На Сумщині вирішили повертати на лани стратегічну колись культуру

У світі на коноплях уже давно заробляють непогані гроші, бо вони використовуються в багатьох галузях: не лише в медицині, парфумерії, харчовій, текстильній і кондитерській промисловості, а й у будівництві, автопромі і навіть літакобудуванні. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.com.ua.

Українських сільгоспвиробників відлякує від конопель репутація цієї культури. 

Культура потрапила в опалу через наявність у дорослих рослинах канабідіолу і тетрагідроканабінолу. І якщо перший заспокоює, послаблює біль та допомагає заснути, другий викликає «кайф» та призводить до наркотичної залежності.

Тим часом в Україні вже давно вивели безнаркотичні сорти конопель, у яких практично відсутній тетрагідроканабінол. Насіння цих рослин потрапило з України до багатьох держав, але в себе вдома воно мало кому потрібне. Вітчизняні аграрії бояться «зв’язуватись» із коноплями, бо шанс отримати неприємності дуже високий, а зиск непередбачуваний. Індустрія коноплепереробки в країні недорозвинена, тому ще й через це сільгосппідприємства, котрі займаються вирощуванням перспективної культури, можна в буквальному сенсі порахувати на пальцях: коли немає попиту, то немає й пропозиції.

У найкращі для конопель часи ними в Україні засівалось до 100 тисяч га. Найбільші площі були на Сумщині. В області й нині вирощують найбільше технічних конопель у державі, але посівні площі під ними скоротилися в десятки разів. Через любителів «травки», вимоги до коноплярів ставали дедалі жорсткішими, а охочих мати справу із духмяною культурою — дедалі менше.

На Сумщині розташовано дві наукові установи: Інститут луб’яних культур та Інститут сільського господарства Північного Сходу, які підпорядковані НААНУ. Вони займаються виведенням нових сортів конопель без умісту тетрагідроканабінолу та покращенням інших якісних характеристик культури. 

За словами Олександра Маслака, директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, минулого року на Сумщині під коноплями було зайнято приблизно 300 га посівних площ, але нинішнього цей показник зріс майже удвічі. Виробництво пов’язано з потенціалом переробних підприємств, які перетворюють конопляну солому — тресту на готову продукцію. Асортимент поки що небагатий: традиційний шпагат жовтувато-рудого кольору, мотузки, щітки, килимки та інші речі. 

Одне з місцевих підприємств, фабрика «Сумикамволь», робить із трести волокно, а з цього волокна випускають натуральні утеплювачі для житлових приміщень, котрі користуються неабияким попитом. Окремо збирають насіння конопель — частину залишають як посівний матеріал, обрушене має неабиякий попит у кулінарії, решта переважно йде на олію та борошно. Ось, власне, і майже все: це практично ніщо порівняно з десятками тисяч найменувань продукції, що виготовляється з конопель у світі. На Сумщині, яку і сьогодні можна вважати провідним українським регіоном щодо конопель, їхнім вирощуванням та переробкою займаються лише з десяток підприємств, а решта продовжують «придивлятися».

Не так давно на Сумщині презентували проєкт «Створення агротуристичного кластеру «Слобожанське коноплярство». Розпорядження про його запровадження нещодавно підписав голова ОДА Дмитро Живицький. В облдержадміністрації запевнюють, що регіон стане центром розвитку галузі в масштабах держави, а кластер виконуватиме роль магніту для потенційних туристів та інвесторів. Щодо останніх, то їх, здається, вже знайшли. «Слобожанське коноплярство» стало одним із переможців конкурсного відбору проєктів регіонального розвитку, і на його впровадження будуть використані кошти ЄС. Сумщині виділять 14,1 млн грн із необхідних 20,7 млн грн — решту доведеться докласти з обласного бюджету. До співфінансування також залучать приватних інвесторів.