Солодкі сюрпризи вже розпочалися
Якщо минулого місяця на Хмельниччині статистика зафіксувала хоч невелике, але все-таки зниження загальної вартості продуктів харчування на 0,3%, то цукор опинився серед тих товарів, що навпаки додали в ціні. І доволі суттєво.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на golos.com.ua.
Хоча на деяких прилавках ще можна знайти пропозиції по 15-16 гривень за кілограм, загалом ціни вже здолали позначку в 25 гривень і продовжують повзти вгору. Стрибок догори доволі відчутний. І дуже швидко він позначиться на низці інших продуктів, в яких використовується цей складник.
Ще кілька років тому саме ці дві гілки виробництва формували кінцеву вартість. Причому кожна намагалась спрацювати на свою користь. Як правило, сільгоспвиробники скаржились на низьку закупівельну ціну на буряки і усіляко прагнули її підняти, а цукровари не поспішали цього робити, намагаючись покласти додатковий прибуток у свої кишені. Тепер ситуація дещо інша. Принаймні на Хмельниччині.
Вирощування і переробка сировини так переплелись, що практично перебувають в одних руках. Власники цукрозаводів не просто замовляють аграріям обсяги солодких коренів, але фактично самі визначають площі посівів на орендованих землях. Тому й немає на кого скаржитись за недобір урожаю або на його перевиробництво, що в обох випадках впливає на формування остаточної ціни на солодкий пісок.
Та нинішнього сезону ситуація вийшла з-під контролю. В обласному департаменті агропромислового розвитку пояснюють це зниженням врожаю через погодні умови.
Аналізуючи ситуацію, агрономи пояснюють: навесні посіви намагались провести якомога раніше, щоб скористатись вологою в ґрунті. Але через дощі та холод рослини не всюди зійшли рівномірно. Літня спека пригнітила їх ріст. А коли прийшла пора збирати врожай, дощі вимили із коренеплодів цукор — замість 18% цукристості у вересні отримали в жовтні лише 15.
У результаті хоча площі посівів в краї залишились майже на рівні торішніх, замість минулорічних 510-515 ц/га на полях в середньому тепер отримують по 460-470 ц буряків.
Коли в області з майже 60% площ було зібрано 600 тис. т буряків, середня врожайність становила не більш як 445 ц/га. Така цифра не критична, проте для сучасного буряківництва вона вже занизька. Адже вважається, що галузь дає хороший прибуток за врожайності у 500 ц. Тож зрозуміло, що недобір чи то загального валу, чи то цукристості в коренях виробники надолужуватимуть підвищенням ціни на кінцевий продукт.
При цьому говорити про можливий його дефіцит не доводиться. Чотири працюючих в області заводи вже виробили 30 тис. т продукції. До кінця сезону планують ще отримати не менш як 117 тис. т цукру. Такий обсяг з надлишком задовольняє потреби краю. Зазвичай хмельничани «з’їдають» протягом року приблизно 90 тис. т цукру. Та якщо врахувати, що далеко не всі території країни є «буряковими», і попит на солодку продукцію зростатиме в інших регіонах, невеликі запаси підніматимуть ціну вгору.
Про те, куди продаватимуть свій товар, уже тепер думають і на Старокостянтинівському цукрозаводі. Майже 90% звареного тут продукту найвищої якості, а тому попит на нього є завжди. Причому не тільки серед вітчизняних покупців. Чималі партії підприємство експортувало за кордон. Однак наразі такі операції під сумнівом. Поговорюють, що країна може звести до мінімуму обсяги експортних поставок або й взагалі їх скасувати. І все саме через низький урожай цукристих.
На думку виробничників, білі кристали будуть в ціні не тільки в Україні, а й у країнах об’єднаної Європи, де виробники зіткнулися зі схожими проблемами. Тому очікувати на «інтервенцію» дешевого імпортного товару в Україну навряд чи варто.
Тож покупцеві варто бути готовим до того, що за все солоденьке йому доведеться платити дорожче.