Основні хвороби саду

Основними грибковими хворобами яблуні називають паршу, борошнисту росу, плямистості листя (філостиктоз, альтернаріоз), хвороби плодів (моніліоз, плодові гнилі) та фітофтороз. Також дошкуляють садам бактеріози, особливо останніми роками. Вразливість яблуневого саду до хвороб залежить передусім від сприйнятливості сортів, інфекційного фону, погоди та розташування саду.

 

 

 

 

 

 

Борошниста роса

Збудник хвороби — Podosphaera leucotricha — зимує в вигляді міцелію на минулорічному прирості та бруньках. Через це на нього не впливають мідьвмісні препарати. На сприйнятливих сортах може викликати значні втрати врожаю та загальне пригнічення дерев. Для розвитку не потребує вологи на листі, тому хвороба розвивається за будь-якої вологості, і чим тепліше, тим помітнішими будуть симптоми ураження. Як відзначає менеджер з маркетингу спеціальних культур BASF Володимир Воєводін, борошниста роса здатна проявлятися двічі на рік: навесні на початку вегетації та восени під час або після збирання плодів.

 

Плямистості листя

Збудниками виступають гриби видів Glomerella cingulata, Phyllosticta mali та роду Alternaria. Розвиваються, зокрема, за різкої зміни погоди або браку магнію чи цинку. Деякі сорти особливо сприйнятливі до плямистостей листя.

 

Плодові гнилі

Збудник — гриби роду Monilia: видів fructigena, fructicola і laxa. Тому хворобу ще називають моніліозом.

«Моніліоз розвивається в найнебезпечніший період для дерев — від рожевого бутону до плодів», — відзначає Володимир Воєводін. Тому в цій фазі обов’язкова обробка фунгіцидами. Уражуються плоди, інфіковані під час цвітіння або під час тісного контакту з ураженим плодом. В першому випадку ураження йде зсередини і може бути помічене вже під час зберігання.

 

 

 

Фітофтороз

«Якщо моніліоз, паршу чи борошнисту росу помітили невчасно або ж пропустили, то після них розвиватиметься вже фітофтороз», — розповідає Володимир Воєводін. Він додав, що хвороба може з’явитися, коли сад висаджують після суниці, картоплі чи томатів: якщо ці культури хворіли на фітофтороз, то ділянка буде зараженою ним і після висадки на цьому місці саду хвороба піде в кореневу систему дерев. «Якщо вчасно не діагностувати фітофтороз, доведеться видаляти весь сад. Боротися з ним практично неможливо: коли є зараження кореневої системи, ефективніше видалити дерево або взагалі увесь сад», — вважає В. Воєводін.

Стійкість дерева до фітофторозу залежить зокрема і від стійкості підщепи. Серед підщеп, які використовуються для щеплення яблуні, високу стійкість до фітофторозу має так звана женевська серія підщеп: G 16, G 41, G 935 і G 202. Помірну стійкість до фітофторозу мають підщепи G 11 і В 9. Помірною сприйнятливістю до фітофторозу характеризуються підщепи М 9 і М 26, високою — ММ 104 і ММ 106.

Серед підщеп, що використовуються для щеплення черешні й вишні найбільш сприйнятлива до фітофторозу магалебська вишня, відносно стійкі — Colt, Mazzard і Morello.

Для боротьби з фітофторозною гниллю підщепи компанія «Байєр» рекомендує полив дерев 0,5%-вим розчином Альєтту нормою 0,5–1 л розчину на 1 дерево двічі за сезон — відразу після цвітіння та після збирання плодів, а також обробіток цим розчином пристовбурних смуг і основи штамба.

Знизити небезпеку зараження саду фітофторозом допоможуть наступні заходи:

Висадка здорового посадкового матеріалу (підозрілі саджанці слід перевіряти в лабораторії);

Закладка молодого саду на місці, де раніше не було саду;

Видалення з саду хворих рослин;

Правильний полив без тривалого застою води — ґрунт повинен встигати просихати, щоб поповнювалися запаси кисню;

Забезпечення пухкого структурного ґрунту з високим вмістом органіки, що забезпечить хороші живлення дерев і дренаж та широке біорізноманіття природних ґрунтових грибів і бактерій, що є антагоністами кореневих гнилей;

Внесення через систему краплинного зрошення біопрепаратів та стимуляторів росту кореневої системи (зокрема, фульвокислот та препаратів на основі водоростей);

 Залуження міжрядь з метою мінімізації механічного обробітку ґрунту;

Обов’язкове внесення фосфорних добрив (фосфітів, моно- і дифосфатів) та фосфорної кислоти через систему краплинного зрошення.

 

Бактеріози

Найпоширеніші види бактеріозів в українських садах — бактеріальний рак (збудник Pseudomonas syringae) і бактеріальний опік (збудник Erwinia amylovora).

Особливого поширення зараз набуває бактеріальний опік внаслідок змін клімату. Збудник бактеріального опіку живиться цукрами, які містяться в нектарі або медвяній росі, що виробляється попелицями та іншими комахами. Шкодочинність Erwinia amylovora полягає в тому, що бактерія виробляє органічні кислоти, що мають фітотоксичний ефект.

Візуально відрізнити дві хвороби можна за рахунок того, що за бактеріального опіку виділяється молочно-білий ексудат, а бактеріальний рак має повільніший, хронічний розвиток. Бактеріальний рак проявляється в двох формах: у вигляді опіків на молодих пагонах і квітках і в вигляді ураження кори на штамбі та скелетних гілках. При цьому уражуються судини і луб, а кора спочатку мокне, а потім висихає й лущиться.

Бактеріози розвиваються за температури від 3 до 34°С, найбільш активно — за температури 24–27°С. Оптимальна температура для розвитку бактеріального раку — 5–27°С, бактеріального опіку — 18–28°С. Також для розвитку бактеріозів потрібні вологість повітря не менше 70% або наявність крапельної вологи (дощ, туман, роса). Найбільш активно бактеріози розвиваються під час цвітіння, активного росту пагонів і посиленого сокоруху. Підвищує ризик ураження бактеріозами наявність вовчкових пагонів підщепи, які надають швидкий доступ інфекції до коріння.

Профілактичні й карантинні заходи протидії ураженню бактеріальним опіком:

зимова й літня (після збирання врожаю) вирізка уражених ділянок дерева;

утримання від обрізок під час активного сокоруху;

регулярні поливи та повноцінне живлення;

видалення уражених рослин.

Для боротьби з бактеріальним опіком використовується ціла низка засобів.

По-перше, це мідьвмісні препарати під час вегетації. Однак з метою запобігання виникненню резистентності не слід використовувати препарати на основі міді більше 1 разу за сезон. З-поміж мідьвмісних препаратів зараз рекомендують надавати гідроокису міді через те, що він характеризується зниженою нормою використання міді (а зараз у ЄС обмежується загальний обсяг внесення міді протягом року) та масивним і швидким виділенням іонів міді. Водночас гідроокис міді слабше за інші форми мідьвмісних препаратів діє проти пероноспорозу і може справляти фітотоксичний ефект. Натомість для хлорокису міді характерна швидка та довготривала дія, високий синергізм з іншими фунгіцидами, підвищена фунгіцидна та бактерицидна дія та не має фітотоксичності. А бордоська рідина хоч і характеризується найкращими покриттям та стійкістю до змивання, але передбачає вищу норму використання міді, оскільки її іони знаходяться в складнішій формі, що ускладнює їх виділення.

По-друге, — гашене вапно нормою 3–5 кг/га в розчині (на 1000 л води) або 20–30 кг/га шляхом опудрення, або ж вапно з сіркою. Гашене вапно одночасно виступає засобом проти більшості бактеріальних, грибних та вірусних хвороб, сисних шкідників та кальцієвим добривом.

По-третє, — біопрепарати. Зокрема, рекомендуються препарати на основі бактерії Bacillus subtilis, які вносять рясно в фазу цвітіння-опадання пелюсток кожні 3–5 днів. Фахівці фірми «Самміт Агро» рекомендують як варіант біопрепарат Казумін нормою 3–4 кг/га.

Користь від застосування проти бактеріального опіку антибіотиків дуже сумнівна через швидке формування резистентності (так, у США Erwinia amylovora вже набула резистентності проти стрептоміцину), ризик виявлення залишків антибіотиків у фруктах і меді, зібраному в саду, що оброблявся антибіотиками, та швидкий розклад антибіотиків у лужній воді. Тому антибіотики радять застосовувати хіба що після цвітіння.

В Іспанії проти бактеріального опіку на яблуні працюють на початку вегетації мідьвмісним препаратом, в фазу цвітіння — на початку біопрепаратом Серенада, а потім фунгіцидом Альєтт, повторюючи обробку останнім під час росту плодів.

У Греції захист від бактеріального опіку починається з обробки мідьвмісним препаратом (3,4 кг на 1000 л води) в фазу білого бутона. Під час цвітіння тричі (за розкриття 10% і 50% квіток і наприкінці) обробляють Серенадою (4 кг на 1000 л), або ж другу з цих обробок (за розкриття половини квіток) виконують Альєттом (3,75 кг на 1000 л). Завершує схему обробка Альєттом за досягнення плодами діаметру 20 мм.

Для наших кліматичних умов компанія «Байєр» рекомендує внесення мідьвмісного препарату в фазу бутонізації, дві обробки Серенадою під час цвітіння і дві обробки Альєттом під час росту плодів.

 

Коментарі фахівців

Володимир Воєводін, менеджер з маркетингу спеціальних культур BASF:

Захист плодових насамперед потрібно починати із профілактики таких хвороб як моніліоз, парша та борошниста роса. Для запобігання цим хворобам потрібно здійснювати обробку дерев до цвітіння, слідкувати за ними під час цвітіння та бути особливо обережними під час формування плодів.

Наразі період цвітіння дерев досить тривалий у часі. Приміром, зазвичай до 10 травня яблуні вже відцвітали, а цього року на цю дату тільки починають цвісти, а в деяких регіонах ще й не починали взагалі. Тож моніліоз ще може проявитися — варто бути обачними.

На деяких деревах вже почала проявлятися парша. Якщо вона піде далі, будуть пошкоджуватися плоди. Якщо ж цвітіння вже почалося, то краще внести або Малахіт^®, або Делан^®. Вони забезпечать ефективну профілактику.

Задля профілактики борошнистої роси в фазу цвітіння вносять комплексний препарат Серкадіс^® Плюс. Він має дві діючі речовини системного характеру і лікує дерева після таких заражень як альтернарія, парша, борошниста роса.

Після цвітіння можна скористатися контактними препаратами: 

Делан^® (популярний серед садівників, використовують від 3 до 6 разів за сезон);

Серкадіс^® Плюс (у складі має інноваційну розробку BASF - молекулу Ксеміум^®),

Малахіт^® (має дві діючі речовини системного та контактного характеру, підходить для профілактики та лікування).

У період дозрівання плодів можна застосовувати Белліс^®. Він захищатиме сади від пошкоджень граду, моніліозу, а також забезпечуватиме гарне транспортування і подальше зберігання плодів.

Ще можна обробити дерева Кумулюс^® ДФ. Він має профілактичний ефект проти борошнистої роси та кліщів. Інший препарат контактної дії, Полірам^® ДФ, використовують для запобігання багатьом хворобам саду, особливо перед дощами. Взагалі для ефективного захисту плодів яблуні від парші та борошнистої роси на початку (до цвітіння) та в другій половині (після цвітіння) вегетації рекомендується проведення обприскування комбінацією Полірам^® ДФ + Кумулюс^® ДФ.

 

Сергій Саблук, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience:

Ураження бактеріальним опіком розвивається під час сильних опадів як на початку, так і в середині вегетації. Якщо були проблеми із опіком в минулому році, проводять огляд рано весною під час відновлення вегетації. 

Як хімічний захід проводять обов’язкові 2 обробки Косайд^® 2000 у нормі 3 кг/га та 2,5 кг/га через 7-8 днів. Косайд^® 2000 — сучасний фунгіцид-бактерицид на основі міді для захисту садових та овочевих культур від комплексу хвороб. Першу обробку застосовують на початку розпускання бруньок. Третя обробка також можлива під час вегетації після цвітіння після рясних опадів  у нормі 2,5–3 кг/га (крім персика). Четверту обробку проводять восени після опадання 70% листя у нормі 2,5–6 кг (у тому числі персик).

Фітофтороз  проявляється при помірній температурі 15–20ºС при підвищенні вологості повітря або сильних опадів. Проводять обмивку штамбів дерев висотою до 50 см Косайд^® 0,7% розчином з виливом води 250–300 л/га як ручним обприскувачем, так і гербіцидною балкою. Фаза: рожевий бутон – початок цвітіння.

При борошнистій росі застосовують Талендо^®, спеціалізований фунгіцид профілактичної дії, у фазу «мишині вушка»; можливе змішування з Косайд^®  2000 (друга обробка) у нормі 0,2–0,25 л/га. Друга обробка — після цвітіння у фазу «ліщини» у нормі 0,2–0,25 л/га.

Проти моніліальної  плодової гнилі рекомендується вносити Косайд^® перед цвітінням нормою 2,5 кг/га.

 

Олександр Мигловець, керівник агрономічного департаменту «UKRAVIT»:

На відміну від польових культур, плодові насадження потребують в рази більш ретельного догляду та захисту, в першу чергу, від хвороб. Найпоширенішими хворобами у плодових зерняткових садах на території України є: борошниста роса, парша, бура плямистість (філостиктоз), плодові гнилі, хвороби зберігання. Однак в останні роки в деяких регіонах зустрічаються хоча й малопоширені, проте надзвичайно шкодочинні хвороби грибкового та бактеріального походження.

Проти бактеріального опіку я рекомендую ранньою весною обробляти сади мідьвмісними фунгіцидами Гарт (гідроксид міді, 770 г/кг) або Віоліс (хлорокис міді, 350 г/л). Проте основним методом залишається своєчасне обрізування уражених гілок. У світовій практиці в період вегетації використовують антибіотики, зокрема стрептоміцин, використання яких в Україні заборонене.

Фітофтороз яблуні — доволі нова хвороба, яка в основному потрапляє до нас в Україну з садивним матеріалом, інфікування якого відбувається ще в розсаднику. У разі, якщо ідентифіковано, що ця хвороба інфікувала дерево, його необхідно викопати, а на його місці не висаджувати інші плодові, оскільки гриб зимує і зберігається у ґрунті тривалий час. В деяких наукових джерелах є інформація про застосування металаксилу для проливання ґрунту, проте такий захід має низьку ефективність. Основне — не допустити завезення і висадки саджанців із цією хворобою.

Борошниста роса за наявності високої вологості повітря та температури 10–25°С встигає пройти декілька циклів розвитку за період вегетації. Комплексний захист від цієї хвороби розпочинається із розпусканням бруньок та закінчується дозріванням плодів. Я б рекомендував у період вегетації застосовувати Страж (ципродиніл, 500 г/л), Самшит (крезоксим-метил,100 г/л + дифеноконазол, 200 г/л.), Джек Пот (пенконазол, 100 г/л + дифеноконазол, 200 г/л.), Інферно (сірка, 800 г/к), Захисник (тіофанат-метил, 500 г/л), Топ Ефект (флутриафол, 250 г/л.), Унікаль (тебуконазол, 250 г/л), Феномен (каптан, 780 г/кг + флутриафол, 20 г/кг), чергуючи їх між собою.

Проти комплексу збудників плодових гнилей найбільш ефективними в нашому портфелі фунгіцидами є: Страж (ципродиніл, 500 г/л), Захисник (тіофанат-метил, 500 г/л), Феномен (каптан, 780 г/кг + флутриафол, 20 г/кг), Делавіт (дитіанон, 350 г/л), які чергують в період вегетації саду.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com