Обліпиха — від вирощування до збуту

Останнім часом усе більше фермерських господарств зацікавлені у вирощуванні нішевих ягідних культур, які не потребують багато ручної праці і здатні приносити пристойний дохід. Одна з таких культур — це обліпиха.

З кожним роком обліпиха набирає популярності серед споживачів, а поширення тренду на фрукти і суперфуди сприяє зростанню попиту на цю ягоду. Через це вона стає все більш економічно вигідною культурою для виробників. Про власний досвід вирощування обліпихи розповідає Федір Примак, головний агроном ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк».

 

Стан вирощування обліпихи в Україні

Більш-менш точної статистики щодо площ та виробників обліпихи немає. Переважно ягоду, яку продають на ринку, зібрано з дикорослих рослин. Професійних виробників обліпихи в Україні близько 10, але більшість їхніх насаджень ще не вступили у плодоношення.

Великими виробниками обліпихи на світовому ринку є Китай і Росія. В ЄС цю ягоду вирощують Німеччина, Румунія й Латвія (1,5–2 тис. га). Китай постачає на ринок дикорослу обліпиху.

 

Вартість обліпихового бізнесу

Капітальні вкладення на закладання 1 га насаджень становлять близько 9–10 тис. євро (на прикладі «Аграрної компанії «Еко-Парк»), зокрема:

вартість саджанців — близько 2500 (один однорічний саджанець коштує 1,9 євро);

система краплинного зрошення — 2500 (свердловина, електроенергія, сама система краплинного зрошення);

підготовка до посадки + посадка — 1000,

догляд до вступу у плодоношення + техніка — 3000–4000.

 

Ботанічна характеристика

Обліпи́ха крушиновидна, або щець звича́йний (Hippophae rhamnoides або Hippophaë rhamnoides) — багаторічна рослина родини маслинкових. Кущ або невисоке дерево з колючими гілками і густим лінійно-ланцетним листям. Квітки дрібні, непоказні. Плоди — жовті або помаранчеві кістянки. Поширена у Східній Європі, на Кавказі, у Сибіру та північних районах Середньої Азії. Є цінною лікарською, харчовою і лісозахисною культурою.

З недавніх пір цю культуру вирощують у промислових масштабах. Промислове вирощування, як і перші сорти, започаткували на Алтаї та в Сибіру Росії. Культура дуже поширена через свої корисні властивості, зокрема ягоди мають велику кількість вітаміну С, каротиноїдів, флавоноїдів, деякі сорти відзначаються великим умістом олій.

 

Сорти

В Україні переважають сорти української та російської селекції. Всі сорти обліпихи мають колючки, деякі — більше, а деякі — менше. Дикороси мають дуже великі колючки.

Сорти: Орендж Революшн, Либідь, Київський янтар, Адам, Чуйська, Велікан, Вітамінна, Янтарна, Алей. Усі ці сорти вирощують в Україні, але в невеликих об`ємах. Є небагато румунських та німецьких сортів. Нещодавно Реєстр рослин України поповнився чотирма нашими сортами: три жіночі й один чоловічий (запилювач). Нам їх потрібно було внести до Реєстру, аби офіційно завести з Латвії саджанці.

Основна діяльність нашої компанії — це вирощування ягоди, а відсутність якісного посадкового матеріалу змусила нас вирощувати ще й саджанці обліпихи. Тож ми не лише продаємо саджанці, а можемо консультувати з будь-яких питань щодо вирощування ягоди.

Марійа Брувеле — сорт середньопізній латвійської селекції. Кущ середньої висоти, колючок дуже мало, вони тільки на кінцях пагонів. Cереднє число колючок на 10 cм довжини пагонів — 1,2. Плоди в щільних качанах, світло помаранчеві, маса 100 плодів 50–80 г. У Латвії плоди дозрівають на початку вересня, період збирання триває три тижні. В Україні, залежності від погоди, дозріває наприкінці серпня — на початку вересня. Період збору ягоди триває близько трьох тижнів. Слід мати на увазі: що жаркіша погода, то коротшим має бути збір ягід. Сорт порівняно стійкий до мікозного в’янення і бактеріозу бруньок. Плоди використовують для виробництва соку і олії. Індекс відриву морожених плодів 71. У комерційних садах найбільше вирощують саме цей сорт.

Татйана — кущ низький, колючок мало, середня кількість колючок на 10 cм довжини пагонів — 2,1. Плоди в щільних качанах, темно помаранчеві, маса 100 плодів 50–90 г. У Латвії плоди дозрівають наприкінці серпня, період збирання триває два тижні. Сорт порівняно стійкий до мікозного в’янення і бактеріозу бруньок. Плоди використовують для виробництва соку й олії. У плодах високий уміст олії – 5%. Індекс відриву морожених плодів 96.

Сорт Єва відрізняється кущем середньої висоти, пагони червонувато бурі, колючок мало. Cереднє число колючок на 10 cм довжини пагонів — 2,4. Плоди в качанах розташовані рідше, ніж на інших сортах, що полегшує їхнє збирання вручну, але злегка скорочує врожайність. Плоди темно жовті, маса 100 плодів 70–120 г. У Латвії їх збирають наприкінці вересня. В плодах, що зібрані максимально пізно, дуже високий уміст сахарози, що дає змогу використовувати їх у свіжому вигляді. Сорт має так звану північну спадковість, що робить можливим його вирощування в умовах холодного клімату з коротким літом. Сорт стійкий до хвороб — із 2003 року в Латвії на його рослинах не спостерігалися жодні симптоми захворювань.

Лорд — сорт-запилювач чоловічої статі. Високий кущ з вузькою кроною і світло сірими твердими пагонами. Висока схожість пилку— 85%. Період цвітіння 10 днів, збігається з часом цвітіння вищеописаних жіночих сортів. Сорт порівняно стійкий до мікозного в’янення і бактеріозу бруньок.

 

Схема посадки

Обліпиха — це невибагливий світлолюбний чагарник, який може вирощуватися по всій території України. Рослина дводомна, тобто одностатеві чоловічі та жіночі квітки розвиваються в неї на різних особинах. Чоловічі квітки зібрані в короткі, майже кулясті суцвіття-колоски на дуже коротких квітконосах. Тичинкові квітки буруваті, дрібні з глибокодвороздільною оцвітиною і чотирма тичинками, без пелюсток.

Маточкові квітки зеленкуваті, малопомітні, з трубчастою дволопатевою оцвітиною, сидять у пазухах листків. Маточка одна, зав’язь верхня.

Оскільки рослина дводомна, то на полі потрібно висаджувати чоловічі (запилювачі) й жіночі (плодоносні) рослини. Співвідношення чоловічих і жіночих рослин має бути 1:8. Тобто, якісне запилення відбувається, якщо на одне чоловіче дерево припадає не більше 8 жіночих.

Найефективніша схема посадки 4х2 м, вона потребує 1250 саджанців/га, але можуть бути й інші варіанти. Для нас таке розміщення найкраще через якісне запилення та зручність у збиранні плодів. Дехто висаджує запилювачі чітко по периметру саду, але нам така схема не дуже подобається.

Під час організації насаджень краще висаджувати два-три плодоносні сорти і один запилювач. На один сорт ставку робити недоцільно.

 

Висаджування саджанців

Рослина невибаглива до ґрунту, але з огляду на те, що це ягідна культура, її не вирощують на болотистих ґрунтах із високим заляганням ґрунтових вод. Бо основна маса коріння рослини розміщена в радіусі 1–2 м та на глибині до 1 м. Також не підходять ґрунти з рівнем pH менше 5,5. Найкраще росте на дренованих піщаних, супіщаних та легкосуглинкових ґрунтах із рівнем pH 6–7,5.

Підготовку ґрунту слід починати за рік до висаджування саджанців за системою чорного або зайнятого пару, висіваючи сидерати. Обліпиха, маючи поверхневу кореневу систему, може пошкоджуватися сильними вітрами, тому краще обирати ділянки, захищені від вітру лісосмугами тощо.

Зрештою, підготовка поля під обліпиху ні чим не відрізняється від підготовки під будь-яку іншу ягідну культуру: ґрунт повинен бути чистим від бур’янів і ґрунтових шкідників, а також бути максимально вирівняним та розпушеним. Обліпиха гарно росте на високогумусних удобрених ґрунтах.

Висаджувати саджанці можна навесні й восени. Ми висаджували навесні, бо саджанці отримували навесні з відкритою кореневою системою і зберігати їх до осені не було можливості.

Для висадження використовуємо одно- чи дворічні саджанці. Перед висадкою обов`язково проводиться обрізка на 1/3 довжини пагону для кращого вкорінення та розвитку рослини. Особливо це буде корисним за сухого жаркого літа, які з потеплінням клімату все частіше бувають.

На наш погляд краще висаджувати однорічні саджанці: вони менші, дешевше коштують і з ними менше клопоту під час висаджування та транспортування. Також однорічні пагони краще приживаються, ніж дворічні.

Важливо, аби під час посадки всі корені були занурені в ґрунт, бо ті, які залишилися на поверхні, з часом — висохнуть. Після посадки перші два роки рослини культури потребують ретельного догляду для того, аби максимально сформувався корінь та надземна вегетативна частина. Для цього саджанці своєчасно поливають, підживлюють та знищують бур`яни, які конкурують з нею за воду та поживні елементи.

Міжряддя можна засіяти травою і періодично її скошувати. Зеленою масою мульчуємо прикореневу зону рослини.

Задерніння міжрядь дає низку переваг, зокрема:

по задернених ділянках можна їздити трактором;

ягоди не вкриваються пилом (на відміну від утримання міжрядь під чистим паром);

мульча зберігає вологу, стримує розвиток бур`янів та, поступово перегниваючи, підживлює рослини.

Для догляду за 1 га неплодоносних (молодих) обліпихових насаджень потрібен охоронець, людина, яка контролюватиме систему поливу, та тракторист, який проводить міжрядні рихлення. Якщо сад невеликий (декілька гектарів), то останні дві функції може виконувати одна людина. Із техніки обов’язково потрібні садовий трактор для транспортування продукції тощо, косарка для скошування трави у міжряддях, секатори.

 

Полив

В умовах України обліпиха має вирощуватися на поливі. Від поливу залежить швидкість розвитку насаджень та вступ їх у плодоношення. На промислових насадженнях полив має бути стабільний. Оптимальний варіант — це краплинне зрошення. Звичайно, краплинний полив на 1–2 га — це досить дороге задоволення, але воно себе оправдує, навіть на невеликих площах.

У 2019 р., коли ми висадили плантацію, краплинного зрошення ще не було, а полив проводили з бочки. Тоді у нас «випало» 25–30% рослин (норма — 5–10%). Це наш гіркий досвід, тому краплинний полив, особливо на великих площах, дуже важливий. Навесні 2020 р. ми встановили краплинне зрошення і відразу побачили різницю. Навіть без добрив, лише маючи постійне краплинне зрошення, рослини швидко пішли у ріст. За один полив молода рослина має отримувати близько 3 л води, а плодоносна — 30 л.

Для поливу 22 га насаджень ми одразу пробурили свердловину та викопали водойму на 1000 кубів. Свердловина дає 10 кубів на годину і працює близько 8 годин на добу. Закачуємо воду у водойму, там вона нагрівається, а зайве залізо осідає. Саме такою «підготовленою» водою проводимо полив. За великим рахунком якихось особливих вимог до поливної води обліпиха не має.

 

Удобрення

Обліпиха на корінцях рослин має специфічні гриби, які допомагають їй засвоювати азот із повітря. Удобрення рослин залежить від ґрунтів. Бажано перед визначенням норми удобрення зробити аналіз ґрунту для визначення поживних елементів, які вже є у ґрунті. Загальна рекомендація: для удобрення в період вегетації вносимо NPK11:11:21 у нормі від 5 до 300 г на рослину та молібден, який сприяє розвитку азотфіксуючих грибів. Зазвичай, у перші 2-3 роки росту рослини достатньо від 20–50 г такого підживлення. Обліпиха добре реагує на перегній та фосфорно-калійні добрива, особливо під час висаджування саджанців.

 

 

 

 

 

Захист рослин

Зазвичай обліпиха не має специфічних і масово поширених хвороб, але за сприятливих для розвитку збудників захворювань може уражуватися бактеріозом бруньок, мікозним в`яненням та фузаріозом. Основною причиною розвитку цих захворювань може буди неправильно підібрана ділянка для плантації. Для профілактики грибних захворювань рослини навесні та восени обробляють мідьумісними препаратами. Наш досвід — одна весняна профілактична обробка.

Зі специфічних шкідників є обліпихова муха, яка пошкоджує плоди і є близькою до вишневої мухи. Мухи мають схожу анатомію й біологію, отже мають і схожі методи боротьби. З інсектицидів проти мухи ефективні препарати на основі діючої речовини тіаклоприд. Серед біологічних засобів використовують препарати на основі спіносаду. Також проти мухи використовуються феромонні пастки, які створюють так званий самцевий вакуум.

 

Збирання ягід

З однорічного саджанця врожай можна отримати вже на четвертий рік. Три роки вирощуємо рослину, аби вона гарно сформувала кореневу систему й крону. Хоча на третій рік уже буде невеличкий урожай — 1–1,1 кг з рослини. Саме це може бути індикатором того, чи правильно ви висадили чоловічі й жіночі рослини для запилення.

Збирають урожай на 4-й–5-й рік. а два наступні роки рослини повинні відпочивати. Це дуже важливо! Ми бачили обліпиховий сад, де врожай збирали через рік. Нам така схема роботи сподобалася і ми планували її запровадити у себе. Але поспілкувавшись із латвійськими колегами, ми вирішили зали- шити свою схему збирання врожаю: 2 на 2.

На 4-й–5-й рік ми збираємо врожай, при цьому максимально обрізуючи гілки з плодами. На 6-й рік рослина повністю відновлюється після обрізок, а на 7 рік відбувається закладка майбутніх плодів. Слід зауважити, що на 7 рік уже буде трохи ягід. Але їх можна збирати лише вручну, без обрізування гілок. Тож зібрати максимальний урожай ми зможемо лише на 8–9 рік.

Урожайність обліпихи дуже залежить від методів та схем збирання. Є сорти, врожайність яких може сягати 5–8, іноді й 10–15 кг з рослини.

Звичайно ж, найбільша врожайність — за ручного збирання, але це дуже трудомісткий і затратний фінансово процес.

На четвертий рік можна зібрати понад 1–5, іноді й більше, кг/рослини. Далі врожайність із розвитком рослин поступово зростає.

За день одна людина може зрізати близько 50–60 кг ягід, якщо збирати ягоди вручну — максимум 30 кг. Для того аби за два тижні зібрати врожай обліпихи з 20 га потрібно близько 40 збирачів.

Також кожні чотири роки потрібно проводити санітарно-формуючу обрізку — необхідно видаляти зламані, старі чи уражені гілки та формувати крону. У зв’язку зі схемою збирання врожаю 2:2 бажано ділянку розділити на дві частини і засадити їх саджанцями у два прийоми. Тобто половину садимо в цьому році, а іншу — через два роки. Це робиться для того, аби з дорослих рослин урожай можна було збирати щороку.

Кожен садівник збирає ягоди по-своєму. Хтось на 4-й–5-й рік проводить максимальну обрізку, виходячи при цьому на високий рівень урожайності. А хтось проводить більш щадне обрізування і, відповідно, отримує менший урожай. Але слід пам`ятати, що ступінь обрізування зменшує строк експлуатації насаджень. Так, сильна обрізка зменшує строк експлуатації плантації до 10–15 років, тоді як помірна дає можливість збирати хоч і менший урожай, але стабільний, плантація при цьому «працює» 20–25 років. Тож ступінь обрізки і термін експлуатації плантації дуже взаємопов’язані, тобто кожен господар сам для себе вирішує, як йому вигідніше працювати.

Як правило, врожай збирають, обрізуючи гілочки з ягодами. Тому перед агрономом стоїть завдання виростити гілочки обліпихи, найщільніше обліплені ягодамиЗа збирання врожаю гілки зрізують у два етапи. Спершу проходить людина із великим секатором, яка зрізує великі гілочки і складає їх у міжряддя. За нею йде людина з маленьким секатором і обрізає маленькі гілочки із ягодами і складає їх уже в ящики.

Урожай якнайшвидше заморожують за температури -30…--32°С. Потім ягоди струшуванням відділяють від гілок, очищають їх від листя й іншого сміття. Для струшування ягід фермери використовують саморобні установки: звичайний вібростіл із вентилятором і решетами. Очищена ягода у морозилці зберігається за температури -18…-20°С.

Наші латвійські колеги не завжди мають обладнання для ідеального очищення. Там є кооперативи, які можуть виконати цей процес на відповідному обладнанні.

 

Збут продукції

Найпростіший варіант — продавати ягоди на гілках. Звісно, така продукція буде дешевшою, але при цьому це й найпростіший спосіб реалізації, бо не вимагає від виробника додаткових засобів виробництва, таких як вібростіл тощо.

Кращий варіант — це продаж замороженої чи висушеної ягоди, яка далі йде на переробку. Також можливо переробляти ягоду на соки, сиропи, джеми, чаї. І найкращий та найефективніший варіант — це віджимання обліпихової олії. Як правило, олію віджимають з макухи і кісточок, які лишилися після виробництва соку.

Але для переробки ягоди потрібне спеціалізоване і, як правило, дороге обладнання. Тому поки для нас основне завдання — це виростити ягоду відмінної якості, очистити й реалізувати її.

Ціна на свіжу ягоду обліпихи на гілочках може коливатися від 10 до 30 грн/кг. При цьому чищена ягода реалізується в діапазоні 30–40 грн/кг, а заморожена — від 40 і навіть до 100 грн/кг за умови, що обліпиха велика за калібром та якісна. Ціна свіжої замороженої ягоди в Європі вартує 1,7–2,5 євро/кг (дані на лютий 2021 р.).

Основні ринки збуту обліпихи в Європі — це Франція, Німеччина, Швеція та Італія. Окрім того, цікавим для виробників є ринок Канади, куди імпортують дуже великі обсяги ягоди.

 

Г. Козак

h.kozak@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №10, 2021 р.

Стаття підготовлена за матеріалами семінару «Обліпиха — від вирощування до збуту», що був презентований Федором Примаком, головним агрономом ТОВ «Аграрна компанія «Еко-Парк».