Раннє обстеження посівів кукурудзи

Незначне перефразування відомого українського прислів’я лише надає йому більшої актуальності в наш час, акцентуючи увагу не тільки на якості посівного матеріалу, а й на, власне, процесі сівби. Навряд чи знайдеться агровиробник, який недооцінює вплив якості висіву насіння на кінцеву врожайність культури, проте дуже часто трапляється так, що, стикаючись із реаліями посівної та сподіваючись «на краще», ми припускаємось прикрих помилок…

Кукурудза, на відміну від, наприклад, сої, є дуже передбачуваною культурою, оскільки її врожайність напряму залежить від факторів, на які ми можемо (і повинні) впливати, таких як: підготовка грунту, посівний матеріал, контроль забур’яненості, сівба, живлення тощо.

І якість сівби за вирощування кукурудзи має одне із першочергових значень, адже, висіявши 80 000 насінин, ми хочемо, аби не менше 76 000 рослин, а в ідеалі — 78 000 були продуктивними і сформували гарний виповнений качан.

Реальна ж ситуація на полях далека від ідеалу: 70, 65, а в окремих господарствах навіть 50 і 45 тисяч продуктивних рослин на гектар. А це, звичайно, залежно від ситуації, може становити до 5 т/га втрат урожаю.

Агропідприємство, забезпечивши якість сівби кукурудзи, не лише підвищує її врожайність завдяки отриманню максимально можливої для конкретного гібрида кількості продуктивних рослин на полі, а й робить посіви культури стійкішими до дії несприятливих погодних умов, забезпечивши формування мікроклімату всередині посіву, створюючи оптимальні умови для запилення рослин, збільшуючи ефективність контролю забур’яненості поля, зменшуючи втрати вологи з поверхні грунту та утримуючи мінімальною температуру грунту в спекотні посушливі дні (рис. 1).

Як же досягнути такої ідеальної картини у посівах кукурудзи? У першу чергу — ретельно підготувати до роботи сівалку: відкалібрувати висівні агрегати під конкретну партію насіннєвого матеріалу і замінити спрацьовані час тини. По-друге — забезпечити формування ефективної кореневої системи майбутніх рослин шляхом правильної (!) підготовки грунту. Акцент на правильному обробітку робиться не випадково, адже, проводячи боронування, механічне знищення бур’янів навесні або передпосівний обробіток грунту, ми спричинюємо утворення різних за своєю щільністю верхніх грунтових шарів. І це вже питання індивідуальне для кожного агровиробника, наскільки ефективно ці агрозаходи вирішили наявні на полі проблеми, наскільки вони були економічно обгрунтовані та чи не спричинили ще більших проблем. За обмеження розвитку кореневої системи кукурудзи шаром ущільненого грунту на глибині 7–10 см ми перекриваємо рослині доступ до всіх життєдайних ресурсів — вологи і поживних елементів, які містяться нижче цього шару. За посушливих умов рослина не зможе отримати вологу із нижчих шарів, а за інтенсивних опадів більша частина води просто стече з поверхні поля. За підвищення температури ці зони ущільнення спричинюють перегрівання верхніх шарів грунту, що призводить до відмирання кореневих волосків і, своєю чергою, в десятки, навіть сотні разів збільшує дію стресових чинників, адже до дії високих температур одразу додається нестача вологи та поживних елементів.

Дату сівби, глибину та норму необхідно визначати індивідуально для кожного господарства, адже жоден підручник або інтернет-ресурс не дадуть відповіді точніше за конкретну ситуацію, що склалася на час посівної на полях. Варто пам’ятати, що для сівби в прохолодний (і зазвичай вологий) грунт необхідно добирати гібриди і насіннєвий матеріал, що мають високу польову схожість — це дасть змогу отримати дружні сходи і закладе значний потенціал майбутнього врожаю.

Окрему увагу варто приділити ранньому підживленню рослин і контролю забур’яненості. Внесення незначних доз амонійного азоту (4–5 кг/га д. р.), фосфору (12–16 кг/га д. р.) та цинку (0,25 кг/га д. р. у хелатній формі) у рядок під час сівби забезпечить формування потужніших рос лин, що паралельно з усуненням проблеми конкуренції із бур’янами сприятиме повній реалізації закладеного у рослинах кукурудзи генетичного потенціалу.

І насамкінець треба пам’ятати про швидкість руху сівалки. Навіть використовуючи сучасні сівалки, здатні працювати за швидкості до 15 км/год, агропідприємство збільшить якість сівби у себе на полях, якщо зменшить швидкість руху сівалки до оптимальної (за таку прийнято показник 8 км/год).

Проте навіть за відповідального виконання усіх цих операцій не варто залишати кукурудзяні поля наодинці. Регулярні обстеження посівів та аналіз польової ситуації дадуть змогу ефективно працювати над помилками і, що дуже важливо, не допускати їхнього повторення.

Раннє обстеження посівів рекомендується проводити в два етапи:

 у фази розвитку від появи сходів (VE) до появи першого повністю сформованого листка (V-1) та

 між фазами розвитку V-3 — V-4 (поява повністю сформованих 3-го і 4-го листків відповідно).

Час від появи сходів до фази розвитку V-1 є найкращим для визначення проблем зі сходами (якщо такі були) і їхнього аналізу. Відсутність насінини у рядку, нерівномірне розміщення насінин (наявність пропусків та «двійників»), недотримання однорідної глибини висіву слугуватимуть індикатором проблем із сівалкою/сівбою. А наявність ушкодженого шкідниками чи хворобами насіння, що проростає, і сходів кукурудзи свідчитимуть про необхідність підсилення інсектицидного та/або фунгіцидного захисту насіння і сходів культури, перегляду сівозміни, дат сівби, добору гібридів тощо.

І якщо проблеми технологічного характеру можна буде визначити ще протягом усього сезону, то знайти насінину, що не зійшла, буде практично неможливо вже за декілька тижнів після сівби — це й зумовлює виробничу необхідність раннього обстеження посівів кукурудзи після появи сходів.

Наступний етап обстеження рекомендується проводити у фази розвитку V-3 — V-4.

Спеціально розроблені Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та компанією «Байєр» Агрономічні рішення «Байєр Майстер Клас» дають змогу об’єктивно й точно оцінити стан посівів на

ранніх етапах розвитку кукурудзи за показниками:

(а) однорідності відстані між рослинами,

(б) загальної кількості рослин на гектарі та частки ушкоджених рослин, а також

(в) однорідності фаз розвитку культури.

Пропонуємо на прикладах ознайомитися з алгоритмом проведення такого дослідження та таблицями для систематизації й оцінки якості посіву та визначення структури біологічної врожайності рослин кукурудзи.

Однорідність відстані між рослинами є запорукою оптимального розподілу ресурсів на посіві кукурудзи. Обстеження проводять на основному посіві, дані щодо відстані заносять у відповідні колонки таблиці, починаючи від її основи до верхівки (рис. 2). Кількість потрібних вимірювань варіює у межах 100 відстаней між рослинами (до повного заповнення однієї із колонок). Повністю заповнена колонка визначається як основна і відображає середнє значення відстані між рослинами на полі. При цьому допустимою межею відхилення від середнього значення вважається ±5 см.

Розрахунок відсоткового співвідношення загальної кількості рослин у цих колонках дає змогу оцінити ступінь однорідності посіву за показником відстані між рослинами. Оптимальним вважається, коли частка вимірювань у зазначених колонках становить не менше 80% загальної кількості записаних значень, що вказуватиме на рівень однорідності посіву і слугуватиме показником його якості.

Відхилення від нормативних значень, відображені у крайніх лівих колонках, вказуватимуть на кількість подвійних (потрійних) рослин, які потенційно будуть менш продуктивними, а відхилення, занесені у крайні праві колонки, — на кількість пропусків, тобто втрачених рослин, а отже, і врожаю.

Кожна рослина кукурудзи, що відстає в розвитку, є потенційно непродуктивною або малопродуктивною, а споживаючи практично однаковий з продуктивними рослинами об’єм ресурсів, становить серйозну загрозу ефективності нашого виробництва. Розрахунок частки слабких або ушкоджених рослин на посіві щодо загальної густоти дає змогу оцінити якість сівби, оптимальність обраних дат сівби, гібридів та агротехнічних заходів. Обстеження проводять на основному посіві, проте вже на чітко визначеній довжині (для міжрядь 70 см: кількість рослин на відстані 7,15 м х 2000 = кількість рослин/га). У табличку (рис. 3) у рядок А заносять дані щодо всіх (!) наявних на обрахованій відстані рослин та окремо, в рядок В, — щодо рослин, які явно відстають у розвитку (слабкі, ушкоджені тощо). Колонки значень можна використовувати як для визначення

(а) повторюваностей вимірювання (для отримання достовірного результату по полю рекомендується повторити вимірювання мінімум тричі), так і для

(б) визначення якості роботи кожного сошника сівалки, відповідно зробивши заміри у чотирьох різних локаціях на полі.

Рівень розбіжностей між загальною кількістю рослин на гектар по полю та відповідним значенням по кожному сошнику вказуватиме на якість роботи індивідуального сошника. Допустиме значення кількості ушкоджених і хворих рослин на гектар становить близько 2500 шт. Перевищення цього значення свідчитиме про проблеми із посівами у ранні фази розвитку рослин кукурудзи і необхідність чіткого визначення можливих причин.

Окремим показником якості посіву є однорідність рослин за фазами розвитку. Затримка зі сходами спричинює відставання рослин у розвитку і їхню конкуренцію із сусідніми рослинами за енергію сонячного світла, що, своєю чергою, призводить до зменшення діаметра стебла, видовження рослин та, як результат — до формування непродуктивної або малопродуктивної рослини.

Визначившись із фазою розвитку основного посіву, що заносять у централь ний рядок таблички (рис. 4), записуємо відповідні попередні та наступні фази розвитку рослин кукурудзи у верхні і нижні рядки. Визначення рекомендується проводити на основі обстеження близько 30 рослин (до повного заповнення одного з рядків у таблиці). Ідеальною вважається ситуація, коли посів вирівняний за фазами розвитку. Рослини, що випереджають за розвитком основну масу посіву, за звичай формують хороший продуктивний качан, як і рослини на основному посіві. Рослини ж, що, навпаки, відстають на одну фазу розвитку, є потенційно менш продуктивними, а які відстають на дві і більше фаз розвитку (верхній рядок) — здебільшого будуть непродуктивними, з маленьким качаном або взагалі його не сформують.

Прості, на перший погляд, інструменти раннього обстеження посіву кукурудзи насправді дадуть змогу уникнути суб’єктивної оцінки якості сівби, відображаючи реальний стан посівів та допомагаючи у коректному визначенні факторів, що лімітують урожайність культури на ранніх етапах її розвитку.

М. Волкогон, канд. біол. наук, ст. агроном проекту Сталого розвитку малого та середнього агробізнесу в Україні, IFC

Журнал «Пропозиція», №4, 2016 р.