Європа відчуває наслідки заборони неонікотиноїдів

У 2013 році Комісія ЄС випустила обмеження на деякі види використання трьох інсектицидних з'єднань з групи неонікотиноїдів на деяких культурах через проблеми, пов'язаних з безпекою бджіл. Компанія Bayer опублікувала свої дослідження по темі з опитуваннями фермерів, пише propozitsiya.com з посиланням на agroxxi.ru.

Наприклад, на південному сході Англії у фермерів рапс з олійних культур давав найбільші урожаї (близько 4 т/га) і був дуже важливою частиною ротації. Але в цьому році його перестали вирощувати через неекономічність. Частково вніс "внесок" шкідник ріпакова блішка. У деяких районах Лондона два з трьох полів були повністю втрачені, а за три роки заборони виробництво ріпаку в Великобританії скоротилося на 17%.

Як зазначила д-р Джуліан Літтл, представник Bayer Bee Care в Великобританії, в сезон перед забороною, країна мала деякі з найбільш стійких бджолиних колоній, які перезимували з малими втратами. Після заборони втрати чисельності бджіл знову стали великими.

Тобто, й інші фактори, крім неонікотиноїдів, впливають на здоров'я бджіл. Наприклад, паразитичний кліщ Варроа. Більшість даних з різних країн Європи і Північної Америки показує, що високі втрати колоній в основному корелюють зі ступенем інвазії Варроа в вулику.

Іншим ключовим фактором, що впливає на виживання і життєздатність бджіл, є їх доступ до їжі: бджолам потрібно велика кількість і різноманітність квітів для збору нектару і пилку протягом усього сезону. Якщо багато британських фермери замінять рапс і олійні культури на овес або ячмінь, це важливе джерело їжі для медоносних бджіл виснажиться.

Якщо бджолині колонії будуть піддаватися інтенсивному сільському господарству, вони понесуть однакові втрати, з неонікотиноїдами чи ні. Аналогічним чином, в країнах, де використання неонікотиноїдів вже призупинено через заборони на рівні ЄС, таких як Франція, Італія чи Німеччина, ніякого раптового поліпшення здоров'я бджіл не було зареєстровано. Навпаки, наприклад, в районах вирощування каноли в Західній Канаді неонікотиноїди регулярно й інтенсивно застосовувалися в бджільницьких культурах. В результаті, колонії бджіл регулярно піддавалися впливу цих факторів при годуванні і контрольному запиленні. Тут число колоній зростає протягом багатьох років, і, як повідомляється, здоров'я бджіл є хорошим.

Щоб контролювати шкідників фермери по всій Європі повернулися до використання пиретроїдів, це старіший клас інсектицидів. Оскільки він менш ефективний, в результаті кількість застосувань пестицидів в Великобританії значно зросла.

В Європі також існують регіони, де неонікотиноїди можуть використовуватися, оскільки фермери отримали екстренний дозвіл на обмежене використання деяких продуктів для збереження певних культур. Однією з таких країн є Румунія, де великі райони заражені листовим довгоносиком кукурудзи. В уражених районах неонікотиноїди є єдиним контрольним розчином й іншої альтернативи немає.

У 2017 році обмеження на неонікотиноїди повинні бути повторно оцінені Комісією ЄС. Як підкреслюють в Bayer, питання, використовувати або не використовувати продукт, повинне грунтуватися на здоровій науці. В даний час ведуться дослідження і оцінки для подальшої підтримки прийняття рішень на основі фактичних даних. Bayer провів масштабне польове дослідження в Північній Німеччині для визначення потенційного впливу обробки насіння ріпаку неонікотиноїдів на бджіл. Опубліковані в даний час дані не показали впливу ріпаку, вирощеного з обробленого насіння, на диких бджіл, джмелів і медоносних бджіл.