У ВРУ наполягають на корекції механізму розподілу дотацій аграріям
Внаслідок некоректності механізму розподілу дотацій, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, конкурентні переваги отримали птахівничі підприємства й тепличні комбінати. Експерти одностайно критикують чинний нині порядок розподілу коштів, який, на їхню думку, потрібно змінювати, адже далі буде лише гірше, пише propozitsiya.com за матеріалами agropolit.com.
За даними Інституту, у І півріччі птахівники отримали левову частку всіх дотацій: 56,3% у березні, 66,9% у квітні та 57,8% у травні. Окрім цього, окремі виробники отримали значно більше за інших. Один із них - МХП - у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами п’яти виплат отримав 19,3%, а в сумі дотацій серед птахівників - 34,5%. Це ставить у дуже невигідне становище виробників, які виробляють і продають свою продукцію переважно у другій половині року, наприклад, цукровики, вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ "Інститут аграрної економіки" к.е.н. Леонід Тулуш.
За словами голови Податкового комітету Громадської ради при МЕРТ Ольги Богданової, по-перше, підзаконні акти суперечать нормам закону щодо розподілу цієї дотації, по-друге, більшість дотацій отримали все ж птахівники, і не було обмежень щодо виплати саме до цього напрямку.
Про проблему невідповідності постанови і закону аграрії заявили одразу після її прийняття. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, ВАР спільно з іншими асоціаціями 5 разів відправляли листа з пропозицією змінити механізм нарахування.
У ВАР пояснили, що, попри вимогу закону, чинний порядок передбачає, що базою нарахування дотацій є ПДВ до сплати, помножений на частку дотаційних видів продукції у загальній реалізації. Майже всі тваринницькі підприємства в Україні самостійно вирощують сільгоспкультури для забезпечення кормом ВРХ і зниження витрат. У результаті в І півріччі рослинництво генерувало значний податковий кредит, через що аграрії, які займаються свинарством та молочним скотарством, майже не отримували дотацій.
За словами М. Соколова, дотації мають вираховуватися двома способами: або пропорційно до об’єму податкових обов’язків під дотаційні види діяльності - фактично, пропорційно виручці, або пропорційно до різниці між податковими обов’язками і податковим кредитом за дотаційними видами діяльності, виключно.
"Замість цього був ініційований інший підхід, у рамках якого беруться всі податкові зобов’язання за всіма діяльностями й увесь кредит", - зазначив говорить він.
Нардеп Андрій Вадатурський зазначив, що розглядає дотації категорично неправильним способом підтримки агросектору: "По-перше, неправильна сама ідея. Навіщо дотувати успішні господарства? Насправді який ефект для України?".
Наразі пропонується два основні шляхи виходу з "глухого кута". По-перше, потрібно обмежити можливі суми дотацій. Пропонується, що пов’язані особи однієї групи зможуть отримати не більш ніж 150 млн грн в рік. По-друге, дотації розподілятимуться виходячи з нарахованих податкових зобов’язань за дотаційною діяльністю. Не сума, сплачена до бюджету, а нараховані зобов’язання. Податковий кредит не впливатиме на суму дотації.
Голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк заявив, що потрібно спрямувати дотації на розвиток фермерських та особистих селянських господарств. Крім того, за його словами, потрібно насамперед надавати підтримку тваринницьким господарствам.
"Цей пакет законопроектів про запровадження аграрно-сировинного збору - це спеціальний бюджетний платіж, який має сплачуватися експортерами необробленої аграрної сировини, тобто, експортуєш зерно, кукурудзу, іншу сировинні товари — то сплачуй 3% до спецфонду бюджету. Це понад 7 млрд грн, які можна реально спрямувати на підтримку розвитку с/г, причому, саме тваринництва", - пропонує він.
На думку нардепа Олега Медуниці, замість великих підприємств та експортерів, уряд має підтримувати фермерів та нішеві напрямки - "допомагати тим, кого треба поставити на ноги - фермерам, тим хто хоче обробляти власний пай, посадити сад, хто вирощує овочі".