Спецможливості
Новини

Іран розробляє технологію виробництва компосту з рисових відходів

07.08.2017
1336
Іран розробляє технологію виробництва компосту з рисових відходів фото, ілюстрація
Фото Flickr

Іранські вчені працюють над створенням технології отримання компосту з рисових висівок і соломи. Така утилізація харчових відходів дозволить відмовитися від екологічно шкідливого спалювання, пише propozitsiya.com з посиланням на Fertilizer Daily.

Щороку в Ірані залишається до 5 мільйонів тонн рисових висівок і соломи, більша частина з яких спалюється. Така практика є одним з найбільш шкідливих для навколишнього середовища методів утилізації сільськогосподарських відходів в Ірані.

Щоб вирішити цю проблему, з 2007 року в країні запустили програму з проведення комплексного виробництва збагаченого компосту з харчових і міських відходів, яку веде Іранський науково-дослідний інститут біотехнологій у сільському господарстві. Переробка сільськогосподарських і міських відходів у компост є одним з найбільш екологічно чистих методів утилізації.

Технологія створення збагаченого біокомпосту з міських відходів уже була розроблена і передана муніципалітету міста Ісфахан. Вона дозволяє виробляти матеріал протягом одного місяця замість шести, причому кінцевий продукт виходить якіснішим.

«Добриво відповідає національним і міжнародним стандартам, не містить ніякої інфекції для людей і рослин, а також не має неприємного запаху», - зазначає експерт Голамреза Салехі Йозані.

У тому самому інституті раніше була створена технологія виробництва збагаченого компосту з відходів цукрової тростини.

Ключові слова: компост, рис, відходи, Іран

Інтерв'ю
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0