Південноамериканська томатна мінуюча міль — небезпечний карантинний шкідник

Останніми роками в Україні з’явився новий шкідник – південноамериканська томатна міль. Цей шкідник помідора дуже злісний: за інтенсивністю шкоди, яку він завдає, його порівнюють з колорадським жуком на картоплі чи буряковим довгоносиком на цукристих, яким теж свого часу було дуже важко дати раду. І якщо в теплицях, на відносно невеликій території, допомагають карантинні заходи, то у відкритому грунті, особливо на присадибних ділянках, шкідник пішов вільно «гуляти» територією країни.

Походження

Південноамериканська томатна міль, як видно з самої її назви, родом із Південної Америки. Там цей шкідник відомий досить давно — з 70-х років минулого століття. А от до Європи він потрапив порівняно недавно: 2006 р. було відмічено спалах ураження ним томатів у Іспанії. Там південноамериканська міль перетворилася на справжню катастрофу, а згодом перемістилася в Нідерланди. Вважається, що це сталося через брак карантинних заходів під час транспортування томатів. У 2008 р. осередки томатної мінуючої молі було виявлено в Алжирі, Тунісі, Марокко, а наступного року вона була офіційно зареєстрована в Німеччині, Франції, Італії, Чехії, Мальті, Великобританії, Греції, Швейцарії, Білорусі та Росії.

Наразі південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta) є одним із найнебезпечніших карантинних організмів. На територію України він завезений, імовірно, в 2010 р. з країн Близького Сходу.

Ужиті того часу карантинні заходи дали змогу попередити інтенсивний розвиток та поширення шкідника, та через деякий час він знову з’явився. За даними Держпродспоживслужби, станом на січень 2018 р. Tuta absoluta поширюється на Півдні країни і вже полонила близько 830 га на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині. Переважна більшість із них (майже 800 га, або 96%) — присадибні ділянки, де міль знищує врожай томатів практично на 100% через брак обізнаності фермерів та господарів із запобіжними заходами щодо попередження занесення шкідника на ділянки, а також методами контролю його чисельності. Варто наголосити, що в разі виявлення осередків південноамериканської мінуючої томатної молі слід терміново звернутися до регіонального управління фітосанітарної служби України.

Морфбіологічні особливості та цикл розвитку

Tuta absoluta — типовий представник ряду Лускокрилих (Lepidoptera) родини Виїмчастокрилі (Gelechiidae). Імаго зовні мало чим відрізняється від інших типових представників ряду. Метелик має крила сіро-коричневого кольору 0,8–1,5 см у розмаху. Характерною є статева відмінність: самці мають більш темне забарвлення крил, ніж особини жіночої статі. Як усі шкідники ряду Лускокрилих, метелики активні в сутінках та в нічні години.

Основним хазяїном і за сумісництвом харчовою базою молі є томат. Утім, фітофаг може завдати значної шкоди й іншим представникам родини Пасльонові (Solanacea): баклажанам, картоплі, перцю тощо. Коефіцієнт розмноження та швидкість розвитку поколінь цього шкідника вражає: за сприятливих умов він здатен давати до 12 поколінь на рік.

Кожна особина жіночої статі за життя відкладає на пасльонові культури 150–250 яєць еліпсоїдної форми білого кольору завдовжки 0,35 мм. Перед виходом із яйця личинки (гусениці) його колір змінюється на коричневий. Стадія яйця триває 4–6 днів.

Гусениці, які щойно вийшли з яйця, дуже дрібні, жовтуваті, а в міру дорослішання їхній колір змінюється на зеленкуватий. Дорослі гусениці виростають до 1 см і до того часу проходять 4 стадії розвитку (линьки). Харчуються вони всередині тканин листка, утворюючи типові ознаки пошкодження — міни. Згодом гусениці заляльковуються всередині ушкоджених листків або в ґрунті. Розміри лялечки коливаються у межах 1–1,5 см. Спочатку вона має зеленкуватий колір, а потім стає коричневою.

Стадія лялечки триває близько 10–15 днів. Характерною особливістю шкідника є його унікальна здатність зимувати в будь-якому стані — яйця, личинки, лялечки чи імаго. Повний життєвий цикл томатної молі триває 30–40 днів.

Шкодочинність

Гусениці Tuta absoluta пошкоджують рослини томатів протягом усього періоду вегетації, від появи сходів до достигання плодів. Харчуються вони всіма надземними органами рослин: листям, стеблами, квітками, зав’яззю і плодами. Характерною ознакою ураження є утворення на заселених органах мін, які мають вигляд плям. Усередині такої міни й перебуває гусениця, яка харчується тканинами томата. Потрапляючи на плід, гусениця проникає глибоко всередину нього і сприяє його загниванню, істотно знижуючи якість урожаю.

Стрімкий розвиток фітофага за сприятливих погодних умов здатен звести нанівець усі зусилля господаря отримати врожай томатів — він може бути повністю знищений у досить короткі строки. Саме тому південноамериканська томатна міль визнана одним із найбільш небезпечних і шкодочинних організмів у світовій аграрній практиці, особливо з урахуванням труднощів, що виникають під час боротьби з ним. Закордонні науковці з фітофармзахисту відзначають високі темпи пристосування шкідника до різних інсектицидів, і остаточно подолати його резистентність поки не вдається. До того ж боротьбу з міллю ускладню’ її прихований спосіб життя та харчування всередині рослин.

Профілактика та боротьба

Перше місце у профілактиці ураження томатів Tuta absoluta в Україні має бути відведене карантину. Державним фітосанітарним органам і аграріям варто докласти всіх зусиль задля попередження просування шкідника далі територією країни. Ушкоджені міллю рослини томатів та інших пасльонових культур слід знищувати в спеціально відведених зонах.

Важливим заходом профілактики є стара добра глибока оранка на зяб, яка практично не залишає залялькованому в ґрунті шкіднику шансів на виживання у зимові морози. Високу профілактичну ефективність матиме також ретельне післязбиральне дискування рослинних решток. Так само, як і дотримання сівозміни: повертати пасльонові на те саме поле слід не раніше ніж через 4–5 років. Формування високого агрофону стимулюватиме імунітет томатів, тобто підвищуватиме їхню стійкість до ураження різними фітопатогенами та заселення фітофагами. І звичайно ж, приміщення, в які томат закладають на зберігання, мають бути ретельно продезінфіковані.

Цікавий спосіб боротьби з томатною міллю винайшли на батьківщині шкідника. Там для скорочення коефіцієнта розмноження молі на полях виставляють феромонні пастки, що відловлюють самців. Завдяки цьому скорочується інтенсивність запліднення жіночих особин, а відтак знижується й розмножуваність. Феромонних пасток для цього ставлять дуже багато — 2–3 десятки на 1 га, а для підвищення ефективності додатково обробляють їх інсектицидними препаратами.

У багатьох країнах світу ефективними визнані пастки на основі Qlure-TUA, що дає змогу попередити заселення посівів Tuta absoluta. Схоже рішення — Qlure-TUALD менш придатне для контролю чисельності шкідника і має, в основному, суто наукове призначення — використовується для обліку та оцінки розмноження томатної молі на ділянці та співставлення даних щодо економічного ефекту його шкодочинності. Крім того, ведуться наукові пошуки природних ворогів (ентомофагів), здатних контролювати чисельність та інтенсивність розмноження томатної молі.

Що стосується хімічних засобів захисту, то варто відзначити, що швидке виникнення резистентності у шкідника до різних груп препаратів істотно ускладнює ефективний контроль томатної молі засобами агрохімії. Серед представлених на ринку України препаратів, дозволених до використання на томатах, досить високу ефективність можуть забезпечити Кораген 20, КС, Ампліго 150 ZC, ФК, Проклейм 5 SG, РГ. Однак і ці продукти не гарантують чистоти посівів, оскільки максимально виявити свою дію вони можуть лише в разі потрапляння безпосередньо на шкідника, що досить складно, адже гусениці томатної молі ведуть прихований спосіб життя, живуть і харчуються не на поверхні, а всередині рослин. Найбільш раціональним часом проведення обробки вважається період яйцекладки, коли овіцидна дія зазначених засобів дасть змогу попередити вихід першого покоління гусениць.

П. Лиховид, к. с.-г. н., ст. н. сп. Інституту зрошуваного землеробства НААН

Журнал «Овочівництво», №1, 2019 р.