Влада вже рік не може визначитись з податковими пільгами для територій, постраждалих від бойових дій

У листопаді 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон №1914-IX, яким було введено мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) і встановлено, що першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік, тобто, на початку 2023 року українські аграрії вже подали відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УКАБ.

Але враховуючи повномасштабну війну, яку розв'язала російська федерація проти України, на початку квітня 2022 року запрацював Закон №2120-ІХ, відповідно до якого тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік таких територій має затверджуватись Кабінетом Міністрів України.

Лише в кінці грудня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято Наказ №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». 9 місяців знадобилося Уряду аби визначити території, де ведуться (велися) бойові дії.

Проте, виявилося, що затверджений Перелік не працює для податкових цілей. Тобто, незважаючи на те, що землі є непридатними для обробітку або до них немає навіть доступу, аграрій все одно має розрахувати та сплатити по ним МПЗ та земельний податок. Що і був вимушений вже зробити на початку 2023 року.

На сьогодні в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики активно опрацьовується законопроєкт №7632, який, зокрема, має врегулювати питання щодо звільнення від сплати МПЗ та плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на територіях, які були окуповані або на яких ведуться (велися) бойові дії.

Зокрема, законопроєкт має передбачати, що звільняються від сплати МПЗ та плати за землю не лише окуповані території та території активних бойових дій, а й території можливих бойових дій. Адже земельні масиви, які знаходяться на відстані одного-двох десятків км до кордону з рф і формально визначені як території можливих бойових дій, не можуть бути оброблені належним чином через постійні обстріли з боку агресора. Тому агровиробництво на територіях можливих бойових дій є небезпечним, а в деяких випадках й просто неможливим.

Так, зокрема, на Сумщині по Білопільській громаді регулярно ведуться обстріли з боку рф, хоча ця міська рада внесена лише до переліку можливих бойових дій. Натомість, наприклад, територія Річківської сільської ради Сумського району, що знаходить на кордоні з рф та зазнала обстрілів минулого тижня взагалі не внесена до переліку можливих чи активних бойових дій згідно Наказу №309 Мінреінтеграції, хоча аграрії вже дефакто були змушені відмовитися від посіву в прикордонній смузі ще минулого року.

Крім того, законопроєкт має передбачати чітку, прозору та детальну процедуру надання пільги по тим територіям, які було виключено з переліку, але які все ще залишаються непридатними для обробітку, наприклад, через мінне забруднення.