Квасоля — 70 тис. грн з гектара. Це реально!

Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris) — вид рослин з роду квасоля родини бобові. Це найбільш культивований вид з цього роду. Має багато різновидів та сортів. Сорти відрізняються між собою за формою і забарвленням листків та забарвленням і виглядом плодів (бобів). В їжу використовуються як насіння, так і боби (інколи їх неправильно називають стручками).

Квасоля — це той продукт, який у нас в країні реально недооцінений. За останні 50 років квасолю забули як с.-г. культуру і все менше використовують її в харчуванні. Але є світова статистика, яка вказує на збільшення споживання саме бобових культур, особливо в Європі. Квасолею та іншими бобовими культурами замінюють тваринні білки. 

Динаміка експорту квасолі з України в ЄС: у 2019 р. експорт сягав 10 млн євро за 15 тис. т, а за останні п’ять років експорт виріс у 10 разів. Загалом Європа закуповує 450 тис. т на загальну суму 435 млн євро. Відповідно, Україна на експортному ринку квасолі — поки гравець-початківець, але їй є куди рости.

На сьогоднішній день активно на великий площах вирощують квасолю агрохолдинги «Сварог Вест Груп» та АТК. 

 

У нас є потужні сорти, Неві Бінс (біла мала), Блек Бінс (чорна мала) — найпопулярніші сорти. Біла є найбільш поширеною й затребуваною, і у вас її будуть забирати всю, незалежно від її кількості. Це квасоля, яку всі хочуть. Чорна — це більш специфічна і дуже корисна, завдяки наявності певних пігментів та оксидантів. Як правило, її менше беруть для консервації, але свіжу вживають в їжу як дуже корисний продукт. Чорна квасоля найстійкіша до несприятливих чинників і найврожайніша.

 

Квасоля біла мала сорт Неві Бінс — боби нагадують бусинки невеликого розміру білого кольору, який іноді доходить до легкого молочного відтінку. Як правило, мають тверду структуру. Сорт характеризується підвищеним умістом білка. У порівнянні з іншими сортами квасолі для її приготування потрібно менше часу (до 45 хв.), аромат квасолі Неві досить м’який.

 

Ред Кінгі Бінс — це сорт червоної квасолі, вона є найбільш популярною та найдорожчою серед квасоль. Цю квасолю, залежно від чистоти та якості зерна, забирають мінімум за 37 тис. грн/т. Вона менш врожайна і більш складніша у збиранні. Багато європейських країн її купують на консервування, зокрема Італія та Бельгія. Квасоля червона велика сорт Ред Кінгі Бінс стійка до вилягання та придатна для прямого комбайнування.

Характеристики сорту:

період вегетації — 90–104 днів;
сходи на 3–4 день;
днів до цвітіння — 43днів;
висота рослин — 35–57 см;
маса 1000 насінин — 480–540 г;
тип рослини — кущовий;
густота на момент збирання — 
250–280 тис. рослин/га;
середня врожайність — 1,5 т/га

 

 

 

Квасоля чорна мала сорт Блек Бінс, стійка до штамів антракнозу бобових, іржі та вірусу звичайної мозаїки квасолі і частково стійка до звичайного бактеріального опіку. Висока стійкість до вилягання. Сорт придатний до прямого комбайнування.

 

 

Квасоля — це одна з найбільш маржинальних культур, яка стоїть останньою серед зернових і зернобобових перед овочевими культурами. 

Ми квасолю почали вирощувати років 12 тому. Спочатку вирощували вітчизняні сорти, зокрема Мавка. Це не достатньо високопродуктивний сорт, який часто осипався і мав низку проблем. Навіть на деякий час ми відмовилися від її вирощування, а згодом перейшли на імпортні сорти: Неві Бінс, Ред Кінгі Бінс, Блек Бінс — це похідні з американських, канадських та інших сортів.

Тепер це потенційно інша культура, яка здатна сформувати врожай на рівні 2–4 т/га. Навіть, якщо ми збираємо менше, десь 2,5 т, то за постійно зростаючих цін (2020 р. — 850–900 дол./т, у 2021-му — вже 975 дол./т) ми гарантовано маємо майже 70 тис. грн. 

Якщо господарство збирає 3 т/га сої, то воно, використовуючи таку саму технологію, легко збере 2,5 т/га квасолі. Тобто, якщо господарство хоче підібрати найкращий попередник для озимих зернових і при цьому ще й отримати непоганий заробіток, то вирощування квасолі є найкращим варіантом. 

Квасолю висівають після сої в третій декаді травня (допустима перша декада червня), період її вегетації — близько 80 днів і збирають її перед соєю. Квасоля — це культура з великим стрижневим коренем, який структурує ґрунт, а бульбочкові бактерії фіксують азот, удобрюючи ґрунт. Після збирання квасолі, застосовуючи мінімальний обробіток ґрунту, аграрій встигає висіяти озимі зернові, які ввійдуть у зиму в нормальному стані. 

Витрати на вирощування квасолі разом із насінням та доглядом за посівами, практично однакові з витратами на сою.

Органічна квасоля — це дуже круто і, звісно, такі технології теж є. Для того аби виростити органічну квасолю, поки що органічне насіння не потрібне. Щодо технології, то ми над цим плідно працюємо і є вже певні здобутки, але ще конкретно сказати нічого не можемо.

 

Ми завжди проводимо фінансову аналітику, і я хочу навести порівняльні аналітичні дані щодо вирощування кукурудзи й квасолі. Фактично кукурудза цьогоріч за рекордно високої ціни на зерно виявилася не такою цікавою культурою. Бо затратна частина на вирощування 10–12 т кукурудзи значно перевищує аналогічні витрати на вирощування 2–2,5 т квасолі. Далі йдуть витрати на доставку відповідної кількості кукурудзи й квасолі з поля в господарство. Кукурудзу додатково потрібно висушити, а це також чималі кошти. І, на сам кінець, кукурудзу потрібно доставити до елеватора. А з квасолею все набагато простіше і, як не крути, квасоля на сьогодні — цікавіша культура. 

Оптимальна площа під квасолею залежить від стратегії вашого господарства, набору культур і сівозміни, а також наявної техніки. І, як мінімум, вона має становити 25-30 % від загальної площі.  

Наприклад, якщо у фермера є 1000 га землі, то було б дуже добре 250–300 га виділити під бобові культури. Якщо в господарстві достатньо техніки, то всі 250–300 га можна займати під квасолю. Якщо ж техніки обмаль, то можна на 150 га висіяти сою, а  на 100 га — квасолю. При цьому фермер квасолю висіватиме після сівби сої, а збиратиме спочатку квасолю, а потім сою. Таким чином він пролонгує і сівбу, і період збирання врожаю з оптимальним навантаженням наявної техніки. 

Вигідно вирощувати квасолю, якщо ви зможете завантажити хоча б одну вантажівку, це десь близько 20 тонн. Тож найкраще розпочинати вирощування з 10 га. Тоді ви будете цікаві трейдеру — нормальна товарна партія 20 т, тож і ціна буде найкращою. До того ж мінімізуєте витрати на логістику. 

 

Найкращі попередники квасолі — це озимі зернові, хоча можуть бути просапні культури, зокрема кукурудза, цукрові буряки та ярі зернові. Після кукурудзи обов’язкова оранка із загортанням рослинних решток у ґрунт та прикочуванням його поверхні, щоб не було проблем із збиранням квасолі жатками флекс. 

Не бажано сіяти квасолю після бобових попередників, соняшника і гречки. Решта інших культур можуть бути допустимими попередниками. 

 

Що не кажи, а квасоля — це культура, до якої ми ще не звикли, вона інакша. Поки що в нас не так багато досвіду, як її правильно вирощувати. 

Квасоля теплолюбна культура. Насіння проростає за 10 °С, а сходи з’являються за температури 12…13 °С. Тобто, висівати насіння за температури менше 12 °С не рекомендовано. Культура любить ґрунти легкого механічного складу, але не піщані — має бути легкий або середньосуглинковий чорнозем. Це є найкращі ґрунти.

 

 

Насіння культури можна висівати сошником суцільного висіву з міжряддям від 12,5–15 см і широкорядним — з міжряддям 30–45 см. Спосіб висіву залежить від сорту і його здатності до кущіння. Наприклад, є сорт Монткалм, його висівають із шириною міжряддя не менше 30 см. 

Залежно від виду квасолі, норма висіву суттєво різниться. Так, якщо це червона крупна квасоля Ред Кінгі Бінс, то норма її висіву становить від 250 тис. насінин/га, якщо дрібна квасоля Неві Бінс, Блек Бінс — 450–500 тис. насінин/га. У ваговому виразі це десь 80–100 кг/га дрібної і 200–250 кг/га великої.

 

Для квасолі найкраще добрива вносити під попередник. Вона, маючи розвинений стрижневий корінь, може використовувати з ґрунту важко доступні форми фосфору і калію Під попередник вносимо азоту близько 100 кг/га, 60–80 кг/га фосфору і 60–80 кг/га калію. 

Безпосередньо під культуру рекомендуємо вносити стартові добрива під час сівби: 15–20 кг/га фосфору, 20–25 кг/га калію і 10 кг/га азоту в діючій речовині. 

Нижній ярус бобів у квасолі розміщений доволі низько і для того, щоб жатка їх змогла збирати, ми «піднімаємо» боби, використовуючи біостимулятори.

Також застосовуємо амінокислоти, гумінові кислоти. Бо квасоля до використання пестицидів і добрив досить чутлива культура, а ці препарати пом’якшують їхню негативну дію.   

 

Для вирощування квасолі річна норма опадів має бути не меншою, як 450–500 мм на рік. Якщо цих опадів не вистачає, тоді є доцільним використовувати зрошення, особливо у початковий період росту. Для проростання самої насінини потреба у волозі досить висока — для її проростання потрібно 110 % вологи від ваги самої насінини. 

 

На Дніпропетровщині аграрії вирощують квасолю на поливі і збирають до 5 т/га.

У цьому році на наших полях на Хмельниччині (Красилівський р-н) практично не було влітку дощів, проте за високого агрофону ми змогли отримати 3 т/га. І це досить добре. 

 

Якщо у ґрунтах легкий механічний склад і малий уміст гумусу, то використовувати ґрунтові гербіциди доволі проблематично, адже можна пошкодити саму культуру. На сьогодні зареєстрованих гербіцидів на квасолі не має. Ми використовуємо світовий досвід використання гербіцидів і пробували вже різні схеми. І можемо сказати, що бентазон у кількості 2 л/га рослина переносить досить непогано. Застосовують його у фазі від 1–3 трійчастих листків у період молодих проростків бур’яну. Щодо інших страхових гербіцидів, які використовують на сої, то квасоля досить негативно на них реагує. 

Можна використовувати зареєстрований на сої гербіцид Корум, який містить дві діючі речовини, бентазон та імазомокс. Але в цьому випадку потрібно ретельно підбирати наступні культури, бо може бути післядія препарату. З ґрунтових є багато гербіцидів, які можна застосовувати, якщо ґрунт містить гумусу 1,5–2 % і більше. Найчастіше використовують препарати на основі прометрину ( 2 л/га) і пендаметаліну (2 л/га). 

Прометрин можливо використовувати з S-металохлором нормами 1,5 л/га і 2 л/га. Це ґрунтові схеми. Можна використовувати пропізохлор разом з прометрином. Потрібно звертати увагу на забур’яненість поля і видовий склад бур’янів і підбирати гербіциди відповідно до кожного поля. 

Ефективною буде також схема, яка передбачає дворазове внесення бентазону з інтервалом 3–5 днів у кількості 1,5 л/га. Тобто, за появи першого справжнього листка вносимо 1,5 л/га і через три дні повторюємо таке саме внесення аби знищити бур`яни, які мали більшу стадію розвитку. 

 

Якихось супер відчутних проблем за вирощуванні квасолі практично немає. Найскладніше — це її збирання, адже найбільші втрати фермери отримують саме тоді, коли врожай уже вирощено. 

В країнах, найбільших виробниках квасолі (США, Канада, Бразилія і Аргентина), культуру збирають у два етапи: спочатку її скошують у валок, потім валки обмолочують спеціальним підборочним комбайном для квасолі. У валок квасолю скошують за зеленого стебла, тоді, коли нижні боби вже дозріли, а верхні ще зеленкуваті й дозрівають. У валках квасоля дозріває. Звичайно, вона може бути дещо плюсклою, але все одно вона дозріє. За нерівномірного дозрівання культури такий метод збирання є найефективнішим. 

 

 

Рослини скошуються за 18 % вологості самого боба. Якщо валки намочив дощ, то спеціальна машина їх перевертає для швидшого висушування. Потім комбайн-підборщик підбирає валки і відправляє у бункер, а звідти одразу на завод. Такий спосіб збирання дає можливість отримати абсолютно чисте зерно.

Коли збирають квасолю прямим методом, часто попадають у росу чи за невирівняного поля захвачують грудочки землі. Тоді квасоля забруднюється і втрачає товарний вигляд і, відповідно, ціну, тож її потрібно доочищувати. Якщо ж ґрунт перед посівом буде ідеально вирівняний і закоткований кільчасто-шпоровими котками, то можна культуру збирати прямим комбайнуванням з використанням жатки флекс, зробивши відповідні налаштування для неї та барабана комбайна. 

Пряме збирання вимагає проведення десикації, бо квасоля нерівномірно дозріває: верхні яруси ще зелені, а нижні вже сухі. Отримати рівномірне підсихання, як у валках, неможливо. Десикацію проводимо Дикватом, 3 л/га, і потім збираємо. Кращими комбайнами для збирання є роторні. Вони м’якше працюють на обмолоті, не травмують зерно і не розділяють його на половинки. У нас немає роторного комбайна, а працюємо на CLAAS Lexion 670. Перестановкою редуктора на комбайні ми можемо добитися частоти обертів барабана від 180 обертів за хвилину. За таких обертів за обмолоту квасоля майже не травмується. При цьому обов’язкове використання флекс жатки.   

Якщо відсутня жатка флекс, то можна збирати спеціальним квасолевим комбайном. На жаль, сьогодні послуга аутсорсінгу для збирання квасолі на території України відсутня. 

 

Квасолю не бажано збирати за вологості нижче 12 %, адже тоді суттєва частина бобів просто обсиплеться на ґрунт. Тож бажано це робити за вологості насіння 12–15 %. Квасоля — делікатна культура і цей період потрібно уловити. Після збору квасолі у комбайн, бажано її через перезавантажувачі не пропускати, а напряму з комбайна вивантажувати в вантажний автомобіль, а з нього — на очистку. Це робиться для того, аби мінімізувати травмування насіння. Будь-які шнеки для квасолі заборонені. 

Звичайно, з комбайна її потрібно якось вивантажити, робимо це дуже обережно. Коли працюєте з квасолею, потрібно максимально усунути цепні транспортери, які також можуть пошкоджувати зерно. Коли квасоля пересушена, через зерномети її не можна кидати, бо вона просто поб’ється. Потрібно з нею працювати ощадними методами. Звичайні зерноочисні машини здатні очистити квасолю, відібрати половинку насіння від цілого. А це потрібно буде зробити в будь-якому разі. 

 

Ще донедавна значну частину експорту квасолі до Європи забезпечував Китай. Але останніми роками китайці стали самі більше споживати квасолі і ціна на неї піднялася до рівня європейської, тому експорт знизився майже на 50 %. Відтоді Європа змушена шукати більш надійного постачальника і ним може стати Україна. 

У Німеччині навіть створили спеціальну програму для підтримки аграріїв, які будуть вирощувати квасолю. Адже в Європі дуже багато є виробництв, які працюють на переробці квасолі і переважна більшість сировини була імпортною. Державна підтримка аграріїв спонукає їх вирощувати власну сировину для переробки і не залежати від імпорту.

Найбільше квасолі вирощує Бразилія — 70–80 тис. т/рік, яку ж вона всю й споживає. Бразилія взагалі не експортує цю продукцію, а навіть ще й імпортує з Аргентини, США. В середньому кожен бразилець споживає 75–80 кг квасолі щороку — це дуже багато. 

Тренд споживання квасолі в Світі, зокрема й Європі дуже швидко зростає. До цього є причасними і українські фермери, які з року в рік збільшують обсяги вирощування й експорту цієї культури. 

 

Сьогодні реалізувати квасолю можна дуже просто і швидко. Звісно, це стосується лише певних сортів квасолі. Всі згадані вище сорти чудово продаються.

Для фермерів початківців я б радив розпочинати вирощування квасолі з Неві Бінс і Блек Бінс, а професіоналам для розширення асортименту продукції можна спробувати більш складнішу Ред Кінгі Бінс.

 

 

У нас є ідея створити Союз виробників квасолі, якому ми будемо поставляти сертифіковане насіння. Адже квасоля це культура, в насінні якої може зберігатися велика кількість патогенних організмів і друга репродукція культури втрачає свої сортові властивості. Тож постачальник насіння має відповідати за якість насіннєвого матеріалу.

Хочу зауважити, що якщо сформується певна група фермерів (можливо, кооператив), які постійно будуть займатися вирощуванням квасолі, то ми зможемо замовити необхідну кількість спеціалізованих збиральних комбайнів, які будуть по черзі в них збирати врожай за певні кошти. 

Це надає певні можливості для розвитку кооперативу. Адже кооператив зможе зібрати велику партію однорідної продукції 10–20 тис. тонн. З такими об’ємами ми можемо виходити напряму (без посередників) на великі ринки та товарні біржі, а також гарантовано виконувати великі міжнародні державні контракти і мати найпривабливіші ціни. Тому в об’єднанні я бачу велику перспективу.    

 

Г. Козак

 h.kozak@univest-media.com

Стаття підготовлена за матеріалами мітапу від Aggeek «70 тис. з га на квасолі. Як вирощувати квасолю».