N-тестер — очі агронома

Кожен агроном з відповідним досвідом здатен визначити візуально потребу рослини в удобренні, однак їм деколи буває складно довести керівникові господарства необхідність підживлення. Особливо це актуально сьогодні, коли в Україні активно ведуться воєнні дії, а висока вартість мінеральних добрив і витрати на них потребують чіткого обґрунтування їхнього застосування як з агрономічної, так і з економічної точки зору..

N-тестери — це портативні прилади, призначені для визначення рівня азотного живлення рослин за вмістом хлорофілу в листі безпосередньо в полі, без використання допоміжних засобів.

N-тестер — це «очі» агронома в процесі вирощування с.-г. культур, він дає змогу відстежувати динаміку азотного живлення пшениці в ході вегетації, з його допомогою можна оперативно визначати необхідність і своєчасність азотної підгодівлі для того, щоб раціонально використовувати добрива та отримувати максимально можливий урожай з кожного конкретного поля.

Найбільш відомі в Україні N-тестери іноземного виробництва, зокрема з США і Європи: портативні фотометри типу Yara, ССМ-200 Plus, флуорометр хлорофіл SPAD 502 Plus, atLEAF CHL PLUS тощо. Доступна також технологія платного мобільного додатку для iPhone GreenIndex+ фірми Spectrum Technologies, Inc (США). Ці фотометри можуть з успіхом застосовуватися для визначення вмісту азоту.

Дистанційне визначення азоту

До дистанційного наземного способу діагностики відносять N-сенсори, які зазвичай встановлюються на агрегатах, призначених для внесення азотних добрив у посіви в вегетаційний період. Найкраще зарекомендували себе такі фотометри, як Greenseeker, що регулюють подачу рідких азотних добрив через форсунки робочого органу машини, а також N-сенсори, що встановлюються над кабіною трактора, з фіксацією в борт-комп'ютері підживлюючого агрегату пасивного або штучно наведеного світла, що виходить від вегетуючої культури.

Так, за диференційованого внесення азотних добрив під ярий ячмінь за показаннями N-тестера Greenseeker прибавка врожайності порівняно з внесенням середньої дози, рівновеликої за діючою речовиною середній диференційованій дозі, становила 0,63 т/га або 13,8 %.

В Україні представлені портативні N-тестери CCM-200 plus і YARA, їх використовують для вимірювання вмісту хлорофілу та азоту в листках рослин. Секцію листка розміщують під невеликим сканером і піддають впливу двох джерел світла, 640 нм і інфрачервоного світла, 940 нм, які проходять через листок. Світло, що пройшло через лист, потрапляє на датчики під листям. Різниця в передачі довжини хвиль і є показником вмісту хлорофілу на одиницю площі листка.

План регулювання азоту на основі розрахунків N-тестерів

Якщо на ранніх етапах визначити кількість азоту та вчасно його скорегувати, це однозначно вплине на кінцевий результат. N-тестери на ранніх фазах розвитку визначають рівень хлорофілу. Якщо, наприклад кукурудза, піддавалася нестачі азоту до фази шостого листка, розмір качана і кількість рядів і зерен можуть сильно постраждати і надалі призвести до необоротного ефекту, і результат буде неможливо виправити навіть більш пізнім внесенням добрив. На практиці виробники вносять від 50 до 75 % рекомендованої кількості азотних добрив перед сівбою або в ранній період. Якщо виникає потреба в додатковому внесенні азоту слід додатково внести 25–50 кг азоту на дин гектар шляхом фертигації або аплікаторами на глибину 15–18 см.

Рекомендації по азотних добривах. Коли і як проводити вимірювання

Під час досіджень в Пенсільванії (США) на кукурудзі показали, що вимірювання хлорофілу за допомогою N-тестера, можуть бути використані в якості індикатора для визначення кількості внесення азотних добрив, рекомендованих для кукурудзи. Досліджувалася кукурудза, яка не отримувала азотних добрив до або під час сівби, за винятком звичайного старту (близько 120–150 кг/га всіх стартових добрив). Фактичні дані вимірювалися N-тестером незадовго до часу, потрібного для внесення добрива. Така діагностика дала змогу оперативно визначити потребу культури в азоті і прийняти правильне рішення щодо внесення азоту.

Показання можна знімати вже з фази 5–6-го листка, але результати будуть більш точні у фазі 7–8-го листа.

Можливі причини спотворення даних N-тестера і шляхи їх вирішення

Ніякого впливу на вимірювану величину не роблять такі фактори, як часовий відрізок дня, наліт від обприскування хімічними препаратами, вологість листя (опади, роса).

Впливають на вимірювану величину: сорт/гібрид, водний стрес (скручування листя), а найбільш істотний вплив може спричинити нестача сірки, яка іноді помилково трактується, як брак азоту, тому що ознаки дефіциту цих елементів однакові.

Сорт/гібрид/культура. Для усунення впливу фенотипових особливостей повинні бути розроблені поправочні коефіцієнти для різних фаз вегетації.

Водний стрес. У разі гострого дефіциту вологи заміри на скрученому листі не проводять. Вумовах посушливого року покази приладу необхідно підкоригувати в сторону зменшення на 20 одиниць.

Нестача сірки. У разі нестачі сірки рекомендується внесення сульфат амонію (N-21%, S-24%) з осені в дозі 100–200кг/га. Ранньовесняна підкормка сульфатом амонію в дозі 100–200 кг/га залежності від вмісту сірки. Потреба сірки (S) під зернові становить близько 30 кг д.р. на гектар.

Покази приладу не мають одиниць виміру (метри, тони і т.д.). по суті прилад на дисплей виводить «власні» цифрові значення. Діапазон цих цифр на пшениці, наприклад, у різних приладах 300–700 (Yara N-tester) або 9,9 – 199,9 (SPAD 502 plus) або 0,9 – 99,9 (CCM 200 plus) — іноді вище, іноді нижче. Що вищий уміст азоту в рослинах, то інтенсивніший, яскравіший колір листя, тим більше показник. Цю інтенсивність і вимірює прилад і показує нам на скільки рослина «голодна або сита».

Визначення планованої врожайності проводиться агрономом господарства на кожному полі з урахуванням забезпеченості фосфором і калієм. У посушливих районах необхідно враховувати запаси продуктивної вологи, інакше її дефіцит може стати лімітуючим фактором і певна доза азоту може виявитися надмірною.

Узагальнюючи можна сказати, що N-тестери досить прості прилади, які потребують певних навичок користування, а саме головне навичок правильно інтерпретувати їхні покази. Агроному нескладно виконувати дослідження і приймати рішення, так як прилад портативний, не вимагає комп’ютерів, має вбудований реєстратор даних, зручний, простий і зрозумілий для використання.

Контроль хлорофілу в листках дає змогу визначити оптимальну дозу внесення азоту, або хоча б приблизитися до економічно доцільної кількості добрив, враховуючи економічні можливості агропідприємства.

Крім того, контроль хлорофілу дає змогу визначити найбільш чутливий період розвитку культури, враховуючи особливості відповідної фази, і покращити умови розвитку своєчасним внесенням добрив, а також вплив/дію пестицидів на культуру.

Також на ринку України є портативна система тестування ґрунту 360 SOILSCAN, яка дає можливість перевірити наявність нітратного азоту і кислотності ґрунту з точністю до традиційної лабораторії. Тестування займає лише п’ять хвилин, і ви можете зробити це прямо на полі. Але це вже тема зовсім іншого матеріалу.

А. Сухина
 a.sukhina@univest-media.com