Жнива на Херсонщині збираються розпочати в 1 декаді липня

Не з радісним, а з тривожним настроєм очікують жнива аграрії Херсонщини. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «Голос України».

Річ у тім, що цього року в області розгулялися геть нетипові для Півдня за своєю тривалістю зливи з буревіями, які спричинили полягання ранніх зернових. Тепер настає вирішальний час: якщо вітер та сонечко не встигнуть підсушити колос, частину врожаю буде втрачено.

«Жнива плануємо починати з 5–10 липня. Але наші 1000 га озимої пшениці дощі позаливали так, що на глинистих ґрунтах подекуди утворилися цілі «лінзи», де вода стоїть і досі. Такого давно не бачили: рослини лежать на висоті в 10–15 сантиметрів, і в такому стані підібрати їх комбайном буде дуже складно. У воді стоїть і посів соняшнику, що припинив ріст», — каже голова правління сільськогосподарського підприємства «Іскра» у селі Тарасівка Віктор Нагребецький.

«Не можна сказати, що зернові полягли всуціль. Як в останні роки буває, на одні поля вилилося з неба стільки води, що земля її вже неспроможна приймати. А по сусідству ріллю заледве намочило. Але можна сказати, що жнива будуть не з легких, якщо вони колись узагалі легкими бували. На додачу, винайняти комбайни для збирання зернових стало на чверть дорожче, хоча закупівельні ціни на пшеницю залишилися на рівні минулорічних», — зауважує заступник директора ТзОВ «Новопетрівське» (Нижньосірогозька територіальна громада) Микола Шмигирівський.

Херсонщина може втратити від 10 до 25% майбутнього врожаю через полягання хлібів та розвиток хвороб зернових внаслідок підвищеної вологості.

«На дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства озимий ячмінь також поліг на 70–80%, ярий — відсотків на 30. І так по всій області: десь налив зерна іде нормально, десь посіви у воді. Якщо тепло та вітерець дадуть можливість підсушити його — втрати мінімізуємо. Якщо ж ні — загине до 100% посіву», — розповідає директор Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова. Вона додає, що нічого схожого за поєднанням температури повітря та інтенсивністю опадів протягом останньої чверті століття в області не було, досвіду того, як може розвиватися ситуація, немає. Тож за таких умов робити прогнози — справа невдячна.