Як зробити пробу ґрунту

Попри все, що відбувається, агрономи дізнаються про потреби в поживних речовинах для наступного вегетаційного сезону за допомогою аналізів ґрунту.

Відбір проб ґрунту восени чи навесні є важливим аспектом будь-якого плану вирощування сільськогосподарських культур. У зв’язку з тим, що останніми роками спостерігаються високі ціни на ресурси, знання того, які саме добрива та в якій кількості насамперед слід вносити, має фінансовий сенс на фермі.

Детальний аналіз ґрунту важливий не лише для фермерів, але й містить цінну інформацію для всіх зацікавлених сторін агропромислової галузі: сільськогосподарських кооперативів, агрострахових компаній, банків, постачальників сировини або агротрейдерів. Однак, зі звітів спеціальних лабораторій можна дізнатися лише поточні дані про стан поля. Для прийняття обґрунтованих рішень щодо меліорації поля краще поєднувати проведений лабораторією комплексний аналіз ґрунту з аналітикою супутникових знімків за попередні роки.

Аналіз ґрунту – це тестування сільськогосподарських угідь за кількома параметрами: хімічним складом, токсичністю, рівнем рН, засоленістю, наявними мікроорганізмами тощо. Така діагностика також надає інформацію про хімічне забруднення, вміст гумусу або органіки, електропровідність, здатність до катіонного обміну та інші фізичні та хімічні характеристики.

Комплексний аналіз ґрунту: види тестування

Тип аналізу залежить від досліджуваних компонентів або властивостей ґрунту на полі, які можуть позитивно чи негативно впливати на розвиток посівів. Найчастіше проводять такі аналізи ґрунту та визначають:

1. вміст мінеральних речовин,
2. рівень pH,
3. вологість ґрунту,
4. засоленість,
5. забруднення хімічними речовинами,
6. структуру та текстуру тощо.

Хімічний аналіз ґрунту на вміст поживних речовин

Інформація про наявність поживних речовин на полі дає змогу точніше вносити добрива, аби забезпечити потреби рослин у практиці точного землеробства. Саме тому тестування ґрунту на вміст поживних речовин є найпоширенішим аналізом.

Хімічний аналіз ґрунту насамперед визначає вміст азоту (N), фосфору (P) і калію (K), які є найважливішими поживними речовинами для сільськогосподарських культур. Менш важливими для дослідження є кальцій (Ca), сірка (S) і магній (Mg). Розширений аналіз також включає другорядні елементи, такі як залізо (Fe), марганець (Mg), бор (B), молібден (Mo) та інші хімічні елементи.

Чому важливо перевіряти рівень поживних речовин у ґрунті? 

Наявність правильної кількості поживних речовин на певних фенологічних стадіях важлива для рослин. Внаслідок дисбалансу поживних речовин (наприклад, дефіциту азоту) рослини недостатньо швидко ростуть, а високі концентрації є причиною в’янення рослин, опіків від надмірного внесення добрив або аномального розвитку.

pH тест ґрунту

Належний рівень рН у полі має важливе значення для продуктивності рослин, а занадто високий або занадто низький рН негативно вплине на розвиток посівів. Тестування ґрунту на рівень рН передбачає обчислення іонів водню. Значення рН можуть коливатися від 0 до 14. Нейтральне значення дорівнює 7, рівні нижче 7 означають закислені, а вище 7 – а залужені поля. Закисленість або залуження полів корегується відповідними методами. Наприклад, pH можна підвищити шляхом вапнування, а точний аналіз проб ґрунту на рН допоможе визначити його необхідний рівень для конкретних культур.

Як перевірити рівень pН на полі? 

Провести аналіз ґрунту можна просто в полі, використовуючи спеціальні набори для тестування, але більш точні результати надають державні або приватні лабораторії.

Аналіз ґрунту на засоленість

• На засолених полях рослини страждають від осмотичного стресу через погане поглинання води. Аналіз на засолення допомагає зрозуміти, чи може конкретна ділянка використовуватися як поле. Зазвичай, засоленість земель аналізують шляхом:
• випаровування загальної кількості розчинних солей з витяжки води та ґрунту;
• вимірювання електропровідності насиченого екстракту пасти або дистильованого водно-земельного розчину.
• Аналіз електропровідності землі проводиться в польових умовах або у спеціальній лабораторії.

Аналіз ґрунту на електропровідність також може показати кількість доступного для посівів азоту на деяких незасолених полях.

Аналіз ґрунту на пестициди та забруднення

Пестициди допомагають у боротьбі зі шкідливими організмами, які знищують урожай. Водночас ці речовини можуть отруювати організми, на які їхня дія не спрямована, та забруднюють природу. Агресивні хімікати вимиваються у ґрунтові води, залишаються в землі на багато років і завдають шкоди людям і тваринам, накопичуючись у продуктах сільськогосподарського виробництва.

Хімічні забруднювачі знижують якість врожаю, тому тестування ґрунту є важливим заходом перед посівом, який допомагає спланувати подальший обробіток сільськогосподарських культур на основі попередніх польових операцій та продуктивності полів.

Агрохімічний аналіз ґрунту також передбачає перевірку на наявність важких металів, оскільки деякі з них дуже токсичні. Найбільш шкідливими є свинець (Pb), миш’як (As), кадмій (Cd), хром (Cr), цинк (Zn), мідь (Cu), ртуть (Hg), нікель (Ni), літій (Li) та інші елементи.

Відбір проб ґрунту для хімічного аналізу: що треба знати

Методика відбору проб ґрунту для аналізу залежить від мети проведення досліджень ґрунту. Зразок для аналізу ґрунту повинен показувати середній стан об’єкта, який досліджується. Відбір зразків ґрунту можна проводити двома способами:

по генетичним горизонтам ґрунтового профілю з розрізу (на 2 м в глибину ґрунту) за допомогою бура з інтервалами в 5, 10 або 20 см на певну глибину

Також відбір зразків ґрунту залежатиме й від типу земельної ділянки. Так, на орних ґрунтах відбір проб для агрохімічного аналізу проводять на глибину орного шару, на пасовищах і сінокосах – на глибину 10 см. В саду проби для ґрунтового аналізу відбираються на глибину 1 м по горизонтах 0–20 см, 20–40 см і т. д.

Правила відбору проб ґрунту для хімічного аналізу

Порядок відбору ґрунту для досліджень виглядає таким чином. Площа, на якій проводиться дослідження, розбивається на так звані елементарні ділянки. На них визначаються проміжки між точковими пробами для аналізу ґрунту. Розташування цих точок безпосередньо залежить від форми поля. На довгій і вузькій ділянці точки розміщуються уздовж поля. Якщо поле за своєю формою нагадує квадрат, то найоптимальнішим буде нанесення точок відбору зразків ґрунту в шаховому порядку. На ділянках дуже великої площі точки для відбору проб розміщують по діагоналі.

Послідовність дій така:

1 В намічених точках перед відбором проби потрібно ретельно видалити всі рослини. Це зручно робити за допомогою лопатки.

2 Саму точкову пробу беруть за допомогою бура на всю необхідну глибину. Також пробу можна взяти з прикопки.

3 З вертикальної стінки вирізують прямокутну пластину так, щоб відібрати зріз ґрунту знизу вгору. Це зручно робити лопаткою або ножем.

4 Після взяття всіх точкових проб з них роблять об’єднану пробу, яка складається з декількох первинних проб (мінімум п’ять).

Для проведення хімічного аналізу грунту об’єднану пробу добре перемішують. Маса об’єднаної проби повинна бути не менше 400 г. Об’єднану пробу поміщають в мішечок або коробку, обов’язково забезпечивши ярликом-етикеткою. На ньому обов’язково має бути зазначено:

1. назва організації,
2. місце розташування поля (ділянки)
3. номер поля
4. номер проби
5. дату відбору
6. виконавця, який проводить хімічний аналіз ґрунту.

Щоб результати аналізу відображали об’єктивну картину, точкові проби не можна відбирати в безпосередній близькості від доріг, складів із добривами, із дна борозен, на ділянках, де стан рослин різко відрізняється від решти території ділянки (в кращу або гіршу сторону). У межах кожної елементарної ділянки відбір точкових проб для аналізу проводиться рівномірно через рівні інтервали. В лісових розсадниках – на територіях, зайнятих саджанцями і сіянцями, проби потрібно відбирати між рядами посадки саджанців. Якщо площа ділянки менше 10 га, то її ділять на три елементарні ділянки. На територіях, зайнятих переважно овочевими культурами, ділянка для відбору однієї проби становить 3 га.

Особливості відбору проб для агрохімічного аналізу в різних природних зонах

Державний технологічний центр охорони родючості грунтів, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» рекомендують проводити польове агрохімічне обстеження з картографічним матеріалом в масштабі для зони Полісся 1: 1000, для зони Лісостепу 1: 10000, для зони Степу 1: 25000.

Розміри елементарних ділянок для відбору проб ґрунту відрізняються в залежності від природної зони і виду сільськогосподарських угідь, а також площі ділянки.

Достовірність результатів хімічного аналізу ґрунту безпосередньо залежить від ретельності взяття проб. Підходити до складання аналітичної проби потрібно дуже відповідально.

Інакше під загрозою опиниться достовірність отриманих результатів. Якщо проби бралися недбало або були порушення в процесі підготовки зразків, то показники аналізу будуть спотворені. Недбалість при підготовці зразків і взяття середньої проби не компенсується наступним якісним лабораторним аналізом, і показники будуть спотворені.

О. Єрмоленко,  o.yermolenko@univest-media.com, за матеріалами відкритих джерел наукових установ світу