Спецможливості
Технології

Щоб цибуля зберігалася до нового врожаю

17.07.2023
1648
Щоб цибуля зберігалася до нового врожаю фото, ілюстрація

Відомо, що цибуля уражується хворобами як в період вегетації, так і під час зберігання. Якщо в першому випадку контролювати інфекцію можна агротехнологічними, хімічними або біологічними прийомами, то збереження врожаю в сховищі залежить від його якості в післязбиральний період. Навіть ті хвороби, які не розвиваються на цибулинах, можуть мати негативний вплив на показники якості врожаю. А що вже говорити про патологію безпосередньо цибулин.

Шийкова гниль

Хвороба проявляється переважно під час зберігання, але в окремі роки може бути шкідливою і в період вегетації. Зустрічається в усіх зонах вирощування цибулі. Перші ознаки можна діагностувати в області шийки цибулин у вигляді побуріння й розм’якшення тканин. Згодом зона ушкодження розширюється і поглиблюється. Уражені тканини стають водянистими, мають «варений» вигляд, ослизнюються.

У вологих умовах поверхня хворих цибулин укривається сірим нальотом (рис. 1), який розвивається і між лусочками. Це конідіальне спороношение гриба Botrytis allii Munn — головного збудника хвороби (відомі й інші патогени роду Botrytis на цибулі). На практиці поява такого нальоту можлива в будь-якому місці цибулини, де вона була пошкоджена механічно (наприклад, в ґрунті під час розростання або викопування) або шкідниками. Пізніше на спороношенні з’являються дрібні чорні склероції різної форми. Якщо їх стає багато, вони з’єднуються в суцільну кірку (рис. 1).

Рис. 1. Розростання сірого нальоту  на ураженій цибулині

Таким чином, зараження цибулин гниллю відбувається ще в полі, часто перед або під час збирання врожаю.

В першу чергу і більш інтенсивно гриб уражує фізіологічно ослаблені рослини і недозрілі цибулини. До закладання на зберігання симптоми захворювання часто візуально непомітні (гниль розвивається латентно), проте в сховищі воно швидко прогресує і за півтора-два місяці може охопити всю цибулину. Її маса істотно зменшується внаслідок усихання, і, врешті-решт, вона муміфікується і покривається нальотом і склероціями.

Іноді симптоми шийкової гнилі можуть бути тривалий час приховані верхніми сухими покривними лусочками, під якими розвивається сірий наліт. На деяких білих сортах цибулі ці лусочки набувають рожевої пігментації (рис. 2).

Рис. 2. Ознаки початку розвитку хвороби  на «білих» сортах цибулі

Утворення конідіального спороношення (сірого нальоту) на окремих уражених цибулинах призводить до масового поширення інфекції в сховищі (потоками повітря, кліщами). У такому разі збудник проникає в цибулини переважно через тканини донця, особливо якщо почало відростати коріння (рис. 3).

Рис. 3. Симптоми шийкової гнили  на проростає цибулині

За літературними даними, гриб може розвиватися в широкому діапазоні температур (від 3 до 33 ° С), але зараження рослин відбувається за 15 ... 25 ° С, особливо за вологості повітря вище 70 % або наявності крапельної вологи. Втрати врожаю через шийкову гниль можуть досягати 50%. Уражені цибулини формують хворі рослини, листя яких блідне, в’яне і відмирає. У разі захворювання насінників на стрілках і насіннєвих голівках також з’являється сірий наліт. Уражені частини загнивають, а насіння не дозріває або його схожість суттєво знижується.

Головними джерелами інфекції є склероції гриба в ґрунті, а також міцелій в уражених цибулинах і насінні.

Зелена пліснява

Одна з найпоширеніших хвороб у період зберігання цибулі. На покривних лусочках уражених цибулин з’являються жовтуваті водянисті плями (рис. 4), які згодом укриваються білуватим нальотом. Надалі, внаслідок розвитку великої кількості спор, цей наліт набуває характерного зеленого пліснявого вигляду. Часто він проявляється також на денці (рис. 5) і в області шийки. Внутрішні тканини цибулин також уражаються: соковиті лусочки темніють, у вологих умовах загнивають з утворенням нальоту, а в сухих — муміфікуються (рис. 6).

Мал. 4. Перші ознаки ураження зеленою пліснявою покривних лусочок Рис. 5. Ураження донця Рис. 6. Зелений наліт на розрізаній цибулині

Хворобу викликають гриби роду Penicillium, зокрема Penicillium glaucum Link. Вони широко представлені в ґрунті, розвиваються на рослинних рештках. Поширюється патоген за допомогою конідій, які заносяться в сховище разом із цибулинами. Шкідливість зеленої плісняви посилюється за ураження цибулин іншими хворобами, зокрема пероноспорозом, шийковою та фузаріозною гнилями.

Фузаріозна гниль донця

Проявляється наприкінці вегетації цибулі у вигляді передчасного пожовтіння і відмирання листя, починаючи з верхівок (рис. 7). У цей час на більшості цибулин видимі ознаки ураження відсутні, але з часом, у сховищі, захворювання може проявитися масово. Його характерною ознакою є розростання на денці цибулин брудно-білого або брудно-рожевого щільного нальоту (рис. 8). Надалі уражені цибулини стають м’якими, водянистими і зрештою згнивають (у вологих умовах) або муміфікуються (в сухих). Втрати цибулі під час зберіганні можуть перевищувати 30%.

Мал. 7. Відмирання верхівок листя внаслідок ураження фузаріозом під час вегетації Рис. 8. Ураження донця цибулини  з утворенням нальоту

Збудником хвороби є гриб Fusarium oxysporum f.sp. cepae W.C. Snyder & H.N. Hansen, який зберігається в уражених рослинних рештках і заражених цибулинах у вигляді хламідоспор, макроконідій і грибниці.

Мокра бактеріальна гниль

Останніми роками ця хвороба набула чималого поширення. Дуже шкідлива хвороба, збудниками якої є бактерії Erwinia carotovora subsp. carotovora (Jones) Bergey et al., види Pseudomonas та ін.

Ураження починається ще в полі наприкінці вегетації цибулі. Бактерії проникають у рослини через механічні пошкодження тканин, що виникли в процесі обробітку ґрунту, розростання цибулин, збирання врожаю, через місця пошкодження комахами або сонячними опіками. Але масового розвитку хвороба досягає саме в період зберігання врожаю.

В уражених цибулин навколо шийки утворюються великі світлі плями, тканина розм’якшується з виділенням рідини (ексудату) з неприємним запахом (рис. 9). На поздовжньому розрізі цибулини перші зовнішні шари луски мають нормальний здоровий вигляд, а наступні набувають жовто-бурого забарвлення і ослизнюються (рис. 10). Іноді спостерігається чергування здорових і хворих лусочок. Гниль може розростатися з центру цибулини (рис. 11). Згодом відбувається загальне розм’якшення і ослизнення цибулин, що супроводжується неприємним гнильним запахом (рис. 12).

Мал. 9. Зовнішні ознаки ураження цибулі мокрою гниллю Рис. 10. Симптоми мокрої бактеріальної гнилі на поздовжньому розрізі цибулини   Мал. 11. Загнивання центральній частині цибулини (поперечний розріз) Рис. 12. Повне загнивання цибулини

Зараженню рослин і розвитку хвороби сприяє загальне фізіологічне ослаблення рослин, головна причина якого — несприятливі умови вирощування (неправильний підбір сорту, нестача елементів живлення, неоптимальний водний режим, різкі перепади температури тощо

Шкідливість мокрої бактеріальної гнилі проявляється у великих втратах урожаю під час зберігання, оскільки хвороба поширюється від уражених цибулин на сусідні здорові, часто спричинюючи загнивання всієї партії. Уражені цибулини втрачають товарні і смакові якості, а за висаджування в поле не дають сходів.

Заходи профілактики хвороб

  • Побудова правильної сівозміни з поверненням цибулі на попереднє місце через 3–4 роки. Збудники мокрої бактеріальної гнилі цибулі вражають багато видів овочевих культур, зокрема часник, моркву, огірок, томати, капусту, квасолю, диню та ін. Тому висівати цибулю після перерахованих культур не рекомендовано.
  • Джерелом інфекції гнилей є неперегнилі залишки врожаю, які слід видаляти з поля або глибоко загортати в ґрунт.
  • Перед посадкою сім’яників цибулини потрібно ретельно перебирати з вибраковуванням уражених як головного джерела інфекції. Для захисту рослин від фузаріозного в’янення, пероноспорозу та інших захворювань насіннєвий матеріал обробляють дозволеними препаратами, зокрема: Іншур Профі, ТН (боскалід, 180 г / л + піраклостробін, 90 г / л), 1–2 л/т; Псевдобактерін-2, в.р. (живі бактерії Pseudomonas aureofaciens BS 1393, 2 × 109 КУО), 0,1 л/кг та ін.
  • Для своєчасного і повного визрівання високоякісних цибулин потрібно строго дотримуватися рекомендованої агротехнології вирощування конкретного сорту або гібрида (оптимальні терміни і густота посіву, збалансовані дози мінеральних добрив, помірний полив тощо). За виявлення перших ознак хвороб і прогнозу щодо подальшого їхнього розвитку застосовують рекомендовані фунгіциди (крім вирощування зеленої продукції на перо):
  • Квадріс 250 SC, КС (азоксистробін, 250 г/л), 0,6 л/га (фузаріозне в’янення, пероноспороз), до двох разів;
  • Косайд 2000, ВГ (міді гідроксид, 538 г/кг), 2–2,5 кг / га (пероноспороз, мокра бактеріальна гниль), до чотирьох разів;
  • Ровраль Аквафло, КС (іпродіон, 500 г/л), 0,75–1 л/га (склеротиніоз, шийкова гниль), до трьох разів;
  • Сигнум, ВГ (боскалід, 267 г / л + піраклостробін, 67 г / л), 1–1,5 кг/га (пероноспороз, альтернаріоз, гнилі, кладоспоріоз), до двох разів;
  • •Псевдобактерін-2, в. р., 1 л / га (проти збудників грибних і бактеріальних хвороб), до двох разів.
  • Збирати цибулю слід у суху погоду в період масового пожовтіння листя. Важливо виключати механічні пошкодження цибулин.
  • Підсохле листя безпосередньо в поле обрізають на висоті 3–5 см від цибулини. Передчасне або близьке до цибулині видалення листя сприяє легкому проникненню інфекції й розвитку гнилей в період зберігання. У разі збирання врожаю у вологу погоду цибулини підсушують у вентильованих приміщеннях із підігрівом.
  • На зберігання відбирають тільки здорові, дозріли, сухі цибулини без механічних пошкоджень.
  • Сховища мають бути очищеними від торішніх залишків і продезінфіковані. Оптимальна температура для зберігання цибулі -1...3 ºС, відносна вологість повітря — 75–85%. Шар цибулин не повинен перевищувати 0,5 м. Зберігання за підвищених температури і вологості повітря підсилює розвиток хвороб.
  • Під час зберігання потрібно систематично перевіряти врожай на ураженість хворобами. У разі виявленні окремих вогнищ захворювань слід негайно перебрати всю партію і видалити уражені цибулини.

 

О. Дерменко, канд. с.-г. наук (фото автора)

Інтерв'ю
Сергій Макуха,  голова «Інтер-Агро-База»
Фермерське господарство «Інтер-Агро-База», що на Чернігівщині, працює з 2004 року, має в обробітку 5 600 га землі, які «розкидані» на 150 км. З усього земельного банку 3000 га складають піщані кислі ґрунти з pH 5–5,5. Господарство... Подробнее
Засновник Генріх Драйєр з історичним логотипом компанії з часів  заснування та найновіша сівалка точного висіву Amazone Precea
Засновник сучасної групи Amazone (на той момент підприємство називалось «Фабрика з виготовлення сільськогосподарських машин та знарядь H. Dreyer») Генріх Драйєр почав свою діяльність у 1883 році з виробництва зерноочисної машини. Незадовго... Подробнее

1
0