Захист ячменю: що актуально в умовах 2024 року?

Сьогодення ставить перед нами багато викликів. Скажімо, рівень прибутковості різних сільськогосподарських культур на території України може бути кращим, отже, для цього треба щось робити.

Ячмінь — важлива продовольча культура України.

Між вирощуванням пивоварного ячменю й зернового чи насіннєвого є кардинальні відмінності, як-от особливості азотного живлення і правильний вибір сортів.

Досвідчені агрономи розуміють, що справа в різних технологіях вирощування.

Щоб зварити якісне пиво, яке відповідає всім критеріям до цього хмільного напою, треба виконати низку вимог і до сировини.

Крім безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, названі збудники секції Sporotrichiella, які стоять на перших місцях у патогенному комплексі, — продуценти трихотецинових мікотоксинів. Ці речовини можуть викликати гостре отруєння у людей і тварин. Крім того, дослідження показали, що в лабораторних умовах штами F. sporotrichiella за температури +26...28 °С здатні втричі швидше синтезувати й накопичувати мікотоксини. Життєдіяльність цих збудників активізується в процесі пророщування солоду, і вони суттєво погіршують його якість. Тому контролювати ці патогени слід на всіх етапах вирощування ячменю — від захисту насіння до захисту колосу.

Почнімо із захисту насіннєвого матеріалу. Ми уважно вивчили асортимент сучасних протруйників, зареєстрованих на ярому ячмені, щоб визначити їхню ефективність у контролі грибів роду Fusarium. У лабораторних умовах досліди проводилися на живильному середовищі, куди поміщали 5 насінин пивоварного ячменю, обробленого різними протруйниками, і в чотирьох місцях проводилася інокуляція грибами роду Fusarium. Як бачимо, ефективність протруйників різна. Максимальну ефективність у контролі фузаріозу проявив Максим® Форте в нормі і 1,5 л/т, і 2,0 л/т насіннєвого матеріалу. Важливо, що за обох норм використання Максим® Форте не спостерігалося пригнічення розвитку проростків ячменю, що буває в інших протруйників.

Про що треба пам’ятати при виборі протруйника для пивоварного ячменю. Формуючи систему захисту, не забувайте, що перший елемент— це захист пшениці і ячменю від сажкових хвороб. Збиток від летючої сажки має і явні, і приховані втрати. Явні втрати — це повна руйнація колосу. Якщо міцелій у фазі трубкування не встигає досягнути зародку, можлива часткова руйнація або й узагалі візуальні симптоми ураження колосу відсутні. У такому випадку настають приховані втрати від сажки. Збудник порушує нормальне проходження біохімічних процесів рослинної клітини, внаслідок чого спостерігається погана виповненість зерна, зниження маси тисячі насінин, а також укорочення колосу, зниження озерненості, зменшення загальної і продуктивної костистості рослин.

Пам’ятаймо, що життєвий цикл летючих сажок, як правило, — два роки. І в рік ураження ми не бачимо характерних симптомів, а за два роки відсоток ураження різко зростає і хвороба розвивається в геометричній прогресії.

На момент висіву відрізнити здорове насіння від ураженого неможливо. Уражене насіння зберігає схожість, а отже, і патологічний потенціал протягом щонайменше трьох років. Ступінь кількісного і якісного розвитку інфекції залежить від умов зовнішнього середовища. При цьому умови інфікування ембріону материнської рослини і проростка з ураженого зерна відрізняються. Оптимальні умови для проростання теліоспор летючої сажки ячменю — температура 18...20 °С і вологість 80–100 %, але діапазон коливань чималий. При ураженні проростків оптимальними для розвитку патогену будуть умови, найсприятливіші для розвитку рослини-господаря.

Особливо небезпечна ситуація з летючою сажкою ячменю. Торік на 60 % посівів ярого й озимого ячменю спостерігалися візуальні симптоми розвитку Ustilago nuda. У цього патогену вузька спеціалізація: він здатен уражувати лише ячмінь, ярий і озимий. Наразі дуже важко діагностувати відсоток ураження насіннєвого матеріалу. Лише кілька лабораторій займаються діагностикою цієї хвороби, адже вона вимагає роботи з ультрачистими кислотами, а це зумовлює певні труднощі.

З огляду на минулорічні погодні умови слід розуміти, що, крім сажкових хвороб, у вегетаційний період 2024 року на території України матимуть значення ще й фузаріозні кореневі гнилі. Думаю, ні для кого не секрет, що торік гриби роду Fusarium накопичилися в ґрунті в безмежній кількості і просто чекають ранніх посівів ярих культур, щоб продовжити свою життєдіяльність. Особливу небезпеку вони становитимуть для пивоварного ячменю й інших зернових, призначених на вирощування для продукції дієтичного харчування.

Небезпечний нині і розвиток гельмінтоспоріозів, резерваторами інфекційного потенціалу яких наразі є посіви озимого ячменю й рослинні рештки. Останні чотири роки гельмінтоспоріози займають перше місце по втратах урожаю ячменю.

На цей час погодні умови на території України склалися так, що використання якісного протруйника дає змогу заощадити кошти на насінні і дальшій системі захисту ярих зернових культур. Якісний протруйник допомагає побудувати захист ярих зернових культур за принципом одна насінина — одна рослина, яка стане внеском у загальний урожай господарства.

Для обробки насіння ячменю радимо продукти Максим^® Форте і Селест^® Макс у нормі 1,5–2 л/т насіння.