгосппідприємства на оцінку отриманих у результаті страхових випадків збитків. “Зустрічі з фермерами, у яких брала участь Руслана, тривали значно довше за звичайні. На них, крім ділових обговорень, часто йшлося про сільське господарство України. Це дуже цікавило німецьких фермерів”, — розповідав пан Лангер про практику Руслани. Руслана, зі свого боку, також упевнена, що ця практика стане їй у великій нагоді в її подальшій роботі.
Наталя Саксанова проходила практику в Німецькому сільськогосподарському товаристві (DLG) і допомагала при організації проведення виставки EuroTіer у Ганновері в листопаді 2002 року. Пан Айзе на запитання про те, що він очікує від практиканта, відповів: “Добрих знань мови, уміння працювати на комп’ютері, самостійно думати і працювати, а також уміння дискутувати в команді, мати власні ідеї”. Варто сказати, що керівники Наталі були нею дуже задоволені. Наталя самостійно підготувала презентацію в програмі Power Poіnt для виставки EuroTіer і курирувала російськомовних гостей виставки. Під час практики вона допомагала подолати мовний бар’єр й інші складнощі, які виникали у гостей з СНД, що сприяло їх корисному і приємному перебуванню на виставці. Можливо, влітку вона буде супроводжувати делегацію Німецького сільськогосподарського товариства під час візиту до Росії.
Дуже цікаво було послухати відгуки учасників Проекту щодо практики після їхнього повернення з Німеччини. Зокрема, Руслан Дмитренко їхав на стажування зі знанням англійської мови і початковим знанням німецької. Його практика проходила на найбільшому в Німеччині м’ясопереробному підприємстві Westfleіsch у відділі експорту. Руслан розповів, що часом було дуже важко: спілкуватися з колегами, а також перекладати експортно-імпортні контракти з російськими підприємствами доводилося зі словником. Однак результатами практики він дуже задоволений, оскільки одержав від неї усе, на що очікував.
Ольга Гаврилова (стажист RBB, селекція ВРХ) повідомила, що, крім поліпшення професійних знань, розширення кола своїх інтересів, стажування дало змогу відчути віру в себе й у свої сили.
Усі учасники Проекту сказали, що під час семінарів і практики одержали дуже багато корисних знань, змогли відчути справді робочу атмосферу і здобули гарних друзів.
Після двох років проведення Навчально-практичного проекту в Україні як організатори, так і викладачі та куратори практичних студій одержали великий досвід. Усі учасники Проекту багато чому навчилися і з кожним роком розширюють свої знання. Дуже важливо і далі продовжувати такий обмін знаннями й досвідом, і не лише для сприяння подальшому розвиткові сільського господарства України, але й для більшого інформування інших країн про Україну, спрощення інтеграції східноєвропейських країн у Європейський Союз. Адже тільки взаємне знайомство може цей процес прискорити.
Молодим українським спеціалістам викладачі та куратори висловлювали таке побажання: “Майте мужність розв’язувати завдання, що виникають перед вами, і використовуйте можливості, що вам надаються. Збагачення своїх знань і здібностей за рахунок закордонного досвіду сприяє розвиткові сучасного суспільства в Україні. Це не означає, що треба відмовитися від традиційних підходів і переймати геть усе: навпаки, вчіться всьому, проте рішення приймайте обмірковано, з огляду на те, що можна і корисно застосувати у власній країні”.
Організаторам Проекту дуже хотілося б, щоб молоді люди використовували всі наявні можливості і, незважаючи на труднощі, досягали своєї мети.
Веб-сторінка Проекту: www.agribusiness.com.ua