Головні тенденції на українському ринку добрив
На ринку добрив зростає попит на органічні добрива і рідкі комплексні добрива. У той же час, більшість приміщень, де розміщені хімікати, перебувають в незадовільному стані. Про ці та інші тенденції і проблеми йшлося під час V Одеського агрохімічного форуму, який організувала ІА "Інфоіндустрія", пише propozitsiya.com за матеріалами infoindustria.com.ua.
Як зазначив керівник ІА "Інфоіндустрія", аналітик ринку добрив Дмитро Гордійчук, в Україні зростає попит на органічні добрива разом з глобальним зростанням популярності органічних продуктів. Аналітики вже відзначають активізацію попиту на біостимулятори, а після 2020 року можливий різкий підйом попиту на всі види органічних добрив. Також серед фермерів зросте попит на органо-мінеральні добрива.
На думку експерта, органічні добрива, особливо на основі гумінових кислот, дуже затребувані в овочівництві та ягідництві.
"Після 2020 року можливий різкий підйом попиту на органічні і органо-мінеральні добрива, а також біостимулятори", - прогнозує він. При відсутності зовнішніх подразників і політичної стабілізації зростання споживання добрив в Україні може досягти 5-6% в рік. У разі поліпшення сировинної кон'юнктури в сільському господарстві - до 15%.
Також експерт зазначив, що вартість куплених добрив зростає. Валові витрати на добрива в 2020-2030 роки збільшаться на 35-50%. Це станеться за рахунок нових форм і швидкорозчинних добрив, зазначив Д. Гордійчук.
Все більш затребуваними серед українських аграріїв стають рідкі комплексні добрива (ЖКП). Це пов'язано з частими засухами і усвідомленням переваг рідкої форми добрив з боку фермерів. За даними наукового консультанта "ФОСАГРО-Україна" Ірини Логінової, продажі ЖКП 11:37 на українському ринку зростають щорічно. У 2017 році зростання склало близько 25%. У 2018-му можна також прогнозувати зростання. Експерт зазначила, що найбільш затребувані ЖКП в південних і східних регіонах, як в найбільш посушливих. А ось добрива на основі поліфосфатів амонію є ідеальним рішенням для карбонатних грунтів, які зустрічаються у всіх регіонах України.
На думку Д. Гордійчука, Україна сьогодні готова споживати 6 млн т добрив, а потенціал досягає 10 млн т на рік.
Утой же час, начальник Управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби Алла Григоренко звернула увагу на те, що більше 50% приміщень, де зберігаються пестициди, перебувають у незадовільному стані, в задовільному - близько 30%, в хорошому - 9%. Паспортизовано тільки 3% таких об'єктів. Стан тари в приміщеннях всіх цих категорій якості - незадовільний.
Цікаво, що останнім часом власники складів стали масово звертатися і в Держпродспоживслужбу, і в Інститут громадського здоров'я імені О.М. Mарзеєва НАМН України з проханням науково обґрунтувати можливість зменшення санітарно-захисних зон навколо цих об'єктів.
"Але ми не можемо порушувати певні санітарні норми. Всі склади повинні бути розташовані на строго певній відстані від населених пунктів, повинні мати заасфальтовані під'їзні шляхи, територія повинна бути розділена на кілька секторів: для зберігання, перевантаження, санобробки персоналу", - пояснила А. Григоренко.
Вона також нагадала, що порушення правил зберігання і використання засобів захисту рослин становить серйозну небезпеку для навколишнього середовища і для людей. Майже щотижня до органів Держпродспоживслужби надходять скарги від людей з різних регіонів про застосування хімікатів з порушенням всіх норм і правил.
Зараз разом з представником ФАО в Україні вивчається можливість залучення українського агробізнесу до розробки законодавчої бази і санітарних норм щодо поводження з агрохімікатами, щоб розділити санітарні норми для пестицидів і агрохімікатів, а також внести зміни до державних санітарних правил транспортування зберігання та застосування пестицидів у господарствах, згідно з вимогами ФАО.