Використання неадаптованих сортів знизить врожайність на 30-40%

Використання неадаптованих до географічних умов і зон сортів призводить до зниження врожайності на 30-40%, або й до повної втрати врожаю. Про це розповів заступник директора Інституту фізіології та генетики рослин НАН України Микола Гаврилюк, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

"Абсолютно незрозуміло, на що розраховують керівники та спеціалісти деяких господарств, які використовують для посіву в степовій зоні такі сорти зарубіжної селекції, як Актер, Іліас, Матрикс, Скаген, Мулан, Богемія, Дромос та інші, які рекомендовані закладами експертизи виключно для поширення в зоні Полісся та частково Лісостепу. І навпаки, сорти озимої пшениці Кратос, Станична, які рекомендовані для зони Степу, масово використовуються в зоні Полісся, подібна ситуація й по іншим сортам", - зазначає фахівець. 

На його думку, Мінагропроду потрібно ініціювати відновлення звітності по сортовим посівам, яку раніше подавали до органів статистики. Це дасть змогу оцінити реальний стан використання і поширення сортових ресурсів, значно покращити захист інтелектуальної власності на сорти рослин, виявити та легалізувати обсяги фальсифікованого насіння та ліквідувати чорний ринок насіння, оригінаторам сортів прогнозувати обсяги виробництва насіння тих чи інших сортів в первинних ланках на декілька років вперед. 

"Треба негайно порушувати питання перед урядом про запровадження щорічних квот на подачу заявок на реєстрацію сортів рослин іноземної і національної селекції на користь вітчизняної, слід відновити післяреєстраційне випробування сортів, щоб давати об’єктивну оцінку їхньої ефективності у виробництві", - додає М. Гаврилюк.

Також він додав, що ДП "Державний центр сертифікації та експертизи сільгосппродукції" працює без врахування традицій та думки фахівців щодо організації інспектування та сертифікації насіння в Україні. Перший документ, який видав центр сертифікації насіння – специфікація щодо вартості визначення посівних якостей насіння. 

"Згідно з даним документом, нашому Інституту потрібно сплатити в межах 260 тис. грн за сертифікацію насіння, які непередбачені рядком бюджету, так само кожному насінгоспу ця послуга центру коштуватиме в межах 80-150 тис. грн. Ми пропонуємо акредитувати ті лабораторії, які є в наукових селекційних установах, адже кадри у нас не гірші, ніж в центрі сертифікації. Ми готові підписати з Мінагропродом угоду, згідно з якою проведемо всі дослідні роботи з визначення посівних якостей насіння, підготуємо протокол випробування і передамо Центру сертифікації для видачі сертифікатів на насіння", - розповідає М. Гаврилюк. Він впевнений, що завдяки цьому на 60-80% здешевиться процедура, вона буде коштувати не 1600 грн за один сортозразок, а лише – 300-360 грн.