Виступ президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка на Українській зерновій конференції

Проведення Міжнародної зернової конференції у Києві є визнанням успіхів України на шляху до відновлення втраченої слави житниці Європи. На конференцію прибули сотні фахівців, які представляють десятки країн світу. Їхня головна мета — пересвідчитися в тому потенціалі та здобутках, завдяки яким упродовж останніх трьох років Україна здійснила справжню революцію на світовому ринку зерна, змістивши ініціативу формування світових цін від Мексиканської затоки до Чорноморського басейну, як це і було, до речі, сто років тому.
Україна має надзвичайно потужний потенціал сільського господарства. Понад 35 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь (де зосереджено близько 40% запасів європейських чорноземів), відносно сприятливі кліматичні умови, історично та генетично успадкований аграрний досвід працелюбної нації — ось головні складові цього потенціалу. За оцінками науковців, на даному етапі ми не використовуємо і п’ятої частини можливостей, що закладені в сільському господарстві України. Але навіть за таких результатів ми повністю забезпечуємо внутрішні платоспроможні потреби та маємо солідні обсяги експорту.
Якщо врахувати перспективу збільшення внутрішнього споживання основних видів продовольства до рівня розвинутих країн, а також резерви, що містить у собі сільське господарство, можна дійти єдиного висновку: реалізація повного потенціалу сільського господарства України перебуває в площині здійснення активної і цілеспрямованої експортної політики.
Водночас розвиток виробництва та експорту сільськогосподарської продукції залежить від багатьох факторів, передусім політичних та економічних, які мають місце як на національному рівні, так і в глобальному вимірі. Україна нині перебуває на етапі активного формування ринкового середовища, яке дало б змогу зупинити руйнацію економіки, стабілізувати систему господарювання та започаткувати елементи сталого розвитку суспільства. Головним стримуючим фактором у цьому процесі є брак досвіду, часу та інвестицій. Великі складнощі створюють також відсутність належної правової бази, яка кореспондувалася б з основними принципами ведення бізнесу в розвинутих країнах, розбіжність стандартів на продукцію тощо.
Найголовніше досягнення, якого ми досягли за останні роки, — це розуміння того, що подальший розвиток має базуватися на головних складових ринкової економіки: конкуренції, лібералізації, відкритості ринків, закономірній послідовності державної політики, відсутності дискримінації та недобросовісної конкуренції. Ці принципи ще не вкоренилися остаточно, але вони активно лобіюються у суспільстві, у першу чергу громадськими об’єднаннями — Українською аграрною конфедерацією, Українською зерновою асоціацією, Асоціацією фермерів та приватних землевласників України та іншими більш як тридцятьма асоціаціями аграрно-промислового комплексу України.
Усі досягнення у реформуванні АПК України — це досягнення останніх трьох років. До цього часу ми, на жаль, майже десятиріччя вагалися та прагнули зберігати елементи старої командно-адміністративної системи господарювання, яка спричинила руйнацію економіки. Хоча стара ментальність окремих політиків, а часом і загальна політична кон’юнктура, й досі змушують уряд приймати рішення, які призупиняють активну ринкову перебудову. Але ми впевнені, що повернення назад, до старої системи господарювання, неможливе. Бо перешкодою цьому є критична маса представників приватних підприємств, які відчули переваги ринкової економіки.
Гарантією збереження цього курсу стали активні інтеграційні процеси з іноземними суб’єктами господарювання, а також дедалі більше залучення іноземних фінансових інструментів. Адже не секрет, що аграрна галузь усе ще відчуває дефіцит власних грошових ресурсів.
Безумовним є вплив на аграрну політику України світових процесів глобалізації сільського господарства, бо висока конкурентоспроможність нашого сільського господарства, яке практично не одержує прямих дотацій, є дуже привабливим середовищем для транснаціонального капіталу. Останні переговори країн — членів СОТ в м. Доха (Катар) хоча й не принесли остаточного рішення щодо радикальних змін у системі дотування сільського господарства в розвинутих країнах, проте відзначили чітку тенденцію розвитку подій у даному напрямі. А це посилює інвестиційну привабливість України та перерозподіл глобальних аграрних інвестицій на її користь. При цьому інвестиції означатимуть як збільшення вкладень в економіку, так і різке збільшення місткості внутрішнього ринку споживання, а також експертиз продукції.
Отже, в Україні є непогана перспектива прискореного залучення резервів аграрного потенціалу, яка напряму залежить від стабільності державної політики, спрямованої на поглиблення ринкових реформ у сільському господарстві.
Однією з провідних аграрних галузей України є зерновий ринок. На його прикладі можна найкраще продемонструвати, який обсяг зусиль потрібно докласти, щоб остаточно сформувати стабільне ринкове середовище.
Можна визначити чотири основні напрями: управління ризиками; контроль якості та кількості продукції; скорочення маркетингових витрат; державне регулювання. Одним з ключових елементів є управління ціновими ризиками на зерно, яке забезпечується впровадженням ф’ючерсної торгівлі. Урядом України багато зроблено для реалізації проекту її організації, підготовлено доповнення та зміни до чинного законодавства. Ф’ючерсна торгівля не є справою абсолютно новою для України. Але для того, щоб формування і функціонування цього елемента ринку були узгоджені зі світовими нормами та стандартами, нам потрібна практична допомога, зокрема, у підготовці відповідних фахівців. З цією метою Українська аграрна конфедерація встановила ділові стосунки з Чиказькими біржами “Chicago commodity exchenge” та “Chicago board of trade”, а також з Вінніпезькою біржею Канади. Активну допомогу в організації ф’ючерсної торгівлі надають уряди США, Канади, Німеччини.
Три місяці тому відбулися установчі збори товарної біржі “Українська ф’ючерсна біржа”, і ми маємо надію вже нинішнього року розпочати її роботу. Визначальною мірою реалізація цих планів залежатиме від виваженої державної політики, послідовності у здійсненні курсу реформ, від усунення безпідставних адміністративних втручань у діяльність суб’єктів зернового ринку. Дуже важливо, що уряд зосереджує свою увагу на впровадженні заставних закупівель зерна, а не на товарній інтервенції, яка унеможливлює ф’ючерсну торгівлю та може створювати передумови для розвитку корупції.
Слід завершити роботу з адаптації українських стандартів якості на зерно до європейських та всіляко сприяти експорту цієї продукції на світовий ринок.
Для вирішення проблеми управління ризиками потрібне також запровадження обігу складських розписок, які гарантують наявність вказаного товару за кількістю та якістю. При цьому необхідно мати страховий фонд, що забезпечує негайний розрахунок з власником складської розписки у разі відсутності продукції на елеваторі, що її видав. Важливо, отже, мати незалежну приватну (або з участю держави) організацію, яка б здійснювала моніторинг обігу складських розписок.
Чекає на своє всебічне запровадження система страхування зерна від псування або втрат. Причому це важливо на всьому ланцюзі, починаючи з рівня сільгоспвиробника, який страхує майбутній урожай, до кінцевого етапу — випікання хліба або виробництва комбікормів.
У рамках співпраці зі Світовим банком уряд України і Українська аграрна конфедерація розробляють сучасну концепцію страхування, яка передбачає заходи, спрямовані на істотне зниження вартості страхових послуг, а також залучення капіталів іноземних страхових компаній.
Я цілковито впевнений, що послідовне здійснення цих заходів на ринку зерна в Україні може за короткий час значно збільшити його виробництво, підвищити якість, наростити експортний потенціал і, в підсумку, відновити історичну традицію світового ціноутворення в регіоні Чорноморського басейну.
Я також упевнений, що 10-річний ювілей Української зернової асоціації матиме збіг у часі із загальним визнанням зернотрейдерами всього світу, а також радою директорів GAFTA домінуючої ролі Чорноморського басейну як світового лідера у виробництві зерна.
Україна є провідною аграрною європейською державою. Саме ця галузь економічно визначатиме зростання авторитету країни у геополітичному просторі, буде головним джерелом зміцнення економічного потенціалу та покращання умов життя людей.
Через вимушену відсутність
Леоніда Козаченка на конференції текст виступу зачитав
Ярослав Краснопольський