Аборти у свиноматок

Більшість спеціалістів вважають причиною абортів у свиноматок інфекційний чинник. Але насправді на аборти, спричинені інфекційними агентами, припадає лише третина. Переважна більшість викликана негараздами утримання, годівлі, щеплення, а також стресами, гормональними розладами, зниженням резистентності організму.

І. Платановська,
канд. вет. наук,
ексклюзивно для журналу
«Пропозиція Нова»

Відомо, що надто висока (понад 24°С) температура в приміщенні призводить до загибелі плодів в останні дні перед опоросом свиноматок. Підвищення температури до 33°С - до анафродезії (відсутність статевого циклу). За високої температури ембріони гинуть до імплантації у 15-30% свиноматок. Взагалі у самок у природних (диких) умовах відбувається один опорос за рік, у промислових же умовах на кількість опоросів впливає сезонність, що можна контролювати завдяки регульованому мікроклімату. Тому в свиногосподарствах із серйозним підходом до цього питання можуть отримувати два і більше опоросів у рік.
Якщо ж умови утримання поросних тварин близькі до диких, то аборти можуть виникати не лише влітку, а й восени чи взимку. Зниження температури та підвищення вологості в приміщеннях взимку, недостатня тривалість світлового дня (менш ніж 12-16 годин) негативно впливають на поросних свиноматок. Перш за все, підвищуються витрати енергії на обігрівання організму, а висока волога спричинює швидку втрату тепла. Зазвичай такі умови утримання призводять до виснаження тварини. У такому разі може легко статися викидень на будь-якому терміні поросності. Якщо годівля не забезпечує належного розвитку плодів, організм вагітної тварини віддає не лише резервну енергію (жир), але й енергію і мікро- та мікроелементи, які потрібні для підтримання власного життя. Зрозуміло, що відбувається це до певної критичної межі, а далі настає аборт.
Науковці пояснюють, що за стресів: температурних, больових, транспортних, голодування, фізичного навантаження (біг, часті перегрупування) - пригнічується материнська домінанта вагітності і порушується гонадотропна функція гіпофізу, а з нею - і прогестероносинтезуюча функція жовтого тіла. Недостатня кількість лютеотропного гормона (ЛГ), яку продукує гіпофіз, обумовлює порушення процесу овуляції та утворення жовтого тіла, в результаті чого рівень прогестерону занадто знижується.

Аборти можуть відбуватися по-різному: в одному випадку за рахунок скорочення матки ембріони відшаровуються, а потім гинуть, в іншому (наприклад, за інфекційних патологій або токсикозів) - спершу відбувається загибель плодів, а потім їхнє відторгнення. Якщо патогенний агент діятиме протягом перших 35 діб поросності (до появи кістяка), плоди можуть розсмоктуватися (лізис). Коли ж це відбувається між 35 і 70 добою поросності, вони муміфікуються. Дія патогену після 70 доби проявляється народженням слабкого або мертвого приплоду. Втрату ембріонів можна діагностувати за подовженням тривалості статевого циклу. Але всі випадки ембріональної смертності за цією ознакою врахувати неможливо, бо у разі доімплантаційної загибелі ембріона (вік до 9-11 доби) новий статевий цикл настає вчасно. Смертність ембріонів на 16 добу і старше призводить до збільшення терміну фунціонування жовтого тіла. В такому разі ембріональна смертність не діагностується.
Фізіологічно обумовлено, що у свиноматок на початку супоросності кількість ембріонів може сягати 30-40 (багатоплідність), але до 35 дня супоросності близько 50% плодів зазнає лізису. Показник багатоплідності залежить, насамперед, від годівлі, а також від утримання, кондиції, здоров'я поросної свиноматки. Так, забруднення кормів грибками та їхніми токсинами викликає аборт у 80% свиноматок. Мікотоксикози свиней проявляються переважно восени і взимку, що пояснюється згодовуванням у цей період зернових, зокрема кукурудзи, пошкоджених токсигенними грибами в полі або на складах. Мікотоксини мають канцерогенну, мутагенну дії, пригнічують імунітет організму, уражують нирки, печінку, нервову і кровоносну системи, шлунково-кишковий тракт, викликають захворювання крові, дерматити, судоми, порушують гомеостаз і функцію відтворення. Дія зеараленону подібна до естрогену. Висока концентрація мікотоксинів Т2, ДОН охратоксину, ерготоксину провокує викидень.
Спричинювати аборти або народження слабких нежиттєздатних плодів можуть гіповітамінози А, Е, мікроелементози (йод, цинк, марганець, мідь), а також макроелементози (кальцій, фосфор), які забезпечують взаємозв'язок діяльності гіпофізу, щитоподібної залози, кори наднирників і яєчників. Нестача вітаміну А часто пов'язана не із надходженням його з кормом, а із місцем перетворення каротину у вітамін, яке відбувається у стінках тонкого кишечника. Тривалі шлунково-кишкові розлади, аскаридоз, отруєння руйнують слизову кишечника, перешкоджають усмоктуванню важливих для росту й розвитку плодів вітамінів, мікроелементів. Паразитоношення небезпечне тим, що у процесі життєдіяльності гельмінти виділяють токсини, які всмоктуються в кров паразитоносія і негативно діють на його нервову систему, кровотворні та інші органи.
Аборт може викликати будь-яке захворювання, яке супроводжується лихоманкою, наприклад, нефрит, цистит, гепатит, пневмонія тощо. Серед інфекційних - найчастіше лептоспіроз, парвовірус, ускладнення РРСС (респіраторно-репродуктивного синдрому свиней), бешиха. Аборти також можуть спостерігатися за наявності в тварин хвороб: Ауескі, класична чума свиней, корона- й ентеровірусна інфекція, кампілобактеріоз, лістеріоз, хламідіоз, мікоплазмоз тощо. Правильно діагностувати інфекційну хворобу, яка спричинила аборт, допоможе добре знання властивої для названих збудників клініки.
Наприклад, лептоспіроз характеризується великою кількістю абортів у останню третину поросності або ж за десять-чотири доби до опоросу. Якщо в свиноматок після опоросу діагностують мастит, ендометрит, приплід гине.
За хронічного перебігу хламідіозу в свиней усіх вікових груп виявляють артрити, ентерити, кон'юнктивіти, пневмонії. У свиноматок аборти виникають у період з четвертого по чотирнадцятий тижні поросності, часто без затримки посліду. Можливі повторні аборти. У заражених тварин хвороба має латентний перебіг, але у період вагітності хламідії інтенсивно розмножуються у плаценті, спричинюють плацентит, утробне інфікування плода, ураження його органів, загибель і аборт або народження мертвого плода. У поросят - крововиливи на кінцівках і голові у ділянці тім'я. Їхня печінка кровонаповнена, з крововиливами у вигляді гематом; селезінка дещо збільшена.
Зазвичай аборти за парвовірусної інфекції свиней є рідкісними. У свиноматок часто відмічають безпліддя. Збудник проникає через плаценту й інфікує плід, що розвивається. Свиноматки, які не мали імунітету, інфіковані протягом першої половини вагітності, як правило, мають кілька муміфікованих плодів під час опоросу. Молоді свинки страждають частіше, ніж основні свиноматки. Якщо зараження відбувається під час другої половини вагітності, тоді відмічають мертвонароджуваність або слабкий приплід. Якщо інфікування сталося в кінці вагітності, поросята народжуються живими. За умов зараження свинопоголів'я РРСС зазначені вище хвороби проявляються виразніше та масово. За інфікування особливо небезпечними хворобами: класична, африканська чума свиней - такий симптом, як аборт, втрачає актуальність.
Діагностика абортів
Тестовий режим
Щодо діагностики абортів, то мені особисто подобається досвід закордонних колег. Виявляти основні причини, що призводять до абортів, вони пропонують за допомогою тестів. Для цього потрібно відповісти на такі питання:
 який відсоток абортів у стаді (за норму вважають 1-2%);
 чи наявні симптоми хворої свиноматки (лихоманка, тварина пригнічена тощо);
 які хвороби виявлено на фермі: нефрит, цистит, кульгавість тощо;
 чи низький відсоток заплідненості (менше 70%);
 чи пов'язано це із сезонністю та наявністю негативних чинників: холод, спека, висока вологість, погане освітлення. (До речі, освітлення вважають достатнім, коли в приміщенні можна читати газету. Цей фактор особливо актуальний для свиноматок у цеху осіменіння);
 чи належна кондиція, вгодованість тварин;
 чи забезпечені поросні свиноматки повноцінним за енергією раціоном;
 чи наявна пліснява (мікотоксикози) у кормах;
 чи зазнавали тварини стресів під час переведення в групу для опоросів або травм;
 чи мають запліднені свиноматки контакт із кнуром.
Наведені запитання дають змогу різнобічно підійти до виявлення причин аборту та правильно діагностувати хвороби.

Лабораторна діагностика
Зрозуміло, що лише спостережень для діагностики недостатньо, тому слід провести лабораторне дослідження. Відбір зразків роблять із різних типів рідини (ексудату, цільної крові, сироватки крові тощо), тканин і органів та направляють їх на бактеріо-, вірусо-, токсикологічні та гістопатологічні дослідження. Із тканин для бактеріологічного дослідження відбирають проби серця, легень, печінки, селезінки, нирок, тонкого і товстого кишечника викиднів. Для вірусологічного діагнозу на псевдосказ і чуму свиней - проби з мозку, мигдалин, лімфатичних вузлів, селезінки. Токсикологічну діагностику проводять на зразках із легенів, шлунка, селезінки, кишечника, печінки і нирок.