Науковці нагадують про неприпустимість спалювання рослинних залишків

Спалювання стерні є в першу чергу антиекологічним та нераціональним заходом, користі ґрунту чи майбутньому урожаю це не принесе, а збитки внаслідок проведення таких заходів колосальні. Бездумні дії господарств які вважають що спалювання соломи принесе користь часом призводять до непоправних наслідків і багатотисячних збитків, повідомляє propozitsiya.com із посиланням на superagronom.com.

Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і дорогим агрозаходом. Насправді ж спалювання — це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою, переконують науковці.

Вчені дослідили, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання навколишньому середовищу, очевидна.

По-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури понад 100°С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю та азоту. Відбувається зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільгоспкультур. По-третє, разом із стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів та степів. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км/год., а у вітряну — до 30 км/год., при цьому висота полум’я може сягати 2 м.

Шкода від спалювання стерні і сухої трави різноманітна і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, не всі господарства до кінця усвідомлюють наслідки подібних заходів.

У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. Наприклад, у Німеччині понад 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50% величини урожаю. 

В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та законодавством України про охорону земель.