Американський фермер заощаджує 2 мільйони доларів на ресурсах за допомогою системи No-till

Близько 20 років тому Ріку Кларку, виробнику кукурудзи та сої з Вільямспорту, штат Індіана, набридло, що ґрунт вивітрюється та змивається з його ферми внаслідок обробітку ґрунту.

«Я вирішив, що настав час спробувати щось інше», — каже фермер. Він почав з того, що припинив оранку. Потім фермер взявся вирощувати покривні культури, а також планувати як відмовитись від добрив і гербіцидів, які були йому потрібні. Так фермер реалізував цілу фермерську систему, яку він називає «органічним відновлювальним управлінням».

Тепер, як сертифікований органічний виробник, Кларк вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, люцерну, гречку та горох на майже на 3 000 га. Ледь не на кожному гектарі фермер вирощує покривні культури.

Хоча покривні культури можуть бути критично важливими компонентами в побудові його органічної системи нульового обробітку ґрунту, саме стратегічний вибір видів покривних культур та увага до стадій їхнього росту визначають ефективність його системи.

Фермер вимірює свій прогрес не за врожайністю, яка дещо знизилася порівняно з попередніми врожаями, вирощеними за традиційною технологією, а за покращенням здоров’я ґрунту та вищою рентабельністю інвестицій. Вища рентабельність інвестицій є результатом економії на придбанні добрив, ззр тощо.

«Окрім відмови від обробітку ґрунту, я також відмовився від більшості витратних матеріалів, і це економить мені близько 2 мільйонів доларів на рік», — говорить він.

Стан ґрунту також покращився. «За останні 10 років вміст органічних речовин в ґрунті збільшився на 1,5%, а інфільтрація води становить близько 50 см на годину», — каже Кларк.

Вибір покривних культур

Система Кларка зосереджена на виборі видів покривних культур, які найкраще придатні для наступної культури для досягнення максимальної продуктивності. Наприклад, його стратегія використання покривних культур перед сівбою кукурудзи зосереджена на фіксації азоту. Фермер висіває кукурудзу на полях, де перед цим вирощував зернові культури, такі як озима пшениця, ячмінь або жито.

«Я збираю пшеницю в середині липня, а потім висіваю суміш із бобових культур, які забезпечать кукурудзу азотом наступної весни», — розповідає він. До складу суміші входять такі бобові, як конюшина та вика волохата сорту WinterKing — два види, які можуть перезимувати в його кліматі. Зимові показники температур в регіоні коливаються від -26 до -15 ºС (показник USDA 5b-7a).

Наступної весни фермер відкладає посів кукурудзи до середини травня. На той час бобові вже високі, зрілі та квітучі. «Я хочу дати покривній культурі достатньо часу, щоб зробити те, для чого вона призначена, а саме — зафіксувати азот», — каже він. — На той момент покривні культури вже майже завершують свій ріст».

На цій стадії зрілості суміш рослин покривних культур, які перезимували, легше знищити механічно. «Залежно від стадії росту бобових, для знищення покривної культури може знадобитися більше одного проходу, — зазначає Кларк. — Останнім часом я більше схиляюся до того, щоб висівати кукурудзу після вирощування покривних культур. Це дає кукурудзі трохи більше часу, щоб вийти з ґрунту. Кукурудза не любить конкуренції».

Придушення бур’янів

Щоб запобігти проростанню бур’янів і витісненню кукурудзи, Кларк покладається насамперед на товстий шар пожнивних решток, який захищає ґрунт і перешкоджає проростанню насіння бур’янів. «Шар пожнивних решток пригнічує бур’яни, але він повинен бути спожитий ґрунтовими мікроорганізмами, щоб перетворити азот у форми, доступні для рослин,— говорить він. — Це означає, що кукурудза повинна сформуватися до того, як вся мульча буде з’їдена мікробами».

Протягом вегетації, кукурудзяне листя додатково пригнічує бур’яни. Щоб сприяти ранньому утворенню своєрідного листяного покриву, Кларк висіває кукурудзу з відстанню між рядками в 50 см.

«У мене є правило 70–30, — пояснює він. — Сімдесят відсотків придушення бур’янів має відбуватися за рахунок залишків покривної культури, а 30 % — за рахунок самої рослини».

Кларк каже, що холодостійкий горох є альтернативою покривній культурі, що добре зарекомендував себе перед кукурудзою або соєю. «Ми можемо садити горох аж до замерзання ґрунту, що зазвичай відбувається в грудні. Горох переживає зиму і добре росте навесні, фіксуючи азот у ґрунті».

З середини травня фермер висіває кукурудзу або просо в горох. Він завершує збирання гороху за допомогою спеціального котка для прикочування покривних культур або жатки.

Покривною культурою, яку Кларк найчастіше висіває після збирання кукурудзи в середині жовтня, є маслин – своєрідна суміш злаків, що може включати насіння пшениці, ячменю, жита та інших зернових культур. Традиційний маслин Кларка — це суміш жита, озимої пшениці та ячменю. «Маслин росте восени і продовжує вегетацію навесні після виходу зі стану спокою», — уточнює він.

Навесні фермер висіває сою в посіви маслину і дозволяє обом культурам рости разом. Наприкінці вересня або на початку жовтня Кларк збирає сою та маслин разом, а після збирання відокремлює зерно від бобів. Хоча маслин дозріває швидше, ніж соя, Кларк не бачить значних втрат у якості зерна маслин, незважаючи на відносно пізню дату збирання.

«Я продаю зерно маслину на органічну молочну фабрику, а соєві боби — переробнику», — розповідає фермер.

Після збору врожаю маслинно-соєвої суміші Кларк знову висіває маслин, збираючи врожай у липні наступного року на зерно. Після збирання врожаю маслину він висіває люцерну або гречку. За його словами, гречаний посів ефективно знищує дрібні пізні бур’яни.

Якщо наступної весни гречане поле планується засіяти кукурудзою, то після збирання гречки Кларк висіває покривну культуру, що складається з жита та холодостійкого гороху. «Покривна культура збагачує грунт та акумулює поживні речовини для кукурудзи наступної весни», — пояснює Рік.

Хоча розроблена Кларком система господарювання вимагає ретельного планування та стратегічного управління, він переконався, що її переваги варті додаткових зусиль. «Моя версія успіху не базується на врожайності, — підсумовує Рік Кларк. — Скоріше, на поліпшенні здоров’я ґрунту та максимізації прибутку від інвестицій».

За Рейлін Нікель, Successful Farming, www.agriculture.com

Переклад та редагування Юлія Наружна,  j.naruzhna@univest-media.com