Україна має шанс вийти на світовий аграрний ринок — треба тільки захотіти

Найбільша у світі аграрна виставка — “Міжнародний зелений тиждень” — відбулася в січні у Берліні. На цій велетенській коопераційній біржі була представлена й Україна. Про шанси та перспективи України на світовому ринку аграрної продукції і йтиметься далі.

Попри кризові тенденції в сільському господарстві, викликані епідеміями “коров’ячого сказу” та ящуру, цьогорічна виставка “Зелений тиждень” побила всі свої колишні рекорди. У ній взяло участь понад 1600 виробників із 56 країн світу, у тому числі й з України. Понад півмільйона відвідувачів побувало на цьому аграрному шоу. Головні теми виставки — екологічне сільське господарство та захист інтересів споживача.
Попри те, що останнім часом на “Зеленому тижні” регулярно представлена й Україна, їй з неабиякими труднощами вдається продавати свою аграрну продукцію на світових ринках. Причини слід шукати в самій Україні. Принаймні, такої думки дотримується експерт групи німецьких консультантів у Києві, співробітник Гетингенського університету Людвіг Штріве:
“Система збуту сільськогосподарської продукції в Україні значно складніша, ніж у країнах Західної Європи. Недосконале законодавство, високі тарифи на транспортні послуги, дуже дорога перевалка товару в Одеському порту — усе це створює серйозні перешкоди для налагодження ефективної системи експорту. Так, перевезення зерна з Вінниці до Одеси коштує приблизно 25 доларів за тонну. У Німеччині перевезення зерна на таку саму відстань та його перевалка в порту коштує не більше 9 доларів. Отже, в Україні фермери заробляють на 17 доларів менше. Через неефективну систему збуту українські фермери за врожаю в 40 мільйонів тонн зерна втрачають від 600 до 700 мільйонів доларів”.
Проте вирішити цю проблему, як вважає Людвіг Штріве, можна не так завдяки політичним заходам та тиску, як за допомогою запровадження вільної конкуренції між торговельно-експортними фірмами. У Німеччині, наприклад, діє чимало закордонних експортних фірм із Франції, Америки, Бельгії. Вони конкурують між собою і зацікавлені в тому, щоб запропонувати фермерам якомога вигідніші умови. Тоді фермери зможуть більше заробити, а відтак — і більше інвестувати в розвиток свого господарства. Крім того, за рахунок збільшення обсягів продажу за кордон можна уникнути катастрофічного для фермерів падіння цін на їхню продукцію на внутрішньому ринку.
“Якщо в червні тонна зерна третього сорту в Україні коштувала 160 доларів, — говорить Людвіг Штріве, — то вже в грудні ціна впала до 100 доларів. Такого катастрофічного падіння цін можна було б уникнути, якби була налагоджена ефективна система експорту. Досвід свідчить, що це одна з найважливіших умов для успішного розвитку сільського господарства та зміцнення позицій України як країни—експортера аграрної продукції на світових ринках”.
На переконання Людвіга Штріве Україна має непогані шанси утвердитися на традиційних експортних ринках Західної Європи, витіснивши звідти ЄС. Сюди належать Північна Африка, країни Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Створення ефективної системи збуту аграрної продукції є важливим ще й тому, що українське сільське господарство через низький попит на внутрішньому ринку дуже залежить від експорту, вважає німецький експерт.
“Шанси України закріпитися на світових ринках ще більше зростуть, якщо Україна інтегрується в міжнародні торговельні структури, передусім ідеться про Світову організацію торгівлі, — стверджує Людвіг Штріве, член групи німецьких консультантів у Києві, співробітник Гетингенського університету. — Тоді Україна могла б приєднатися до так званої Cairn-Group, яку утворюють 15 традиційних країн — експортерів сільськогосподарської продукції, серед яких Австралія, Канада, Бразилія і які виступають за лібералізацію аграрного ринку. Маючи своє лобі, Україна зможе відстоювати власні інтереси щодо тих країн та організацій, які проводять активну протекціоністську політику. Маються на увазі США та ЄС”

Володимир Медяний,
“Німецька хвиля”